Види діяльності

Код ВЕД	Основна	Найменування ВЕД
_41.20		Будiвництво житлових i нежитлових будiвель
_46.73		Оптова торгiвля деревиною, будiвельними матерiалами та санiтарно-технiчним обладнанням
_46.90		Неспецiалiзована оптова торгiвля
_52.29	Основна	Iнша допомiжна дiяльнiсть у сферi транспорту
_70.22		Консультування з питань комерцiйної дiяльностi й керування
_71.12		Дiяльнiсть у сферi iнжинiрингу, геологiї та геодезiї, надання послуг технiчного консультування в цих сферах

Відповідно даних ІС «Податковий блок» ТОВ «ФАСАД» мало такі рахунки у банках та інших фінансових установах (на дату складання акта):

МФО банку	Назва банку	Номер рахунку	Валюта рахунку	Дата відкриття	Дата закриття
	АТ «Укрбудiнвестбанк»		УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ	06.03.2013
	ПАТ КБ «СТАНДАРТ»		УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ	07.09.2012

Начало формы

Конец формы

Остання звітність подана:

- Податкова декларація з податку на додану вартість за серпень 2014 від 19.09.2014 року № 9051608228.

При перевірці використані дані інформаційних ресурсів податкових органів, а саме

1) декларації з податку на додану вартість за перевіряємий період;

2) додатки 5 «Розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів» до декларацій з податку на додану вартість за відповідні періоди;

3) при перевірці використані дані податкової звітності, інформаційних ресурсів податкових органів, а саме: дані Інформаційної системи «Податковий блок».

4) висновок від 28.09.2014 року № 5114/0705 про результати відпрацювання ризикового платника податків оперативним управлінням ДПІ в Оболонському районі м. Києва ГУ ДФС у м. Києві

Враховуючи те, що на момент проведення перевірки первинні та інші документи ТОВ «ФАСАД» відсутні, посадові особи за податковою адресою: вул. Героїв Дніпра, буд. 20, м. Київ, 4210, не знаходяться, перевірку проведено за результатами аналізу даних бази «Податковий блок», що використовується в ДПІ в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві, інших джерел інформації.

Місцезнаходження платника податків: Перевіркою встановити місцезнаходження ТОВ «ФАСАД» не є можливим. За податковою адресою ТОВ «ФАСАД» не знаходиться (ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві Стан платника – 8 – до ЄДР внесено запис про вiдсутнiсть за місцезнаходженням. Відповідно висновку від 28.09.2014 № 5114/0705 про результати відпрацювання ризикового платника податків оперативним управлінням ДПІ в Оболонському районі м. Києва ГУ ДФС у м. Києві Стан платника – 8 – до ЄДР внесено запис про вiдсутнiсть за місцезнаходженням).

Згідно з ст. 93 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-ІV (із змінами і доповненнями) та ст. 1 Закону України від 15.05.2003 № 755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» «Місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені». За юридичною адресою Товариства особи, що відповідають за ведення фінансово-господарської діяльності відсутні, фактичне місцезнаходження підприємства в ході проведення перевірки встановити немає можливості.

Чисельність працюючих:

Згідно з базою даних відсутня інформація щодо чисельності працюючих.

Наявність активів:

Згідно з базою даних відсутня інформація щодо активів підприємства.

Враховуючи вищевикладене: відсутня інформація щодо чисельності працюючих, відсутня інформація щодо наявності основних засобів на балансі підприємства, директором і бухгалтером є одна особа, відсутність документів, що підтверджують здійснення фінансово-господарських операцій (договорів, актів, прибуткових та видаткових накладних, актів виконаних робіт, документів щодо транспортування ТМЦ), можливо зробити висновок про відсутність фактів реального здійснення господарських операцій з контрагентами-постачальниками та покупцями.

У зв’язку з вище викладеним, можливо зробити висновок про відсутність фактів реального здійснення господарських операцій з контрагентами-постачальниками та покупцями.

Аналізом податкової звітності ТОВ «ФАСАД», а саме деклараційз ПДВ та додатку 5 до них, поданих до ДПІ у Оболонському районі м. Києва ДПС, та на виконання вимог Наказу ДПА України від 18.04.2008 р. № 266 «Про організацію взаємодії органів податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов’язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів» (далі – Наказ № 266), встановлено, що податкові зобов’язання підприємства ТОВ «ФАСАД» за період, що перевіряється, сформовано на загальну суму 55819720 грн., в базі АІС «Співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні ДПА України» та даних «Податкового блоку» визначені контрагенти-покупці, придбання ТМЦ, якими відображено придбання ТМЦ у ТОВ «ФАСАД» за перевіряє мий період.

Згідно податкової звітності за перевіряємий період, а саме деклараційз ПДВ та додатків 5 до них контрагентами-покупцями ТОВ «ФАСАД» були:

у січні 2014 року:

	Код ГУ	Податковий номер ПП	ІПН	Найменування	Платник - Сума ПДВ
				ТОВ «ДОМ»	2219130,93

у лютому 2014 року:

	Код ГУ	Податковий номер ПП	ІПН	Найменування	Платник - Сума ПДВ
				ТОВ «ДОМ»	1240150,12

у березні 2014 року:

	Код ГУ	Податковий номер ПП	ІПН	Найменування	Платник - Сума ПДВ
				ТОВ «ДОМ»	2298820,08

у квітні 2014 року:

	Код ГУ	Податковий номер ПП	ІПН	Найменування	Платник - Сума ПДВ
				ТОВ «ДОМ»	1197870,24

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п. 1.2 ст. 1, п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 і зареєс­трованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704, де первинні документи – це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

На порушення:

- вимог п. 3 ст. 5 та п. 1 ст. 7 Господарського Кодексу України від 16.01.2003 року № 436-IV, якими визначено: «Суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства», «Відносини у сфері господарювання регулюються Конституцією України, цим Кодексом, законами України, нормативно-правовими актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами інших органів державної влади та органів місцевого

самоврядування, а також іншими нормативними актами», ТОВ «ФАСАД» не надано підтверджуючих документів щодо виникнення податкових зобов’язань;

- вимог п. 2 ст. 3 Закону України від 16.07.1999 р. № 996-Х1V «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (із змінами і доповненнями), згідно з яким «Бухгалтерський облік є обов’язковим видом обліку, який ведеться підприємством, фінансова, податкова, статистична і інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку»;

- п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ (із змінами і доповненнями), якими визначено:

- п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ «…об’єктом території України...»;

- п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ «База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками-суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів, крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів)»;

- п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ передбачено датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

ТОВ «ФАСАД» не надано підтверджуючих документів щодо виникнення податкових зобов’язань, у т.ч.: головних книг, журналів-ордерів та карток рахунків № 311 «Поточні рахунки у національній валюті», 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями», 70 «Доходи від реалізації», 641 «Розрахунки по податкам», 643 «Податкові зобов’язання», 681 «Розрахунки по авансам отриманим», податкових накладних, реєстрів виданих податкових накладних, видаткових накладних, актів виконаних робіт тощо.

Зазначені операції ТОВ «ФАСАД» та контрагентів-покупців не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів. Такі причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності. Наслідком діяльності ТОВ «ФАСАД» є виключно чи переважно формування податкових зобов’язань та податкового кредиту на адресу контрагентів.

Таким чином, у ході проведення перевірки встановлено:

ü порушення ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 207, ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, здійснених ТОВ «ФАСАД» з постачальниками та покупцями;

ü відсутність об’єктів, які підпадають під визначення п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ (із змінами і доповненнями).

Враховуючи вищевикладене та наведену інформацію у розділі 2 даного акту перевірки, операції купівлі-продажу ТОВ «ФАСАД» не спричиняють реального настання правових наслідків.

Відповідно до п. 3 ст. 5 та п. 1 ст. 7 Господарського Кодексу України від 16.01.2003 року № 436-IV визначено: «Суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства».

«Відносини у сфері господарювання регулюються Конституцією України, цим Кодексом, законами України, нормативно-правовими актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також іншими нормативними актами».

Відповідно до статті 3 Господарського Кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до статті 1 Закону України від 16.07.1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996), первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

З урахуванням пункту 2 статті 3, відповідно до якого фінансова, податкова та інші види звітності, що використовують грошовий примірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку; для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

У відповідності до статті 4 Закону № 996, бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються, зокрема, на таких основних принципах:

- превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми;

- нарахування та відповідність доходів і витрат - для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів. При цьому, доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів.

Керівник підприємства зобов'язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів (пункт 6 статті 8 Закону № 996).

Відповідно до пунктів 1 та 2 статті 9 Закону № 996, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних, на підставі первинних документів, можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи повинні мати такі обов'язкові реквізити:

ü назву документа (форми);

ü дату і місце складання;

ü назву підприємства, від імені якого складено документ;

ü зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

ü посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

ü особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пунктом 2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704 (із змінами і доповненнями) (далі - Положення), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов’язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо.

Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Використання при оформленні первинних документів факсимільного відтворення підпису допускається у порядку, встановленому законом, іншими актами цивільного законодавства (підпункт 2.5 пункту 2 Положення).

Відповідно до підпункту 2.13 пункту 2 Положення, керівник підприємства, установи забезпечує фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій, що були проведені, у первинних документах та виконання всіма підрозділами, службами і працівниками правомірних вимог головного бухгалтера щодо порядку оформлення та подання для обліку відомостей і документів.

Керівником підприємства, установи затверджується перелік осіб, які мають право давати дозвіл (підписувати первинні документи) на здійснення господарської операції, пов'язаної з відпуском (витрачанням) грошових коштів і документів, товарно-матеріальних цінностей, нематеріальних активів та іншого майна.

Первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов’язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув'язка окремих показників (підпункт 2.15 пункту 2 Положення).

Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані керівнику підприємства, установи для прийняття рішення (підпункт 2.16 пункту 2 Положення).

На порушення вищезазначених нормативних актів ТОВ «ФАСАД» не надано підтверджуючих документів щодо виникнення податкового кредиту, в т. ч. головних книг, журналів-ордерів та карток рахунків 311 «Поточні рахунки у національній валюті», 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками», 64 «Розрахунки за податками і платежами», 68 «Розрахунки за іншими операціями», 90 «Собівартість реалізації», 91 «Загальновиробничі витрати», 92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут» та первинних документів до них, ВМД, податкових накладних на придбання, реєстри отриманих податкових накладних, прибуткові накладні тощо.

Згідно з позицією Вищого адміністративного суду України, яку доведено до Голів апеляційних адміністративних судів Листом від 02.06.2011 року № 742/11/13-11 «... відсутність реального вчинення господарських операцій та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів за змістом пункту 44.1 ПК України не дозволяє формувати дані податкового обліку, незалежно від спрямованості умислу платників податків - учасників відповідних операцій».

Оскільки реальність вчинення господарських операцій між ТОВ «ФАСАД» та конрагентами відсутня, а наслідком для податкового обліку є лише фактичний рух активів, а не задекларований на папері, таким чином, у ТОВ «ФАСАД» не було підстав для податкового обліку вказаних операцій.

Враховуючи вищенаведене, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов’язання, з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, які не мають реального товарного характеру.

Відповідно до вимог статей Податкового Кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (із змінами і доповненнями), якими визначено:

- п. 198.1 ст. 198 - «Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу»;

- п. 198.2 ст. 198 - «Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною»;

- п. 198.6 ст. 198 «Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу)».

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України.

Як зазначено у Листі Вищого адміністративного суду України від 20 липня 2010 року № 1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби» про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:

- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку.

Зазначена позиція узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною у листі останнього від 02.06.2011 року № 742/11/13-11 «Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України».

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Зміст господарської операції може встановлюватися з урахуванням змісту цивільно-правових чи господарсько-правових зобов'язань сторін, але не вичерпується останнім. Господарська операція може мати місце навіть за відсутності цивільно-правових чи господарсько-правових відносин між платниками податків.

Із наведеного можна зробити висновок про те, що господарські операції (поставка, продаж, фінансова допомога, інвестиція тощо) є самостійним поняттям, відмінним від правочинів або господарських зобов'язань. Наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податків.

Дата добавления: 2015-07-15