Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Загальні відомості про воду. Світовий океан

Читайте также:
  1. I. Загальні положення
  2. I. Загальні положення
  3. I. Загальні положення
  4. I. Загальні положення
  5. II. Загальні обов'язки начальницького складу підрозділів гарнізону ОРС ЦЗ
  6. Австралия и Океания, Антарктида
  7. Будь-які відомості, які дозволять пасажирові використовувати права, що випливають із цього договору

Загальн i відоиасті про воду. Вода — найпоширеніша речовина (мінерал) на Землі. Вона утворює оболонку, яку називають гідросферою. Загальний об'єм гідросфери дуже великий. Якби всю воду, яка знаходиться в океанах і водоймах суші розподілити piвномірно по поверхні Землі, то утворився б шар товщиною 2,7 км. Вода в океанах i морях становить 73% вcix водних запасів, у земній кopi — 25%, у льодовиках, озерах i piчках — 2%. Гідросфера перебуває в постійній взаємодії з іншими земними оболонками.

Вода є одніїю з умов існування життя на Землі, це колиска життя. Та й перші осередки культурного життя виникли вздовж річок і берегів морів. Нині постачання населення i виробництва прісною водою стало найважливішою проблемою — проблемою номер один розвитку всього людства. Справа в тому, що тільки 1% води на Землі припадає на прісну воду, яку можна використовувати в побуті та на виробництві.

Доситьнавести такі приклади, які показують кiлькicть необхідної води в сучасному виробництві. Для виготовлення 1 т цегли треба витратити 1—2 т води; на видобуток 1 т вугілля — 3 т; для виготовлення 1 т сталі або паперу 250—300 т води. Ще більша потреба у воді в сільському господарстві: 1 т урожаю пшениці вбирає 1500 т води, рису — 4000 т, а бавовни — 10 000 т; для вироблення 1 т м'яса потрібно не менш як 50 000 т води.

У зв'язку з бурхливим розвитком господарства i нерозумним

використанням води стічні води промислових i побутових підприємств часто забруднюють річки й озера. Уже тепер у ряді краі країн протягом десятків тисяч кілометрвв вода в річках непридатна для пиття. Гине риба, зникає рослинність. Забруднюється i Світовий океан. Окремі країни скидають у нього радіоактивні відходи, xiмiчні отруйні речовини. Океан забруднюеться i від судноплавлавства. Протягом року у води океанів i морів скидається не менше 14 тис. т мазуту.

У нашій країні прийнято закони про охоронні вод від забруднення. Охорона чистих вод від забруднення— загальнонародна справа, основа дальшого розвитку виробництва.

Вода має дивні якості, які відрізняють її від інших природних тіл.

1. Вода — единий мінерал, який існує в природних умовах на нашій планеті одночасно в твердому, рідкому й газоподібному станах. Перехід води з одного стану в інший відбувається постійно. Внаслідок цього на Землі спостерігається кругообіг води.

2. Вода — найтеплоємніша речовина на Землі. Вреу цього дуже висока схована теплота плавления i випаровування. Вологі тепл1і маси повітря, надійшовши в холодні країнии, віділяють велику кількість тепла за рахунок переходу води з газоподібногостану в рідкий або твердий. При випаровуванні води тепло поглинається.

3. При зниженні температури від +4° С до замерзання збільшуеться в об'ємі. Ось чому тріскається на морозі закупорена пляшка, розриваються труби, в яких замерзла вода, руйнуються скелі.

4. Вода має найвищу після ртуті здатність прилипати до по-верхні багатьох тіл, високо підніматися по тонких капілярах. 3 цієюю якістю пов'язані особливості циркуляції води в грунті i в гірських породах, рух соків у рослин, кровообіг у людини i тварин.

5. Вода — універсальний розчинник. У ній зустрічаються майже вci хімічні елементи.

6. Вода легко входить у взаємодтію з багатьма речовинами. Крім перелічених якостей вода має ще й такі, як текучість здатність постійно змінювати форму, прозорість, безколірність. Вода не має запаху.

Світовий океан. Під Світовим океаном розуміють величезні водні простори, які вкривають безперервною водною оболонкою більшу частину земної кулі. Води океану заповнили великі зниження земної поверхні. На всьому протязі вони мають певні фізичні i xiмічні властивості які відрізняють їх від прісних вод суші. Води Світового океану розподіляються нерівномірно. Між 30—70° широти в південній півкулі на них припадає 95,5° а в північній — 44,1 %.

Кожний з чотирьох океанів, які складають Світовий океан вдаючись у сушу, утворюють моря i затоки. Море — це більш-менш ізольована частина океану, яка має свій режим, тобто свої умови солоності, температури, течії. Затоки - менш ізодьовані частини океанів або морів з режимом, схожим з тим океаном або морем, частиною якого вони є. Історично склалося так, що деякі моря називають затоками, хоч вони є типовими морями наприклад Мекстанська, Гудзонова, Персидська затоки.

Залежно від положення й характеру їх котловин моря поділяють на між материкові (Серидземне, Карибське, Червоне); внутрішньоматерикові (Чорне, Азовське, Балтійське); окраїнні (моря Північного Льодовитого океану); міжострівні (Яванське).

Морська вода – сама поширена речовина на поверхні Землі, дуже складний хімічний розчин, в якому є близько 60 компонентів, причому співвідношення цих компонентів відрізняється дивовижною постійністю. Морська вода являє собою газово-сольовий розчин, багатий за якісним складом: у воді океанів виявлено 44 хімічних елементів. Смак океанічної води гірко-солоний.

Сумарний вміст твердих розчинених речовин в 1 кг морської води, виражений в проміллях (‰), називається солоністю води. Найбільша солоність у Червоному морі –до 41%0.

Тільки 13 елементів Таблиці Менделєєва (Cl, S, C, Sr, Na, K, Mg, Br, B, Si, F, Rb, N) знаходяться у воді в кількості більше 0,1 мг/л. Виділяється дуже великий вміст окремих компонентів (CI – 19 500 мг/л, Na – 10 833, Mg – 1 311, S – 910 мг/л). Окрім мінеральних елементів у морській воді присутня також органічна речовина – близько 2 мг/л. У цілому солоність – достатньо стабільна характеристика вод океану. Середня солоність Світового океану коливається від 32 до 37 ‰ на поверхні і від 34 до 35 ‰ у придонних шарах води.

Солоність і температура води визначають щільність води. Середня щільність морської води більше одиниці, найвища характерна для поверхневого шару в тропіках і придонних вод на великих глибинах. Остання обставина пов’язана не стільки з солоністю, скільки з температурою води, яка в придонних шарах у відкритому океані дуже низька – біля 2 – 4 °С, а в арктичних та антарктичних водах має навіть від’ємні температури.

По теплоємкості вода поступається тільки рідкому аміаку та водню. Завдяки високій теплоємкості вона довго зберігає свої температурні характеристики. А так як температура найбільшої щільності солоної води нижче нуля, конвекційний процес безмежний, відбувається широкий обмін газами та розчиненими речовинами між поверхневими та глибинними водами.

Температура води в океанах і морях різна: в екваторіальній зоні – температура верхнього шару +27-28, у помірних широтах – 0-+20, у полярних – від 0 до -2.

У полярних широтах вода Світового океану замерзає. Чатинки льоду, які утворюються на поверхні, поступово утворюють грудки, які майже суцільним шаром вкривають поверхню моря чи океану, це «льодяне сало». Потім вони збільшуються у розмірах, труться одна об одну, набуваючи вигляду великих плаваючих тарілок. Цей покрив ще не суцільний і називається млинчастим льодом. Якщо погода тиха, млинчастий лід змерзається, утворюючи суцільний льодяний покрив. Сильне хвилювання звичайно розбиває льодяний покрив на величезні ділянки, які називаються льодяними полями. Льодяні поля під впливом вітрів насуваються одне на одне, ламаються по краях, накопичуються у вигляді льодяних торосiв. Висота торосів над водою в окремих випадках сягає 3—5м. Товщина льоду багаторічних льодових полів 3—5 м i бшьше.

Межа замерзания океану проходить від берегів Ньюфаунд­ленду до західних берегів Гренландії, до островів Шпіцберген, далі до берегів Кольського nівострова. У Тихому океані— від бе­регів П івнічної Кореї до островаХоккайдо, від Курильських островівдо півострова Аляска. У північній півкулі межа замер­зання піднімається до 45° пд. ш.

3 Антарктиди i Гренландії сповзають величезні льодовики в моря i океани. Обламуючись, вони утворюють плаваючі льодяні гори — айсберги. Спостерігалися айсберги висотою до 157 м, а довжиною до 170км. При цьому над водою знаходиться лише '/7 частина льоду. Морські течії виносять їх у північній півкулі до 40—50° пн. ш., а в південній — до 30—40° пд. ш.

Запитання. 1. Які запаси води на Землі? 2. Який процент становить прісна вода? 3. У чому суть проблеми чистої води на Землі? 4. Які основні властивості води? 5. Як розподіляються води Світового океану на Землі? 6. Що називають морем? Затокою? 7. Які властивості океанічної води? 8. Як вимірюють солоність води? 9. Як замерзає морська вода? 10. Що таке айсберги?

 


Дата добавления: 2015-07-17; просмотров: 695 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Материки і океани. Будова Землі. Рухи земної кори | Гороутворення. Вулкани і землетруси. Форми поверхні суші. Гороутворення. | Гірські породи. Мінерали | Підземні води | Річки та робота їx | Похил, падіння, поздовжній профіль річки, режим річки | Озера i болота | Вода в атмосфері. Хмари. Опади | Поняття про погоду | Поняття про клімат |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Зовнішні сили Землі.| Рельеф дна Світового океану. Рух води у Світовому океані

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.008 сек.)