Робота оператора РЛС П-18 (5Н84А) в умовах впливу пасивних перешкод.

БІЛЕТ № 11

1. Зміст та основні заходи щодо протидії технічним засобам розвідки противника в радіотехнічних підрозділах РТВ.

Розвідка за допомогою технічних засобів добуває інформацію про відомості, що охороняються, шляхом виявлення і аналізу їх демаскуючих ознак. При цьому, демаскуючі ознаки розуміють, як фізичні поля, випромінювання та інші властивості матерії (середовища), які піддаються виявленню й вимірюванню апаратними способами і засобами і які прямо чи непрямо пов’язані з об’єктами або відомостями, що охороняються, і тому містять інформацію про останні.

Захист від технічних засобів розвідки є основним способом оперативного маскування стану й дій військ і військових об’єктів. Ці заходи організовуються і ведуться з метою виключення чи значного утруднення здобуття іноземними державами за допомогою технічних засобів розвідки дійсних відомостей про існуюче озброєння, військову техніку, воєнні об’єкти, штаби та установи, а також про напрями заходів, які проводяться у військах.

У загальному випадку, залежно від оперативно-стратегічних обставин, що складаються, захист озброєння, військової техніки та військових об’єктів від ТЗР ґрунтується на:

− оповіщенні військ про дію розвідки противника;

− виявленні і ураженні найбільш небезпечних сил і засобів розвідки, пунктів збору, обробки, передавання і приймання розвідданих;

− впливі перешкодами на технічні засоби розвідки противника, канали управління силами і засобами розвідки та приймання інформації;

− контролі своєчасності і правильності виконання заходів захисту від ТЗР.

Відомо, що надійний захист озброєння, військової техніки від ТЗР забезпечується проведенням сукупності організаційних заходів і технічних мір щодо приховування і технічної дезінформації.

До організаційних заходів щодо захисту озброєння, військової техніки та військових об’єктів від усіх видів і засобів ТЗР відносяться заходи, які спрямовані на своєчасне оповіщення військ, військових об’єктів і установ про дію ТЗР іноземних держав, встановлення кордонів території, що контролюється, і визначення порядку охорони та оборони об’єктів, штабів і установ, дотримання правил скритого управління військами, встановлення порядку (режиму) використання і діяльності об’єктів, роботи РЕЗ та інших випромінювачів.

До технічних мір відносяться заходи, що пов’язані із застосуванням спеціальних засобів промислового виробництва чи виготовлених безпосередньо у військах з підручних матеріалів. Застосування цих засобів здійснюється з метою приховування від ТЗР окремих елементів об’єктів та їх тактико-технічних характеристик.

Для досягнення високої результативності заходи щодо захисту від ТЗР повинні бути комплексними, активними, переконливими та безперервними.

У разі захисту від ТЗР, насамперед, маємо на меті приховування від технічної розвідки демаскуючих ознак. Відповідно всі організаційні заходи й технічні міри захисту від ТЗР, які дозволяють усунути, або утруднити, виявлення демаскуючих ознак, складають один з головних способів захисту – спосіб приховування.

Другим способом захисту від ТЗР є спосіб технічної дезінформації, який об’єднує в собі всі можливі організаційні заходи й технічні міри, що спрямовані на нав’язування противнику хибної інформації на етапі виявлення і аналізу демаскованих ознак.

Приховування полягає в усуненні чи недопущенні прояву властивих об’єктам, штабам, установам демаскуючих ознак і має на меті виключити чи значно утруднити можливість щодо їх виявлення засобами розвідки і отримання відомостей, про ті, що охороняються, про їх призначення, характеристики та іншу інформацію.

Розрізняють пасивне маскування, принцип дії якого ґрунтується на зміні власних характеристик демаскуючих ознак і фону, й активне маскування за допомогою спеціальних випромінювань, які впливають на ТЗР, створюють перешкодовий фон і ускладнюють, або роблять неможливим, виявлення демаскуючих ознак.

Основними прийомами приховування є:

− введення просторових, територіальних, часових, кількісних і технічних обмежень (енергетичних, частотних, спектральних та ін.);

− усунення (зменшення) демаскуючих ознак роботи об’єктів, що приховуються;

− введення режимів використання об’єктів;

− використання властивостей місцевості, що маскують (екранують), й місцевих предметів;

− встановлення зон, що охороняються (контролюються), об’єктів;

− застосування хибного радіообміну у радіомережах і радіонапрямках;

− створення активних перешкод технічним засобам розвідки (активне маскування);

− проведення усіх видів маскування – оптичного, радіоелектронного, акустичного та ін.

Технічна дезінформація розвідки противника полягає у створенні умов, що суттєво ускладнюють розпізнавання реальних об’єктів і орієнтирів за даними засобів розвідки та сприяючих спроможності ввести противника в оману відносно їх кількості, місця розташування, характеристик і напрямку діяльності військ та установ, відведення уваги розвідки від реальних об’єктів на спеціально створені хибні об’єкти, створення на них демаскуючих ознак, властивих дійсним об’єктам (імітація), спотворення (зміна) демаскуючих ознак дійсних об’єктів і спотворення (зміна) обстановки у цілому.

Технічна дезінформація досягається:

а) створенням хибної радіоелектронної обстановки;

б) створенням хибних об’єктів і пунктів управління, за рахунок використання:

– макетів озброєння та військової техніки;

– імітаторів випромінювання об’єктів за різними діапазонами хвиль;

– відтворенням на об’єктах прикриття характерних ознак маловажних об’єктів, або народногосподарчих об’єктів;

в) проведенням демонстраційних дій;

г) відтворенням хибного збитку.

Дата добавления: 2015-07-15