VI. Зa стабільністю трудової діяльності розрізняють постійну і тимчасову зайнятість.

Постійна зайнятість характеризується відносною стабільністю місця роботи, а тимчасова пов’язана з тимчасовим, епізодичним або сезонним характером роботи. До категорії тимчасово зайнятих належать працівники, які наймаються за контрактами на певний термін. Сезонна зайнятість - це зайнятість, що пов’язана з сезонною специфікою виробництва. Робота надається на певний період (сезон) на умовах повного робочого часу й оформлюється відповідним контрактом.

VII. За формами правового регулювання використання робочої сили розрізняють: регламентовану (легальну) зайнятість; нерегламентовану (нелегальну) зайнятість, тобто нерегламентовану державними документами діяльності громадян, що виключена зі сфери підпорядкування соціаль­но і трудовим нормам і відносинам. Це діяльність, що здійснюється без укладання трудового договору, не враховується системою державної статистики, нерідко знаходиться на межі кримінальної діяльності, зокрема через несплату податків. Нерегламентована зайнятість може бути у вигляді самозайнятості та зайнятості найманою працею. На зайнятих найманою працею не поширюються вимоги Кодексу законів мри працю, вони, як правило, отримують меншу заробітну плату, ніжна аналогічній роботі мають працівники в умовах регламентовані зайнятості. Нелегальна зайнятість найманою працею завжди є дискримінаційною щодо працівника і не обмежується віком.

24) Які законодавчі акти регулюють зайнятість в Украйні

сприяння зайнятості населення шляхом збереження ефективно функціонуючих та створення нових робочих місць на підприємствах, в установах та організаціях усіх форм власності;

· сприяння підготовці робочої сили, професійний склад і кваліфікаційний рівень якої відповідає потребам ринку праці;

· підтримка самостійної зайнятості населення, розвитку підприємництва;

· сприяння підвищенню якості робочої сили, розвитку системи професійного навчання кадрів упродовж усього життя з урахуванням потреб ринку праці;

· посилення мотивації до легальної продуктивної зайнятості;

· підтримка громадян, які не здатні на рівних умовах конкурувати на ринку праці;

· соціальна підтримка безробітних, зареєстрованих у державній службі зайнятості, з метою повернення їх до продуктивної зайнятості;

· забезпечення соціального захисту громадян України, які працюють за кордоном;

42. Хронометраж

Призначення хронометражу полягає в тому, щоб на основі замі­рів часу виконання прийомів ручної і машинно-ручної роботи та їх нормальної тривалості, визначити технічно обґрунтовані норми ви­робітку (норми часу).

Виділяють такі етапи проведення хронометражу:

Підготовка до хронометражу:

вибір об’єкта спостереження - робітника з якісними показниками праці, який виконує норму виробітку, вище від середнього значення на дільниці (але не на рекордному рівні);

ознайомлення з процесом праці;

розчленування операції на елементи (прийоми) та вибір фіксаж­них точок;

визначення кола факторів, що впливають на тривалість прийомів;

визначення кількості замірів;

бесіда з вибраним працівником щодо мети, завдань, особливос­тей хронометражу саме на цьому робочому місці та урахування усіх зауважень робітника у матеріалах спостереження;

підготовка усіх необхідних матеріальних засобів для спосте­реження.

Спостереження (власне хронометраж) -спостерігач за допо­могою хронометра (двострілкового секундоміра) фіксує тривалість елементів операції.

Вимір кожного елемента можна здійснювати за окремими відліка­ми часу (коли хронометр вмикають у момент початку елемента, що спо­стерігається, і зупиняють у момент його закінчення) або за поточним часом (коли двострілковий секундомір запускають у момент початку першого елемента операції і не зупиняють до кінця спостереження, а фіксація тривалості окремих елементів відбувається зупинкою другої, допоміжної стрілки). У нашому прикладі, де елементи операції дуже короткі, можна використовувати лише перший спосіб. За результатами вимірювання заповнюється хронометражна карта

Оброблення та аналіз результатів спостереження:

· визначення стійкості хронометражних рядів;

· визначення тривалості прийомів;

· установлення оперативного часу на виконання операції.

Отриманий ряд чисел тривалості конкретного елемента операції являє собою хронометражний ряд. Показникам хронометражних рядів властиві певні коливання, у зв’язку з цим їх потрібно від помилкових замірів, перевірити хронометражний ряд на стійкість. Стійкість хронометражного ряду характеризується коефіцієнтом стійкості К_ст, що визначається відношенням максимальної тривалості хронометражного ряду (t_max) до мінімальної (t_min):

Хронометражний ряд вважається стійким, якщо:

---

Дата добавления: 2015-07-15