Обсяги фінансування, статті видатків, потенційна ефективність

Короткий аналіз регіонального компоненту

програми позики Світового Банку:

обсяги фінансування, статті видатків, потенційна ефективність

1. Програма Позики у її теперішньому вигляді складається із трьох компонентів:

Компонент Програми	Сума позики (млн.$$)
Component 1: Improving Service Delivery at the Local Level	189.53
Component 2: Strengthening Ministry of Health Governance	20.2
Component 3: Project Implementation support and monitoring and evaluation	4.463

2. Слово “Програма” я вживаю для опису сукупності заходів, запропонованих областями і затверджених Світовим Банком для фінансування за рахунок позики.

3. Сьогодні ми обговорюємо Компонент 1 “Поліпшення надання послуг на місцевому рівні.”

4. Отже, які реформаторські механізми у системі ОЗ запроваджуються за допомогою позики? На що використовуватимуться кошти позики?

1. Перш за все, перелік областей, які охоплюються Програмою позики:

Області	Постійне населення на 1.03.2015	Сума позики млн. $$	на одного мешканця ($$)
Вінницька	1,601,750	32.85	20.5
Волинська	1,040,044	30.00	28.8
Дніпропетровська	3,269,364	40.00	12.2
Закарпатська	1,256,429	6.53	5.2
Запорізька	1,763,093	4.00	2.3
Львівська	2,517,626	10.15	4.0
Полтавська	1,439,321	41.00	28.5
Рівненська	1,160,070	25.00	21.6

5. Приклад заходів по використанню позики в Програмі Волинською області:

a. Здійснити реконструкцію/капітальний ремонт приміщень для забезпечення функціонування 86 лікарських амбулаторій ПМСД – 9,67 млн. $$. (112,5.K.$ на одну амбулаторію.)

(сільське населення Волинської обл. – 717 тис. осіб; 1 амбулаторія на 8,3 тис. осіб.)

Прості питання:

- В Волинській області взагалі немає приміщень, придатних для функціонування амбулаторій ПМСД?

- Чи вирішить капітальний ремонт приміщень проблему реформування служби ПМСД?

- Чи є відсутність приміщень бажаної якості основною проблемою?

b. Забезпечити лікарські амбулаторії необхідним обладнанням та розхідними матеріалами для діагностики хвороб системи кровообігу – 1,49 млн. $$.

c. Забезпечити кардіологічні відділення лікарень інтенсивного лікування 6 госпітальних округів та районні лікарні необхідним медичним обладнанням, витратними матеріалами для діагностики та лікування хвороб системи кровообігу – 10,56 млн. $$

d. Забезпечити медичний заклад третинного рівня (Волинська обласна клінічна лікарня) медичним обладнанням та витратними матеріалами для діагностики та лікування хвороб системи кровообігу – 6,41 млн.$$.

e. Управління проектом 555 тис. $$

6. Приклад заходів по використанню позики в Програмі Рівненської області:

a. Реконструкція і реорганізація існуючих 26 ФАПів у лікарські амбулаторії – 4,53 млн.$$

(164.K.$$ на один ФАП-амбулаторію; сільське населення області 813.K осіб – одна ЛА на 7,75.K осіб)

b. Реконструкція, капітальний ремонт діючих ЛА (79 закладів) – 8,18 млн.$$

(103.K.$$ на одну ЛА)

c. Забезпечення ЗОЗ вторинного рівня автомобілями класу В для транспортування хворих з ХСК до Серцево-судинного центру Рівненської ОКЛ – 1,39 млн.$$:

(класифікація автомобілів по шкалі Euro NCAP: клас B – суперміні: Hyundai Accent, Ford Fiesta, Volkswagen Polo).

- Забезпечення закупівлі 18 повнопривідних автомобілів класу В для транспортування хворих з ХСК до Серцево-судинного центру Рівненської ОКЛ;

- Забезпечення паливно-мастильних матеріалів для автомобілів ЛА

d. Управління проектом – 584.K.$$

7. Приклад заходів по використанню позики в Програмі Запорізької області:

a. Закупівля медичного обладнання для діагностики та лікування хвороб системи кровообігу, медичних меблів та мультимедійного обладнання для 32 центрів ПМСД – 2,83 млн. $$ - 88K $ на один центр.

8. Приклад заходів по використанню позики в Програмі Львівської області:

a. Забезпечення матерільно-технічною базою ЛДОРЛДЦ та скринінгових центрів для дообстеження хворих – підготовка приміщень та встановлення апаратури – 7,56 млн.$$

Питання – якою на сьогодні є матеріально-технічна база ЛДОРЛДЦ?

Яке обладнання закуповувалось раніше?

Як це обладнання використовувалось?

b. Закупка та розподіл розхідних засобів для цитологічного скринінгу між центрами в містах та районах Львівської області – 364.K $

9. Приклад заходів по використанню позики в Програмі Полтавської області:

a. Тренінг лікарів та сестер з вимог Протоколу та Реєстраційної форми – 1,07 млн.$$

b. Проведення вимірювання АТ відповідно до розробленого плану – 1,55 млн.$$

c. Забезпечення технічними засобами ЗОЗ для формування електронного реєстру ГХ (очевидно, гіпертонічної хвороби) – 2,23 млн.$$

Питання – скільки комп’ютерів потрібно закупити поставити для того, щоб усім вистачило?

Скільки комп’ютерів було закуплено до цього часу?

Як використовуються комп’ютери, закуплені до цього часу?

d. Проведення інструментального обстеження зазначеного контингенту (очевидно, АГ - артеріальну гіпертонію) відповідно до протоколу (глюкоза, холестерин, ЕКТ, флюорографія, сеча, УЗД, ангіографія, офтальмоскопія) – 12.8 млн.$$

- Формування плану проведення обстеження в центрах первинної медико-санітарної допомоги, амбулаторіях сімейної медицини, центральних районних лікарнях, Полтавській обласній клінічній лікарні ім. М.В. Скліфосовського;

- Забезпечення центральних районних лікарень, Полтавської обласної клінічної лікарні ім. М.В. Скліфосовського лабораторно-інструментальним обладнанням;

- Інформування пацієнтів про час проведення обстеження;

(25 районів + ОКЛ >> приблизно 500.K.$$ на лікарню)

- Проведення обстеження пацієнтів, формування звіту;

- Передача інформації про обстеження до центрального сховища.

e. Забезпечення витратними матеріалами (тест-полосками, реактивами) – 4,18 млн.$$

f. Закупка транспортних засобів (автомобілі, фургони, тощо) для доставки біоматеріалів в ЦРЛ та медикаментів пацієнту – 0,93 млн.$$

g. Проведення додаткового обстеження визначеного контингенту пацієнтів в електрофізіологічній лабораторії – 6,61 млн.$$

- Оснащення електрофізіологічної лабораторії обладнанням;

- Навчання медперсоналу, менеджерів та економістів закордоном;

- Забезпечення витратними матеріалами

h. Контроль фактичного використання пацієнтами ліків для лікування АГ – 158K.$$

- Контроль артеріального тиску в організованого населення;

- Контроль АТ у неорганізованих груп визначеного контингенту;

- Нагадування про застосування препаратів за допомогою SMS;

- Інформаційна кампанія серед населення

i. Група управління проектом (адміністрування роботи Програми) – 912.K.$$

10. Приклад заходів по використанню позики в Програмі Вінницької області:

a. Проектування та будівництво Центру серцево-судинної патології – 15,85 млн.$$

(населення м. Вінниці – 367 тис.;

державні заклади ОЗ:

o 3 МКЛ,

o 1 обласна лікарня,

o 1 дитяча обласна лікарня,

o 1 залізнична лікарня,

o 1 госпіталь МВС,

o 1 госпіталь МО)

b. Забезпечити Центр діагностичним та лікувальним обладнанням 13,06 млн. $$

c. Забезпечити центр необхідними витратними матеріалами та медикаментами для діагностики та лікування хвороб серцево-судинної системи – 1,2 млн. $$.

d. Забезпечення регіонального Центру серцево-судинної патології медичними працівниками - Підготовка та перепідготовка медичних працівників, в тому числі навчання за кордоном – 100.K.$$

e. Забезпечення логістики проекту – 864.K.$$.

f. Створити електронний реєстр пацієнтів з серцево-судинними захворюваннями (ССЗ) на вторинному рівні надання меддопомоги – 371.K.$$

g. Створення електронного реєстру хворих з ССЗ на первинному рівні – 371.K.$$

11. Приклад заходів по використанню позики в Програмі Дніпропетровської області:

a. Населення області – 3,270 млн. осіб

b. В містах області проживає 2.360 млн. осіб; в сільській місцевості – 910.K осіб

c. Приведення у відповідність до санітарних норм приміщень для лікарських амбулаторій сімейної медицини – 8,402 млн.$$. – приблизно 93.K.$ на 10 тис. осіб.

d. Придбання обладнання для цих же ж амбулаторій – 2 млн.$$

e. Супровід проекту + дослідження – 850.K.$$

12. Питання, що слідують із вивчення програми позики:

a. Які саме із пропонованих Програмою кроків представляють собою реформу?

b. Які принципові зміни запроваджуються у системах охорони здоров’я областей із запровадженням Програми позики – що робиться принципово по-новому, не так, як раніше?

c. Чим, наприклад, закупівля обладнання і автотранспорту по Програмі позики відрізняється від закупівлі обладнання і автотранспорту, що відбувались раніше за державні кошти?

d. У бюджеті 2012 року субвенції загального фонду державного бюджету на капітальні витрати в ОЗ склали приблизно 180 млн. дол. США.– тобто, фактично дорівнювали сумі, що виділяється – і як це нам допомогло?

e. Чим саме області, охоплені програмою позики, відрізняються від тих, що не увійшли до цієї програми? Чому одні можуть закуповувати обладнання і ремонтувати амбулаторії за гроші позики, а інші не можуть?

f. Чому за рахунок позики планується фінансувати поточні видатки - закупівлю ліків і розхідних матеріалів?

13. Кілька слів окремо про “Електронні реєстри”:

a. Компонент 2.

Суб-компонент 1: "Електронна охорона здоров'я центрального рівня"

Пункт 8. Впровадити базові довідкові реєстри центрального рівня

1,45 млн.$$

... - Здійснити розгортання систем по всій Україні

b. В той же час, в регіональному компоненті програми передбачено:

Вінниця – створити ЕРП із ССЗ на вторинному рівні – 371.K.$$

Вінниця – створити ЕРП із ССЗ на первинному рівні – 371.K.$$

Волинь – створити ЕРП з ризиком ХСК – 435.K.$$

Закарпаття – створити ІТ інфраструктуру для створення ЕРП ССЗ – 540.K.$$

Запоріжжя – пілотування 3 ЦПМСД - використання АРМ лікарів і ЕРП – 469.K.$$

Львів – впровадження скринінгового ЕР жіночого населення – 160.K.$$

Львів – побудова та впровадження КСЗІ – 157.K.$$

(комплексної системи захисту інформації)

Полтава – Забезпечення техн. засобами ЗОЗ для формування ЕР ГХ (в тому числі впровадження КСЗІ) – 2,23 млн.$$

Полтава – Впровадження ПЗ "Електронна амбулаторна картка хворого" – 1.38 млн.$$

Рівне - Придбання та впровадження ЕР населення з груп ризику ХСК – 720.K.$$

Загалом – 6.8 млн.$$

Питання:

- Це все різні реєстри, системи захисту інформації, “амбулаторні картки хворого”?

- Ми дійсно повинні платити окремо за розробку таких реєстрів у кожній окремій області?

- Хто в МОЗ затверджував саме такий набір заходів ко запровадженню ЕР?

14. Висновки, які для себе роблю я:

a. Регіональний компонент Програми позики не містить жодних кроків по реформі, і складається лише з давно і добре відомих (і улюблених чиновниками) закупівель і будівництва.

b. В рамках виконання Компоненту 2 програми кошти планується виділяти у вигляді субвенцій; і ці субвенції ніяким чином не пов’язані із запровадженням ані нових механізмів фінансування (які передбачається впроваджувати в рамках Компоненту 2 цієї ж Програми), ані будь-якими дієвими мірами, які б спонукали отримувачів коштів до їх ефективного використання.

c. Не передбачена жодна фінансова відповідальність областей-бенефіціарів за використання отриманих коштів. (дотримання процедур СБ при закупівлях – це не те, що мається на увазі)

d. Усі ми платитимемо за преференції, створені для восьми областей – 42 мільйони віддаватимуть борг, створений задля сумнівної якості програми для 14 мільйонів.

Дата добавления: 2015-07-16