За певними блоками суспіль­них відносин

· сфера економічних, головним чином майнових, відносин: виробництво, обмін, розподіл. Ці відносини (власності, розпо­ділу, обміну, оплати праці тощо) складають економічну основу суспільства, його каркас і потребують упорядкування;

· сфера політичних, головним чином управлінських, відно­син усередині країни і на міжнародній арені. Ці відносини (управ­ління справами суспільства і держави з боку громадян, держави, її органів) складають політичну основу суспільства, охоплюють три гілки державної влади — законодавчу, виконавчу, судову. Управління суспільством здійснюється за допомогою механізму субординації (панування — підкорення). У тій частині, де управ­лінські відносини збігаються з майновими (управління економі­кою), вони належать до першого блоку;

15) Охарактеризуйте систему колдоговірного регулювання праці

Договірне регулювання оплати праці працівників підприємств здійснюється на основі системи угод, що укладаються на державному (генеральна угода), галузевому (галузева угода), регіональному (регіональна угода) та виробничому (колективний договір) рівнях відповідно до Закону України "Про колективні договори і угоди".
Норми колективного договору, що допускають оплату праці нижче від норм, визначених генеральною, галузевою або регіональною угодами, але не нижче від державних норм і гарантій в оплаті праці, можуть застосовуватися лише тимчасово на період подолання фінансових труднощів підприємства терміном не більш як шість місяців.

16) Розкрийте суть основних моделей соціального партнерства

Соціальне партнерство — це система взаємозв'язків між представниками найманих працівників (переважно професійними спілками) — з одного боку, роботодавцями та їх об'єднаннями — з другого, і державою та органами місцевого самоврядування — з третього, що виражається у взаємних консультаціях, переговорах і примирних процедурах на взаємоузгоджених принципах з метою дотримання прав та інтересів працівників, роботодавців і держави.

До основних принципів соціального партнерства відносять: дотримання норм законодавства; повноважність представників сторін; рівноправ'я сторін в свободі вибору і обговоренні питань, які складають вміст колективних договорів і відносин; добровільність сторін в прийнятті на себе зобов'язань; систематичність контролю і відповідальність за виконання зобов'язань.

17.У чому сутність поняття «ринок праці». Назвіть його елементи та функції

Ринок праці – це невід’ємна частина ринкової економіки, де приймаються рішення, пов’язані з наймом та зайнятістю працівників, ведуться індивідуальні або колективні переговори про умови праці та рівень оплати її результатів.

Функції ринку праці визначаються значенням праці у суспільному житті, де вона виступає найважливішим джерелом доходу та добробуту. Виділяють такі функції:

Суспільного поділу праці. Ринок праці розмежовує найманого працівника та роботодавця, розподіляє найманих працівників за професіями та кваліфікацією,галузями виробництва та регіонами;

Інформаційну. Сучасний ринок праці виявляє середньостатистичні витрати на робочу силу, дисбаланс між попитом та пропозицією праці та інформує зацікавлених суб’єктів ринку за аспектами їхніх інтересів;

Посередницьку. Ринок сприяє підбору складнішої, вище оплачуваної, престижної роботи залежно від рівня розвитку здібностей та ділових якостей, професійної майстерності працівників. Водночас роботодавцю надається можливість вибору відповідної робочої сили.

Ціноутворюючу. Це основна функція ринку, що спрямована на встановлення рівноваги між попитом та пропозицією праці;

Стимулюючу. Полягає в тому,що ринок зумовлює матеріальну зацікавленість усіх учасників конкурентного процесу в задоволенні потреб людей.

Оздоровлюючу. Реалізуючи цю функцію ринок підтримує рентабельність економіки вцілому.Завдяки конкуренції суспільне виробництво звільняється від економічно слабких,нежиттєздатних підприємств.

Регулюючу (координаційну) дає відповіді на питання ЩО,ДЛЯ КОГО,ЯК виробляти? Певною мірою ринок впливає на формування пропорцій суспільного виробництва, розвиток регіонів. Ринок регулює надлишок робочої сили, її оптимальне розміщення та ефективне використання.

Елементи ринку праці:

1.Попит на працю

2.Ціна праці

3.Пропозиція праці

4.Ємність ринку праці

5.Резерви робочої сили

6.Конкуренція на ринку праці

7.Конюктура праці

18.Які соціально – економічні наслідки конкуренції на ринку праці

Конкуренція на ринку праці — це наявність значної кількості незалежних покупців і продавців праці та можливість входити на ринок і виходити з нього. Конкурентна боротьба на ринку праці ведеться між:

· найманими працівниками - за робочі місця та посади;

· роботодавцями - за працівників (особливо кваліфікованих та високопродуктивних);

· між роботодавцями та працівниками (або профспілками) - за умови найму тощо.

Можна говорити про конкуренцію між державами (певною мірою – між регіонами та галузями) за висококваліфіковану робочу силу.

Оскільки ринок праці поділяється на окремі сегменти, які іноді можуть бути не пов'язані між собою, то існує:

· конкуренція всередині окремого сегменту ринку праці між найманими працівниками одного рівня кваліфікації (внутрішня (на підприємстві) та зовнішня (між підприємствами));

· конкуренція всередині окремого сегменту ринку між робото­давцями, які пропонують однорідні робочі місця;

· міжсегментна конкуренція, що передбачає необхідність подо­лання міжсегментних бар'єрів (галузевих та територіальних), до того ж як для роботодавців, так і для працівників.

Як і на інших ринках, на ринку праці виділяють такі види конкуренції:цінова та нецінова, добросовісна й недобросовісна.

Ціпова конкуренція безпосередньо пов'язана з рівнем винагороди 11 працю. У ній перемагають (знаходять роботу) працівники з ниж­чим рівнем резервної заробітної плати та роботодавці, які, на відміну від їхніх конкурентів, можуть у боротьбі за потрібних працівників підвищити рівень трудової винагороди за рахунок економії на інших витратних статтях або за рахунок монопольного становища на ринку.

Нецінова конкуренція між працівниками пов'язана з відмінностями в їх продуктивності, а також з нерівними можливостями заявити як свої якості та трудові можливості.

Нецінова конкуренція між роботодавцями пов'язана з неоднорідністю робочих місць, що пропонуються та різними умовами праці.

Добросовісна конкуренція відбувається у рамках закону та етичних норм, а при недобросовісній конкуренції вони порушуються. Наприклад, працівники використовують різноманітні способи перебільшення власних можливостей перед роботодавцем або применшення професійних здобутків колег по роботі (конкурентів), зазначають неправдиву інформацію у резюме, надають фальшиві дипломи про освіту, псують, результати праці колег тощо. Не виключається недобросовісна конкуренція й поміж роботодавцями.

19.Що охоплює поняття «внутрішній ринок праці». Назвіть його основні характеристики

Внутрішній, або первинний ринок праці — це система довгострокових соціально-трудових відносин, що обмежені рамками одного підприємства, за яких заробітна плата та розміщення працівниківвизначається адміністративними правилами і процеду­рами

До внутрішнього ринку належать штатні працівники, які володі­ють високою кваліфікацією, зорієнтовані на специфіку підприємства, досвідчені та високопродуктивні.

До основних особливостей внутрішнього ринку праці належать такі:

· ставка заробітної плати працівників не залежить (або май­же не залежить) від співвідношення попиту і пропозиції на аналогічний вид праці на зовнішньому ринку;

· заробітна плата, як правило, збільшується у міру зростання трудового стажу працівника на конкретному підприємстві;

· на підприємстві є обов’язковий соціальний пакет;

· для працівника відкриті можливості кар’єрного зростання та підвищення кваліфікації за рахунок коштів підприємства;

· велике значення мають формальні та неформальні правила поведінки, внутрішньофірмові традиції;

· стосунки між роботодавцем та працівником мають довготри­валий та стійкий характері

20.Що таке сегментація ринку праці. Назвіть основні ознаки сегментації

Сегментація ринку праці - це розподіл робочих місць та працівників на замкнуті сектори, зони, що детермінують мобільність робочої сили своїми межами.

Сегментацію ринку праці можна вивчати, застосовуючи загальноприйняті параметри сегментованості ринків, що використовуються у маркетингових дослідженнях. До таких параметрів належать:

· демографічні характеристики робочої сили (стать, вік, склад сім’ї);

· географічне положення ринку (регіон, місто, район тощо);

· соціально-економічні характеристики робочої сили на ринку праці (освіта, професійні знання, рівень кваліфікації, стаж ро­боти тощо);

· економічні показники, що відображають фінансовий стан під­приємств та матеріальну забезпеченість найманих працівників;

· форма власності на підприємстві;

· розміри підприємства;

· психофізіологічні якості працівників, їх належність до певного соціального прошарку суспільства тощо;

· характеристики поведінки працівників з погляду мотивації зайнятості тощо.

21.Охарактеризуйте основні елементи інфраструктури ринку праці

. В інфраструктурі ринку праці можна виділити такі елементи:

Система регулювання та гарантування зайнятості: закони та нормативні акти, що гарантують громадські права у сфері зайнятості;

Система регулювання заробітної плати: нормативні акти, угоди, договори, інститут арбітражу;

Системи регулювання компенсацій у зв’язку із втратою роботи, а також т при перепідготовці;

Пенсійна система, оскільки вона суттєво впливає на економічну активність працівників перед пенсійного віку, на на кількість економічно активного населення за рахунок охоплення працездатних людей пенсійного віку, які можуть або займаються найманою працею;

Системи регулювання умов праці і зокрема, у несприятливих для здоров’я умовах;

Служби зайнятості та працевлаштування. В Україні до них належать як Державна служба зайнятості, так і недержавні посередники між роботодавцями та працівниками на ринку праці;

Система професійної підготовки, перепідготовки та перенавчання;

Об’єднання працівників та роботодавців, що представляють їхні інтереси;

Кадрові служби під підприємства, громадські організації та фонди сприяння зайнятості.

Багатофункціональна та високоефективна інфраструктура ринку праці є свідченням високого рівня його розвитку.

21. Дайте визначення категорії «зайнятість» та назвіть форми зайнятості

Умовою реалізації трудовим потенціалом своїх здібностей і функ­цій є зайнятість. Вона характеризується системою еконо­мічних відносин щодо забезпечення громадян робочими місцями та визначення форм участі в суспільному виробництві з метою одержанню засобів до існування. Зайнятість як економічна категорія характеризує співвідношення між кількістю працездатного населення та кількість зайнятих, яке визначає рівень використання робочої сили суспільства та ситуацію на ринку праці.

Класифікація форм зайнятості:

I. За формами організації робочого часу:

Повна зайнятість за формами організації робочого часу - це діяльність протягом повного робочого дня (тижня, сезону, року), що забезпечує дохід (у нормальних для певного регіону розмірах).

Неповна зайнятість характеризує зайнятість конкретної особи протягом неповного робочого часу або з неповною оплатою чи недостатньою ефективністю. Неповна зайнятість може бути явною або прихованою.

Явна неповна зайнятість зумовлена соціальними причинами, зокрема необхідністю здобути освіту, професію, підвищити кваліфікацію тощо

Прихована неповна зайнятість відображає порушення рівноваги між робочою силою та іншими виробничи­ми чинниками. Вона пов’язана зі зменшенням обсягів виробницт­ві, реконструкцією підприємства.

Вимушеною називається неповна зайнятість, зумовлена економічними причинами: скороченням обсягів виробницт­во реконструкцією підприємства, циклічним характером розвитку ринкової економіки.

I. За статусом зайнятості:

Первинна зайнятість характеризує зайнятість на основному місці роботи. Вона є основним джерелом доходів працівника. Якщо крім основної роботи чи навчання людина має ще додаткову зайнятість, то остання називається вторинною зайнятістю. Ця зайнятість надає додатковий дохід і називається сумісництвом..

II. Зa стабільністю трудової діяльності розрізняють постійну і тимчасову зайнятість.

Постійна зайнятість характеризується відносною стабільністю місця роботи, а тимчасова пов’язана з тимчасовим, епізодичним або сезонним характером роботи. До категорії тимчасово зайнятих належать працівники, які наймаються за контрактами на певний термін. Сезонна зайнятість - це зайнятість, що пов’язана з сезонною специфікою виробництва. Робота надається на певний період (сезон) на умовах повного робочого часу й оформлюється відповідним контрактом.

22. Дайте визначення категорії «зайнятість» та назвіть форми зайнятості

Умовою реалізації трудовим потенціалом своїх здібностей і функ­цій є зайнятість. Вона характеризується системою еконо­мічних відносин щодо забезпечення громадян робочими місцями та визначення форм участі в суспільному виробництві з метою одержанню засобів до існування. Зайнятість як економічна категорія характеризує співвідношення між кількістю працездатного населення та кількість зайнятих, яке визначає рівень використання робочої сили суспільства та ситуацію на ринку праці.

Класифікація форм зайнятості:

II. За формами організації робочого часу:

Повна зайнятість за формами організації робочого часу - це діяльність протягом повного робочого дня (тижня, сезону, року), що забезпечує дохід (у нормальних для певного регіону розмірах).

Неповна зайнятість характеризує зайнятість конкретної особи протягом неповного робочого часу або з неповною оплатою чи недостатньою ефективністю. Неповна зайнятість може бути явною або прихованою.

Явна неповна зайнятість зумовлена соціальними причинами, зокрема необхідністю здобути освіту, професію, підвищити кваліфікацію тощо

Прихована неповна зайнятість відображає порушення рівноваги між робочою силою та іншими виробничи­ми чинниками. Вона пов’язана зі зменшенням обсягів виробницт­ві, реконструкцією підприємства.

Вимушеною називається неповна зайнятість, зумовлена економічними причинами: скороченням обсягів виробницт­во реконструкцією підприємства, циклічним характером розвитку ринкової економіки.

III. За статусом зайнятості:

Первинна зайнятість характеризує зайнятість на основному місці роботи. Вона є основним джерелом доходів працівника. Якщо крім основної роботи чи навчання людина має ще додаткову зайнятість, то остання називається вторинною зайнятістю. Ця зайнятість надає додатковий дохід і називається сумісництвом..

IV. Зa стабільністю трудової діяльності розрізняють постійну і тимчасову зайнятість.

Постійна зайнятість характеризується відносною стабільністю місця роботи, а тимчасова пов’язана з тимчасовим, епізодичним або сезонним характером роботи. До категорії тимчасово зайнятих належать працівники, які наймаються за контрактами на певний термін. Сезонна зайнятість - це зайнятість, що пов’язана з сезонною специфікою виробництва. Робота надається на певний період (сезон) на умовах повного робочого часу й оформлюється відповідним контрактом.

23. Умовою реалізації трудовим потенціалом своїх здібностей і функ­цій є зайнятість. Вона характеризується системою еконо­мічних відносин щодо забезпечення громадян робочими місцями та визначення форм участі в суспільному виробництві з метою одержанню засобів до існування. Зайнятість як економічна категорія характеризує співвідношення між кількістю працездатного населення та кількість зайнятих, яке визначає рівень використання робочої сили суспільства та ситуацію на ринку праці.

Зайнятість можна розглядати у трьох аспектах.

Економічний acпeкт зайнятості полягає в тому, що вона характеризує діяльність частини на­селення щодо створення суспільного продукту (національного доходу). Зайнятість населення - це найбільш узагальнена характеристика економіки, що відображає досягнутий рівень економічного розвитку, вне­сок живої праці в результат виробництва. Зайнятість об’єднує виробництво і споживання, а її структура визначає особливості їх взаємозв’язки.

Соціальний аспект зайнятості відображає потребу людини в задоволенні власних матеріальних і духовних потреб (зокрема у самовираженні) шляхом використання доходу, який вона отримує за свою працю. Виходячи з цього, зайнятість можна трактувати як діяльність громадян, що пов'язана із задоволенням особистих і суспільних non:г та приносить дохід у грошовій чи іншій формі.

Демографічний аспект зайнятості відображає взаємозв'язок зайнятості зі статево-віковими характеристиками населення, к структурою тощо.

В нашій державі правові, економічні та організаційні основи тості населення регламентує Закон України «Про зайнятість населення». У ньому висвітлено права громадян на працю, закріплено держави соціальні гарантії щодо реалізації цих прав, визначено загальні положення щодо організації й регулювання зайнятості та передбачено контроль і відповідальність за порушення чинного законодавства у цій cфері.

Класифікація форм зайнятості:

III. За формами організації робочого часу:

Повна зайнятість за формами організації робочого часу - це діяльність протягом повного робочого дня (тижня, сезону, року), що забезпечує дохід (у нормальних для певного регіону розмірах).

Неповна зайнятість характеризує зайнятість конкретної особи протягом неповного робочого часу або з неповною оплатою чи недостатньою ефективністю. Неповна зайнятість може бути явною або прихованою.

Явна неповна зайнятість зумовлена соціальними причинами, зокрема необхідністю здобути освіту, професію, підвищити кваліфікацію тощо. Явну неповну зайнятість фін її,і виміряти безпосередньо, використовуючи дані про заробіток чи відпрацьований час, або ж за допомогою спеціальних вибіркових обстежень.

Прихована неповна зайнятість відображає порушення рівноваги між робочою силою та іншими виробничи­ми чинниками. Вона пов’язана зі зменшенням обсягів виробницт­ві, реконструкцією підприємства. Прихована неповна зайнятість проявляється в низьких доходах населення, неповному використанні професійної компетенції або в низькій продуктивності праці.

З позицій причин зайнятості у режимі неповного робочого часу виділяють вимушену та добровільну неповну зайнятість.

Вимушеною називається неповна зайнятість, зумовлена економічними причинами: скороченням обсягів виробницт­во реконструкцією підприємства, циклічним характером розвитку ринкової економіки.

Міжнародною організацією праці вимушена зайнятість зі скоро­ченням заробітної плати у зв’язку зі зниженням ділової активності підприємства визначається як скорочений робочий час або часткове безробіття. А робочий тиждень, тривалість якого значно нижча за законодавчо встановлену (коли за цим режимом працюють на постійній Добровільній основі), вважається неповним робочим тижнем.

Загальний підхід до визначення вимушеної неповної зайнятості та часткового безробіття ґрунтується на положеннях 44-ї, 166-ї та 168-ї конвенції МОП. У вказаних конвенціях, зокрема, зазначається:

- у разі часткового безробіття відшкодування або допомога ви­плачується особам, зайнятість яких скорочена в межах, уста­новлених законодавством країни (Конвенція 44);

- якщо вважається, що тимчасове скорочення нормальної три­валості робочого часу може запобігти звільненням у зв’язку з тимчасовими економічними труднощами або звести їхню кількість до мінімуму, то необхідно розглянути можливість часткової компенсації втрат у заробітній платі за невідпрацьовані нормальні години робочого часу, що фінансується згідно з національним законодавством та практикою (Конвенція 166);

- необхідно розроблювати пріоритетну політику на ринку праці, що сприятиме досягненню всілякими засобами повної продуктивної та вільно обраної зайнятості (Конвенція 168). Ця конвенція містить також перелік правових норм, соціальна гарантій на випадок безробіття, які слід брати до уваги та на які варто орієнтуватися державам при розробці законодавства. Зокрема, система надання допомоги по безробіттю може охоплювати й осіб, що працюють неповний робочий час, але фактично шукають роботу на повний робочий день.

IV. За статусом зайнятості:

Первинна зайнятість характеризує зайнятість на основному місці роботи. Вона є основним джерелом доходів д пі працівника. Якщо крім основної роботи чи навчання людина має ще додаткову зайнятість, то остання називається вторинною зайнятістю. Ця зайнятість надає додатковий дохід і називається сумісництвом. Найбільший ефект вона приносить, якщо п місце збігається з місцем основної діяльності.

Дата добавления: 2015-07-15