Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Об’єктивна сторона

Читайте также:
  1. БАЗИРОВАНИЕ заготовки по плоскости основания и двум боковым сторонам (В КООРДИНАТНЫЙ УГОЛ)
  2. Буриданов осел или хорошая сторона случайности
  3. Глава 1. Другая Сторона: источник моих познаний
  4. Грамматическая сторона речи
  5. Душевная сторона
  6. Интерактивная сторона
  7. ИНТЕРАКТИВНАЯ СТОРОНА ОБЩЕНИЯ

Діяння визначено у 7-мі варіантах: торгівля, інша незаконна угода, вербування, переміщення, переховування, передача, одержання.

Склад злочину формальний, тобто наслідки відповідних дій у статті не передбачені. Слід одразу запам’ятати, що більшість науковців та практичних працівників тлумачать ст. 149 так, що для вербування, переміщення, переховування, передачі та одержання людини обов’язковим є спосіб вчинення діяння: використання суб’єктом обману, шантажу чи уразливого стану потерпілої особи. Проте відповідно до примітки (ч. 3), такі способи не розповсюджуються на дії щодо неповнолітнього (зокрема, малолітнього).

Розглянемо кожний з варіантів дії.

1. Торгівля людьми – це продаж людини, тобто передача її за грошову винагороду або за негрошовий еквівалент (коштовності та інше майно) «покупцю». Обмін на не грошовий еквівалент є своєрідним продажем – «бартером».

Слово «торгівля» сприймається як певна діяльність, сукупність актів продажу, але за сенсом статті акт продажу може бути і одиничним.

2. Інша незаконна угода щодо людини – не пов’язана з обміном на товари (зокрема, гроші). Це – передання людини під заставу, у рахунок боргу, «оренда». Торгівля людьми або здійснення іншої незаконної угоди можуть бути поєднані із переміщенням потерпілого через державний кордон. Таки дії додатково кваліфікуються за ст. 332 КК «Незаконне переправлення осіб через державний кордон України».

3. Вербування – це вплив на людину, схиляння її працювати за наймом (майбутніх жертв часто схиляють заключити контракт на роботу танцівницями, офіціантками, покоївками, збиральниками плодів тощо).

4. Переміщення визнається, коли суб’єкт сприяє зміні місця перебування потерпілого, наприклад, у напрямку покупця. При цьому не обов’язково використовуються транспортні засоби, можливе і піше супроводження. Момент закінчення цієї дії – фактичне переміщення у призначене місце (не доведений до кінця з причин, незалежних від суб’єкту процес переміщення створює замах на злочин).

5. Переховування слід розуміти як дії, спрямовані на унеможливлення або утруднення встановити місце перебування потерпілого, наприклад, тримання у підвалах, бункерах, тайниках – будь-яких місцях недоступних для «небажаних» осіб.

6. Передача – це дії посередника, який сам не є стороною певної угоди щодо людини.

7. Одержання є іншою стороною передачі від «продавця», «вербувальника», «посередника». Одержання здійснює «покупець», той, кому потерпілого передав посередник або суб’єкт інших зазначених у диспозиції дій.

Ще раз підкреслимо, що переважає думка, відповідно до якої диспозиція ч. 1 ст. 149 у комплексі з «Приміткою» (ч. 3) передбачає, що вчинення вербування, переміщення, переховування, передачі або одержання людини можливі лише шляхом використання суб’єктом злочину таких способів як обман, шантаж або використання уразливого стану потерпілої особи.

Для наявності об’єктивної сторони злочину достатньо встановити використання суб’єктом при вербуванні, переміщенні, переховуванні, передачі або одержанні людини хоча б одного із указаних у диспозиції ч. 1 ст. 149 КК способів. Проте таки способи не розповсюджуються на дії щодо неповнолітніх (зокрема, малолітніх). Саме так йдеться у ч. 3 «Примітки». Стосовно таких потерпілих способи вербування, переміщення, переховування та передачі не обмежуються.

Обман - це свідоме викривлення дійсної інформації.

Шантаж – це різновид погрози (психічного насильства), а саме, погроза розголосити інформацію, яку людина бажає зберегти у таємниці.

Уразливий стан за визначенням ч. 2 «Примітки» це «зумовлений фізичними чи психічними властивостями або зовнішніми обставинами стан особи, який позбавляє або обмежує її здатність усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними, приймати за своєю волею самостійні рішення, чинити опір насильницьким чи іншим незаконним діям, збіг тяжких особистих, сімейних або інших обставин».

Як вбачається з цього роз’яснення, уразливий стан може бути обумовленим фізіологічними чинниками (розлади психіки, нервові захворювання, фізичні вади потерпілого) або чинниками соціальними (тяжкі життєві обставини різноманітного походження – втрата роботи, розлучення зі втратою матеріальної підтримки для себе чи дітей).


Дата добавления: 2015-07-16; просмотров: 85 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Загальна характеристика розділу. | Ст. 146 «Незаконне позбавлення волі або викрадення людини». | Потерпілий | Суб’єктивна сторона | Певні статті КК є спеціальними щодо ст. 146 саме за ознаками суб’єкту. | Ч. 3 ст. 146 | Кваліфікуючи ознаки | Ст. 150-1 «Використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом. |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Ст. 149 «Торгівля людьми».| Суб’єктивна сторона

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)