Підготовка фахівців з паблік рилейшнз

Для того щоб виконувати ті завдання і функції, про які йшлося вище, та відповідати тим вимогам, які висуваються перед фахівцями в галузі паблік рилейшнз, необхідна спеціальна підготовка. Уперше курс зв’язків з громадськістю був уведений до навчальної програми в 1918 р.в університеті штату Іллінойс (США). Проте спочатку він читався лише журналістам, але саме його поява знаменувала початок ПР-освіти, яка стала пізніше розвиватися і як професійна освіта.

Сучасні вчені говорять про особливу роль у розвитку паблік рилейшнз як науки та навчальної дисципліни американського науковця Едварда Бернайза. Саме він одним із перших розробив та прочитав навчальний курс зі зв’язків з громадськістю (1922), а також написав першу книгу з основ паблік рилейшнз. Вона називалася “Кристалізація громадської думки” і була видана ще в 1923 році. Її мету вчений убачав у тому, “щоб спробувати широко представити принципи, якими керується нова професія “радників з паблік рилейшнз” (цей термін теж був уведений в обіг Е.Бернайзом), обґрунтувати їх за допомогою даних, накопичених психологами, соціологами, та проілюструвати прикладами із власної практики” [111, 49]. Набрана Е.Бернайзом у 1923 році група студентів для вивчення основ паблік рилейшнз стала першою ланкою професійної освіти в галузі зв’язків з громадськістю. Хоча, як вважає В.Мойсеєв, цілеспрямована підготовка ПР-спеціалістів розпочалася у США лише в 1932 році.

Процес підготовки фахівців з ПР стає масовим лише у другій половині ХХ століття, причому особливо інтенсивним - у 80-90-ті роки. За даними, що наводяться різними спеціалістами, тільки в США існує майже 200 коледжів та університетів, у яких ведеться підготовка фахівців з ПР, набагато більше вузів мають спеціальні курси з ПР. Спеціалізовані навчальні заклади, які готують дипломованих спеціалістів зі зв’язків з громадськістю, є майже у всіх європейських країнах: Великобританії, Франції, Росії та інших. У Росії та Болгарії (хоч і не так давно), введені окремі спеціальності. Проте залишається проблема достатньо низької забезпеченості ПР-діяльності професійними кадрами, оскільки на початкових етапах розвитку зв’язків з громадськістю вони рекрутувалися з інших наук, пристосовуючи свою професійну підготовку до вимог ПР хто краще, хто гірше. І як результат - досить різна професійна освіта у перших і теперішніх PR-менів. За даними опитування Міжнародної асоціації бізнес-комунікаторів[114, 13], серед її американських членів (тих, хто займається професійно ПР-діяльністю,) зараз є представники найрізноманітніших професій:

36 %	Мають журналістську освіту
19 %	Філологічну (англійська мова)
16 %	У галузі ПР чи комунікацій
4,2 %	Економічну чи у сфері бізнесу
3,1 %	Мистецтвознавчу
2,6 %	Політологічну
2,6 %	Історичну
2,1 %	Педагогічну
1,7 %	Психологічну
1,1 %	Соціологічну

Зрозуміло, для ефективного розвитку як науки зв’язків з громадськістю, так і практики зусиль аматорів недостатньо. Автономність паблік рилейшнз вимагає і певної автономності освіти. Без відповідної освіти жодна наука не мала б фундаменту, на якому виростає її “будинок”. Спеціалісти, підготовлені відповідною освітньою системою, поповнюють ряди науковців і практиків, розвиваючи теорію і практику далі. Зрозуміло, ПР – не виняток.

В Україні першими розпочали професійну підготовку спеціалістів у галузі зв’язків з громадськістю Київський інститут культури та Інститут міжнародних відносин КДУ. Перший здійснював підготовку фахівців на базі спеціальності “Менеджмент організацій”, другий – на базі спеціальності “Міжнародна ін-
формація”. Спеціалізація також ведеться і в Рівненському інституті слов’янознавства на базі спеціальності “Міжнародна інформація”.

У 1990 році С.Блеком були запропоновані “Рекомендації і стандарти освіти в галузі паблік рилейшнз”, які передбачають комплексну освітню підготовку. На його думку, навчальний план для студентів даної спеціальності можна уявити у вигляді трьох концентричних кілець, кожне з яких включає певну групу наук. [8] Учений пише: “У найменше, центральне коло входять предмети, які мають особливе значення для практики в галузі паблік рилейшнз. У друге за величиною – предмети, пов’язані зі сферою людського спілкування. У третьому, найбільшому колі представлені предмети загального характеру, що мають велике значення при підготовці професіонала високого класу” [8, 38]. Які конкретно навчальні дисципліни вважає за доцільне включити в навчальні плани спеціальності С.Блек? Він зазначає: “Студенти, що вирішили займатися ПР, повинні пам’ятати, що їм необхідно мати солідну освіту в галузі суспільних наук для того, щоб розуміти, як людина спілкується, як пристосовується до змін, поводиться в невеликих колективах, організаціях і громадських структурах. Не менш важливе розуміння людських потреб, причин вчинків і методів переконання людини, а також того, як вона пристосовується до умов, що змінюються, і в яких обставинах почуває себе найліпше” [8, 291].

Колесо освіти С.Блека [8, 39]

Контрольні питання

1. Яку мету та основні завдання має система зв’язків з громадськістю як сфера практично-прикладної діяльності?

2. У чому особливості програми ПР та її складових?

3. Які елементарні операції можна виділити у ПР-діяльності? У чому їх особливості?

4. Які функції виконує працівник з паблік рилейшнз?

5. Які професійні та особистісні вимоги висуваються до працівника системи зв’язків з громадськістю?

6. Як здійснюється підготовка фахівців з паблік рилейшнз?

Дата добавления: 2015-07-17