Висновок. Опираючись на мету практики, яка полягала у оволодінні сучасними методами

Опираючись на мету практики, яка полягала у оволодінні сучасними методами, формами організації та знаряддями праці в галузі майбутньої професії, формуванні професійних умінь та навичок для прийняття самостійних рішень в реальних умовах, виконанні потреби систематично поновлювати свої знання та творчо їх застосовувати в практичній діяльності можна говорити про те, що мета практики досягнута.

Із наведеного вище можна зробити висновок, що під основними принципами трудового права слід розуміти виражені в правових актах економічні закономірності організації суспільного виробництва і розподілу в формі основних, керівних положень, основних засад правового регулювання трудових відносин, які визначають загальну спрямованість і найбільш істотні риси його--змісту.

Ці основні правові положення конкретизуються в нормативних актах, якими регулюється праця робітників і службовців. Вони мають регулюючий характер, містять певний наказ, припис, регулюють поведінку. Тому принципи не повинні вміщувати елементи, що не мають такого наказу, припису, не визначають поведінку.

Правові ідеї і тенденції можуть вважатися основними принципами трудового права лише тоді, коли вони відповідають певним вимогам. Це повинні бути саме такі правові ідеї, що спрямовані на регулювання суспільних трудових відносин. Основні принципи лежать в основі всіх норм трудового права, в основі правового регулювання праці. Вони повинні правильно відображати сутність суспільних відносин, на регулювання яких спрямовані. При сучасній організації праці робоча сила як носій праці виступає основним елементом продуктивних сил суспільства. Функція робочої сили — праця як корисна, доцільна діяльність — виражає ставлення працівника до наслідків своєї праці.

При визначенні основних принципів слід виходити з того, які основні положення правопорядку в галузі трудових відносин існують у суспільстві. Такі положення містяться перш за все в Основному Законі держави, тобто в Конституції. В своїй більшості вони сформульовані в досить загальному вигляді і широкому плані.

Основні принципи забезпечують цілеспрямовану дію всієї системи права. Вони не можуть існувати ізольовано від норм, бо саме принципи відображають зв'язуючу сутність окремих норм, об'єднуючи їх в інститути, галузь права.

Основні принципи розвиваються і диференціюються в правових нормах. Але жодна з цих норм, незалежно від галузі права, не може суперечити Конституції України.

Без волевиявлення працівника, бажаючого влаштуватися на роботу, і роботодавця, якому необхідний працівник для виконання певної роботи, трудові правовідносини виникнути не можуть. Робота, яку виконуватиме працівник, коло його трудових повноважень і обов'язків, прийнято називати трудовою функцією. Її встановлення є виключною компетенцією сторін. При укладанні трудового договору вони визначають професію, спеціальність, кваліфікацію або посаду.

Під час проходження практикинавчився:

1. працювати з нормативними актами, звітними й обліковими документами підприємства;

2. розв'язувати конкретні правові ситуації, що виникають у господарській діяльності підприємства

3. складати документи, необхідні для ведення господарської діяльності на підприємстві

4. укладати трудові договори, контракти, колективні договори

5. розв'язувати конкретні задачі з трудового права та обґрунтовувати своє рішення на основі законодавства.

Список використаної літератури

Нормативно-правова база

1. Конституція України. — К.: Юрінком, 1996.

2. Кодекс законів про працю України від 10.12.1971 N 322-VIII // ВВР,

1971, додаток до N 50, // станом на 10.08.2008 року

3. "Про зайнятість населення" Закон України від 1 березня 1991 р. № 803-ІІІ

Інфодиск. «Законодавство України».– 13с.

4. "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок

безробіття" Закон України від 2 березня 2000 р. № 3483-ІV–Інфодиск.

«Законодавство України».

5. Закон України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу" від

25 березня 1992 р. // ВВР України. — 1992. — № 27. — Ст. 385;

6. Закон України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу" від 25 березня 1992 р. // ВВР України. — 1992. — № 27. — Ст. 385;

7. Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали

внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.91 р. № 796-XII

8. ЗУ «Про Антимонопольний комітет України»

9. Постанова Кабінету Міністрів України від 1 листопада 1999 р. №2028 «Про

затвердження порядку оформлення іноземцям та особам без громадянства

дозволу на працевлаштування в Україні». - Інфодиск. «Законодавство України».

10. Положення «Про порядок організації та проведення оплачуваних громадських робіт», затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1998 р. №578. - Інфодиск. «Законодавство України».– 34с.

11. Про порядок і умови суміщення професій (посад): Постанова Ради Міністрів СРСР від 4 грудня 1981 р. № 1145 // СП СРСР.- 1982. -№ 2. Ст.7.

12. "Устав Международной Организации Труда" с измен.и дополн., внес.

Актом о правах к Уставу Международной Организации Труда от 22.06.62.

13. Міжнародна Конвенція від 22 червня 1982 р. "Конвенція про припинення

трудових відносин з ініціативи підприємця".

14. Постанова Кабінету Міністрів України від 3 квітня 1993 року -№245

15. Порядок організації сезонних робіт постанова Кабінета Міністрів України від 7 квітня 1998 року, і список сезонних робіт і сезонних галузей затверджений постановою Кабінету Міністрів від 28 березня 1998 року

16. Типова форма контракту з керівником підприємства, що є у загальнодержавній власності, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 2 серпня 1995 року № 597

17. Положенням про порядок розслідування і облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах, організаціях, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.93 р. № 623 в редакції постанови № 923 від 17.06.98 р

18. ЗУ «Про Антимонопольний комітет України»

Дата добавления: 2015-07-14