Гірські породи. Мінерали

За походженням усі гірські породи, які складають земну кору поділяються на три групи: магматичні, осадові, метаморфічні.

Магматичні породи утворюються при застиганні магми. Вони кристалічної будови, не мають шаруватості, не вміщують решток рослин і тварин. Серед магматичних порід розрізняють глибинні та ті, що вилились. Глибинні породи утворилися в глибині земної кори, де магма знаходиться під великим тиском і охолоджується дуже повільно. Прикладом глибинної породи може бути граніт – найбільш поширена кристалічна порода, яка складається в основному трьох мінералів: кварцу, польового шпату і слюди. Колір граніту залежить від кольору польового шпату. Частіше граніти мають сірий або рожевий колір.

Під час випливання магми на поверхню утворюються породи. Вони являють собою або спечену масу, що нагатує шлак, або скловидну, тоді їх називають вулканічним склом. В окремих випадках утворюється дрібнокристалічна порода у вигляді базальту.

Осадові породи вкривають приблизно 80% усієї поверхні Землі. Для них характерна шаруватість і пористість. Як правило, осадові породи є результатом накопичення в морях океанах решток відмерлих організмів або знесених з суші часточок зруйнованих твердих порід. Процес накопичення відбувається нерівномірно, тому утворюються шари різної потужності (товщини). У багатьох осадових породах знаходять скам’янілості або відбитки тварин і рослин.

Залежно від місця утворення осадові породи поділяють на континентальні і водні. До континентальних утворень належать, наприклад, глини. Глини – подріблений продукт зруйнованих твердих порід. Вони складаються з дрібнесеньких лускоподібних часточок, мають здатність вбирати воду, тому вони пластичні. Глини – водотривкі. Колір іх різний – від білого до синього і навіть чорного. Білі глини використовують для вироблення фарфору.

Континентального походження досить пошрена гірська порода лес. Це дрібнозерниста, нешарувата порода жовтуватого кольору, яка складається із суміші кварцу, глинистих часточок, вуглекислого вапна і гідратів оксиду заліза. Легко пропускає воду. Ґрунти, утворені на лесі, відзначаються великою родючістю.

Гірські породи, які утворилися на дні водойм, різні. До них належать деякі глини, піски, гравій.

Велика група осадових гірських порід утворилася з решток померлих тварин і рослин. До них належать вапняки, доломіти і горючі корисні копалини (торф, кам’яне вугілля, горючі сланці).

Значно поширений вапняк, який складається з вуглекислого кальцію. У його будові легко можна помітити скупчення дрібних черепашок, скелетів невеликих тварин. Колір вапняків різний, частіше сірий.

До вапнякових порід належить крейда. Вона утворилася з дуже дрібних черепашок – мешканців моря. Величезні запаси крейди знаходяться в Бєлгородській області, де на крутих берегах річок можна побачити виходи потужних верств крейди, яка виділяється своєю білизною.

Вапняки, в яких є домішки вуглекислого магнію, називають доломітами. Вапняки широко застосовують у будівництві. З них виготовляють вапно для штукатурних робіт і цемент. Кращий цемент виготовляють з мергелю.

У тих морях, де раніше жили тварини, які мали кремнієві черепашки, і росли найпростіші водорості з кремнієвим складом, утворилася гірська порода трепел. Це легка, щільна, звичайно жовтувата або світло-сіра порода, яка є будівельним матеріалом, яка утворилися шляхом осадів з водних розчинів (гіпс, кам’яна сіль, калійна сіль, бурий залізняк та ін.)

Метаморфічні породи утворилися з осадових і магматичних порід під дією високих температур, тиску, а також хімічних змін. Так, при дії температури і тиску на глину утворюються глинисті сланці, на пісок – щільні пісковики, а на вапняки – марму р. Метаморфізму, тобто змін, зазнають не тільки осадові породи, а й магматичні. Під дією високих температур і тиску граніт набуває шаруватої будови, утворюється нова порода – гнейс. Висока температура й тиск сприяють перекристалізації порід. З пісковиків утворюється дуже міцна кристалічна порода – кварцит.

Різноманітні метаморфічні породи людина використовує в будівництві.

Мінерали. Усі гірські породи, якого б походження вони не були, складаються з мінералів. Мінерал – це природне однорідне тіло, яке утворилося природним шляхом в результаті фізико-хімічних та біологічних процесів, що відбуваються в земній корі та на її поверхні. Мінерали можуть бути твердими, рідкими й газоподібними. До фізичних особливостей мінералів належать колір, блиск, розчинність, густина, магнітність, електропровідність, розчинність, смак, запах. Мінералами є кварц, польовий шпат, алмаз, графіт, янтар, тальк, вода та ін. Вони можуть мати кристалічну будову (кварц) і некристалічну (каолін). У багатьох мінералів кристалічну будову можна побачити тільки під мікроскопом.

До складу гірської породи може входити один або кілька мінералів. Так, пісок складається з одного мінералу – кварцу, а граніт – з кварцу, польового шпату і слюди; до складу базальту входять лабрадор, магнетит та ін. Одні мінерали дуже поширені в природі (вода, кварц, польовий шпат), іноді рідко (топаз, малахіт, рубін, аметист). Усього в природі відомо близько 2 тис. мінералів.

Дата добавления: 2015-07-17