Моделі паблік рилейшнз

Модель	Характер комунікації	Головна мета та завдання	Тип організацій, де поширена
Прес-посеред-ницька (або “пабліситі”)	Однобічна	Надання допомоги організації в контролюванні тих груп громадськості, від яких залежить її робота. Пропагування організацією її про дукції та послуг будь-яким способом. Поширення тільки частини правди про організацію.	Будь-яка організація
Інформування громадськості	Однобічна	Поширення серед населення правдивої і точної інформації, урахування інтересів як організації, так і громадськості в цілому, тобто прагнення бути представниками загальних інтересів.	Державні, громадські, політичні, некомерційні структури
Двостороння асиметрична	Формально двостороння	Захист інтересів установи, примушування публіки погодитися з точкою зору певної організації або установи. Зворотний зв’язок здебільшого використовується для маніпулятивних цілей, тобто для того, щоб з’ясувати ставлення громадськості до організації та відшукати шляхи, як змінити це ставлення на її користь.	Комерційні організації
Двостороння симетрична	Двостороння	Налагодження ділових стосунків зі “своєю” громадськістю, які були б прийнятні для обох сторін для до- сягнення взаєморозуміння між керівництвом організації та громадськістю, яка має вплив на цю організацію. Обидві сторони сприймаються як групи, що дійшли спільної згоди.	Будь-які організації

Таблицю складено за [57, 26-27].

Сьогодні найпоширенішою є остання, двостороння симетрична модель ПР. Це зумовлює наявність двох головних напрямів діяльності служб зв’язків з громадськістю (вони були сформульовані вище), про які йдеться не лише в теоретичних або навчально-методичних роботах паблік рилейшнз, а й в інструкціях та положеннях, що регламентують діяльність окремих підрозділів ПР в установах та організаціях.

Основні завдання служб паблік рилейшнз зумовлюють певний перелік функцій їхніх працівників, знання яких дозволяє скласти повніше уявлення про цю професію, її можливості та значення в сучасному суспільстві. Цьому питанню приділяють увагу як науковці, що працюють у галузі паблік рилейшнз, так і організатори системи зв’язків з громадськістю в різних країнах та сферах діяльності, розробляючи посадові інструкції відповідних спеціалістів.

Значне місце знайшла ця проблема й у роботі міжнародних організацій, що об’єднують спеціалістів зі зв’язків з громадськістю. Найбільш відомими документами міжнародних організацій у зв’язку з цим є: Кодекс професійної поведінки та етики (Міжнародної асоціації паблік рилейшнз, травень 1961 р.); Афінський кодекс (етичний кодекс, травень 1965 р.); Кодекс професійної поведінки Інституту паблік рилейшнз (квітень 1986 р.); Європейський кодекс професійної поведінки в галузі паблік рилейшнз (Лісабонський кодекс, квітень 1978 р., доповнення – травень 1989 р.)[7].

З метою систематизації численних і достатньо різноманітних функцій спеціалістів з паблік рилейшнз І.Яковлєв пропонує поділити їх на чотири групи [114, 8-9]:

І. Функції збирання й аналізу інформації (робота на вході в систему).

Þ Дослідження громадської думки, аналіз статистичних даних, узагальнення результатів соціологічних, психологічних та інших досліджень.

Þ Вивчення документів (юридичних, економічних, політичних тощо).

Þ Сканування публікацій у пресі з важливих для організації питань.

Þ Підготовка аналітичних записок та рекомендацій керівництву організації.

Þ Контакти з журналістами, представниками органів управління та інвесторами, соціальними групами, громадськими рухами.

II. Робота з розповсюдження інформації ( робота на виході з системи).

Þ Підготовка інформаційних матеріалів (брошур, статей, ньюс-релізів) для ЗМІ, органів управління, інвесторів тощо.

Þ Інформування громадськості про цілі й проблеми організації на прес-конференціях, у ЗМІ, через листування тощо.

Þ Удосконалення відносин зі споживачами (участь у створенні й розміщенні реклами, просування товарів на ринок, організація спеціальних заходів).

Þ Інформаційний вплив на депутатів і органи виконавчої влади для прийняття більш досконалих законів та рішень.

Дата добавления: 2015-07-17