Читайте также:
|
|
- Створена на валютно-фінансовій конференції ООН в Бреттон–Вудсі (США)
- Прийнятий на конференції Статут МВФ органу міждержавного валютного регулювання.
Основні принципи:
- Золото-девізний стандарт, оснований на золоті та двох резервних валютах – доларі США та фунті стерлінгів
Форми використання золота, як основи світової валютної системи:
- Збережені золоті паритети валют та введена їх фіксація в МВФ
- Золото – міжнародний платіжний та резервний засіб
- Долар прирівняний до золота, щоб закріпити за ним статус головної резервної валюти. З цією ж метою казначейство США продовжувало розмінювати долар на золото іноземним центральним банкам і урядовим установам по офіційній ціні, встановленій в 1934р., виходячи із золотого вмісту своєї валюти (35 дол. за 1 трійську унцію, рівну 31,1035г.)
- Курсове співвідношення валют та їх конвертація стали здійснюватися на основі фіксованих валютних паритетів, виражених в доларах. Девальвація більше 10% допускалася лише з дозволю Фонду. Встановлений режим фіксованих валютних курсів: ринковий курс валют міг відхилятися від паритету у вузьких межах (+ 1% по Уставу МВФ чи + 0,75% по Європейській валютній угоді).
- Вперше в історії створені міжнародні валютно – кредитні організації: МВФ і МБРР. МВФ надає кредити в іноземній валюті для покриття дефіциту платіжних балансів з метою підтримки нестабільних валют, здійснює контроль за дотриманням країнами – членами принципів світової валютної системи. Забезпечує валютне співробітництво країн.
Криза Бреттонвудської валютної системи (1967 – 1976)
- Загострення протиріч між інтернаціональним, глобальним характером міжнародних економічних відносин та використанням для їх здійснення національних валют, які схильні до знецінення (переважно долара)
Форми прояву кризи Бреттонвудської валютної системи:
- “валютна лихоманка” – переміщення “жарких” грошей, масовий продаж нестійких валют в очікуванні їх девальвації і скупка валют – кандидатів на ревальвацію;
- “золота лихоманка” – “ втеча” від нестабільних валют до золота та періодичні підвищення його ціни;
- паніка на фондових біржах та падіння курсів цінних паперів в очікуванні зміни курсу валют;
- загострення проблеми міжнародної валютної ліквідності, особливо її якості;
- масові девальвації і ревальвації валют (офіційні і неофіційні);
- активна валютна інтервенція центральних банків, в тому числі колективна;
- різкі коливання офіційних золото – валютних резервів;
- використання іноземних кредитів та позичань в МВФ для підтримки валют;
- порушення структурних принципів Бреттонвудської валютної системи;
- активізація національного і міждержавного валютного регулювання;
- посилення двох тенденцій в міжнародних економічних і валютних відносинах – співпраці і протиріч, які періодично переростають в торгову і валютну війни.
Наплив доларів в країни Західної Європи і Японію викликав масовий перехід до плаваючих валютних курсів і тим самим спекулятивну атаку їх валют на долар. Франція ввела подвійний валютний ринок по прикладу Бельгії, де він функціонував з 1952 р. Країни Західної Європи стали відкрито виступати проти привілейованого стану долара в світовій валютній системі. Пошуки виходу з валютної кризи завершилися компромісною Вашингтонською(Смітсонівською) угодою групи “десяти” 18 грудня 1971 р.
Вашингтонська (Смітсонівська) угода:
- девальвація долару на 7,89% та підвищення офіційної ціни золота на 8,57% (з 35 до 38 долара за унцію)
- ревальвація ряду валют
- розширення меж коливань валютних курсів з + 1 до + 2,25% від їх паритетів і встановлення центральних курсів замість валютних паритетів.
- Відміні 10% митного збору в США
Дата добавления: 2015-07-17; просмотров: 120 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Паризька валютна система (1867 р.) - система золотого стандарту | | | Ямайська валютна система |