Певні статті КК є спеціальними щодо ст. 146 саме за ознаками суб’єкту.

Якщо відповідні дії вчинила службова особа, до неї застосовується ст. 365 «Перевищення влади або службових повноважень» або 365-1 «Перевищення повноважень службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми». Для службової особи публічного права, яка незаконно позбавила свободи іншу людину, можлива відповідальність і за спеціальними нормами щодо перевищення влади. Це статті 371 «Завідомо незаконне тримання, привід, домашній арешт або тримання під вартою»; 375 «Постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали»; 424 «Перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень».

Ч. 2 ст. 146. Дії передбачені у ч. 1 (незаконне позбавлення волі та викрадення людини) кваліфіковані наступними ознаками:

1. Щодо малолітнього (потерпілий – дитина до 14-ті років). Нагадаємо, що викрадення матір’ю, яка позбавлена батьківських прав, своєї малолітньої дитини на думку значної кількості науковців (яку поділяє лектор) не є злочином, оскільки вона залишається матір’ю дитини. Жодне судове рішення не може зробити її дитину «чужою».

2. З корисливих мотивів. Це прагнення отримати матеріальну вигоду: одержати майно чи права на нього, безоплатну послугу, позбавитися від боргу тощо. Досить часто за викрадену людину злочинець вимагає «викуп».

3. Щодо двох чи більше осіб. Оскільки повторність в якості кваліфікуючої ознаки не передбачена, ця кваліфікуюча ознака застосовується незалежно від того, одночасно чи з розривом у часі дії, передбачені ч. 1 ст. 146, вчинені хоча б до двох осіб.

4. За попередньою змовою групою осіб. Як вже неодноразово обговорювалося ця ознака застосовується у разі, коли співвиконавці злочину домовилися про спільне його вчинення до початку виконання об’єктивної сторони, тобто до стадії замаху.

5. Способом, небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого. Такими способами можуть бути будь-які, що створюють реальну небезпеку загибелі потерпілого або спричинення шкоди його здоров’ю, наприклад, з метою полегшити викрадення людині вводять наркотичний засіб чи застосовують до неї насильство, небезпечне для життя чи здоров’я. Аби позбавити людину свободи, злочинець може учинити вибух, обвал, що також створює відповідну небезпеку.

6. Що супроводжувалося спричиненням потерпілому фізичних страждань. Таки страждання можуть бути обумовлені спричиненням фізичного болю, зокрема від поранень, отриманих при викраденні, пов’язаному з опором злочинцю. Причиною фізичних страждань може бути голод, холод, сирість та інші фактори, обумовлені незаконним позбавленням свободи або викраденням.

7. З застосуванням зброї. Зброя (холодна та вогнепальна) – це предмети, спеціально призначені для ураження живої цілі. Застосування зброї тлумачать не лише як безпосереднє використання її вражаючої сили як засобу позбавлення волі або викрадення людини, а і як погрозу зброєю з метою полегшити чи прискорити досягнення мети позбавити людину свободи або викрасти її.

8. Протягом тривалого часу. За логікою, ця ознака стосується лише позбавлення волі (зокрема і у разі, коли йому передує викрадення). «Тривалий час» - оціночне поняття. Питання про наявність цієї ознаки вирішується з урахуванням конкретних умов, у яких перебуває людина, яка позбавлена свободи. Чим більш «комфортні» ці умови – тим більший час визнається тривалим. Зрозуміло, якщо людину утримують у нелюдських умовах, «тривалий час», навпаки буде більш коротким. Для вирішення питання про наявність саме тривалого часу має значення і стан здоров’я потерпілого.

Дата добавления: 2015-07-16