Як же визначається поняття паблік рилейшнз, або зв’язки з громадськістю в сучасній науці?

Існує дуже багато трактувань предмета ПР. Ще в 1926 році Едвард Бернайз писав, що ставлення до ПР дуже змінилося. “Вони пройшли шлях від сприйняття їх як циркового фокуса до визнання за ними статусу надзвичайно важливого засобу для ведення справ світового значення” [5, 14].

Один з американських фахівців проаналізував 472 різні визначення паблік рилейшнз, на основі чого сформулював своє, що свідчить про велику кількість різних трактувань ПР і їхню неоднозначність, а також недосконалість, яка примушує знову і знову братися за уточнення цього поняття. На думку Р.Б.Макінтайра, “дати визначення “паблік рилейшнз” – це те ж, що намагатися скакати на тюлені, – вам небагато вдасться до
сягти. Я прочитав сотні визначень “паблік рилейшнз”, і вони всі правильні, але жодне з них не дуже вдале. “Паблік рилейшнз” – це якісний рівень, а не визначення” [5, 11].

У переважній більшостівизначень паблік рилейшнз фактично дається лише перелік важливих і достатньо конкретних
завдань та функцій. Саме це, по-перше, створює враження неможливості дати точні й близькі за змістом визначення, оскільки справжні паблік рилейшнз багатогранні, і якщо всі їх виносити у визначення, воно буде або занадто великим, або обмеженим. По-друге, такий підхід головну увагу зосереджує на визначенні практично-прикладного аспекту зв’язків з громадськістю, залишаючи поза увагою їхні теоретичні основи.

Наведемо декілька найавторитетніших визначень паблік рилейшнз, що подані в науковій та навчальній літературі різних країн світу:

1. Британська енциклопедія: ПР – це політика і діяльніст ь із розповсюдження певної інформації або формування сприятливого ставлення до людини чи організації [114, 4].

2. Всесвітня асамблея асоціацій ПР, 1978: паблік рилейшнз – це мистецтво та соціальна наука з аналізу тенденцій, прогнозування наслідків, консультування керівників організацій та впровадження програм, які повинні одночасно слугувати інтересам організації та громадськості [114, 4].

3. Словник іноземних слів (Росія, 1995): “Паблік рилейшнз – організація громадської думки, метою якої є найефективніше функціонування підприємства (установи, фірми) та підвищення його репутації, яке здійснюється різними засобами масової інформації. Мистецтво взаємовідносин між державними (управлінськими), громадськими структурами і громадянами в інтересах всього суспільства” [32, 5-6].

4. Відомий фахівець з ПР Сем Блек: “Паблік рилейшнз – це мистецтво і наука досягнення гармонії завдяки взаєморозумінню, яке ґрунтується на правді й повній поінформованості” [9,17].

5. Французький словник “Петі Робер”: “Паблік рилейшнз – це ансамбль методів та технік и, що використовуються групами (компаніями, державою) і спеціальними групами за інтересами для створення клімату довіри серед персоналу і публіки з метою підтримання їх розвитку” [65, 21].

6. Український учений В.Королько: “Паблік рилейшнз – це спеціальна система управління інформацією (у тому числі соціальною), якщо під управлінням розуміти процес виробництва інформації зацікавленою в ній стороною, поширення готової інформаційної продукції через засоби комунікації для спрямованого формування бажаної громадської думки” [57,19].

У цих визначеннях, а також у багатьох інших акцентується увага на тому, що паблік рилейшнз є складним соціальним явищем. Зв’язки з громадськістю розглядаються одночасно як наука, політика, діяльність, пов’язана з реалізацією на практиці теоретичних положень науки та завдань певної політики, мистецтво.

На нашу думку, усі ці характеристики не суперечать одна одній, вони просто з’ясовують різні аспекти предмета ПР. Саме тому доцільно дати визначення зв’язків з громадськістю як науки й охарактеризувати специфіку її практично-прикладної реалізації. Чому? Тому що будь-яка наука виконує дві соціальні функції: пізнавальну і практичну. Перша, як відомо, спрямована на пошук нового, аналіз суті процесів та явищ, виявлення закономірностей їхнього розвитку; інша спрямована на застосування знань, використання їх у різних галузях суспільства.

При цьому, як нам здається, перша визначає другу, а не навпаки. Саме характер науки зумовлює відповідну практично-прикладну сферу. Зв’язки з громадськістю, можливо, навіть більше ніж інші науки, мають практичне спрямування. Не випадково саме через практичну діяльність досить часто і визначають це поняття. Але було б помилкою позбавляти діяльність зв’язків з громадськістю теоретичної основи, і тому, на наш погляд, більш точно і правильно було б визначати ПР не тільки як сферу управлінської чи якоїсь іншої діяльності, але і як галузь наукового знання. І лише як теоретико-прикладна дисципліна вона стає важливим компонентом грамотної управлінської діяльності.

Ось чому доцільно вивчення науки розпочинати зі встановлення її предмета, з її концептуального визначення, яке може стати вихідною основою наукового аналізу практики. На нашу думку, можна дати таке визначення зв’язків з громадськістю як галузі наукового знання:

Тривалий час у державах, що утворилися на території колишнього СРСР, поняття “паблік рилейшнз” традиційно відносили лише до економічної діяльності, до ділових відносин. Але зв’язки з громадськістю – це проблема не тільки економіки, а й культури, політики та інших сфер соціального життя. Вони мають значення для міжособистісного спілкування, хоча встановлення взаєморозуміння між двома особами і не потребує створення соціальних інститутів, які є посередниками між ними. Проблема встановлення зв’язків між двома людьми залишається поки що предметом вивчення психологів, проте дуже часто може бути вирішена згідно з принципами і правилами ПР, використанням прийомів та засобів паблік рилейшнз.

Дата добавления: 2015-07-17