Характеристика позашкільних навчальних закладів в системі освіти і виховання

Позашкільні виховні заклади покликані надавати дійову допомогу школі, а також виховувати національну свідомість, прививати любов до праці, розвивати багатосторонні якості людини.

Розрізняють два типи позашкільних установ: загальні (комплексні) і специфічні (профільні). До загальних позашкільних закладів належать будинки школярів, дитячі сектори Палаців культури, дитячі містечка, табори, гуртки. Всі вони ведуть роботу з дітьми в різних галузях науки, культури, спорту.

До спеціальних позашкільних закладів належать дитячі спортивні школи, станції юних техніків і юних натуралістів, дитячі бібліотеки і театри, екскурсійно-туристські станції.

Будинки школярів ведуть різноманітну роботу з дітьми: організовують гуртки, творчі колективи художньої самодіяльності Вони організовують масові заходи для учнів: бесіди, лекції на різні теми, зустрічі з діячами мистецтва, літератури, вечори, походи, масові свята, конкурси і змагання, олімпіади, тощо. Також проводять методичну і організаторську роботу[20].

Палаци та будинки Дитячої творчості організовують гуртки (наукові, технічні, мистецькі, спортивні тощо), колективи художньої самодіяльності (хори, оркестри, ансамблі пісні й танцю, театральні колективи та ін.), клуби любителів природи.

Центри і станції юних техніків проводять серед школярів роботу в галузі техніки, організовуючи гуртки радіотехнічні, авіамодельні, фотолюбителів, телемеханіки та інші.

Центри і станції юних натуралістів мають на меті виховання в учнів любові й інтересу до природи, формування у них умінь і навичок дослідницької роботи.

Центри та станції юних туристів

Організовують подорожі школярів за межі постійного проживання для відпочинку і вивчення рідного краю та інших країн. Подорожі можуть бути пішохідними, лижними, автомобільними, авіаційними, водними, залізничними, комбінованими.

Дитячі спортивні школи готують на базі всебічного фізичного розвитку кваліфікованих спортсменів. У таких школах працюють секції з окремих видів спорту, а в них – навчальні групи за статтю, віком і ступенем спортивної підготовки учнів[15,c351].

Дитячо-юнацькі спортивні школи

Існують дитячо-юнацькі спортивні школи (ДЮСШ), спеціалізовані дитячо-юнацькі школи олімпійського резерву (СДЮШОР), і школи вищої спортивної майстерності (ШВСМ). ДЮСШ готують кваліфікованих юних спортсменів, дають навики інструктора і являються методичними центрами для надання допомоги загальноосвітнім школам та іншим позашкільним закладам в організації позакласної масової спортивної роботи.

Спеціальні позакласні заклади

Великі можливості для організації занять так званими технічними видами спорту мають станції юних техніків. В різних гуртках станцій школярі вивчають автоматику, радіоелектроніку, телемеханіку та інші технічні предмети.

Дитячі парки. Створюється спортивна рада парку. Вона обговорює плани і проведення фізкультурних заходів, графіки чергувань на спортивних площадках, програми окремих змагань, різноманітні пропозиції з проведення масової роботи з дітьми.

Одноденні прогулянки за містом

Визначається маршрут, за два – три дня проводиться запис бажаючих прийняти участь. Напередодні походу дітей (бажано разом з батьками) збирають, Визначають між ними обов'язки, перевіряють спорядження.

Туристичні табори

Вони можуть організовуватись як в самому парку (особливо, якщо парк знаходиться на околиці міста), так і за містом. При дитячих парках створюються туристичні клуби школярів. Рада клубу, яка складається із школярів, самостійно планує і проводить всю роботу. Щорічно організовується оздоровчий табір.

Прогулянки, екскурсії, походи

Прогулянки, екскурсії і походи мають велике навчальне і виховне значення, оскільки діти знайомляться з природою, рідним краєм та його традиціями. Ці заходи сприяють вдосконаленню навиків у ходьбі, бігу і іграх, загартовують організм і зміцнюють здоров'я дітей, сприяють набуттю навиків само обслуги, поведінки і орієнтації на місцевості тощо. Велику роль вони відіграють в створенні і зміцненні дитячого колективу, у вихованні почуття дружби. Прогулянки, екскурсії і походи найчастіше проводяться пішки, зимою можуть використовуватися лижі. Прогулянки бувають ігрові, прогулянка з трудовим завданням, спортивна прогулянка, прогулянка-екскурсія, прогулянка перед сном.

Під час канікул організовують спортивно-оздоровчі, оздоровчо-трудові і туристичні табори.

Дитячі екскурсійно-туристські станції

Їхня мета – допомагати школам і позашкільним закладам в проведенні екскурсійної, туристичної роботи.

Основною формою організації навчальної роботи є гурткові заняття. Гуртки створюються за різними видам пізнавальної підготовки (географічної, геологічної, історичної, біологічної), а також за видами туризму (пішохідному, велосипедному, гірському).

Спортивні площадки і клуби

Фізкультурні споруди, в залежності від умов, можуть бути досить простими (звичайні ігрові площадки для дітей і підлітків) чи спортивного типу (тенісні корти, футбольні поля та інші). Спортивні площадки зазвичай пристосовуються для ігор в баскетбол, волейбол. На них також можна грати в футбол, ручний м'яч, бадмінтон, малий теніс. Якщо дозволяє місцевість, влаштовується бігова доріжка і місця для стрибків. Площадка огороджується дротяною сіткою,обсаджується кущами [23].

Світоглядний плюралізм,багатопартійність в суспільно-політичному житті відкривають простір для створення та організації роботи різноманітних дитячих громадських організацій,об’єднань і рухів В Україні значно активізувався процес створення дитячих та юнацьких організацій

З урахуванням головних напрямів діяльності їх поділяють на шість груп.

Молодіжні організації,зорієнтовані на вирішення політичних проблем

Найпомітніші серед них Молоді республіканці України,Об’єднання демократичної української молоді (ОДУМ),Соціалістичний конгрес молоді,Ліберальне молодіжне об’єднання, Спілка українського студенства (СУС),Асоціація молодих українських політологів і політиків, Молодіжна організація спілки офіцерів України «Сокіл», Львівський фонд «Молода Україна» та молодіжні організації при політичних партіях та рухах.

Молодіжні організації,зосереджені на вирішенні соціальних проблем. Цю групу становлять Спілка молодіжних організацій України (СМОУ),Асоціація МЖК воїнів-інтернаціоналістів України «Укрінтербуд» та ін[6,c.196].

Молодіжні організації,що займаються вивченням історії,фольклору, етнографії народів України.

До цієї групи належать «Товариство Лева», Молодіжне товариство «Кіш», товариство «Щире братство» та інші.

Релігійні молодіжні організації. Цю групу представляють Комітет української католицької молоді (КУКМ),Організація «Українська молодь Христові» та ін..

Дитячі громадські організації

З-поміж інших своєю активністю виділяються Українська скаутська організація «Пласт»,Спілка української молоді (СУМ),Спілка піонерських організацій України (СПОУ),Українське дитяче товариство «СІЧ», «Сокільський доріст».

Їх виховна система спрямована,в основному на формування вмінь і навичок у дітей і підлітків, пов’язаних з природою (життя в таборі, туризм, екологічне виховання), із зміцненням здоров’я (фізична підготовка),виховання шанобливого ставлення до сім’ї, рідної місцевості,держави[6,c.197].

Український Пласт – складова світового скаутського руху, ідейним засадам і організаційним принципам якого надано національного змісту.

Пластові організації покликані здійснювати всебічне патріотичне виховання молоді, розвивати її моральні, духовні й фізичні риси, вишколювати на свідомих, відповідальних і повноцінних громадян за допомогою виховних методів і на ідейних засадах Пласту, що спираються на пластову присягу, пластовий закон і, три головні обов'язки пластуна: плекати традиції предків, передавати молоді знання і розуміння їх історії, культури, змагань за ідеї.

“Сокільський доріст” – національно-патріотичні освітньо-молодіжні товариства, що діють в окремих регіонах України.

Головними напрямами діяльності товариства є: вивчення і відродження кращих традицій “ Сокола ”, українських національно-патріотичних, молодіжних, дитячих товариств та організацій. З метою всебічного виховання своїх членів товариства залучають їх до таких видів діяльності:

· національно-історичної (вивчення історії України, вікторини, уроки пам'яті, тематичні вечори, зустрічі, “круглі столи” з відповідної тематики, догляд за могилами, допомога борцям за волю України тощо);

· спортивно оздоровчої - (змагання, сокільські забави, козацькі забави, спортивні випробування тощо);

· туристично-краєзнавчої (походи, мандрівки, табори, змагання та ін.);

· культурно-просвітницької (конкурси, фестивалі, ігри);

· інтелектуально-пошукової (інтелектуальні ігри, конкурси, олімпіади, клуби за інтересами);

· діяльності у сфері милосердя (відвідини, допомога, вітання, збір коштів та речей для тих, хто цього потребує);

· господарської (створення умов для самостійної праці;

· гуртки, майстерні, кіоски для реалізації власної продукції, шкільні кооперативи, школи бізнесу) [17,c.391].

· Спілка Української молоді (СУМ). Утворена 1925 року в Києві Своє головне завдання вбачала у звільненні України,створенні української самостійної соборної держави.Спілка поділяється на три основні організаційні ланки:молодше юнацтво (6-12 років);юнацтво (6-16 років); старше юнацтво (12-16 років). Старші члени організації-дружинники (18-35 років).СУМ прагне виховувати молодь в українському патріотичному дусі,чесним і працьовитими людьми,свідомими громадянами,спираючись на традиції та морально-етичні засади християнства,державні цілі та ідеали.

Спілка піонерських організацій України (СПОУ)

Утворена в наприкінці 1990 р. Вважає себе правонаступницею піонерської організації ім. Леніна і добровільним, самодіяльним об'єднанням дітей та підлітків, орієнтованим на ідеали гуманного і демократичного суспільства. Спілка проголосила незалежність від будь-яких політичних партій та рухів. Її девіз: «За Батьківщину, добро і справедливість!».

Виховна система організації будується за трьома напрямами: «Я — Батьківщина». Я — це самовдосконалення, виховання себе як особистості, родина — сімейне виховання, повага до своєї родини, Батьківщина — вболівання за інтереси держави, людей. Поділяється на три вікові групи: 7—9 років (діти, які вважаються помічниками); 10—12 років (умільці); 13—14 років (майстри).

Символ — веселка, розпізнавальний знак — галстук, на якому відтворено сім кольорів. Червоний колір — напрям «Червона калина» (вивчення народної творчості, традицій, обрядів, проведення свят); жовтогарячий — «Лідер» (вміння організовувати справу, повести за собою); жовтий — «Берегиня» (виховання поваги до сім'ї, організація сімейних свят тощо); зелений — «Краю мій лелечий» (екологічне виховання); блакитний — «Повір у себе» (благодійницька, шефська робота); синій — «Помагай» (вміння працювати з інструментами, допомога сім'ї, загону, збір металолому, лікарських рослин тощо); фіолетовий - «Котигорошок» (спортивно-туристичний напрям) [6,c.198-199].

Установи освіти намагаються розширити свою співпрацю з дитячими та молодіжними організаціями у справі виховання учнівської молоді. Ця робота охоплює спільні семінари працівників освіти і дитячих та молодіжних організацій, співучасть в організації спортивних, оздоровчих таборів, надання психолого-педагогічної допомоги керівництву дитячих та молодіжних організацій[6,c.200].

Дата добавления: 2015-07-17