В умовах чистої конкуренції

Чиста конкуренція

В умовах чистої конкуренції існує дуже велика кількість фірм, які виробляють стандартизовану продукцію (наприклад, пшеницю або жито), і кожна із них настільки мала порівняно зі всією галуззю, що її виробничі рішення зовсім не впливають на ринкову ціну. Новостворені фірми можуть легко приєднуватися до галузі, якщо передбачають можливість отримання прибутку, а вже діючі підприємства можуть залишатися в ділі, навіть якщо вони починають втрачати певну частину доходів.

Конкурентна фірма не має цінової політики, тобто здатності регулювати ціну. Фірма може тільки пристосовуватися до ринкової ціни, яку вона повинна розглядати як дану величину, що визначається ринком. Тобто конкурентний продавець-це, швидше, той, хто погоджується з ціною ніж той, хто диктує ціну.

Важливо відзначити, що крива попиту, з якою стикаються окремі конкурентні підприємства, зовсім еластична, що видно із даних табл. 1.

Таблиця1.

Попит і доход окремої фірми

в умовах чистої конкуренції

Попит або середній доход фірми.	Доход
Ціна товару (сере­дній доход) (гривни)	Потрібна кількість (продано)	Валовий доход (гривни)	Граничний доход (гривни)

Стовпчики 1 і 2 табл. 1 показують криву зовсім еластичного попиту там, де ринкова ціна дорівнює 100 гривням. Важливо відзначити, що це стосується лише окремого підприємства, а не всієї галузі. Річ у тім, що окрема фірма не може збільшити ціну, обмежуючи обсяг випуску; не погребує вона і нижчої ціни, щоб збільшити свій обсяг продажу. Якщо єдиний виробник збільшує або зменшує випуск за незмінних обсягів виробництва на усіх інших конкуруючих підприємствах, то це не впливає суттєво на загальний обсяг пропозиції і ринкову ціну. Таким чином, графіки попиту і продажу окремої фірми зовсім еластичні, що показано на рис. 1. Це саме той випадок, коли те, що вірно для групи фірм (спадна, менш еластична, ніж зовсім еластична крива попиту), не вірно для окремої (зовсім еластична крива попиту) фірми.

Важливо підкреслити, що крива попиту на продукцію підприємства є в той же час кривою доходу. Те, що виступає у стовпчику 1 табл. 1 як ціна за одиницю продукції, для покупця є доходом від одиниці продукції або середнім доходом для продавця. Сказати, що покупець повинен сплатити ціну 100 гривень за штуку, - те ж саме, що сказати: доход від одиниці продукції, або середній доход, отриманий продавцем, дорівнює 100 гривням. Ціна і середній доход - це одне і те ж, тільки розглянуте з різних поглядів.

За будь-якого рівня продажу валовий доход можна легко визначити, перемноживши ціну на відповідну кількість продукції, яку фірма може продати. У цьому випадку валовий доход збільшується на постійну величину – 100 гривень - з кожної додаткової одиниці продажу. Ціна кожного проданого виробу додається до валового доходу.

Підприємству важливо визначити додатковий доход від продажу ще однієї одиниці продукції. Граничний доход - це доповнення до валового доходу, тобто додатковий доход, який є результатом продажу ще однієї одиниці продукції. У табл. 1 граничний доход - то зміна валового доходу, пов'язана з продажем ще однієї одиниці продукції. У стовпчику 3 зазначено, що валовий доход дорівнює нулю, коли продається нуль одиниць.

Перша продана одиниця продукції збільшує валовий доход від 0 до 100 гривень. Граничний доход-збільшення валового доходу, яке є результатом продажу першої одиниці продукції, - складає, таким чином,100 гривень. Друга продана одиниця збільшує валовий доход від 100 до 200 гривень, тобто граничний доход знову складає 100 гривень. Отже, граничний доход - постійна величина, оскільки він збільшується на постійну суму з кожною додатково проданою одиницею.

В умовах чистої конкуренції ціна товару постійна і для окремої фірми, додаткові одиниці можуть бути продані без зниження ціни продукту. Граничний доход постійний в умовах чистої конкуренції, бо додаткові одиниці можуть бути продані за постійну ціну.

Крива попиту конкурентної фірми і криві валового і граничного доходів зображені на рис. 1. Крива попиту, або середнього доходу, зовсім еластична. Крива граничного доходу співпадає з кривою попиту, тому що ринок - чисто конкурентний, і в результаті ціна продукту постійна для окремого підприємства. Кожна додаткова одиниця продажу збільшує валовий доход на 100 гривень. Він характеризується висхідною лінією, її нахил постійний, тобто це пряма лінія, бо постійний граничний доход.

Конкурентне підприємство в короткостроковому періоді володіє незмінним устаткуванням і намагається максимізувати свої прибутки або мінімізувати свої втрати, пристосовуючи свій обсяг виробництва через зміни величини змінних ресурсів, які воно використовує. Економічні прибутки, яких прагне підприємство, визначаються як різниця між валовим доходом і валовими витратами.

Визначення рівня виробництва, за якого конкурентне підприємство отримуватиме максимальні прибутки або матиме мінімальні втрати, здійснюється двома способами. Перший - шляхом зіставлення валового доходу з валовими витратами; другий - зіставленням граничного доходу з граничними витратами. Обидва підходи придатні не тільки для чисто конкурентного підприємства, але також і для підприємств, що функціонують в умовах будь-якої із основних ринкових структур. Для полегшення розумін­ня визначення обсягу виробництва в умовах чистої конкуренції використовуються обидва підход.

Доходи ВД

та витрати, грн.

Попит = ПД

100

Дата добавления: 2015-07-16