Основні властивості програмних агентів

Поняття і основні властивості програмних агентів

Програмні агенти є одним із найважливіших досягнень комп’ютерних наук 90-х років минулого століття. Їх застосовують у додатках, де людина і комп’ютер тісно пов’язані між собою в процесі управління виробничими (технологічними) та невиробничими процесами.

Розглянемо деякі визначення програмного агента.

Агент - це програмний об'єкт, який: забезпечує виконання однієї або кількох послуг; надає опис цих послуг іншим ПА; здатний функціонувати автономно без безпосередніх вказівок користувача; може інтерактивно взаємодіяти з іншими ПА та користувачами.

Програмний агент – це стійкий постійний елемент програмного забезпечення, призначений для виконання певних завдань.

Автономний агент - це обчислювальна система, що знаходиться в деякому комплексному динамічному середовищі, у якому автономно мислить та діє і таким чином реалізує покладені на нього функції.

Інтелектуальні агенти – це об’єкти програмного забезпечення, що виконують низку операцій, заданих користувачем або іншою програмою, і мають певну міру незалежності та автономності. При цьому вони використовують певні знання та враховують потреби користувача.

З погляду користувача, агент - це програмний об'єкт, який: забезпечує виконання однієї або кількох послуг; надає опис цих послуг іншим програмним агентом; здатний функціонувати автономно без безпосередніх вказівок користувача; може інтерактивно взаємодіяти з іншими програмними агентами та користувачами.

Основні властивості програмних агентів

1. Здатність реагування – 1) здатність агента своєчасно реагувати на зовнішнє середовище; 2) здатність агента діяти без будь-яких зовнішніх чи внутрішніх консультацій.

2. Автономність – означає розміщення агента в зовнішньому середовищі, причому агент є частиною цього середовища і діє в ньому постійно згідно зі своєю програмою (завданнями) так, щоб впливати в майбутньому.

3. Раціональність (розумність) – 1) внутрішній стан агента, коли він працює з осмисленням, передбаченням зовнішнього світу; 2) наявність у агента розумових компонентів, таких як думка, ціль, наміри, бажання.

4. Розважливість – 1) здатність агента до мислення; 2) використання агентом знань і мислення для визначення своїх наступних дій.

5. Здатність до навчання – здатність агента використовувати досвід функціонування для корегування своєї поведінки.

6. Комунікативність – здатність агентів співпрацювати, конкурувати або ігнорувати один одного. Найчастіше має місце кооперація (або координація дій) агентів, коли агенти об’єднують свої зусилля для досягнення загальної цілі. Для кооперації агентів мають бути визначені відповідні коопераційні стратегії, колективне навчання, єрархічна організація тощо.

7. Тривалість функціонування – здатність агента діяти впродовж великого проміжку часу.

Дата добавления: 2015-07-17