Поняття про клімат

Кліматом називають багаторічний режим погоди, тобто сукупність і послідовність зміни погоди в даній місцевості, яка залежить від її географічних умов.

Багаторічний режим погоди впливає на всю неживу й живу природу. Грунти, водойми, рослинність, тваринний світ перебу­вають у тісній залежності від клімату. Наприклад, в еквато­ріальній області, де земна поверхня одержує багато тепла й вологи, ростуть вологі вічнозелені ліси. А області, розміщені навколо тропіків, тепла одержують майже стільки ж, скільки на екваторі, але їм не вистачає вологи, тому вони вкриті бідною пустинною рослинністю. Більша частина СНГ зайнята хвойними лісами. Хвойні породи дерев пристосувались до суво­рого клімату: до холодної тривалої зими, короткого теплого літа, достатньої кількості опадів.

Один з видатних російських учених — О. І. Воєйков назвав річки продуктом клімату. Дійсно, багатоводність річок, їх режим замерзання залежать від клімату: більшість наших річок замер­зають на холодний період, а навесні при таненні снігу розли­ваються, виходять з берегів.

Кліматичні умови впливають на утворення різноманітних типів грунтів.

Великий вплив клімату на деякі галузі народного господар­ства, особливо на сільське господарство. Знання про клімат ви­користовують у транспорті, будівництві, в курортній справі та інших галузях народного господарства.

Як формується клімат? У визначенні поняття клімату вка­зано основну ознаку — багаторічний режим погоди. Відповідно погодо-утворюючі фактори є й клімато-утворюючими. Клімат формується внаслідок складних взаємодій сонячної ра­діації й циркуляції повітря з поверхнею Землі. Клімато-утворюючі фактори самі залежать від географічних умов даної міс­цевості. До них насамперед належить широта місця, яка визначає кут падіння сонячного проміння, одержання певної кількості тепла. Надходження тепла від Сонця залежить не тіль­ки від широти місця, а й від поверхні і насамперед — розпо­ділу суші й моря.

Над водною поверхнею формується клімат морський: з плав­ним ходом температури, невеликими добовими й річними амплі­тудами, великою хмарністю, рівномірною й достатньою кіль­кістю опадів. Над сушею утворюється континентальний клімат, який відрізняється від морського різкими перепадами темпера­тур як протягом доби, так і року, меншою хмарністю, нерівно­мірним випаданням опадів (у теплий період більше, ніж у холодний).

Наприклад, західне узбережжя Ірландії перебуває під безпо­середнім впливом Атлантичного океану і має середню температуру найтеплішого місяця +15,2°С, а найхолоднішого +7,1° С, тобто річна амплітуда 22,3°. З віддаленням від океану підвищується середня температура найтеплішого місяця і зни­жується середня температура найхолоднішого, зростає амплі­туда річних температур. Наприклад, у Нерчинську (Східний Сибір) річна амплітуда досягає 53,2°.

Велика роль у формуванні клімату належить рельєфу: гірські хребти і котловини, рівнини, горби, річкові долини, яри створюють особливі умови клімату. Гори нерідко є кліматороз-ділами. Так, на Кавказькому узбережжі Чорного моря клімат вологий, субтропічний: тепла зима (середня температура найхо­лоднішого місяця 0°), велика кількість опадів. За горами — на Північному Кавказі утримується морозна зима, випадає мало опадів, часто бувають посухи і пилові бурі. Головна причина в тому, що Північний Кавказ відокремлений високими горами від вологих і теплих вітрів, які все тепло й вологу Чорного моря залишають на західних схилах Кавказьких гір.

На клімат великий вплив мають морські течії. Акаде­мік В. В. Шулейкін назвав теплі течії «отеплюючими трубами нашої Землі». Теплі течії переносять величезну кількість тепла з більш низьких широт у більш високі; холодні течії переносять холод з більш високих широт у низькі. Тепло й холод передаю­ться повітрю, тому в місцях, які омиваються теплими течіями, річна температура вища на 5—10°, ніж на цих самих широтах, які омиваються холодними течіями.

Дата добавления: 2015-07-17