Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Перевірка статистичної гіпотези про відповідність емпіричного розподілу III типу розподілів Пірсона

Читайте также:
  1. I типу розподілів Пірсона
  2. XI. Перевірка внутрішньої, гарнізонної і караульної служб
  3. Аналіз динаміки розподілу видатків державного бюджету.
  4. Аналіз результатів емпіричного дослідження
  5. Види каналів розподілу
  6. Гіпотези ти концепції прабатьківщини слов’ян
  7. Канати розподілу

Для перевірки даної статистичної гіпотези скористаємося вже розрахованими інтервальними емпіричними й теоретичними частотами III типу розподілів Пірсона на основі ряду швидкості вітру на висоті 1,0 км (ст. Одеса). Відповідні емпіричні (mi) та теоретичні (mi, і = 1,12) інтервальні частоти наводяться в табл. 4. Перевірку гіпотези Н0 про можливість апроксимації даного емпіричного розподілу III типом розподілів Пірсона будемо здійснювати на рівні значущості α = 0,95, використовуючи критерій Пірсона χ2. Якщо гіпотеза Н0 не відхиляється, записати основне рівняння III типу розподілів Пірсона, враховуючи статистичні оцінки параметрів цього розподілу.

Розрахунки критерію Пірсона χ2 наводяться в табл. 4.

Таблиця 4 – Порядок обчислення критерію Пірсона χ2 на основі вибірки швидкості вітру на висоті 1,0 км (ст. Одеса)

Із табл. 4 випливає, що виникла потреба об’єднати частоти в останніх двох часткових інтервалах. Нагадаємо, що при використанні критерію Пірсона χ2 необхідно, щоб інтервальна емпірична частота була не менше 5. Таким чином, маємо: ν = k΄– 4 =11 – 4 = 7.

З додатку М знаходимо: χ2 (α, ν) = χ2 (0,95; 7) = 2,17.

Отже, χ2 > χ2 (α, ν), тому приймається гіпотеза Н1. Це означає, що вибраний теоретичний розподіл для апроксимації емпіричного розподілу швидкості вітру на висоті 1,0 км (ст. Одеса) із заданою ймовірністю не відповідає останньому. Гіпотеза Н0 про відповідність емпіричного розподілу ІІI типу розподілів Пірсона не відкидається на рівні значущості α = 0,30 (із ймовірністю 30 %); χ2 (0,30; 7) = 8,38, тобто χ2 < χ2 (α, ν). Основне рівняння отриманого теоретичного закону має вигляд:

Нижче наводяться статистичні оцінки параметрів ІІI типу розподілів Пірсона, які отримали на основі статистичного ряду швидкості вітру на висоті 1,0 км, до якої добирався розподіл:

m0 = 36,64; l΄ = 9,41; p = 15,67.

Так як довірча ймовірність досить мала, треба підбирати інший теоретичний закон для апроксимації даного емпіричного розподілу.

 

Дата добавления: 2015-07-16; просмотров: 143 | Нарушение авторских прав

Читайте в этой же книге: СТАРЫЕ ЗНАКОМЫЕ | Перевірка статистичної гіпотези про відповідність емпіричного розподілу нормальному закону | I типу розподілів Пірсона |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Перевірка статистичної гіпотези про відповідність емпіричного розподілу ІІ типу розподілів Пірсона| Перевірка статистичної гіпотези про відповідність емпіричного розподілу закону розподілу Пуассона
mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.006 сек.)