Читайте также:
|
ВСТУП
Основне завдання сільськогосподарського комплексу-забезпечення громадян України якісними та недорогими продуктами харчування,а легку промисловість-сировиною.
Високоефективне використання в сільськогосподарському виробництві тракторів, автомобілів, комбайнів можливе тільки при високій якості їх виготовлення,експлуатації і ремонті.
Сучасний стан сільськогосподарського виробництва характеризується різними формами власності на землю і майно. Існують сільськогосподарські підприємства з різними обсягами земельних угідь та наявності машино- тракторного парку.
В багатьох господарствах відсутня або функціонує не в повну силу ремонтно-обслуговуюча база, що ускладнює підтримання сільськогоспо- дарської техніки в працездатному стані. Значна частина втрат під час ремонту припадає на купівлю нових запасних частин. Метою дипломного проекту є покращення роботи ремонтно-обслуговуючи бази господарства. Для цього необхідно розробити і впровадити облік і планування ремонтних робіт в майстерні на безперервній основі, організувати роботу у ЦРМ та удільниці ремонту паливної апаратури як найбільш важливому підрозділі майстерні, тому що, від правильної роботи системи живлення двигунів залежить якість роботи сільськогосподарської техніки. Розробити технологію ремонту системи живлення двигуна СМД-60, розробити конструкцію пристосування для покращення розбиральних робіт, зробити розрахунок собівартості виготовлення пристосування, річний економічний ефект від впровадження та строк окупності.
 |
АНОТАЦІЯ
Дипломний проект на тему: «Планування та організація ТО та ремонтів МТП в умовах ПСП «Приморський» Приморського району з розробкою технологічного процесу дільниці ремонту паливної апаратури та технології ремонту системи живлення двигуна СМД-60». Дипломний проект складається з 3 аркушів креслярських робіт, пояснювальної записки, що складається семи розділів, 14 таблиць, 40 розрахункових формул, 2 рисунків та 14 джерел технічної та спеціальної літератури.
Мета проекту – технологічна підготовка в дільниці ремонту паливної апаратури ЦРМ ПСП «Приморський» Приморського району до ремонту. За основу розрахунків прийнята планово-попереджувальна система ремонту і обслуговування сільськогосподарської техніки.
Для реалізації наміченої мети визначено необхідний обсяг ремонтно-обслуговуючих впливів – 692 люд.-год, обґрунтовано штат виробничих працівників – 1 особа.
В першому розділі приведений аналіз виробничої діяльності господарства.
Перший розділ складається з п’яти підрозділів.
1.1. Загальна характеристика господарства.
1.2. Склад МТП та аналіз його роботи
1.3 Характеристика ремонтно-облуговуючої бази господарства
1.4. Обґрунтування теми дипломного проекту..
Другий розділ містить в собі інформацію про планування робіт в майстерні, він складається з 3 підрозділів:
2.1. Розрахунок кількості ремонтів і ТО в ЦРМ.
2.2. Обґрунтування виробничої програми майстерні.
2.3. Складання річного календарного плану та побудова графіка завантаження.
Третій розділ містить в собі організацію виробничого процесу у відділенні, він складається з шести підрозділів:
3.1. Визначення трудомісткості робіт у відділенні.
3.2. Режими робіт і фонди часу.
3.3. Перелік робіт, що виконуються у відділенні.
3.4. Розрахунок кількості виробничих працівників.
3.5. Розрахунок і підбір обладнання.
3.6. Розрахунок площі і розташування обладнання.
Четвертий розділ містить в собі інформацію про розробку технології
ремонту системи живлення двигуна СМД-60
4.1.Технічна характеристика системи живлення двигуна СМД-60.
4.2.Основні несправності системи живлення та способи їх усунення.
П’ятий розділ – це розробка конструкції пристосування. Який складається з двух підрозділів:
5.1. Призначення, будова, та робота пристосування.
5.2.Розрахунок на міцність.
Шостий розділ це «Безпека життєдіяльності» в ньому розробленні питання техніки безпеки у відділенні. Цей розділ складається з двох підрозділів:
6.1. Інструкція по охороні праці для працюючих у відділенні.
6.2. Розрахунок вентиляції і освітлення.
В сьомому розділі зроблена техніко-економічна оцінка проекту.
Проект може бути застосований для технологічної підготовки ремонтних виробництв, які обслуговують машинно-тракторний парк, який має в своєму складі 15-20 тракторів, 10-15 автомобілів та до 10 комбайнів.
 |
ЗМІСТ
Стор.
Вступ. 8
1. Аналіз виробничої діяльності господарства. 9
1.1. Загальна характеристика господарства. 9
1.2. Склад МТП та аналіз його роботи. 11
1.3. Характеристика ремонтно-облуговуючої бази господарства 14
1.4. Обґрунтування теми дипломного проекту. 14
2. Планування робіт по ТО і ремонту машин. 15
2.1. Розрахунок кількості ремонтів і ТО в ЦРМ. 15
2.2. Обґрунтування виробничої програми майстерні. 22
2.3.Складання річного календарного плану і побудова графіка
завантаження. 26
3. Організація виробничого процесу у відділенні. 28
3.1. Визначення трудомісткості робіт у відділенні. 28
3.2. Режими роботи і фонди часу. 28
3.3. Перелік робіт, що виконуються у відділенні. 29
3.4. Розрахунок кількості виробничих працівників. 29
3.5. Розрахунок і підбір обладнання. 29
3.6. Розрахунок площі і розташування обладнання. 31
4. Розробка технології ремонту системи живлення двигуна СМД-60 32
4.1.Технічна характеристика системи живлення двигуна СМД-60 32
4.2.Основні несправності системи живлення та способи їх усунення 32
5. Розробка конструкції пристосування. 39
5.1Призначення, будова, та робота пристосування. 39
5.2Розрахунок на міцність 39
6. Безпека життєдіяльності. 41
6.1 Інструкція по охороні праці для працюючих у відділенні. 41
6.1.1 Загальні положення 41
6.1.2 Вимоги безпеки перед початком роботи 41
6.1.3 Вимоги безпеки під час виконання робіт 42
6.1.4Вимоги безпеки по закінченню робіт 46
6.1.5 Вимоги безпеки під час виникнення аварійних ситуацій 46
6.2 Розрахунок вентиляції і освітлення. 48
6.2.1Розрахунок вентиляції. 48
6.2.2 Розрахунок природного освітлення. 50
6.2.3 Розрахунок штучного освітлення. 50
7.Техніко-економічна оцінка проекту. 52
7.1Розрахунок собівартості виготовлення пристосування. 52
7.2Розрахунок річного економічного ефекту від впровадження пристосування 62
7.3Розрахунок строку окупності 56
Висновки. 57
Список використаних джерел. 58
 |
1 АНАЛІЗ ВИРОБНИЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ГОСПОДАРСТВА
Загальна характеристика господарства
19 квітня 1951року буз оснований Приморський розслідницький радгосп, на базі ліквідованого навчально – виробничого господарства Ногайського сільськогосподарського технікуму.
15 серпня 1964 року на основі рішення Запорізького облвинкому, територія радгоспу збільшилась і Приморський розслідницький радгосп перейменовано в радгосп «Приморський», загальна площа сільськогосподарських угідь складає 3140 гектарів. Радгосп «Приморський» на протязі багатьох років займалося виробництвом зерна, соняшника, м’яса, молока, фруктів.
13 жовтня 1994 року радгосп «Приморський» ліквідовано та засновано КСП «Приморський». В 2000 році склалося нове приватне сільськогосподарське підприємство «Приморський».
Напрям виробництва залишився попереднім.
В адміністративному відношенні господарство знаходиться в південно - східній частині Запорізької області, безпосередньо в північній, південній і західній окраїні м. Приморська. Через місто проходить автомагістраль державного значення Рені-Одеса-Ростов-на-Дону. На відстані 32 км знаходиться залізнична станція Єлізаветівка. До обласного центру відстань 176 км.
Клімат району, помірно – континентальний, з високими тепловими ресурсами, недостатньою кількістю опадів і значною вітровою діяльністю. Його кліматичні умови характеризуються слідуючи показники: сума температур понад 10 досягає 3200 – 3300 градусів, що достатньо для того, щоб вирощувати всі культури, районованих в Запорізькій області. Гідротермічний коефіцієнт складає – 0,71.
Площа району представляє собою слабохвильову систему, рівнинну похилу до півдня в сторону Азовського моря зі зниженням відміток від 40,0 до 0 м. Грунтовий покрив представлений чорноземами звичайними і чорноземами південними (13% загальної площі), а також ерозованими різновидами – 14%.
Гідрографічна мережа району представлена річками: Кільтичія, Обіточна і на сході Лозуватка, належні до басейну Азовського моря.
Загальна площа складає 31332 га, з них 3002 га сільгоспугідь, в тому числі 2040 га – рілля. В рослинництві основним займаються вирощуванням
зернових, соняшника і кормових культур для забезпечення тваринництва кормами.Завдяки забезпеченню оптимальних умов, утриманням тварин та посиленням племінної роботи, позитивно розвивається тваринництво. Поголів’я великої рогатої худоби складає 1224 голів, в тому числі 368 голів корів, 1602 голів свиней із них 25 голів основних свиноматок.
Постійно виконується програма соціального розвитку. В господарстві працює пекарня, млин. В господарстві працює 280 чоловік.
 |
Таблиця 1.1 – Структура земельних угідь господарства
| Назва | Площа, га | ||
| Всього земельних угідь В т.ч. рілля Пасовища, сінокоси Багаторічні насадження |
З таблиці 1.1 ми бачимо, що структура земельних угідь господарства в період з 2013 р по 2014 р. змінилось за рахунок нових пайовиків у господарстві. При наявності структура земельних угідь за 1 рік збільшилась майже на 100 гектарів. Збільшення землі на 100 гектарів, дає нам змогу більше
вирощувати рослинної продукції для потреби в господарстві для тваринництва та частково на продажу.
Таблиця 1.2 – Ма 
теріально-технічна база господарства
| Назва | Кількість |
| 1. Кількість населених пунктів 2. Автогараж 3. Зерносховища 4. Бригада 5. Нафтобази 6. Пункт ТО 7. Ферма ВРХ 8. Свиноферма 9. Млин 10. Пекарня 11. Маслоцех 12. Допоміжні цехи: 13. Строй двір 14. Мехток 15. Машинний двір |
Аналізуючи таблицю 1.2 ми бачимо, що господарство має непогану технічну базу, яка залишилась від колишнього КСП «Приморський».
Для того, щоб отримати кращі врожаї слід покращувати культуру землеробства і проводити всі агротехнічні операції в агродопустимі строки.
Адже для цього потрібно мати добрий машино – тракторний парк.
1.2 Склад МТП та аналіз його роботи
Склад машинно-тракторного парку приведений в таблиці 1.3.
Та 
блиця 1.3 – Склад МТП господарства
| Назва | Марка | Кількість | Наробіток м. годин |
| Трактори | К-701 МТЗ-82,892,80 Т-150 Т-150К, 156 ЮМЗ-6 Джон-Дір 8295R | ||
| Комбайни | ДОН-1500А Джон-Дір 9670STS | ||
| Автомобілі | ГАЗ-53, САЗ КамАЗ 55 105 ГАЗ-52 УАЗ-3303 ЗИЛ-130 КАВЗ ИЖ 27175 ВАЗ 2121 «Нива» Газель ГАЗ 33022 | ||
| Сівалки | СЗ-3,6А СЗП-3,6 СЗС-2,1 УПС-8 СПУ-6Д СУПН-8 СЗ-5,4 Gaspardo | ||
| Культиватори | КПС-4 КРН-4,2 КРН-5,6 КПЄ-3,8 КГШ-12 |
Продовження таблиці 1.3 
| Обприскувачі | ОП-2000 ОП-600 ОП-800 | ||
| Плуги | ПЛН-8-40 ПЛН-5-35 ПЛН-3-35 | ||
| Жатки | ЖВН-6А ЖВП-4,9 | ||
| Борони | Деметра-4 Деметра-6 БДФП-2,8 БДТ-7 БДТ-8 ЗБР-15 | ||
| Протруювачі | ПС-10 | ||
| Розкидачі | РУМ-8 МВУ-6 РУМ-15 | ||
| Прес-підбирачі | Tukan |
Проаналізувавши данні таблиці 1.3, ми бачимо, що господарство має дуже сильний машино – тракторний парк. Це дає змогу господарству своєчасно виконувати всі сільськогосподарські роботи по догляду та вирощуванню озимої пшениці, кукурудзи, соняшника, а також великої рогатої худоби та свиней. Кожного року господарство збільшує свій машино – тракторний парк новою сільськогосподарською технікою.
1.3 Характеристика ремонтно-обслуговуючої бази господарства
Ремонтно-обслуговуюча база господарства має в собі слідуючи об’єкти:
1. Центральна ремонтна майстерня.
2. Пункти ТО бригад.
3. Пересувні пункти ТО.
Центральна ремонтна майстерня збудована за типовим проектом, має розміри 24 х 48 (м) і має слідуючи відділення:
1. Токарний.
2. Зварювальний.
3. Мотороремонтний.
4. Ремонтно-монтажний.
5. 
Обкаточний.
6. Слюсарний.
1.4 Обґрунтування теми дипломного проекту
Дипломний проект виконується на основі реальних даних отриманих в господарстві. Для того щоб майстерня працювала в нормальному режимі, необхідно скласти річний календарний план технічного обслуговування та ремонтів МТП, а також графік завантаження майстерні. У плані ТО та ремонтів необхідно розподілити всі КР, ПР, ТО3, ТО2, по місяцям, що забезпечить рівномірне завантаження майстерні, а також дасть змогу визначити точну кількість робітників на один рік. Майстерню необхідно доукомплектувати необхідним обладнанням.
2 ПЛАНУВАННЯ РОБІТ ТО І РЕМОНТУ МАШИН
2.1 Розрахунок кількості ремонтів і ТО в ЦРМ
Розрахунок кількості ремонтів і ТО для тракторів проводиться за формулою:
Нр · n
Nк = -----------; (2.1)
Mк
Нр · n
Nn = ----------- - Nк ; (2.2)
Mn
Нр · n
N3 = ----------- - (Nк + Nn); (2.3)
M3
Нр · n
N2 = ----------- - (Nк + Nn + N3); (2.4)
M2
Нр · n
N1 = ----------- - (Nк + Nn + N3 +N2);
M1
Nс = 2 · n (2.5)
 |
де Nк, Nn, N3 N2, N1, Nс -річнакількість капітальних, поточних та
сезонних ремонтів, ТО3 ТО2 та ТО1
Нр – планове річне навантаження на один трактор даної марки,кг витраченого палива;
n -кількість тракторів даної марки
Mк , Mn,М3 M2 , M1 – напрацювання трактора до капітального ремонту, поточного ремонту, ТО3, ТО2 та ТО1, кг витраченого палива;
Наприклад для трактора - ХТЗ-17221
приймається 3
приймається 7
приймається 10
приймається 20
приймається 123
Для інших тракторів розрахунки кількості ремонтів і ТО проводяться аналогічно, данні заносяться до таблиці 2.1.
 |
Таблиця 2.1 – Зведена відомість розрахунку
кількості ремонтів і ТО для тракторів
| Марки тракторів | Показники для розрахунків | Розрахункова кількість | ||||||||||
| Нр | n | Mк | Mn | M3 | M2 | M1 | Nк | Nn | N3 | N2 | N1 | |
| К-701 МТЗ-82,892,80 Т-150 Т-150К, 156 ЮМЗ-6 Джон-Дір 8295R | - - - | - - |
Розрахунок кількості ремонтів і ТО комбайнів. За самохідними комбайнами розраховується кількість капітальних і поточних ремонтів, кількість ТО2 та ТО1. Розрахунок проводиться за формулами.
Нр · n
Nк = -----------; (2.6)
Mк
Нр · n
Nn = ----------- - Nк ; (2.7)
Mn
Нр · n
N2 = ----------- - (Nк + Nn); (2.8)
M2
Нр · n
N1 = ----------- - (Nк + Nn + N2); (2.9)
M1
де Nк, Nn, N2, N1, Nс -річнакількість капітальних і поточних ремонтів, ТО2 та ТО1
Нр – планове річне навантаження на один комбайн, га зібраної площі;
n -кількість комбайнів даної марки;
Mк , Mn, M2 , M1 – напрацювання комбайна до капітального ремонту, поточного ремонту, ТО2 та ТО1, га зібраної площі.
 |
Наприклад для комбайнів СК-5
200 · 3
Nк = --------------- = 0,5 (шт.) Приймається – 0
200 · 3
Nn = ---------------- - 0 = 1,8 (шт.) Приймається – 2
200 · 3
N2 = --------------- - 2 = 1,6 (шт.) Приймається – 2
200 · 3
N1 = --------------- - 4 = 10,3 (шт.) Приймається – 10
Розрахунок кількості ремонтів та ТО для інших марок комбайнів проводиться аналогічно. Дані заносяться в таблицю 2.2.
Таблиця 2.2 – Зведена відомість розрахунку кількості ремонтів і ТО для комбайнів
 |
| Марки комбайнів | Показники для розрахунків | Розрахункова кількість | ||||||||
| Нр | n | Mк | Mn | M2 | M1 | Nк | Nn | N2 | N1 | |
| ДОН-1500А Джон-Дір 9670STS | - - |
Розрахунок кількості ремонтів і ТО автомобілів. За автомобілями виконується розрахунок кількості капітальних ремонтів ТО2, ТО1 і сезонних ТО. Кількість поточних ремонтів не розраховується, а лише визначається трудомісткість їх виконання.
Розрахунок кількості ТО і ремонтів виконується за формулами:
Нр · n
Nк = -----------; (2.10) Mк
Нр · n
N2 = ----------- - (Nк ); (2.11)
M2
Нр · n
N1 = ----------- - (Nк + N2); (2.12)
M1
Nc = 2 · n; (2.13)
Тпр = 0,001 · Нр · n · t; (2.14)
де Nк, N2, N1, Nс -кількість капітальних ремонтів, ТО2, ТО1 і сезонних ТО
Нр – планове річне навантаження на один автомобіль даної марки, км пробігу
n -кількість автомобілів даної марки
Mк , M2 , M1 – напрацювання до капітального ремонту, ТО2, ТО1, км пробігу 
Тпр – трудомісткість виконання поточних ремонтів автомобілів даної марки, люд.-год.
t – питома трудомісткість виконання поточного ремонту на 1000 км пробігу автомобіля даної марки
Наприклад для автомобілів ГАЗ-53
42000 · 9
Nк = ---------------- = 1,3 (шт.) Приймається – 1
42000 · 9
N2 = ---------------- – 1 = 32,75 (шт.) Приймається – 32
42000 · 9
N1 = ---------------- – 32 – 1 = 102 (шт.) Приймається – 102
Nc = 9·2=18
Тпр = 0,001·42000·9·5,9 = 2230 (люд.-год.)
Розрахунок кількості ремонтів та ТО для інших марок автомобілів проводиться аналогічно. Дані заносяться в таблицю 2.3.
Таблиця 2.3 – Зведена відомість розрахунку кількості ремонтів і ТО для автомобілів
 |
| Марка автомобілів | Показники для розрахунків | Розрахункова кількість | Тпр, люд-год | ||||||
| Нр | n | Mк | M2 | M1 | Nк | N2 | N1 | ||
| ГАЗ-53, САЗ КамАЗ 55 105 ГАЗ-52 УАЗ-3303 ЗИЛ-130 КАВЗ ИЖ 2715 ВАЗ2121«Нива» Газель ГАЗ 33022 | - - - - - - - |
Кількість ремонтів простих сільськогосподарських машин (плугів, культиваторів, сівалок, лущильників та ін.) визначається за формулою.
Nn = ncг · ηсг; (2.15)
де, ncг - кількість машин одного виду
ηсг - коефіцієнт охоплення ремонтом сільськогосподарських машин
Розрахунок кількості ремонтів сільськогосподарських машин заносяться в таблицю 2.4.
Таблиця 2.4 – Зведена відомість розрахунку кількості
ремонтів для нескладних сільськогосподарських машин
 |
| Види с/г машин | Показники для розрахунку | Розрахункова кількість, Nn | |
| n | η | ||
| Сівалки: СЗ-3,6А СЗП-3,6 СЗС-2,1 УПС-8 СПУ-6Д СУПН-8 СЗ-5,4 Gaspardo | 0.78 0.78 0.78 0.78 0.78 0.78 0.78 0.78 | ||
| Культиватори: КПС-4 КРН-4,2 КРН-5,6 КПЄ-3,8 КГШ-12 | 0.8 0.8 0.8 0.8 0.8 | ||
| Оприскувачі: ОП-2000 ОП-600 ОП-800 | 0.7 0.7 0.7 |
Продовження таблиці 2.4
| Кормозбиральні комбайни: Sterh (КСД-2,0) | 0,6 | |||
| Плуги: ПЛН-8-40 ПЛН-5-35 ПЛН-3-35 | 0.8 0.8 0.8 | |||
| Жатки: ЖВН-6А ЖВП-4,9 | 0.75 0.75 | |||
| Борони: Деметра-4 Деметра-6 БДФП-2,8 БДТ-7 БДТ-8 ЗБР-15 | 0.78 0.78 0.78 0.78 0.78 0.78 | |||
| Протруювач: ПС-10 | 0.7 | |||
| Розкидачі: РУМ-8 МВУ-6 РУМ-15 | 0.65 0.65 0.65 | |||
| Прес-підбірник: Tukan | 0.65 | |||
2.2 Обґрунтування виробничої програми майстерні
Усі види визначених ремонтно-обслуговуючих робіт: ремонти і ТО тракторів, ремонти і ТО комбайнів, ремонти і ТО автомобілів, поточні ремонти сільськогосподарських машин розподіляються за місцями їх виконання: у майстерні загального призначення господарства і на пунктах технічного обслуговування. Розподіл ремонтно-обслуговуючих робіт за
місцем їх виконання заносимо в таблицю 2.5.
Таблиця 2.5 – Розподіл ремонтно-обслуговуючих робіт за місцями їх виконання
 |
| Назва і марка машина | Види ремонту і ТО | Кількість ремонтів і ТО | Місце виконання |
| Трактора: К-701 | ТО3 ТО2 ТО1 СТО | ЦРМ ПТО ПТО ПТО | |
| МТЗ-82,892,80 | КР ПР ТО3 ТО2 ТО1 СТО | ЦРМ ЦРМ ЦРМ ПТО ПТО ПТО | |
| Т-150 | КР ПР ТО3 ТО2 ТО1 СТО | ЦРМ ЦРМ ПТО ПТО ПТО | |
| Т-150К, 156 | КР ПР ТО-3 ТО-2 ТО-1 СТО | ЦРМ ЦРМ ЦРМ ПТО ПТО ПТО | |
| ЮМЗ-6 | ТО3 ТО2 ТО1 СТО | ЦРМ ПТО ПТО ПТО |
Продовження таблиці 2.5
| Джон-Дір 8295R | КР ПР ТО3 ТО2 ТО1 СТО | ЦРМ ЦРМ ЦРМ ПТО ПТО ПТО | |
| МТЗ-82 | СТО КР ПР ТО-3 ТО-2 ТО-1 | ПТО МЗП МЗП МЗП МЗП ПТО | |
| МТЗ-1025 | СТО КР ПР ТО-3 ТО-2 ТО-1 | ПТО МЗП МЗП МЗП МЗП ПТО | |
| ЮМЗ-6 | СТО КР ПР ТО-3 ТО-2 ТО-1 | ПТО МЗП МЗП МЗП МЗП ПТО | |
| Джон-Дір 8295R | КР ПР ТО3 ТО2 ТО1 СТО | ЦРМ ЦРМ ЦРМ ПТО ПТО ПТО | |
| Комбайни: ДОН-1500А | ПР ТО2 ТО1 ПСТО | ЦРМ ЦРМ ПТО ПТО |
Продовження таблиці 2.5
| Джон-Дір 9670STS | ПР ТО2 ТО1 ПСТО | ЦРМ ЦРМ ПТО ПТО | |
| Автомобілі: ГАЗ-53, САЗ | КР ПР ТО2 ТО1 | ЦРМ ЦРМ ЦРМ ПТО | |
| ГАЗ-52 | КР ПР ТО2 ТО1 | ЦРМ ЦРМ ЦРМ ПТО | |
| УАЗ-3303 | ПР ТО2 ТО1 | ЦРМ ЦРМ ПТО | |
| ЗИЛ-130 | ПР ТО2 ТО1 | ЦРМ ЦРМ ПТО | |
| КАВЗ | ПР ТО2 ТО1 | ЦРМ ЦРМ ПТО | |
| ИЖ 27175 | ПР ТО2 ТО1 | ЦРМ ЦРМ ПТО | |
| ВАЗ 2121 «Нива» | ПР ТО2 ТО1 | ЦРМ ЦРМ ПТО |
Продовження таблиці 2.5
| С\г Машини: Сівалки Борони Культиватори Жатки Плуги Розкидачі Обприскувачі Протруювачі Кормозбиральні комбайни. Прес – підбирач | ПР ПР ПР ПР ПР ПР ПР ПР ПР ПР | ПТО ПТО ПТО ПТО ПТО ПТО ПТО ПТО ПТО ПТО ПТО |
Згідно з вимогами та технологічними визначеннями розподіляються: капітальні, поточні ремонти та технічне обслуговування ТО3 , ТО2 - ці ремонти проводяться в майстерні загального призначення. А технічне обслуговування ТО1 сезонне технічне обслуговування та ремонт нескладних сільськогосподарських машин проводиться в пунктах технічного обслуговування.
2.3 Складання річного календарного плану та побудова графіка завантаження
Для планування завантаження майстерні потрібні вихідні данні:
- Кількість капітальних поточних ремонтів і ТО3 , ТО2 тракторів.
- Кількість капітальних, поточних ремонтів і ТО2 комбайнів і складних сільськогосподарських машин.
- Кількість капітальних, поточних ремонтів і ТО2 автомобілів.
- Трудомісткість додаткових робіт.
Послідовність складання плану:
Заготовивши форму „План завантаження майстерні” (на міліметровому папері розміром приблизно 600х400). У форму заносять зазначені вище вихідні дані, кількість ремонтів за марками машин, трудомісткість кожного ремонту.
Розподіляють за місяцями річну кількість капітальних та поточних ремонтів і ТО3 , ТО2 тракторів.
Підводять підсумки трудомісткості ремонту тракторів за рік і по місяцях.
Розподіляють по місяцям ремонти автомобілів, комбайнів і сільськогосподарських машин.
Комбайни і сільськогосподарські машини ремонтують у ті місяці які менше завантажені ремонтом тракторів.
Щоб уникнути помилок при розподіленні ремонтів комбайнів і сільськогосподарських машин, треба поставити прочерки в тих місцях, в яких дані машини повинні виконувати польові роботи.
Підраховують трудомісткість ремонту всіх машин за рік і по місяцях з наростаючим підсумком. У зазначеній послідовності у форму заносять додаткові роботи та розподіляють по місяцям.
 |
3 ОРГАНІЗІЦІЯ ВИРОБНИЧОГО ПРОЦЕСУ ДІЛЬНИЦІ РЕМОНТУ ПАЛИВНОЇ АПАРАТУРИ
3.1 Визначення трудомісткості робіт у дільниці
Трудомісткість робіт у дільниці розраховується з виразу:
Σ ТОСН · n
ТВ = --------------------; (3.1)
де, Тпр - сумарна річна трудомісткість основних робіт у майстерні
n - відсоток робіт даного виду від сумарної трудомісткості
23077·3
ТВ = ------------------ = 692.4 люд.-год.
3.2 Режими роботи і фонди часу
Для дільниці ремонту паливної апаратури приймається шестиденний робочий тиждень з тривалістю зміни 7 годин із скороченими передвихідними і передсвятковими днями на 1 годину. Тривалість відпустки 24 робочих дні.
Фgp = (dk – db – dc – dо) · tα – (αhb + αhc); (3.2)
Фgo = (dk – db – dc) · tα – (αhb + αhc); (3.3)
де dk – число календарних днів
db – число вихідних днів
dc – число святкових днів
dо – число днів відпустки
t – тривалість зміни 7 годин
α – коефіцієнт, що врахував невихід на роботу з поважних причин
αhb, αhc - число передвихідних і передсвяткових днів
Фgp = (366 – 51 – 7 – 24) · 7 · 0,95 – (51 + 7) =1743 год
Фgo = (366 – 51 – 7) · 7 · 0,85 – (51 + 7) =1769 год
3.3 Перелік робіт що виконуються у відділенні
У дільниці ремонту паливної апаратури виконують очищення від бруду, зовнішнє миття, розбирання діагностування, ремонт, складання та випро- бування паливних насосів, форсунок, турбокомпресорів, підкачувальних помп.
3.4 Розрахунок кількості виробничих працівників
Кількість робітників для дільниці ремонту паливної апаратури відділення визначають за формулою:
ТВ
Р = ----------; (3.4)
Фgp · α
де α – коефіцієнт, що враховує перевищення норм, α = 1,1 … 1,05
692,4
Р = ---------- = 0,4 чол.
1743·1,1
Для дільниці ремонту паливної апаратури приймається 1 робітник, якого можна довантажити роботами з технічного обслуговування.
 |
3.5 Розрахунок і підбір обладнання
Кількість одиниць технологічного обладнання (стенди, технологічні лінії, діагностичні установки та ін.) визначають за формулою:
ТВ
Sу = ------------------; (3.5)
Фgо · Z
де Z – коефіцієнт використання устаткування – 0,85
692,4
Sу = ------------------ =0,5
1769 · 0,85
Для дільниці ремонту паливної апаратури відділення приймається: технологічного обладнання –1: стенд універсальний. Інше обладнання приймається згідно з даними типових проектів, данні заносяться в таблицю 3.1.
Таблиця 3.1 – Технологічне обладнання для дільниці ремонту паливної апаратури
| Назва устаткування | Тип або модель | Габаритні розміри | Площа під устаткування | Кіль-кість | |
| 1.Стенд універсальний | КИ921М | 1100х 600 | 0,78 | ||
| 2.Верстак слюсарний на 1 робоче місце операцій | ОРГ-1019-102 | 1200х 800 | 0,96 | ||
| 3.Стіл для контрольних | ОРГ-1019-208 | 1850х 750 | 1,39 | ||
| 4. Стелаж | ОРГ-1019-502 | 1400х 500 | 0,7 | ||
| 5. Ванна мийна | ОМ-1316 | 810х620 | 0,5 | ||
| 6.Ящик для обтиральних матеріалів | ОРГ-1019-704 | 1000х500 | 0,5 | ||
| 7.Стілець | ПИ-74 | 400х400 | 0,16 | ||
| Всього | 4,99 | ||||
3.6 Розрахунок площі і розташування обладнання
Розрахунок площі відділення проводиться за площею, що займає обладнання та машина.
Fц = Fy · K; (3.6)
де, Fy – площа, що займає устаткування, м
К – коефіцієнт запасу, що враховує робочі зони та проходи, К = 3,5
Fц = 4,99 ∙ 3,5= 17,5 м2
Приймається ширина відділення 3 метрів, тоді довжина буде: 6 м.
Fц = 3 ∙ 6 = 18 м2
Висота стелі приймається 4 метрів. Тоді об’єм відділення буде:
18 ∙4= 72 м3
 |
4 РОЗРОБКА ТЕХНОЛОГІЇ РЕМОНТУ СИСТЕМИ ЖИВЛЕННЯ ДВИГУНА СМД-60
4.1 Технічна характеристика системи живлення двигуна СМД-60
Система живлення двигуна складається з паливного насоса, форсунок, фільтрів тонкої та грубої очистки палива, паливо проводів та паливного бака. Двосекційний паливний насос НД-22-6Б4 розподільного типу оснащений все режимним регулятором, поршневим паливо підкачувальним насосом, насосом ручного підкачування палива і автоматичною муфтою зміни кута випередження впорскування. На двигуні встановлено форсунки ФД-22 закритого типу з чотирьохотвірними розпилювачами з діаметром отворів 0,35 мм.
Для забезпечення ретельної очистки палива від механічних домішок і води застосовується багатоступінчата фільтрація за допомогою фільтрів грубої ФГ-2 та тонкої очистки ЕТФ-3.
Повітря, яке надходить у циліндри двигуна, очищається триступінчастим циклонним повітроочисником з відсмоктуванням повітря.
Для забезпечення повного згоряння палива в циліндрах на двигунах встановлено турбокомпресори, які приводяться в дію енергією відпрацьованих газів.
4.2 Основні несправності системи живлення та способи їх усунення
Основними дефектами двоплунжерного паливного насоса високого тиску НД-22/6Б4 є спрацювання прицезійних деталей – плунжерів і втулок плунжерів. Плунжерні пари відновлюють хромуванням з наступною механічною обробкою.
Розбирають паливний насос тільки в разі крайньої необхідності після всебічного обслідування кваліфікованим спеціалістом. Замінивши спрацьовані деталі, паливний насос випробовують і регулюють на стенді СДТА-1. Спочатку перевіряють рівень масла в картері насоса і люфт в з’єднуючій муфті, який допускається не більше 1градуса.Прокручують ручним насосом систему низького тиску до появи з-під штуцера підводу палива до насоса суцільної струмини без повітря, після чого затягують штуцер. Далі створюють ручним підкачуючим насосом в системі живлення тиск 0,8-1 кгс/см2. Провертають вручну шпиндель стенда до появи палива через штуцери високого тиску і з’єднують паливопроводами насос з форсунками. Закріплюють важіль керування насосом у положення максимальної подачі палива. Потім включають стенд, прокручують систему високого тиску при частоті обертання шпинделя 400-600 об/хв. До моменту появи виразного впорскування палива у відстійник форсунки. Після цього регулюють подачу палива на пусковій частоті обертання, швидкісний режим, подачу палива на номінальній частоті обертання, корекцію подачі. Перевіряють подачу палива на максимальній частоті обертання холостого ходу і максимальну частоту обертання кулачкового вала, яка відповідає повному відключенню подачі палива.
Під час ремонту турбокомпресора ущільнювальні кільця, картонні та паронітові прокладки, гумові кільця для ущільнення і стопорні шайби замінюють без дефектування. Деталі форсунки, які мають поломки і тріщини, вибраковують. Герметичність по спряжених площинах корпус форсунки- корпус розпилювача відновлюють доводкою спряжених площин. Спрацювання торця корпусу форсунки під голки розпилювача усувають методом шліфування з наступною доводкою, забезпечуючи його перпендикулярність до осі різьби під гайку розпилювача.
Очищають розпилювач від нагару дерев’яними або латунними скребками, а прочищають соплові отвори голкою, яка є в комплекті інструменту.
Після ремонту і складання форсунки регулюють та випробовують на герметичність, а також на тиск і кут впорскування. Тиск початку впорскування 175+5 кгс/см2.
За пропускною здатністю розпилювача форсунки сортують на дві групи: перша-від 97 до 100 мм3/цикл, друга - від 100до 103 мм3/цикл. 
Маркування групи наносять на корпусі. На двигун встановлюють форсунки однієї групи. Момент затягування гайки розпилювача 6кгс.м, гайки ковпака- 10кгс.м, штуцера підведення палива -9 кгс.м.
Під час ремонту паливних фільтрів промивають фільтрувальні елементи фільтра грубої очистки палива і замінюють фільтрувальні елементи фільтра тонкої очистки. Після ремонту фільтри випробовують на герметичність.
Після ремонту зміщення осей різьбових отворів та отворів під шпильки кріплення вставки компресора допускається не більше 0,2 мм.
Биття зовнішніх поверхонь відносно внутрішніх дисків ущільнення компресора і турбіни не повинне перевищувати 0,04 мм. Спрацювання поверхонь під ущільнювальні кільця не допускається. Можливі матові пояски на поверхні спряжень з ущільненим кільцем.
Овальність і конусність отворів середнього корпусу під підшипник після відновлення не повинні перевищувати 0,01 мм. Величина спрацювання допускається до діаметра 32 +0,035 мм. Чистота поверхонь отворів корпусу під підшипники вала ротора, під підшипник та під масловідбивач повинна бути відповідно шостого, дев’ятого і сьомого класів. Овальність і конусність шийок вала не повинні перевищувати 0,005 мм.
На поверхні фланця кріплення корпусу турбіни до випускного колектора двигуна допускається не більше трьох раковин довжиною до 2 мм та глибиною до 1,5 мм, розміщених на відстані не менше 3 мм від кромок і 10 мм одна від одної. На кожній обробленій поверхні допускається не більше трьох поодиноких раковин довжиною не більш 3 мм та глибиною до 2 мм, розміщених на відстані не менше 3 мм від кромок, фасок та краЇв отворів і 5 мм один від одного. Зміщення осей різьбових отворів під шпильки кріплення корпусів турбіни і компресора не повинно перевищувати 0,2 мм.
На зовнішній поверхні вставки турбіни не допускаються задирки та механічні пошкодження. На кожній обробленій поверхні допускається не більше трьох поодиноких раковин довжиною до 0,3 мм та глибиною 2 мм, розміщених на відстані не менше 10 мм від кромок, краів отворів та один від одного.
У процесі складання ротор балансують у два етапи на балансувальній машині ДБ-10: спочатку вал ротора в площині колеса турбіни, а потім ротор у складеному вигляді в площині колеса компресора. Під час балансування застосовують спеціальну технологічну втулку та шпонку, які фіксують на валу гумовими кільцями.
Вал ротора балансують в складеному вигляді зняттям металу з диска і лопаток колеса турбіни до одержання дисбалансу не більше 0,2 г.см (рис 4.1)
1-гумові кільця; 2-спеціальна втулка.
Рисунок 4.1- Місця знімання металу з диска і лопаток колеса турбіни під час балансування:
Під час балансування ротора в складеному вигляді метал знімають з колеса компресора(рис.4.2)
Рисунок 4.2 - Місця знімання металу з колеса компресора під час балансування.
 |
Ущільнювальні кільця встановлюють на вал ротора та масловідбивач спеціальним пристроєм. Вони повинні легко спускатися в канавки ротора, а іх замки бути розведені в протилежні боки.
Осьове переміщення ротора в середньому корпусі допускається 0,2-0,3 мм.
Зазор між колесом компресора і його вставкою регулюють за допомогою прокладок у межах 0,6-0,8 мм, а між колесом турбіни і вставкою іі-0,5-0,9 мм. Після складання турбокомпресора, провертаючи ротор рукою, заливають 15-20 г чистого дизельного масла в маслпровідний канал. Ротор повинен легко обертатись і не торкатись нерухомих деталей. Припрацювання та контрльно-здавальні випробування відремонтованих турбокомпресорів проводять на дизельному маслі ДС-11 (М-10Б) ГОСТ 8531-63 за режимами, наведеними в таблиці 4.1
Таблиця 4.1 - Режим припрацювання та контрольно-здавальних випробувань
| Частота обертання ротора турбокомпресора Об/хв | Тиск масла на вході в турбокомпре Сор, кгс/см2 | Наднормальний тиск,кгс/см2 | Температура газу перед турбіною, ˚с | Витрата повітря через ко мпресор, кг/с | Триваліст Випробування, хв | |
| Повітря на виході ізкомпресора | Газу перед турбіною | |||||
| Припрацювання | ||||||
| 3-4 | - | - | - | |||
| 3-4 | - | - | - | |||
| 3-4 | - | - | - | |||
| 3-4 | 0,54-0,58 | 0,51-0,54 | 0,185 | |||
| Контрольно-здавальні випробування | ||||||
| 3-4 | 0,54-0,58 | 0,51-0,54 | 0,185 |
Турбокомпресор запускають при тиску масла в системі не менше 3 кгс/см2 і температурі 85-950С.
Частоту обертання ротора на контрольно-здавальному режимі залежно від температури і тиску повітря на вході в компресор встановлюють за таб 4.2
Таблиця 4.2 - Частота обертання ротора на контрольно-здавальному режимі залежно від температури і тиску повітря на вході в компресор
| Барометричний тиск,мм рт. ст.. | Температура повітря,˚С | ||
| 20-30 | 31-40 | 41-50 | |
| 760-750 | |||
| 749-740 | |||
| 739-730 |
Виявлені під час припрацювання і випробування турбокомпресора дефекти усувають. Повторне припрацювання та випробування турбокомпресора проводять у випадку заміни середнього корпусу, ротора в складеному вигляді або його складових частин, підшипника, ущільнювальних кілець, дисків ущільнення компресора та турбіни. Після випробування всі отвори турбокомпресора закривають пробками. 
5 РОЗРОБКА КОНСТРУКЦІЇ ПРИСТОСУВАННЯ
Дата добавления: 2015-07-15; просмотров: 359 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Ремонт опорных и упорных подшипников. | | | Призначення,будова та робота пристосування |