|
Читайте также: |
Під час ремонту паливної апаратури двигуна СМД-60 виникає необхідність розбирання паливного насосу,під час якого необхідно зняти секції насосу. Звичайним інструментом виконати цю операцію важко. Дипломним проектом пропонується пристосування для зняття секцій паливного насосу НД-22/6. Він складається (аркуш 3) з опори 1,основи 2, гвинта 3, держателя захоплювачів 4, захоплювачів 5, напрямних 6, вісей 7, каретки 10, воротка 11.
Працює пристосування слідуючим чином: в кришці регулятора викручуємо сапун. Замість сапуна вкручуємо опору, на верхній частині якої знаходяться основа з двома напрямними по яким переміщується каретка з силовим гвинтом. На нижньому кінці гвинта знаходиться держатель захоплювачів з двома захоплювачами. Захоплюємо першу секцію захоплювачами та обертаючи гвинт за допомогою воротка, виймаємо першу секцію. Потім переміщуємо каретку і аналогічно виймаємо другу секцію. Це пристосування можливо використовувати під час ремонту паливної апаратури інших марок тракторів, автомобілів, сільськогосподарської техніки.
5.2 Розрахунок на міцність
 |
В даному пристрої найслабкішою ланкою є напрямна, вона працює на згин. Напрямна виготовлена зі сталі – 3, довжина 140 мм, діаметр-10 мм.
Умови міцності на згин має вигляд:
. (5.1)
де Gmax – найбільша розрахункова напруга.
Mx max - максимальний момент згину, Н∙м.
Wx - осьовий момент опору, L3,
[g]- допустима напруга, МПа.
Wx для круга розраховується за формулою:
(5.2)
Де d – діаметр воротка,м
Wx= 0,1∙0,0123=0,17∙10-6L 3
Визначаємо Мх max; для цього беремо максимальне зусилля, яке може прикласти людина рукою,Н та помножуємо на довжину плеча,м.
Мх max = 200∙0,1 = 20 Н∙м
Визначаємо G max:
Gmax = ----------- = 118∙10 6 Па= 118 МПа
0,17∙10-6
Розрахункова максимальна напруга що виникає у напрямній 118 МПа; а допустима напруга [g] – для сталі 3 = 140 МПа, 118 < 140. Таким чином умови міцності виконано.
6 БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ
6.1 Інструкція по охороні праці для працюючих у відділенні
6.1.1 Загальні положення
Керівництво та відповідальність за організацію роботи по ТБ та виробничої санітарії в галузі механізації покладається на директора підприємства або голову правління.
Проведення всієї практичної роботи по охороні праці в цілому по галузі покладається на головного інженера, а в майстерні на завідуючого майстернею.
Після інструктажу та навчання інженер по охороні праці повинен видати на руки працівникові екземпляр інструкції або пам’ятки по ТБ по професіям.
Спеціальний одяг та взуття видаються згідно з нормами.
Працюючі, що приймають участь у роботах при яких виділяються шкідливі гази, пил, іскри або виділяються уламки і таке інше повинні мати індивідуальні засоби захисту.
6.1.2 Вимоги безпеки перед початком роботи
2.1. До роботи слюсарем-ремонтником допускаються особи віком не молодше 18 років, які мають посвідчення на право виконання робіт, пройшли медичне обстеження, вступний інструктаж з охорони праці, інструктаж на робочому місці та інструктаж з пожежної безпеки.
2.2. Отримати завдання від керівника робіт.
2.3. Привести до ладу спецодяг, застібнути або обв'язати рукава, заправити одяг таким чином, щоб кінці його не розвівались.
2.4. Уважно оглянути робоче місце, прибрати все, що заважає роботі.
2.5. Вп 
евнитись в тому, що робоче місце достатньо освітлене, а світло не буде засліплювати очі.
2.6. Робочий інструмент та деталі розташувати в зручному та безпечному для користування порядку.
2.7. Впевнитись в тому, що робочий інструмент, пристосування, обладнання та засоби індивідуального захисту справні і відповідають вимогам охорон праці.
2.8. Перед початком робіт електро- пневмоінструментом та на верстатах необхідно пройти інструктаж по безпечній роботі з ними.
6.1.3 Вимоги безпеки під час виконання робіт
3.1. Виконувати роботи необхідно згідно з технологічною картою на виконання тієї чи іншої роботи.
3.2. При роботі з переносною електродрилю, гайковертом, шліфувальною машиною додержуватись інструкції по експлуатації електроінструмента.
3.3. При роботі пневматичним інструментом необхідно:
3.3.1. Працювати тільки справним інструментом. Клапани відрегулювати так, щоб вони легко відкривались, при припиненні натиску на правлячий держак швидко закривались і не пропускали повітря в закритому положенні.
3.3.2. Приєднувати шланги до інструмента і роз'єднувати їх з інструментом після виключення подачі повітря. Перед приєднанням до інструмента шланг старанно продути.
3.3.3. Працювати тільки в захисних окулярах.
3.3.4. Користуватись тільки абразивними кругами, одержаними в інструментальній коморі та спеціально призначеними для пневмомашинки.
3.4. Забороняється:
3.4.1. Спрямовувати струмінь повітря на себе або на людей, які працюють поруч.
3.4.2. Працювати пневмомашинкою за відсутності захисного кожуха над абразивним кругом та наявності уступів, вибоїн, тріщин та стукотіння абразивного круга.
3.4.3. Працювати бічною поверхнею абразивного круга.
3.4.4. Працювати пневматичним інструментом з приставних драбин.
3.5. Несправний інструмент здати в інструментальну комору. Ремонтувати його самому забороняється.
3.6. Забороняється здувати стисненим повітрям з верстата чи деталей металеву стружку. Для змітання стружки та пилу користуватись волосяною щіткою, перебувати при цьому в захисних окулярах.
3.7. При роботі на свердлильному верстаті необхідно:
3.7.1. Упорядкувати робочий одяг, надіти головний убір, який щільно облягає голову, і підібрати під нього волосся.
3.7.2. Перевірити наявність огородження рухомих частин верстата і справність електропускового пристрою.
3.7.3. Точно встановити і надійно закріпити свердло.
3.7.4. Закріпити деталі верстатними або ручними лещатами, упорами, кріпильними косинцями, болтами.
3.8. При роботі на свердлильному верстаті забороняється:
3.8.1. Працювати в рукавицях або з пов'язкою на пальцях рук.
3.8.2. Тримати деталь в руках і свердлити при перекосі закріпленої деталі.
3.8.3. Міняти свердло на ходу верстата.
3.8.4. Вимірювати деталь, змащувати верстат на ходу, гальмувати його, торкаючись рукою ременю, патрона, шківа чи втулки для свердла.
3.8.5. Гальмувати обертання шпинделя натиском руки на частини верстата чи деталі, що обертаються, а також перевіряти рукою вихід свердла.
3.9. При роботі на заточувальному верстаті необхідно надіти захисні окуляри, стояти завжди збоку абразивного круга, пуск верстата має бути зблокований із захисним екраном. Зазор між кругом та підручником повинен бути не більше 3 мм. Стежи ти за тим, щоб підручник був міцно закріплений, абразивний круг - обгороджений захисним кожухом. Правити круг зубилом забороняється.
3.10. При роботі з електроінструментом необхідно:
3.10.1. Користуватись діелектричними рукавицями та калошами.
3.10.2. Стежити за справністю ізоляції та електроінструменту, надійністю кріплення заземлюючого дроту і штепсельної вилки з заземлюючим контактом.
З.10.3. При перервах у роботі виключати інструмент. Включати електроінструмент у мережу за відсутності спеціального штепсельного з'єднання забороняється.
3.11. Працюючи на верстаку необхідно стежити за тим, щоб поверхня його, оббита листовою сталлю, була гладкою і не мала задирок.
3.12. Виконуючи роботу сумісно з декількома особами, узгоджувати свої дії з діями товаришів по роботі.
3.13. На розбирально-складальних роботах застосовувати справні знімачі, гайковерти і ключі. Відкручувати гайки за допомогою зубила і молотка забороняється.
Гайки, які важко відкручуються, змочити гасом, а потім відкрутити ключем.
3.14. Розбирання і складання агрегатів виконувати тільки на спеціальних стендах, оснащених пристроями для закріплення.
3.15. Перевіряти співвісність отворів при складанні вузлів необхідно виконувати за допомогою конусної оправки або бородка. Забороняється робити це пальцем.
3.16. Під час роботи зубилом або крейцмейселем слід одягнути захисні окуляри і стежити, щоб осколки, які відлітають, стружка не поранили слюсаря, який працює поруч і оточуючих.
Для захисту людей на верстаку мають бути встановлені запобіжні сітки або щити висотою не менше 1 м.
Пил і ошурки з верстата змітати щіткою.
З.17. Якщо поблизу робочого місця проводяться електрозварювальні роботи, встановити щит (ширму) для захисту очей і обличчя від дії ультрафіолетових променів або одягнути спеціальні захисні окуляри.
3.18. Якщо ремонтні роботи проводяться поблизу електричних проводів і електроустановок, необхідно вимкнути подавання струму на час роботи.
3.19. Не перебувати під механізмами, які висять на тросі вантажопідйомного механізму.
3.20. При роботі ручною ножівкою слід правильно натягнути полотно, щоб воно не вигиналось та не тремтіло під час роботи.
При розпилюванні металу ножівкою необхідно зробити на ньому напилком поглиблення, щоб не зсковзувало полотно.
3.21. Зливати мастила з агрегатів слід тільки у спеціальну тару.
Випадково пролите на підлогу мастило слід негайно засипати тирсою або сухим піском і зібрати у спеціально відведене місце, підлогу витерти.
3.22. Забороняється зберігати на робочому місці легкозаймисті рідини та обтиральний промаслений матеріал.
3.23. Перед регулюванням тиску впорскування форсунку необхідно надійно закріпити на випробувальному стенді.
3.24. Збільшувати тиск на форсунці, що регулюється необхідно тільки після перевірки щільності приєднання паливо проводів та контрольно-вимірювальних приладів.
3.25. При випробуванні насосів і форсунок впорскувати паливо форсунками в посуд з запобіганням розбрискування.
3.26. Регулювати величину подачі палива окремими секціями на вимкненому стенді.
3.27. Перед зняттям паливної апаратури зі стенда, видалити із магістралі паливо.
6.1.4 Вимоги безпеки по закінченню роботи
4.1. Прибрати робоче місце. Інструмент і пристрої протерти і поскладати їх у відведене для них місце.
4.2. Зняти спецодяг, повісити його у спеціально призначене для нього місце.
4.3. Вимити руки і об личчя теплою водою з милом; при можливості прийняти душ.
4.4. 3абороняється мити руки в мастилі, бензині, гасі і витирати їх ганчір'ям, тирсою, стружкою.
4.5. Повідомити керівника робіт про всі недоліки, які були в процесі роботи.
6.1.5 Вимоги безпеки під час виникнення аварійних ситуацій
5.1. Причини, які можуть викликати аварійну ситуацію: ураження електричним струмом, падіння з висоти вивішених агрегатів, вихід з ладу інструмента, устаткування, пристроїв, відліт осколків металу, наявність шкідливих речовин в робочій зоні та інше.
5.2. Якщо склалась ситуація, що може призвести до аварії або нещасного випадку, слід негайно припинити роботу, відключити електроенергію, джерело живлення пневматичного інструменту; огородити небезпечну зону; не допускати в неї сторонніх осіб, повідомити про те, що сталося, керівника робіт.
5.3. Якщо є потерпілі, надавати їм першу медичну допомогу; при необхідності, викликати швидку медичну допомогу.
5.4. Надання першої медичної допомоги.
5.4.1. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом.
При уражені електричним струмом необхідно негайно звільнити потерпілого від дії електричного струму, відключивши електроустановку від джерела живлення, а при неможливості відключення - відтягнути його від струмоведучих частин за одяг або застосувавши підручний ізоляційний матеріал.
При від сутності у потерпілого дихання і пульсу необхідно робити йому
штучне дихання і непрямий (зовнішній) масаж серця, звернувши увагу на зіниці. Розширені зіниці свідчать про різке погіршення кровообігу мозку. При такому стані оживлення починати необхідно негайно, після чого викликати швидку медичну допомогу.
5.4.2. Перша допомога при пораненні.
Для надання першої допомоги при пораненні необхідно розкрити індивідуальний пакет, накласти стерильний перев'язочний матеріал, що міститься у ньому, на рану і зав'язати її бинтом.
Якщо індивідуального пакету якимсь чином не буде, то для перев'язки необхідно використати чисту носову хустинку, чисту полотняну ганчірку і т. ін. На те місце ганчірки, що приходиться безпосередньо на рану, бажано накапати декілька крапель настойки йоду, щоб одержати пляму розміром більше рани, а після цього накласти ганчірку на рану. Особливо важливо застосовувати настойку йоду зазначеним чином при забруднених ранах.
5.4.3. Перша допомога при переломах, вивихах, ударах.
При переломах і вивихах кінцівок необхідно пошкоджену кінцівку укріпити шиною, фанерною пластинкою, палицею, картоном або іншим подібним предметом. Пошкоджену руку можна також підвісити за допомогою перев'язки або хустки до шиї і прибинтувати до тулуба.
При переломі черепа (несвідомий стан після удару голови, кровотеча з вух або роту) необхідно прикласти до голови холодний предмет (грілку з льодом або снігом, чи холодною водою) або зробити холодну примочку.
При підозріванні перелому хребта необхідно потерпілого покласти на дошку, не підіймаючи його, чи повернути потерпілого на живіт обличчям униз, наглядаючи при цьому, щоб тулуб не перегинався, з метою уникнення ушкодження спинного мозку.
При перелом і ребер, ознакою якого є біль при диханні, кашлю, чханні, рухах, необхідно туго забинтувати груди чи стягнути їх рушником під час видиху.
6.2 Розрахунок вентиляції та освітлення
6.2.1 Розрахунок вентиляції
Вентиляційне обладнання відділень ремонтних майстерень призначене для видалення газів, парів, пилу, а також різних шкідливих випаровувань, які з’являються в процесі роботи.
Вентиляція відділень може бути природною і механічною. Природна вентиляція застосовується в приміщеннях для яких за існуючими нормами кратність обміну повітря К ≤ 3. Це ті приміщення в яких шкідливі гази не виділяються і на одного робітника припадає понад 50 м3 повітря. У таких приміщеннях досить мати наскрізне природне провітрювання, площа перерізу фрамуг та кватирок береться в розмірі 2-4 процента від площі підлоги.
В дільниці ремонту паливної апаратури є небезпечні випаровування, які є шкідливими для здоров’я працюючих в ньому робітників, тому необхідно застосовувати механічну вентиляцію. Розрахунок її полягає у визначенні вентилятора та виборі за даними розрахунку стандартного вентилятора.
Порядок розрахунку.
1. Підібрати за нормами кратності обмінну повітря
К =4
2. Розрахувати кубатуру відділення
Vq = Fo · h (6.1)
де, Fo - площа відділення, м2
h – висота приміщення, м
h = 4м
Vq = 24 · 4 = 96 м3
3. Визначення продуктивності припливно-витяжного вентилятора
W=Vq·k (6.2)
W = 96 ·4 = 384 м3
За підрахованою продуктивністю підбираємо тип і марку вентилятора. Дані заносимо в таблицю 6.1
Таблиця 6.1 – Технічна характеристика відцентрового вентилятора
| Номер вентилятора | Частота обертання, об\хв | Продуктивність м3\год | Напір вентилятора кг\м3 | К.К.Д | Тип електродвигуна |
| 0,48 | АОЛ-21-4 |
6.2.2 Розрахунок природного освітлення
Розрахунок природного освітлення проводять у слідучому порядку:
FO = Fg · αО; (6.3)
де FO – площа освітлення, тобто площа всіх вікон
Fg – площа дільниці, м2
αО – коефіцієнт природного освітлення
αО = 0,35
FO = 18· 0,3= 5,4 м2
З нормами будівельного проектування треба взяти стандартні розміри вікон для виробничих приміщень з шириною 2,4 і висотою 1,92 метра.
F1 = 2,4 · 1,5 = 3,6 (м2)
Кількість вікон визначають з виразу
FO
nB = ---------; (6.4)
F1
5,4
nB = --------- = 1,5 шт.
3,6
Приймається 2 вікна.
6.2.3 Розрахунок штучного освітлення
Розрахунок штучного освітлення проводиться в слідуючому порядку
Wg = Fg · P (6.5)
де Р – питома потужність штучного освітлення, Р = 8
Wg = потужність штучного освітлення, Вт.
Wg = 18 ·12 =216 Вт
Приймається потужність однієї лампи Рл = 150 Вт
Визначається кількість ламп за формулою
Wg
nл = ---------; (6.6)
Рл
nл = ------- = 1,44 шт.
Приймається 2 лампи потужністю 150 Вт.
7 ТЕХНІКО -ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА ПРОЕКТУ
7.1 Розрахунок собівартості виготовлення пристосування
Собівартість – це грошовий вираз затрат праці і витрат матеріальних засобів на одиницю ремонту (зокрема, відновлення деталі).
Собівартість складається з прямих і непрямих (накладних) витрат.
До прямих витрат відносять основну та додаткову заробітну платню робітників, відрахування на соціальне страхування, вартість запасних частин і матеріалів.
До непрямих (накладних) витрат відносять:
- основну і додаткову заробітню платню інженерно – технічного та обслуговуючого персоналу;
- вартість електроенергії, пари, води, стиснутого повітря;
- вартість допоміжних матеріалів;
- витрати на утримання майстерні (опалення, поточний ремонт будинків, прибирання приміщень тощо).
- витрати на охорону праці;
- витрати на амортизацію основних засобів;
- адміністративно – управлінські витрати (витрати на відрядження, поштові витрати, витрати на придбання канцелярських товарів тощо).
Під час виконання дипломного проекту можна визначити накладні витрати у відсотках від основної і додаткової заробітної платні виробничих робітників (80…. 120 %).%). Приймаємо накладні витрати у розмірі 100% від основної і додаткової заробітної платні виробничих робітників.
Вартість виготовлення пристосування розраховується з виразу:
Ск = Сп + Сн; (7.1)
де, Сп – прямі витрати, грн.
Сн -накладні витрати, грн.
Сн = 100% від (Со + Сд) (7.2)
Прямі витрати розраховуються з виразу:
Сп = Оп + Вм + Впд ; (7.3)
де, Оп – заробітна плата робітників, грн.
Вм -вартість матеріалу заготовок, грн.
Впд - вартість покупних деталей, грн.
Повна заробітна плата розраховується з виразу:
Сп = Оо + Од + Оє.в.; (7.4)
де, Оо – основна заробітна плата;
Од - додаткова заробітна плата;
Ос.с. – єдиний внесок на відрахування (обов’язкові відрахування в пенсійний фонд, фонд зайнятості населення, відрахування в соціальне страхування).
Оє.в = (Оо + Од) · 0,3719 (7.5)
Од = 0,2 · Оо (7.6)
Дані розрахунків заносимо в таблицю 7.1
Таблиця 7.1 – П оказники для розрахунків основної заробітної плати
| №п/п | Назва деталі та операції | Розряд роботи | Виконавець | Тн (год) | Сг.т | Оо |
| 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. | Опора Напрямна Вісь Гвинт Каретка Держатель захоплювача Захоплювач | Токар Токар Токар Токар Слюсар Слюсар Слюсар | 0,5 0,5 0,2 0,5 0,3 0,5 0.5 | 6,21 6,21 6,21 6,21 6,83 6,83 6,83 | 3,11 3,11 1,24 3,11 2,05 3,32 3,32 | |
| Всього: | 19,26 |
Оп = 19,26+ 3,60 + 8,59= 31,70 грн.
Сн = 19,26+ 3,60 =23,11 грн.
Вартість матеріалу заготовок вираховується з виразу:
Вм = Вк · Q (7.7)
де, Вк – вартість 1м матеріалу
Q – довжина заготовки, м.
Дані розрахунків заносимо в таблицю 7.2.
Таблиця 7.2 – Вартість матеріалу виготовлення деталей
| Назва | Вид матеріалу | Довжина, Q (м) | Вартість 1 м заготовки, Вк | Вартість матеріалу, грн., Вм |
| Опора | Круг ө 22 | 0,15 | 60,00 | 9,00 |
| Напрямна | Круг ө 10 | 0,3 | 26,00 | 7,8 |
Продовження таблиці 7.2
| Вісь | Круг ө 5 | 0,05 | 12,00 | 0,6 |
| Гвинт | Круг ө 30 | 0,16 | 72,00 | 11,52 |
| Каретка | Штоба металева 20×25 | 0,05 | 28,00 | 1,4 |
| Захоплювач | Штоба металева 6×10 | 0,15 | 15,00 | 2,25 |
| Держатель захоплювачів | Штоба металева 15×20 | 0,09 | 22,00 | 1,98 |
| Всього | 34,55 |
Покупні деталі (гайка М8, гайка М6,шайба М8, шайба М6) = 0,8+0.6+0,3+0.2=1,9 грн.
Таким чином Ск =31,70 + 23,11 +34,55 + 1,9 = 91,26 грн.
7.2 Розрахунок річного економічного ефекту від впровадження пристосування
Річна економія від застосування пристосування розраховується за формулою:
Ер=(Со'-Со'')•n; (7.8)
де Со'- собівартість виконання операції без застосування пристосування,грн.;
Со''- собівартість виконання операції за допомогою пристосування,грн.;
n-кількість ремонтів за рік,шт.
Со'=t•Cr, (7.9)
де t- час навиконання операції без застосування пристосування,год;
Cr -тарифна ставка робітника,
операцію виконує слюсар 4 розряду,його тарифна ставка 6,83грн.год,час на виконання 0,5 год,тоді
Со'= 6,83 • 0,5 = 3.4 грн;
Со''= t'•Cr, (7.10)
де t'- час навиконання операції за допомогою пристосування,год
Со''=6,83•0,2=1,37 грн.
Ер=(3,4-1,37) •40=81,20 грн.
7.3. Розрахунок терміна окупності
Термін окупності пристрою визначається за формулою:
ор=впр/ер (7.11)
Розраховуємо:
ор= 91,26 /81,20 = 1,12 року, або 13 місяців.
ВИСНОВКИ
Дипломний проект на тему: «Планування та організація ТО та ремонтів МТП в умовах ПСП «Приморський» Приморського району з розробкою технологічного процесу дільниці ремонту паливної апаратури та технології ремонту системи живлення двигуна СМД-60» виконаний на основі затверженного завдання.
В проекті визначена кількість ремонтів і ТО, які розподілені по місяцям року.
Складений календарний план ТО та ремонтів дозволяє завантажити майстерню на протязі року рівномірно.
В дипломному проекті запропоноване науково обґрунтоване планування робочих місць у дільниці ремонту паливної апаратури, а також впроваджена передова технологія ремонту системи живлення двигуна СМД-60. В дипломному проекті розроблено пристосування для зняття секцій паливного насосу, та розраховано вартість його виготовлення, річний економічний ефект від впровадження та строк окупності.
Розроблені міропріємства з безпеки життєдіяльності.
В цілому всі пункти завдання розкриті, тому вважаю, що мета проекту досягнута.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. А.П. Смєлов „Курсове і дипломне проектування по ремонту машин” М. „Колос” 1984р
2. Артемьев М.Е «Контроль качества ремонта сельскохозяйственных машин». М; Агропромиздат, 1985.
3. Білоконь Я.Ю; Окоча А.І «Трактори та автомобілі» К; Вища школа, 2003.
4. Гуревич Д.Ф «Ремонтные мастерские совхозов и колхозов», Колос, 1988.
5. Ицкович Г.М «Сопротивление Материалов» К; Высшая школа, 1986.
6. Использование, техническое обслуживание и ремонт тракторов Т-150 и Т-150К.Целуйко А.С.,Мудрук А.С.,Малахов В.С. К.:«Урожай»,1977,280с
7. Конспект лекцій з дисципліни «Ремонт машин».
8. Недрыгайлов В.А «Безопасность труда на ремонтных предприятиях сельского хозяйства» М; Колос, 1977.
9. Новиков М.П. Основы технологии сборки машин и механизмов.- 5-е изд.испр.- М.: машиностроение, 1980.- 592 с.
10. Ремонт шасси тракторов. Колесник В.С., Самсоненко Г.С., «Урожай»,
1972 стр.
11. Семёнов В.М «Нестандартный инструмент для разборочно - сборочных работ, М; Колос 1975.
12. Смелов А.П, Серый И.С «Курсовое и дипломное проектирование по надёжности и ремонту машин, М; Агропромиздат, 1991.
13. Солдатов Ю.В и другие. «Ремонт сельскохозяйственной техники», НМЦ, 2003.
14. Улицкий Е.Я, Иткин Б.А «Техника безопасности в ремонтных предприятиях сельского хозяйства» М; Колос, 1970.
РЕЗЮМЕ
Керівник: Слінкін М.Г.
Дипломник: Скоков А.А.
Приватне сільськогосподарське підприємство «Приморський» -це господарство,в якому всебічно розвинені усі отраслі сільськогосподарського виробництва. Воно спеціалізується на вирощуванні зернових та просапних культур і,багаторічних трав. Добре розвинено тваринництво.
У господарстві завдяки підтриманню високої культури землеробства отримують високі врожаї сільськогосподарських культур та продукції тваринництва. Склад машинно-тракторного парку господарства достатній для виконання усіх основних сільськогосподарських робіт,оснащений сучасною сільськогосподарською технікою. Загальна характеристика господарства дана в 1 розділі дипломного проекту.
Для підвищення ефективності виробництва потрібно зменшити витрати на утримання техніки, а також збільшити строк її експлуатації. Це можливо, якщо добре організувати систему ремонтів та технічного обслуговування в центральній ремонтній майстерні господарства.Тому мною і була обрана тема «Планування та організація ТО та ремонтів МТП в умовах ПСП «Приморський» Приморського району з розробкою технологічного процесу дільниці ремонту паливної апаратури та технології ремонту системи живлення двигуна СМД-60» Для своєвчасного та якісного проведення ТО і ремонтів, а також для рівномірного завантаження виробничих робітників та обладнання майстерні на протязі року, у дипломному проекті в 2 розділі розроблені міроприємства для планування робіт по ремонту і ТО машин. Для цього спочатку необхідно розрахувати кількість ремонтів і ТО, що плануються виконувати в ЦРМ. Капітальні та поточні ремонти, ТО-3, Т0-2 плануємо виконувати в майстерні загального призначення; ТО-1 та сезонне ТО - в ПТО. Підрахувавши трудомісткість ремонту всіх машин за рік, а також трудомісткість додаткових робіт, розподіляємо рівномірно завантаження майстерні по місяцях, враховуючи календарні строки основних сільськогосподарських робіт. На аркуші №1 наведено календарний план ремонтів і ТО, а також графік завантаження майстерні (показати аркуш №1).
Знаючи річну трудомісткість робіт що виконуються у майстерні,яка складає 23077 людино-годин,розраховуємо в другому розділі трудомісткість робіт, що виконуються в дільниці ремонту паливної апаратури, яка береться у відсотках від загальної кількості робіт і складає 692 людино-годин. Якщо поділити трудомісткість на річний фонд часу - отримаєм кількість робітників; приймаємо одного робітника. Потім вибираємо обладнання для дільниці ремонту паливної апаратури (на аркуші №2 показати обладнання відділення). Знаючи площу вибраного обладнання,визначаємо площу відділення. Приймаємо площу відділення 24 м2.
Роботи по ремонту паливної апаратури займають важливе місце в ремонтному процесі: від стану системи живлення двигуна залежить якість виконання роботи любого технологічного агрегату. У дільниці ремонту паливної апаратури виконують очищення від бруду, зовнішнє миття, розбирання діагностування, ремонт, складання та випробування паливних насосів, форсунок, турбокомпресорів, підкачувальних помп В четвертому розділі розроблена технологія ремонту системи живлення двигуна СМД-60..
Під час ремонту паливної апаратури двигуна СМД-60 виникає необхідність розбирання паливного насосу,під час якого необхідно зняти секції насосу. Звичайним інструментом виконати цю операцію важко. Дипломним проектом пропонується пристосування для зняття секцій паливного насосу НД-22̸ 6. Він складається (аркуш 3) з опри 1,основи 2, гвинта 3, держателя захоплювачів 4, захоплювачів 5, напрямних 6, вісей 7, каретки 10, воротка 11.
Працює пристосування слідуючим чином: в кришці регулятора викручуємо сапун. Замість сапуна вкручуємо опору, на верхній частині якої знаходяться основа з двома напрямними по яким переміщується каретка з силовим гвинтом. На нижньому кінці гвинта знаходиться держатель захоплювачів з двома захоплювачами. Захоплюємо першу секцію захоплювачами та обертаючи гвинт за допомогою воротка, виймаємо першу секцію. Потім переміщуємо каретку і аналогічно виймаємо другу секцію. Це пристосування можливо використовувати під час ремонту паливної апаратури інших марок тракторів, автомобілів, сільськогосподарської техніки.
Також у 5 розділі виконані розрахунки на міцність.
В 6 розділі розроблені інструкції з охорони праці для працюючих у відділенні, розрахунок вентиляції та освітлення.
В 7 розділі виконан розрахунок собівартості виготовлення пристрою, яка складає 91 грн 26 коп, річний економічний ефект від впровадження – 81 грн 20 коп та строк окупності – 13 місяців.
Доповідь закінчено,дякую за увагу.
Дата добавления: 2015-07-15; просмотров: 124 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Загальна характеристика господарства | | | Ремонт стиральных машин своими руками. |