Робота оператора РЛС П-18 (5Н84А) в умовах впливу шумових перешкод.

БІЛЕТ № 7

1. Класифікація бойових можливостей РТВ. Основні показники бойових можливостей РТВ.

Показники бойових можливостей РТВ можна поділити на чотири групи:

просторові (зона радіолокаційної інформації, зона пеленгації, зона видачі бойової інформації);

інформаційні (кількість радіолокаційних цілей, що одночасно супроводжуються і видаються, кількість пеленгів на ПАП, що одночасно видаються, кількість цілей, що одночасно видаються для цілевказування ЗРВ, кількість цілей і винищувачів, що одночасно видаються для наведення ВА);

точнісні (СКВ координат цілей на виході каналу інформації, можливість видачі бойової інформації заданої точності для цілевказування ЗРВ, можливість видачі бойової інформації заданої точності для наведення ВА);

часові (час приведення до бойової готовності та час для здійснення маневру).

Просторові показники характеризують розміри області повітряного простору, в якій можливо ведення радіолокаційної розвідки повітряного противника, його виявлення та видача про нього розвідувальної та бойової інформації.

Просторові показники залежать від ТТХ РЛК (РЛС), що знаходяться на озброєнні, бойових порядків ртб, рел’єфу місцевості, завадової обстановки.

Інформаційні показники характеризують можливості супроводжувати визначену кількість цілей і видавати про них інформацію із заданою точністю, повнотою, вірогідністю та дискретністю на КП зрбр (зрп), вап (ПН), об РЕБ.

Інформаційні показники залежать від заданої дискретності поновлення інформації, кількості інформаційних каналів, продуктивності ланок збору, обробки, аналізу та видачі інформації, наявності та типу КЗА, виучки особового складу.

Точносні показники характеризують можливості видавати для ведення бойових дій з’єднанням (частинам) ЗРВ і ВА бойову інформацію вимагаємої точності, що виключає необхідність застосування ними своїх засобів розвідки для пошуку повітряних цілей.

Точносні показники залежать від точності вимірювання координат РЛК (РЛС), способів зйому координат, кількості ланок, що беруть участь у зборі, обробці та видачі бойової інформації ЗРВ і ВА, виучки особового складу.

Часові показники характеризують можливості приведення у більш високі ступені бойової готовності та здійснення маневру.

Часові показники носять нормативний характер і регламентуються постановами, інструкціями та наказами.

2. Принципи побудови передавальних пристроїв РЛС.

В РЛС де передавальний пристрій побудований за принципом підсилювального ланцюжка зондуючий імпульс з виходу високостабільного, як правило, кварцованого автогенератора – збудника, підсилюється далі в каскаді попереднього підсилення (використовується передавальна лампа біжучої хвилі ЛБХ, яка розвиває імпульсну потужність порядка 500 кВт). З виходу ЛБХ сигнал подається на один або декілька включених послідовно амплітронів, що дозволяє отримати вихідну імпульсну потужність усього ланцюжка порядка 10 – 20 МВт. В даному випадку генерується когерентна послідовність поодиноких немодульованих радіоімпульсів. Приклад РЛК 5Н87.

Зондуючий сигнал формується магнетронним автогенератором в РЛС П-37 і ламповим автогенератором в РЛС 5Н84А і являє собою некогерентну послідовність потужних одиночних немодульованих радіоімпульсів у сантиметровому діапазоні хвиль для П-37 і метровому діапазоні хвиль в РЛС 5Н84А.

3. Бойова робота на РЛС 19Ж6 (П-37). Визначення координат цілей з виводом на формуляр.

БІЛЕТ № 8

1. Призначення, склад, класифікація та озброєння окремої радіолокаційної роти.

Окрема радіолокаційна ротає тактичним підрозділом РТВ і призначена для ведення радіолокаційної розвідки, видачі розвідувальної інформації на КП ртб (ртб, ртп) і бойової інформації на КП ЗРВ, КП (пункти наведення) авіації, КП підрозділів РЕБ.

Окрема радіолокаційна ротаможе залучатися для контролю за дотриманням порядку використання повітряного простору України повітряними судами усіх відомств та іноземних держав, а також для виявлення надводних цілей.

Крім того, окрема радіолокаційна рота врайоні свого розташування веде розвідку наземного і морського противника, радіаційну, хімічну, біологічну розвідку, спостереження за метеорологічною обстановкою.

Окрема радіолокаційна рота виконує завдання в складі ртб або самостійно.

До складу орлр може входити декілька радіолокаційних відділень або РЛС, взвод (відділення) управління, взвод зв’язку, зенітно-кулеметного відділення та господарче відділення (взвод). До складу радіолокаційного відділення входять обслуги радіолокаційних станцій і висотомірів.

До складу орлр можуть входити окремі радіолокаційні взводи.

На озброєнні орлр може знаходитися до 2...4 РЛС різних діапазонів хвиль і до 3 РРВ, а на озброєнні орлр, які призначені для розвідки маловисотних цілей – 2 РЛС маловисотного поля і 1...2 РРВ.

На озброєнні орлр можуть знаходитися КЗА ротної ланки, які дозволяють автоматизувати на КП орлр процеси збору, обробки, відображення і передачі радіолокаційної інформації, а також приймати з КП ртб команди управління.

До складу засобів зв’язку входять 2...3 радіостанції середньої потужності, 1...2 радіорелейні станції, 2...4 УКХ радіостанції, 1 тропосферна станція, а також телеграфна, телефонна і комутаційна апаратура провідного зв’язку.

Рис. 1. Організаційна структура окремої радіолокаційної роти

Крім того, для здійснення безпосереднього прикриття та наземної оборони на озброєнні роти знаходиться стрілецька зброя (автомати, кулемети), ручні гранати, зенітні кулеметні установки (ЗКУ), переносні зенітні ракетні комплекси (ПЗРК).

2. Принципи побудови апаратури захисту від активних перешкод в РЛС РТВ.

Захист від активних завад для РЛС П-37 забезпечується наступними мірами:

досить високим енергетичним потенціалом (середня потужність зондуючого сигналу складає 0,7-0,8 кВт) і зосередженням енергії у вузьких нижніх променях антени;

використанням багатоканальної багаточастотної зони виявлення. Кожний із п'ятьох приймально-предавальних каналів працює на своїй несучій частоті з досить великим розносом частот між каналами. Можливість дистанційного виключення приймально-предавальних каналів, забитою завадою, і зміни нахилу антен у широких межах дозволяє заповнити кутомісцеву зону виключеного каналу зоною іншого каналу і забезпечити проводку цілей;

застосуванням апаратури захисту від несинхронних завад, що забезпечує подавлення завад, як в амплітудному, так і в когерентному режимах роботи РЛС. Коефіцієнт подавлення несинхронних завад в амплітудному каналі дорівнює 26 дБ, у когерентному – 20 дБ;

для захисту від короткоімпульсних і нестаціонарних шумових завад - використанням схеми широка смуга – обмеження - вузька смуга (ШОУ);

поліпшенню спостереженості сигналів на фоні протяжних за дальністю завад сприяють схем МАРП і диференціювання;

при наявності непереборних активних шумових завад – застосуванням пристрою пеленгації постановників завад за азимутом.

Захист від активних завад для РЛС 5Н84А додатково забезпечується багатоканальним автокомпенсатором активних завад, що використовує допоміжні канали в яких завада корельована з завадою в основному каналі. Для організації допоміжних каналів застосовується додаткові 5 антенн. Кореляція завадових коливань в основному та допоміжних каналах АКП дозволяє пригнічувати заваду в основному каналі із збереженням ехо сигналів від цілей.

3. Техніка безпеки і протипожежної охорони при експлуатації і ремонті РЕТ.

Озброєння та військова техніка взагалі і сучасні ОВТ зокрема є об`єктами підвищеної небезпеки. Тому під час їх експлуатації виникає необхідність створення таких умов роботи особового складу, що залучається до експлуатації ОВТ, які забезпечують захист його здоров`я і життя, безаварійне використання ОВТ.

Безпечні умови експлуатації ОВТ створюються системою безпеки, під якою розуміють сукупність взаємопов`язаних об`єктів підвищеної небезпеки, індивідуальних і колективних технічних засобів захисту особового складу, організаційних і санітарно-гігієнічних заходів, документації і виконавців, взаємодія яких здійснюється з метою охорони життя і здоров`я особового складу.

Так, до об`єктів підвищеної небезпеки належать:

військові електроустановки;

джерела електромагнітних випромінювань, агресивні речовини;

великовагові і негабаритні вантажі;

вибуховогненебезпечні об`єкти і матеріали;

пожежонебезпечні об`єкти і матеріали;

об`єкти котлонагляду.

До індивідуальних технічних засобів захисту особового складу належать: інструмент з ізоляційними ручками, захисні костюми і окуляри, ізолюючі і фільтруючі протигази, гумові діелектричні рукавиці, килимки, калоші та інші ізолюючі пристрої, респіратори тощо.

До колективних технічних засобів захисту належать вбудовані в зразки ОВТ системи колективного захисту типу ПАЗ-ПХЗ, фільтровентиляційні установки, захисні діелектричні покриття, захисні екрани та інш.

Найбільш масовими об`єктами підвищеної небезпеки є джерела і приймачі електричної енергії.

Безпечними напругами вважаються напруги менш 36В, тому в небезпечних приміщеннях доцільно застосувати напруги 12 і 24В. Межею серйозної небезпеки для людини приймається напруга від 60В до 100В. Електричний струм при напрузі вище 100В вважається безумовно небезпечним для життя людини.

До експлуатації електроустановок допускається підготовлений особовий склад, який має відповідну кваліфікацію і стан здоров`я якого відповідає встановленим вимогам.

Якщо перерва у роботі особового складу, що здійснює експлуатацію електроустановок, перевищує 6 місяців, то він повинен пройти підготовку знову.

Протипожежний захист забезпечується виконанням комплексу технічних і організаційних заходів, які включають прогнозування і аналіз пожежної небезпеки, проведення пожежно-профілактичних заходів, використання технічних засобів виявлення і гасіння пожеж, створення умов для захисту і евакуації людей, озброєння, військової техніки і майна.

Військовослужбовці, службовці і робітники несуть відповідальність за порушення правил пожежної безпеки у встановленому законом порядку.

Під час реалізації норм пожежної безпеки на об`єктах і в парках військових частин проводяться такі заходи:

об`єкти і територія парків постійно утримуються у чистоті, дерева очищуються від гілок на висоті 2м;

навколо кожного місця зберігання ОВТ на відстані 20м прибирати мох, листя, хвою;

трава навколо сховищ на відстані 2м виполюється, а решта - своєчасно викошується і вивозиться з території парку;

смуга місцевості шириною 50м навколо сховищ, складів закріплюється за відповідальним за пожежну безпеку сховищ, складів;

забороняється куріння у сховищах або на території складів; для куріння відводиться спеціальне місце поза територією складу;

забороняється входити на територію складів, парків із сірниками;

забороняється загороджувати проходи у сховищах і проїзди на території парків і складів;

щити з протипожежним інвентарем розміщуються із розрахунку обслуговування одним щитом групи будинків у радіусі 200м, а для парків з технікою і сховищ з майном - у радіусі 100м, при цьому вони додатково забезпечуються сухим піском в ящиках ємністю 0,5м³ і азбестовими килимками розміром 1´1,5м.

До комплекту інвентарю протипожежного щита входять:

пінний вогнегасник - 2;

лом пожежний - 2;

сокира пожежна - 2;

багор цільнометалевий - 1.

БІЛЕТ № 9

1. Принципи бойового застосування та бойові можливості радіотехнічних військ.

Основними принципами бойового застосування радіотехнічних з’єднань, частин і підрозділів є:

постійна бойова готовність до виконання поставлених бойових завдань;

повне використання бойових можливостей радіотехнічних з’єднань і підрозділів;

зосередження основних зусиль на головних напрямках дій повітряного противника;

готовність до маневру силами і засобами;

раптовість, активність та рішучість дій;

чіткість та безперервність управління, наполегливість у виконанні поставлених завдань;

тісна взаємодія з силами і засобами розвідки повітряного противника інших видів Збройних Сил і родів Військ ППО, Прикордонними військами, органами організації повітряного руху;

завчасне створення, уміле використання та своєчасне відновлення резервів;

стійкість і здатність до ведення тривалих та напружених бойових дій в умовах застосування противником високоточної зброї, сильного вогневого впливу та радіоелектронного придушення;

підтримка та своєчасне відновлення боєздатності;

всебічне та повне забезпечення бойових дій.

Під бойовими можливостями розуміють сукупність кількісних і якісних показників, що характеризують спроможність виконання ротою бойових задач у конкретних умовах обстановки за встановлений час.

Бойові можливості радіолокаційних рот складаються з можливостей із:

ведення радіолокаційної розвідки;

видачі розвідувальної і бойової інформації;

приведення до вищих ступенів бойової готовності;

здійснення маневру.

Бойові можливості підрозділу залежать від:

бойового складу;

укомплектованості особовим складом, його бойової виучки, морально-психологічного стану;

тактико-технічних даних і якісного стану військової техніки й озброєння;

тактики дій імовірного противника;

варіанта бойового порядку і якості позицій РЛК (РЛС);

засобу знімання, обробки і видачі радіолокаційної інформації;

стану усіх видів забезпечення;

рельєфу місцевості, погодних і кліматичних умов та ін.

2. Принципи побудови апаратури захисту від пасивних перешкод РЛС РТВ.

В більшості РЛС від пасивних завад захист забезпечується:

- використанням когерентно-компенсаційної апаратури СДЦ із дворазовим черезперіодним відніманням на відеочастоті. В апаратурі реалізується фазування когерентного гетеродина зондуючим імпульсом (режим еквівалентної внутрішньої когерентності) або завадою (режим зовнішньої когерентності). Черезперіодне віднімання здійснюється в цифровому пристрої (ЦСДЦ). Коефіцієнт подавлення відбитків від місцевих предметів не менше 35 дБ. У силу того, що дальність виявлення в когерентному режимі в середньому менше, ніж в амплітудному, передбачене стробування режимів роботи приймальних трактів по дистанції. У ближній зоні реалізується когерентний режим, у дальній – амплітудний режим. Плавне керування границею зон когерентного й амплітудного режимів здійснюється в межах від 10 до 250 км із робочого місця оператора;

- застосуванням поляризаційної селекції (П-37) для захисту від метеоутворень у трьох нижніх кутомісцевих каналах. Для цього в трьох каналах нижньої антени реалізується режим кругової поляризації електромагнітної енергії, що випромінюється. Коефіцієнт подавлення відбитків від метеоутворень складає 10-15 дБ.

3. Види технічного обслуговування. Особливості проведення ТО-1.

Під технічним обслуговуванням (ТО) при використанні за призначенням розуміється технічне обслуговування при підготовці до використання за призначенням, при використанні за призначенням, а також безпосередньо після його закінчення.

У радіотехнічних військах технічне обслуговування РЕТ носить планово-попереджувальний характер і для мирного часу є регламентованим. Для воєнного часу технічне обслуговування РЕТ визначається її технічним станом. За змістом, обсягом і періодичністю на РЕТ у процесі їх використання за призначенням у мирний час установлені такі технічні обслуговування:

- контрольний огляд (КО);

- щоденне технічне обслуговування (ЩТО);

- технічне обслуговування (ТО-1);

- технічне обслуговування (ТО-2);

- сезонне технічне обслуговування (СТО);

- регламентоване технічне обслуговування (РТО).

- Технічне обслуговування ТО-1 включає ряд обов'язкових перевірок і регулювань (настроювання), які забезпечують відповідні значення параметрів основних систем комплекту РЕТ і при необхідності доведення ії до встановлених норм на старому парку РЕТ.

- Проведення технічного обслуговування ТО-1 один раз на один чи два тижні забезпечує збереження високої боєздатності виробів РЕТ.

Проводить обслуга або військові ремонтні органи.

БІЛЕТ № 10

1. Радіоелектронне подавлення. Визначення, зміст, мета та завдання радіоелектронного подавлення в Повітряних Силах Збройних Сил України.

Радіоелектронне подавлення є найважливішою активною складовою частиною РЕБ і являє собою сукупність узгоджених за метою, завданням, місцем і часом радіоелектронних впливів на РЕСЗ управління військами і зброєю противника, які здійснюються силами та засобами РЕБ за єдиним задумом і планом відповідно до радіоелектронної обстановки, що складається.

РЕП організовується і проводиться з метою дезорганізації управління військами і зброєю противника, зниження ефективності ведення ним розвідки з використанням технічних засобів та застосування зброї і бойової техніки. РЕП базується на використанні такої властивості РЕСЗ, як відкритість для прийому корисних і сторонніх сигналів – переносників інформації.

Під час радіоелектронного подавлення способи зниження ефективності застосування РЕСЗ достатньо різноманітні. Однак, всі способи РЕП ґрунтуються на зміні зовнішніх умов функціонування РЕСЗ. Ці зміни досягаються таким чином:

− впливом радіоелектронними перешкодами на РЕСЗ управління військами і зброєю противника;

− відведенням самонавідних й керованих засобів ураження від об’єктів, що прикриваються, шляхом застосування хибних цілей і пасток;

− передачею повідомлень, що дезінформують, у радіомережах противника або своїх військ;

− зміною умов розповсюдження електромагнітних хвиль;

− зміною радіолокаційної контрастності місцевості та об’єктів, що прикриваються.

При цьому не повинна погіршуватися робота своїх РЕСЗ.

Слід визначити, що основним способом РЕП є створення активних і пасивних перешкод комплексами та засобами РЕП різного призначення і базування, а також за допомогою передавачів перешкод, що закидаються. Вплив перешкод на РЕСЗ приводить до погіршення якості їх функціонування.

Відведення самонавідних й керованих засобів ураження від об’єктів, які прикриваються, забезпечується застосуванням спеціальних технічних засобів, хибних цілей і пасток різного призначення і принципів дії, а також зміни режимів роботи РЕСЗ.

Передача повідомлень, що дезінформують, у радіомережах противника, як правило, здійснюється в ході бойових дій. Хибні сигнали та команди, які передаються з дотриманням правил радіообміну і режимів роботи засобів зв’язку противника, містять інформацію про зміну бойових завдань його частин та підрозділів, зміну режимів роботи, робочих частот РЕСЗ, позивних та інші повідомлення, які дезінформують.

Зміна умов розповсюдження електромагнітних хвиль і радіолокаційної контрастності місцевості (об’єктів) досягається впливом на фізичні середовища розповсюдження спеціальною зброєю, а також застосуванням радіопоглинаючих матеріалів, кутникових і дипольних відбивачів та ін.

Основними завданнями радіоелектронного подавлення є:

− радіоелектронне прикриття об’єктів від повітряної радіолокаційної розвідки з метою зниження ефективності прицільних бомбових ударів та стрільби керованими ракетами;

− порушення управління авіацією по радіо у повітрі з рубежів, що встановлені;

− зниження точності виводу засобів повітряного нападу противника до об’єктів удару із застосуванням автономних та неавтономних радіонавігаційних систем;

− утруднення польотів авіації противника на малих висотах з застосуванням бортових РЛС;

− утруднення розвідки районів, об’єктів та РЕСЗ Повітряних Сил, а також зрив передачі розвідувальної інформації з борту засобу повітряної розвідки противника.

2. Призначення, склад та основні тактико-технічні характеристики РЛС 19Ж6 (П-37).

РЛС призначена для ведення радіолокаційної розвідки повітряних цілей, забезпечення наведення винищувальної авіації і цілевказівки зенітним ракетним комплексам. РЛС перебуває на озброєнні радіотехнічних батальйонів і радіолокаційних рот і по якості і точнісних характеристиках радіолокаційної інформації відноситься до класу РЛС бойового режиму.

РЛС забезпечує:

виявлення повітряних цілей і вимір їхніх площинних координат: азимута і дальності;

визначення державної приналежності виявлених цілей за принципом «свій-чужий» і індивідуальне пізнавання своїх об'єктів за допомогою НРЗ середньої потужності 1Л22, із яким сполучається РЛС;

пеленгацію постановників активних завад за азимутом;

визначення характеристик цілей (склад, бойові порядки, курс, швидкість, маневр).

Таким чином, РЛС забезпечує вимір площинних координат, тобто є дальноміром. Знімання радіолокаційній інформації здійснюється ручним способом – візуально з екранів ІКО.

До складу РЛС входить 8 транспортних одиниць.

Машина N1 (ППК) – платформа 52-У-415М з обертовою кабіною 636А, у якій розміщається приймально-передавальна апаратура і антенні пристрої.

Машина N2 (індикаторна) на автомобілі ЗИЛ-131М з апаратурою індикації, хронізації і керування режимами роботи РЛС.

Машини N3 і 4 – причепи МАЗ-8925 з основною і резервною електростанціями живлення АД-60-Т230-1Р.

Машина N5 – тягач АТС-668С із підйомною стрілою і краном для розгортання і згортання антенних пристроїв.

Машина N6 – причеп 2-П5,5 для розміщення агрегату підвищеної частоти ВПЛ-30Д і контейнерів із майном РЛС при транспортуванні.

Машина N7 – одноосьовий причеп ТАПЗ-755 з агрегатом живлення радіотрансляційної лінії РЛ-30-1М.

Машина N11 – автомобіль Урал-43203 з апаратурою НРЗ 1Л22.

У РЛС П-37 здійснюється послідовний огляд простору за азимутом шляхом обертання антени з вузькою діаграмою спрямованості вкругову і рівнобіжний (одночасний) огляд за кутом місця. Зона виявлення у вертикальній площині формується методом парциальних діаграм і має косекансну форму. Для створення такої зони в складі РЛС є п'ять незалежних приймально-передавальних каналів працюючих на свої антени.

Діаграми спрямованості антен зміщені за кутом місця і взаємно перекриваються на рівні половинної потужності для створення суцільної безпровальної зони.

Зондуючий сигнал формується магнетронним автогенератором і являє собою некогерентну послідовність одиночних немодульованих радіоімпульсів у 10-сантиметровому діапазоні хвиль.

Кожне з п'ятьох незалежних передавальних пристроїв формує зондуючий сигнал на своїй несучій частоті в межах частот 2700-3100 МГц.

Потужність зондуючого сигналу в імпульсі 800 кВт.

Передавальний пристрій працює в наступних режимах запуску:

рідкий запуск РІ, використовуваний в амплітудному режимі з основною частотою повторення 375 Гц і можливістю установки однієї із семи фіксованих частот в інтервалі 300-375 Гц;

рідкий запуск РІІ, використовуваний у когерентному режимі. При цьому реалізується шестиперіодна вобуляция частоти повторення із шістьма фіксованими частотами в інтервалі 300-375 Гц;

частий запуск Ч, використовуваний у когерентному режимі з реалізацією двоперіодної вобуляции із середньою частотою повторення 750 Гц.

тривалість зондуючого імпульсу у режимах рідкого запуску 2,7 мкс, частого запуску – 1,7 мкс.

Дата добавления: 2015-07-15