Активізація ролі людини в підтримці індивідуального здоров'я

Країни Європи згідно з програмою ВООЗ "Здоров'я-21 століття" для підвищення ефективності реформ і, відповідно, рівня здоров'я на­дають великого значення стратегії активної участі самої людини у зміцненні власного здоров'я.

Новий погляд на здоров'я включає умови фізичного середовища, а також соціально-економічні чинники існування групи людей, популя­ції і населення в цілому та передбачає активну участь у процесі збе­реження здоров'я нації самого населення. І для України такий підхід не є протипоказаним.

Функціональний ланцюжок ланок охорони здоров'я: зміцнення здоров'я - профілактика захворювань - діагностика - лікування - реа­білітація - розглядається як цілісна система, в якій ослаблення однієї ланки підсилює напруження інших, за обов'язкової зорієнтованості на кінцевий результат - здоров'я і тривалість життя. Акцентування на

першій ланці системи сприяє активній участі людини в побудові й охороні особистого здоров'я.

У країнах ЄС заходи щодо зміцнення здоров'я громадян зазвичай опи­сують формулою: інформація + освіта + професійний тренінг (неаШт ргоітюііоп = пеаїт іпгогтап'оп + Ьеаїт есіисапоп + рго&ззіопа! *гаіпіпі§), охоплюючи як населення, так і спеціалістів з громадського здоров'я.

Для кожної держави найперспективнішим є зміцнення здоров'я мо­лоді. Про це говорив Л.Кучма на загальних зборах Академії медичних наук України 9 квітня 1997 р. та на Конгресі української молоді 26 травня 1997 р. Кабінетом Міністрів України в 1999 р. було прийнято Програму "Діти України".

У плані виконання цих постанов Міністерство освіти і науки України вводить три навчальні предмети з метою виховання здорово­го способу життя і зміцнення здоров'я молоді: валеологія, безпека життєдіяльності та основи медичних знань.

Проте впровадження навчальних предметів з культури здоров'я за­тримувалося відсутністю професійних кадрів і, в першу чергу, управлін­ських. Тому і складені програми часто мали ненауковий характер і не враховували притаманну молоді рису - недооцінку пріоритету здоров'я.

Модель виховання культури здоров'я в молоді може бути ефектив­ною тільки за врахування трьох визначених віковою психологією фак­торів, як це засвідчили результати проведення українсько-канадських програм "Молодь за здоров'я" і "Партнери в охороні здоров'я":

• домінування пріоритету друга, колективу та його лідерів;

• домінування авторитету й ментальності колективу;

• категорія здоров'я може бути пріоритетною тільки при підпо­рядкуванні її іншій меті - майбутній кар'єрі, особистому успіху тощо.

Участь шкіл України у програмі "Європейська мережа шкіл здоро­в'я" (ЄМШЗ) дала відчутні позитивні результати у зміцненні здоров'я школярів. На звітній конференції ЄМШЗ (2000 р.) зазначено, що най­більшого успіху досягнуто при поєднанні зусиль педагогів та медиків і за підтримки їх регіональними адміністраціями. (Так, у м. Комсомо­льську Полтавської області мер міста з розумінням поставився до рі­шення представників шкільного парламенту шкіл ЄМШЗ і сприяв утворенню центру здоров'я молоді. Значних успіхів у зміцненні здо­ров'я молоді і навчанні здоровому способу життя досягли педагоги Закарпаття, які мають тісний зв'язок з медиками центрів здоров'я краю і органами адміністративного регіонального управління).

На рівні регіональної адміністрації необхідно розробляти для осві­тян і медиків загальні перспективні плани зміцнення здоров'я насе-

лення, в яких першою ланкою є шкільна молодь і вчителі, другою — батьки, які власне і становлять прошарок працездатного населення регіонів. Така модель включає так звані опікунські ради - громадські організації, які можуть організовувати або надавати допомогу, в тому числі й матеріальну.

Найбільш незахищеною є молодь 15-24 років, для якої в Україні не розроблено ефективної програми залучення до здорового способу життя, хоч вона і є найбільш схильною до девіантної поведінки, шкід­ливих побутових звичок - уживання алкоголю, наркотиків тощо. На нашу думку, модель роботи із цим віковим діапазоном населення має спиратися на такі його природні характеристики:

• схильність до угрупувань, до створення організацій;

• схильність до фізичної активності.

Саме такі молодіжні організації мали успіх у роботі із зміцнення здо­ров'я молоді й боротьби із шкідливими побутовими звичками (напри­клад, центр "Ахалар" у М.Чернігові). Не слід забувати, що проблема нар­команії набула глобального масштабу. Перетворившись на товар, нарко­тики мають постійну підтримку з боку тіньової економіки, а посилення соціальних стресових ситуацій створює підґрунтя для їх виживання.

Не розширюється в Україні й залучення громадських організацій до формування ідеології здорового способу життя. До цієї роботи мо­жуть приєднатися центри здоров'я, відродження яких має відбуватися в напрямку роз'яснення політики держави з питань охорони здоров'я та її реформування, а також інформаційної роботи щодо сучасних явищ у сфері послуг оздоровлення, а саме:

• нетрадиційних методів лікування;

• самолікування;

• нових фармацевтичних засобів тощо.

Дата добавления: 2015-07-14