Запитання для підготовки до іспиту

1. Предмет і завдання дисципліни, її роль у підготовці бакалавра харчової технології та інженерії. Зв'язок з фундаментальними та прикладними дисциплінами.

2. Загальна характеристика харчових виробництв та їх класифікація. Значення харчових технологій у промисловості України. Проблеми сучасних харчових виробництв.

3. Харчова технологія як наука. Поняття "технологія".

4. Харчова технологія та етапи її розвитку.

5. Завдання харчових технологій на сучасному етапі.

6. Основні технологічні поняття та визначення: технологічний процес, операція, схема, режим, апарат, лінія; продуктивність апарату, машини, лінії, підприємства; вихід продукції; продуктовий розрахунок; матеріальний та енергетичний баланс виробництва; собівартість продукції, продуктивність праці.

7. Харчове виробництво як хіміко-технологічна схема.

8. Що таке хіміко-технологічна схема та її основні елементи? Як позначаються технологічні оператори, що перетворюють фізичні параметри вхідних матеріальних і енергетичних потоків у фізичні параметри вихідних потоків?

9. Головні та допоміжні технологічні оператори хіміко-технологічної системи, їх значення.

10. Основні технологічні зв'язки хіміко-технологічної системи та їх характеристика.

11. Шляхи підвищення ефективності функціонування хіміко-технологічної системи.

12. Поняття "фізична система", "хімічна система", "біологічна система".

13. Особливості технологічної системи.

14. Закони та умови рівноваги системи.

15. Зворотні та незворотні процеси. Вплив зовнішніх факторів на стан рівноваги системи. Одержання максимального виходу продукції.

16. Другий закон термодинаміки. Принцип Ле-Шательє-Брауна.

17. Константа рівноваги, її застосування для характеристики процесів.

18. Кінетика технологічних процесів. Фізична, хімічна та біологічна кінетика, їх особливості.

19. Швидкість процесу, потенціал, їх взаємозв'язок.

20. Приклади використання узагальненого кінетичного рівняння для окремих фізичних і хімічних законів.

21. Кінетика мікробіологічних процесів. Особливості мікробіологічних процесів у харчових технологіях.

22. Особливості біохімічних реакцій. Швидкість ферментативних реакцій.

23. Завдання кінетичного дослідження: зв'язування механізму явища, визначення впливу вхідних факторів, вихідні характеристики і визначення постійних у рівняннях кінетики процесів.

24. Зміни структурно-механічних властивостей основних складових сировини у процесі технологічного оброблення.

25. Основні поняття реології: в'язкість, пластичність, міцність, пружні властивості, напруження зсуву, релаксація напруги, адгезія та її види, тіксотропія тощо.

26. Явище адгезії та когезії, їх різновиди.

27. Ідеально-пружне тіло, ідеально-пластичне тіло, ідеально в'язка рідина. Моделі цих тіл. Неньютонівські рідини, псевдопластичні, їх особливості.

28. Особливості поведінки харчових мас під час оброблення та формування.

29. Одержання рідної фази під час пресування олійних матеріалів, плодів, ягід.

30. Значення попереднього механічного, термічного, електрофізичного оброблення матеріалів.

31. Драглі, їх характеристика і властивості. Старіння драглів. Природа золь-гель переходів.

32. Розчини високомолекулярних сполук, їх утворення, специфічні властивості, стійкість і руйнування.

33. Обмежене і необмежене набухання високомолекулярних сполук. Як визначається ступінь набухання?

34. Що таке контракція і чим пояснюється це явище?

35. Чому розчини чистого крохмалю не утворюють структур подібних пшеничному тісту?

36. Що розуміють під синерезисом і в яких випадках відбувається це явище?

37. Вода та її властивості. Особливості будови молекул води. Фізичні властивості води: температура замерзання, теплоємність, теплопровідність, діелектрична проникність, активність води, поверхневий натяг, показник заломлення. Проявлення цих властивостей у харчових технологіях.

38. Хімічні властивості води. Вміст води в окремих харчових продуктах, її вплив на енергетичну цінність готових виробів, активність біохімічних та мікробіологічних процесів.

39. Форми зв'язку води з матеріалом та зміни форм зв'язку під час перероблення та зберігання харчових продуктів.

40. Вимоги до якості води та її попередня підготовка в окремих харчових виробництвах: цукровому, хлібопекарському, пиво-безалкогольному, лікеро-горілчаному та ін.

41. Моносахариди, загальна хімічна формула, основні представники.

42. Основні властивості моносахаридів: розчинність, ступінь солодкості, окислюваність, здатність брати участь у реакції Майяра, оптична активність.

43. Зміни моносахаридів під час технологічного оброблення; кислотний гідроліз; утворення редукуючих цукрів, їх властивості; вплив температури та кислотності на цей процес.

44. Полісахариди першого порядку, загальна хімічна формула, основні представники.

45. Основні властивості полісахаридів першого порядку: розчинність, ступінь солодкості, окислюваність, здатність брати участь у реакції Майяра, оптична активність.

46. Зміни полісахаридів першого порядку під час технологічного оброблення; кислотний гідроліз; утворення редукуючих цукрів, їх властивості; вплив температури та кислотності на цей процес.

47. Карамелізація цукрів, умови та хімізм процесу. Продукти карамелізації, їх властивості, вплив на якість основного продукту.

48. Меланоїдиноутворення. Суть процесу та умови, що сприяють меланоїдиноутворення за Ходжем. Технологічне значення і особливості цього процесу в різних харчових технологіях.

49. Полісахариди другого порядку. Їх загальна формула, основні властивості та представники.

50. Крохмаль. Особливості крохмалю різного походження. Властивості крохмалю.

51. Процеси набухання, клейстеризації та розчинення крохмалю, температура клейстеризації, вплив швидкості клейстеризації на консистенцію гелю. Вплив співвідношення крохмалю і вологи в суміші на процес набухання і клейстеризації. Особливості цих процесів у різних технологіях.

52. Ферментативний гідроліз крохмалю. Схема гідролізу, контроль процесу, продукти, що отримуються.

53. Кислотний гідроліз крохмалю. Схема гідролізу, контроль процесу, продукти, що отримуються.

54. Оптимальні умови для дії амілолітичних ферментів, механізм їх дії, отримані продукти.

55. Вимоги щодо гідролізу крохмалю у процесі отримання пива, етилового спирту, квасу, патоки.

56. Будова та властивості пектинових речовин. Драглеутворення.

57. Гідроліз пектинових речовин. Вплив термічного оброблення, рН середовища та ферментних препаратів на процес гідролізу. Значення процесу гідролізу пектинових речовин у кондитерському, консервному, цукровому та інших харчових виробництвах.

58. Пектинові речовини як радіопротектори.

59. Інші речовини рослинного походження, що мають драглеутворювальну здатність: агар, тароїд, альгінати. Їх будова, властивості; особливості процесу драглеутворення.

60. Клітковина, її властивості та роль в технологічних процесах окремих виробництв. Фізіологічне значення для організму людини.

61. Глікоген, його будова, зміни у автолітичних процесах під час визрівання, зберігання, заморожування, просолі м'яса.

62. Структура білкової міцели, зв'язки в міцелі білка. Білки глобулярні та фібрілярні.

63. Властивості білків: гідратація, набухання, пептизація, умови, що викликають ці зміни.

64. Процес денатурації білків. Види денатурації: теплова, механічна, хімічна та ін. Значення процесу денатурації в технології різних харчових виробництв.

65. Повноцінні й неповноцінні білки. З якою метою розраховують амінокислотний скор? "Ідеальний‘‘ або стандартний білок. Визначити головну лiмiтуючу амінокислоту, якщо в 1 г білка знайдено, мг: а) лізину - 20, валіну - 40, триптофану - 90, фенілаланіну – 25, аланіну 35; б) лейцину - 15, валіну - 58; метіоніну - 80; ізолейціну – 29, серіну - 10.

66. Схема ферментативного гідролізу білкових речовин. Зміна структури, хімічного складу білків під впливом протеолітичних ферментів. Оптимальні умови для їх дії.

67. Автоліз білків тваринного походження.

68. Значення та види білкових речовин у технології бродильного, хлібопекарського, цукрового та інших харчових виробництвах.

69. Класифікація ліпідів, їх біологічна та енергетична цінність. Хімічні і фізичні властивості ліпідів.

70. Гідроліз ліпідів. Збудники цього процесу, хімічна та ферментативна природа гідролізу. Продукти гідролізу, зміни якості різних харчових продуктів під впливом гідролізу жирів.

71. Окислення жирів, хімізм процесу, перекисне та ферментативне окислення жирів. Швидкість окислення різних жирних кислот. Первинні та вторинні продукти окислення.

72. Антиокисники, хімізм їх дії. Натуральні та синтетичні антиокисники: токофероли, сполуки, що мають SН-групи, аскорбінова кислота, фосфоліпіди, -каротин. Синтетичні антиокисники, використання суміші глюкози та ферментних препаратів. Глюкооксидази, каталази. Фосфоліпіди, їх технологічне значення різних виробництв.

73. Вітаміни та їх властивості. Жиро- та водорозчинні вітаміни. Фактори, що зумовлюють руйнування вітамінів: вплив кисню, світла, солей важких металів, теплового оброблення на стійкість водорозчинних вітамінів. Фізіологічна функція вітамінів.

74. Механічне оброблення сировини: подрібнення і розділення матеріалів. Ступінь подрібнення зерна і солоду залежно від вимог технології. Дисперсність матеріалів. Застосування цих процесів у харчових технологіях.

75. Змішування в харчових технологіях. Процеси одержання гомогенних мас. Гомогенізація меляси і молока, замішування тіста, м'ясного фаршу, пластифікація.

76. Пресування. Фізико-хімічні процеси під час пресування: денатурація білків, клейстаризація крохмалю, гідроліз, адгезія, зменшення об'єму тощо. Параметри процесів у різних технологіях, вплив на якість виробів.

77. Екстрагування речовин із сировини. Сорбція. Біологічні властивості клітинних організмів. Структура рослинної тканини.

78. Оболонка клітини - цитоплазматична мембрана, її напівпроникність. Явища плазмолізу та тургору клітини. Явище осмосу, вплив температури, механічної дії, електричного струму на білкові речовини цитоплазми.

79. Процеси екстрагування в лікеро-горілчаному, цукровому, олійно-жировому та інших виробництвах. Закон Фіка.

80. Кристалізація. Насичений і пересичений розчини. Умови одержання пересичених розчинів. Коефіцієнт пересичення.

81. Умови кристалізації цукрози. Кристалізація у кондитерському виробництві. Антикристалізатори, умови їх дії.

82. Перегонка та ректифікація. Основні закономірності перегонки та ректифікації.

83. Закони Коновалова і Вревського, коефіцієнти випаровування та ректифікації.

84. Класифікація летких домішок етилового спирту відповідно до коефіцієнта ректифікації.

85. Умови процесів у бродильному виробництві та виноробстві під час отримання ректифікованого і коньячного спиртів.

86. Гідрогенізація поліненасичених жирних кислот, хімізм процесу. Вплив температури, тривалості процесу. Роль каталізаторів. Зміни властивостей жирів.

87. Суть процесу дезодорації, його використання у харчових виробництвах.

88. Хімічна будова, класифікація та основні властивості ферментів.

89. Влив тиску, концентрації сухих речовин, температури i рН середовища та інших факторів на активність та інактивацію ферментів.

90. Номенклатура ферментних препаратів, їх різновиди та відміна від ферментів.

91. Яку назву має ферментний препарат, якщо: а) він містить амілолітичні ферменти, отримані глибинним культивуванням бактерій Bac. subtilis, ферменти, виділені із середовища та очищенні органічними розчинниками; б) він містить протеолітичні ферменти, отримані поверхневим культивуванням плісняви Asp. niger, ферменти, виділені із середовища сушінням екстракту поверхневої культури.

92. З якою метою проводять іммобілізацію ферментів?

93. Основні властивості іммобілізованих ферментів, їх переваги та недоліки у порівнянні з водорозчинними.

94. Значення різних груп ферментів (амілолітичних, цитолітичних, протеолітичних, ліпаз, окисно-відновних) у технології харчових виробництв i зокрема у бродильній промисловості.

95. Схема ферментативного гідролізу некрохмальних полісахаридів, оптимальні умови для дії ферментів та вимоги до складу отриманих продуктів залежно від особливостей технології.

96. Схема ферментативного гідролізу білків, оптимальні умови для дiї ферментів та вимоги до складу отриманих продуктів залежно від особливостей технології.

97. Схема ферментативного гідролізу лiпiдiв, оптимальні умови для дії ферментів та вимоги до складу отриманих продуктів залежно від особливостей технології.

98. Основні вимоги до промислових мікроорганізмів.

99. Специфічні вимоги до мікроорганізмів, використовуваних у бродильній промисловості.

100. Будова та хімічний склад бактеріальної та дріжджової клітини; функції окремих органел клітини; вплив віку клітини та умов культивування на хімічний склад клітин.

101. Оптимальні умови культивування мікроорганізмів бродильних виробництв.

102. Фази росту мікроорганізмів та їх характеристика.

103. Характеристика періодичного способу культивування мікроорганізмів, його різновиди; математичний опис.

104. Характеристика напівбезперервного способу культивування мікроорганізмів, його різновиди; математичний опис.

105. Характеристика безперервного способів культивування мікроорганізмів, його різновиди; математичний опис.

106. Основні поняття, що характеризують розмноження, ріст та життєдіяльність мікроорганізмів та способи культивування.

107. Процеси бродіння в харчових технологіях. Види бродіння: аеробне та анаеробне.

108. Спиртове бродіння. Сучасні уявлення про хімізм спиртового бродіння.

109. Особливості процесу спиртового бродіння в технологіях різних харчових виробництв.

110. Характеристика способів спиртового бродіння: періодичного, циклічного, безперервного, з рециркуляцією дріжджів та ін.

111. Вторинні та побічні продукти бродіння. Їх вплив на якість цільового продукту та вихід спирту.

112. Збудники спиртового бродіння: психро-, мезо- і термофільні дріжджі та бактерії. Їх техніко-економічна характеристика.

113. Молочнокисле бродіння та його хімізм.

114. Гомо- та гетероферментативне молочнокисле бродіння.

115. Особливості молочнокислого бродіння в хлібопекарській, бродильній, молочній, цукровій, виноробній, консервній та інших харчових технологіях.

116. Оцтовокисле бродіння, його збудники та його хімізм.

117. Оптимальні умови оцтовокислого бродіння, вплив температури, рН середовища, тривалості процесу.

118. Особливості оцтовокислого бродіння в харчових технологіях: при виробництві оцтової кислоти, хліба, винопродуктів. Пропіоновокисле бродіння, маслянокисле та лимоннокисле бродіння. Наявність цих процесів у харчових технологіях. Побічні продукти бродіння.

119. Взаємозв‘язок між процесами бродіння і дихання.

120. Загальна характеристика процесів термічного оброблення харчової сировини. Рушійні сили, явища тепломасоперенесення. Види термічного оброблення продуктів.

121. Нагрівання, темперування, пастеризація, стерилізація. Мета оброблення, сутність процесів. Зміни в хімічному складі продуктів. Застосування цих процесів у харчових виробництвах.

122. Бланшування, обварювання, випарювання. Мета оброблення, сутність процесів. Зміни в хімічному складі продуктів. Застосування цих процесів у харчових виробництвах.

123. Охолодження, заморожування. Мета оброблення, сутність процесів. Зміни в хімічному складі продуктів. Застосування цих процесів у харчових виробництвах.

124. Застосування математичних моделей технологічних процесів харчових виробництв.

125. Поняття систематичного підходу до проблеми оптимізації технологічних процесів. Завдання систематичного підходу.

126. Основні поняття систематичного підходу: система, структура, складність.

127. Системний аналіз як сукупність наукових методів і принципів для вирішення практичних завдань. Процедура одержання кількісної оцінки процесу. Застосування поняття системи в харчових технологіях.

128. Шляхи забезпечення ефективності харчових виробництв. Принцип найкращого використання сировини, значення хімічного складу сировини та її відповідності технологічним вимогам.

129. Принцип скорочення тривалості процесу та фактори, що його зумовлюють.

130. Найдоцільніше використання енергії, енергоемність окремих харчових виробництв.

131. Шляхи ефективного використання обладнання. Інтенсивність та продуктивність виробничого процесу.

132. Принцип оптимального варіанта. Екстремальне та математичне планування експерименту. Критерії оптимізації.

133. Сировина, завдання її зберігання та комплексного використання.

134. Класифікація сировини. Значення якості сировини. Шляхи розширення сировинної бази.

135. Використання нових методів оброблення сировини. Комплексне використання сировини. Сировина та асортимент продукції.

136. Сировина та товарні продукти харчових виробництв як біологічні та фізико-хімічні системи. Класифікація продуктів залежно від швидкості псування.

137. Фізико-хімічні процеси під час зберігання продукції: сорбція та десорбція пари, кристалізація цукрози, солі, старіння колоїдів тощо. Вплив на ці процеси температури, світла, механічної дії.

138. Біохімічні процеси, що відбуваються під впливом власних ферментних систем продукту: дозрівання, дихання, проростання, автоліз тощо. Фізико-хімічні і біохімічні зміни стану білків, вітамінів, вуглеводів та ліпідів, що відбуваються під час біохімічних процесів.

139. Процеси, що відбуваються під впливом ферментів, які продукуються мікроорганізмами: спиртове, молочнокисле та інші види бродіння.

140. Мікробіологічне псування продуктів: гниття, пліснявіння тощо.

141. Основні біологічні принципи зберігання продуктів: біоз, анабіоз, абіоз. Умови їх застосування.

142. Шляхи сповільнення життєвих процесів біологічних систем за допомогою фізичних, хімічних, фізико-хімічних і біологічних засобів.

143. Якість продукції та її кількісна оцінка. Поняття якості продукції.

144. Смак та аромат харчових продуктів. Органолептична оцінка їх якості. Пороги відчуття. Вплив добавок на смак та аромат харчових продуктів.

145. Сенсорний аналіз. Загальні прийоми і умови проведення органолептичного аналізу.

146. Види і характер дегустацій. Порядок та методи проведення дегустацій.

147. Системи дегустаційних оцінок різних харчових продуктів.

148. Стандартизація і сертифікація продукції.

150. Розрахувати яка кількість мальтози і декстринів утвориться під час зцукрювання 200 кг крохмалю, якщо співвідношення мальтози до декстринів становить 4: 1.

151. Визначити кількість глюкози, засвоєної дріжджами, внаслідок утворення 50 кг глікогену.

152. Визначити кількість мелібіози, яка отримується під час гідролізу рафінози, якщо в 3500 кг меляси вміст рафінози становить 3,5 %. Визначити теоретичний вихід спирту, якщо рафіноза зброджується дріжджами: а) на 33 %, б) на 66 %, в) на 100 %.

153. Визначити білковий коефіцієнт та вміст білкових речовин в 3 т ячменю, якщо вміст загального азоту становить 1,8 %, а вміст азоту у білку -17,2 %. Чи придатний такий ячмінь для виробництва світлого пивоварного солоду? Скільки енергії можна отримати за рахунок білка, якщо він засвоюється на 48 %?

154. На скільки відсотків зміниться загальна маса продуктів гідролізу сахарози та їх солодкість, якщо ступінь гідролізу 100 кг цукрози становить 30, 50 і 100 %?

155. Написати стехіометричне рівняння реакції з утворення етилового спирту з глюкози, фруктози, мальтози, цукрози, рафінози, крохмалю.

156. Розрахувати яку кількість етилового спирту та оксиду вуглецю (4) за масою і об‘ємом можна отримати з 220 кг глюкози, 1250 кг фруктози, 25 кг мальтози, 350 кг цукрози, 390 кг рафінози, 1,5 т крохмалю пшениці, якщо температура 25⁰ С, а тиск 798 мм рт. ст. Якій кількості умовного крохмалю відповідає дана кількість вуглеводів?

157. У мелясі міститься 48 % цукрози, 0,75 % інвертного цукру і 1,25 % загального азоту. Скільки умовного крохмалю містіть 25 т такої меляси і скільки з неї теоретично можна отримати спирту?

158. Скільки теоретично можна отримати спирту і оксиду вуглецю (4) з 10 т меляси, яка містить 44,8 % сахарози і 1,5 % інвертного цукру, якщо температура 15⁰ С, а тиск 780 мм рт. ст.? Що краще і чому переробляти на етиловий спирт врожай, отриманий з 1 га площі цукрових буряків з врожайністю 292 ц/га і вмістом цукру 14 % або кукурудзи з врожайністю 45 ц/га і вмістом крохмалю 56 %?

159. Розрахувати яку кількість етилового спирту та діоксиду вуглецю за масою і об’ємом можна отримати з 160 кг глюкози, 250 кг фруктози, 125 кг мальтози, 300 кг сахарози, 300 кг рафінози, 1,5 т крохмалю.

160. Розрахувати місткість зерносховища та кількість силосів для збереження ячменю і солоду на солодовому заводі потужністю 10000 т солоду на рік. Коефіцієнт перерахунку солоду у товарний ячмінь 1,44; вміст сміттєвих домішок у ячменя 2,5 %. Зберігання проводять у силосах діаметром 6 м і висотою 30 м. Насипна маса ячменя 0,65 т/м³, а солоду - 0,51 т/м³. Коефіцієнт заповнення силосів - 0,9. Сховище повинно забезпечити 6 місячну безперервну роботу заводу.

161. Розраховувати потрібну кількість ячменю з вмістом крохмалю 48,12 %, картоплі з вмістом крохмалю 14,6 % та меляси із сумою речовин, що зброджується, 53,23 % на добову та річну потужність спиртового заводу, який виробляє 6000 дал спирту на добу. Завод працює 315 днів на рік. Практичний вихід спирту із 1 т умовного крохмалю 66,5 дал.

162. Розрахувати місткість мелясосховища, якщо спиртовий завод переробляє 300 т меляси на добу. Місткість повинна забезпечувати 5 місячний запас меляси. Коефіцієнт заповнення сховища - 0,95. Меляса має 80 % СР з густиною 1,4147 г/см³ і 51 % речовин, що зброджується. Яка добова потужність заводу?

163. Розрахувати кількість екстрактивних речовин, що перейдуть у сусло, виготовлене з 85 % світлого сухого пивоварного солоду з екстрактивністю 76 % СР і вологістю 5,4 % та 15 % ячменю з екстрактивністю 73 % СР і вологістю 14,0 %. Втрати під час екстрагування – 4 %. Який вихід екстракту, якщо загальна маса зерносуміші 2500 кг?

164. Скільки води потрібно для приготування замісу з вмістом сухих речовин 18 % з: а) 1000 кг картоплі з початковим вмістом крохмалю 17,2 % і води 74,5 %; б) 5000 кг ячменю з початковим вмістом крохмалю 46,2 % і вологістю 14,5 %? Яка буде загальна маса замісу і скільки теоретично можна отримати з такого замісу спирту?

165. Яку кількість води потрібно для приготування мелясного сусла концентрацією 21 % СР і густиною 1,0874 г/см³, якщо об’єм меляси з концентрацією сухих речовин 80 % і густиною 1,4147 г/см³ становить 300 м³ при ? Скільки спирту і діоксиду вуглецю можна отримати з цієї кількості меляси?

166. Яку кількість води, безводного і ректифікованого спирту міцністю 96,2 % об. потрібно змішати для отримання 1500 дал сортировки міцністю 40,0 і 45,0 % об. Втрати безводного спирту – 0,87 %.

167. Початкова масова концентрація дріжджів 15 г/л, питома швидкість росту 0,06 год^-1. За 4 год вміст субстрату зменшився на 8 г/л. Обрахувати: вміст дріжджів у кінці культивування, питому швидкість споживання субстрату, час генерації i вихід біомаси з субстрату.

168. За 4 год утворилось 8 г/л оцтової кислоти. При цьому було використано 6 г/л глюкози. Масова концентрація бактерій у конці процесу 25 г/л, питома швидкість росту 0,10 год^-1. Визначити: початкову концентрацію бактерій, питомі швидкості споживання субстрату та утворення оцтової кислоти.

169. Початкова масова концентрація дріжджів 25 г/л. Розмноження ведеться безперервним способом з питомою швидкістю росту 0,25 год^-1 у бродильному апараті iз загальним об’ємом 150 м³ i корисним об’ємом 90 м³, приплив сусла 30 м³ /год. Визначити: вміст дріжджів в апараті в кінці культивування, швидкість розбавлення середовища, дати характеристику процесу i визначити продуктивність за біомасою.

170. У ферментатор з корисним об‘ємом 80 м³ надходить сусло зi швидкістю 20 м³ /год сусла. Мікроорганізми культивуються безперервним способом у стаціонарному режимі. Визначити: час перебування мікроорганізмів в ферментаторі, питому i валову швидкість росту, продуктивність за біомасою, якщо початкова масова концентрація біомаси 15 г/л.

Дата добавления: 2015-07-17