Політика Всесвітньої організації охорони здоров'я

Базисні позиції стратегії підвищення рівня й поліпшення стану здоров'я населення та відповідно реформування системи охорони здоров'я в Європі визначаються політикою Європейського бюро ВООЗ на основі результатів вивчення й аналізу цього питання у країнах регіону (Лехан, 2001).

Проте такі фактори сьогодення, як різке розшарування країн євро­пейського регіону за рівнем економічного розвитку, середньою забез­печеністю, станом здоров'я громадян і фінансуванням державних сис­тем охорони здоров'я створюють певні ускладнення в реалізації полі­тики ВООЗ через потребу адаптування загальноєвропейських завдань до умов кожної конкретної країни.

Це відбивають й основні рекомендації Робочого бюро ВООЗ щодо політики держав регіону у сфері забезпечення здоров'я населення у XXI ст. ("Здоров'я-21"), сформульовані як завдання на шляху її реалізації з адаптуванням до умов кожної конкретної країни, виходячи із загальноєв­ропейських тенденцій: постаріння населення, зниження рівня народжу­ваності, підвищення рівня смертності, технізація та подорожчання меди­чних послуг, підвищення стресогеності соціальних умов, зростання рівня освіченості населення та обізнаності з основ медичних знань.

В Європі спостерігається підвищення як суспільних вимог до рівня здоров'я, так і вартості його відновлення та підтримання. Ці фактори створюють мотивацію в реформування європейських систем охорони здоров'я як на макрорівні національних проблем і проблем управління, так і мікрорівні служб охорони здоров'я на основі пошуку нових шля­хів і технологій забезпечення здоров'я націй та зміни картини захво­рюваності в Європі (табл.5.1).

Схема пропонує новий підхід до проблеми збереження здоров'я насе­лення з винесенням її за межі компетентності однієї галузі, значну части­ну завдань адресуючи, крім системи охорони здоров'я, й іншим суспіль­ним сферам. На основі рекомендацій щодо системного підходу до вста­новлення впливів різних факторів на рівень здоров'я та розробки стратегії

його оптимізації акценти перенесено з оптимізації соціальних умов н_а активізацію ролі людини у формуванні здорового способу життя.

Таблиця 5.1. Взаємозв'язок між глобальними
та регіональними завданнями шодо досягнення здоров'я
______ для всіх (Здоров'я для всіх..., 1999)_____

Регіональні завдання	Основні складові завдання	Глобальні завдання
1. Солідарність у справі охоро­ни здоров'я	Обмін інформацією, ідеями, ресурсами, знаннями та досвідом	1. Посилення спра­ведливості в пи­таннях здоров'я
2. Рівноправ'я в питаннях охо­рони здоров'я	Зменшення соціальних та економічних розбіжностей між окремими групами населення за допомогою відповідної політики, законодавства та заходів
3. Основи здо­рового життя	Доступ до високоякісної служби охо­рони здоров'я матері та дитини, Інвес­тування в соціальний та економічний стан (добробут) батьків і всієї сім'ї	2. Поліпшення мо­жливостей;іля виживання та під­вищення якості життя
4. Скорочення обсягів і темпів поширення ін­фекційних за­хворювань	Міжнародні узгоджені стратегії в галу­зі епіднагляду, імунізації та боротьби з хворобами. Повна або часткова лікві­дація поліомієліту, кору та правцю новонароджених	3. Повна або час­ткова ліквідація певних захворю­вань
5. Скорочення обсягів і темпів поширення ін­фекційних за­хворювань	Попередження і боротьба з основними факторами ризику інфекційних захво­рювань. Суспільна політика зміцнення здоров'я, загальноєвропейський рух за здоровий спосіб життя
6. Зменшення травматизму як наслідку наси­льства та неща­сних випадків	Збільшення акценту на питаннях за­безпечення безпеки і соціальної згур­тованості в побуті та на виробництві
7. Здорове та безпечне фізи­чне довкілля	Національні та субнаціональні Клани заходів з гігієни довкілля. Правові й економічні механізми, які дозволяють зменшити обсяги відходів виробництва і забруднення довкілля	4. Поліпшення до­ступу до комуна­льних послуг
8. Більш здо­ровий спосіб життя	Заходи, спрямовані на те, щоб спрости­ти здоровий вибір стосовно харчуван­ня, фізичних вправ та сексуальності	5. Сприяння здо­ровому способу життя

Закінчення табл.5.1

~~9. Багатофакто-рність чинників здоров'я	Урахування впливу різних факторів на підставі оцінки впливу того чи іншого виду діяльності на здоров'я
10. Інтегрова­ний аспект охо­рони здоров'я	Первинна медико-санітарна допомога сім'ям і громадянам через гнучкі сис­теми направлення хворих у стаціонари	6. Поліпшення доступу до якісної медичної системи обслуговування
] 1. Фінансу­вання служб охорони здоро­в'я і виділення ресурсів	Створення систем фінансування охо­рони здоров'я, які забезпечують загаль­не охоплення, солідарність і сталість
12. Розвиток кадрових ре­сурсів для охо­рони здоров'я	Навчання медиків на основі принципу "здоров'я для всіх". Навчання праців­ників громадської охорони здоров'я спроможності захищати і підтримувати інтереси охорони здоров'я населення на будь-якому рівні (від місцевого до на­ціонального)
13. Наукові до­слідження та інформація з питань охорони здоров'я	Формування політики у сфері науко­вих досліджень з урахуванням потреб "здоров'я для всіх". Створення меха­нізмів, які дозволяли б упроваджува­ти у практику останні дані наукових досліджень	7. Підтримка нау­кових досліджень з охорони здоро­в'я. Упровадження систем медичної інформації
14. Мобілізація партнерів в ін­тересах охоро­ни здоров'я	Пропаганда, створення союзів й об'єд­нань й спільних дій в інтересах охоро­ни здоров'я. Напрямки діяльності та діючі особи, які визначають взаємови-году інвестування у здоров'я населення і використовують ці знання на практиці
15. Політика і стратегії досяг­нення здоров'я для всіх	Розробка та реалізація політики "здо­ров'я для всіх" (у завданнях і показни­ках) на всіх рівнях (від національного до місцевого) із залученням відповід­них секторів та організацій

Системний підхід до розв'язання проблеми підтримання здоров'я населення означає залучення не лише самої галузі охорони здоров'я, але й освіти, культури, соціального забезпечення тощо. Безперечно, умовою формування оптимального рівня здоров'я є належне економі­чне забезпечення не лише шляхом безпосереднього фінансування, але й через створення для населення необхідних побутових умов, надання

комунальних послуг, забезпечення екологічно чистими продуктами харчування тощо. А це можливо лише за наявності чітких міжгалузе­вих механізмів, які б здійснювали контроль і реалізацію політики збе­реження здоров'я населення. Загальновідомими є спільні зусилля єв­ропейських країн щодо виявлення та запобігання в регіоні захворю­ванням на ящур та пріонову хворобу.

Дата добавления: 2015-07-14