Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Ефективність регіональної стратегії державної політики збереження здоров'я населення України

Регіональний принцип державної політики має враховувати специ­фіку інтересів провінцій у загальнонаціональній політиці, збалансо-вуючи їхні економічні вимоги й потреби, надаючи різнопланову до­помогу відсталим регіонам. Зокрема, це важливо і в разі виникнення епідеміологічно небезпечної регіональної ситуації.

У соціально-гуманітарній сфері така політика полягає в забезпе­ченні рівних можливостей для всіх громадян, що проживають на тери­торіях з різними економіко-географічними характеристиками.

В Україні нинішні регіони складалися відповідно до промислово-економічних інтересів без урахування механізмів регіональної полі­тики. Це не може не ускладнювати розв'язання нагальних проблем перехідного періоду.

За умов ринкової економіки з появою підприємництва та його впливу на рівень доходів в окремих регіонах, на стан людського і сус­пільного капіталу іншою стає і взаємодія різних факторів суспільного розвитку в усіх регіонах країни. Це багатопланове явище, ми ж роз­глядаємо лише один аспект - охорону здоров'я громадян.

На сьогоднішній день в Україні спостерігається очевидне посилен­ня регіонів і послаблення ролі центрального державного управління. З огляду на різні природно-географічні, кліматичні, господарські, кон'-юктурно-економічні та побутові умови в регіонах України перехідний період по-різному відбився на їхньому розвитку, призвівши до значно більшого розмаїття у порівняльних показниках регіонів, зокрема й тих, що стосуються системи охорони громадського здоров'я.

Це означає, що в Україні при здійсненні регіональної політики що­до поліпшення здоров'я населення передусім слід визначити, які саме проблеми і якими методами розв'язувати з переважною опорою на ре­гіональний рівень та які інституційні й організаційні заходи націона­льної політики необхідно здійснити для їх підтримки.


Порівнюючи інтегровані показники стану здоров'я населення України із середньоєвропейськими (Перспектива-2010. Програма рео­рганізації медичної допомоги, 1999), можна констатувати, що перші значно нижчі:

середня тривалість життя становить 68 років;

середня тривалість життя чоловіків - 63;

середня тривалість життя жінок — 74;

середній вік населення - 37,8;

співвідношення показників народжуваності: смертності -7,8:15,3-

Таблиця 5.2. Тенденції середньої тривалості життя населення

України (1991-1996 рр.)

 

Роки Міське населення Сільське населення
Чоловіки Жінки Чоловіки Жінки
  65,5 74,4 63,0 73,9
  64,5 74,1 62,5 73,7
  63,7 73,4 62,1 73,1
  62,9 72,9 61,6 72,8
  61,5 72,4 61,0 72,6
  61,9 72,8 61,0 72,7
Зміни -4,4 -2,1 -3,2 -1,9

Крім того, показники середньої тривалості життя в Україні (табл. 5.2) мають значні регіональні розбіжності, впливаючи на формування регіональної політики стратегії збереження здоров'я населення. Адже регіони відрізняються між собою за такими важливими показниками:

• рівень зв'язку із центром (віддалені, невіддалені);

• фінансова й соціальна автономність;

• рівень довіри до регіонального керівництва;

• рівень соціальної та громадської самосвідомості;

• рівень освіченості населення;

• обсяги інвестицій;

• господарська спеціалізація;

• економічний потенціал;

• рівень безробіття;

• рівень бідності, зокрема, суб'єктивна його оцінка;

• середня заробітна плата:

• головні фактори стресогенного напруження;

• природні ресурси;

• рівень розвитку галузі охорони здоров'я;


• екологічні, зокрема антропогенні, умови.

За цих розбіжностей між регіонами можна узагальнити регіональні особливості таким чином:

• забезпеченість (на одну особу) основними фондами охорони здоров'я, фізкультури і соціального забезпечення;

• розвиток мережі та потужність закладів охорони здоров'я;

• потужність об'єктів соціального комплексу;

• рівень людського розвитку (освіта);

• культура здоров'я як складова традицій регіону;

• екологічні показники;

• інфраструктура забезпечення закладами охорони здоров'я;

• інфраструктура забезпечення рекреаційними можливостями;

• фінансування закладів охорони здоров'я та рекреації.

Ефекту впливу одного фактора практично не існує, вони впливають комплексно. Кожен регіон України має індивідуальні передумови для формування та охорони громадського здоров'я, темпи можливих змін і свій ресурсний потенціал. І можна вважати, що рівень здоров'я визна­чає дія регіональних, або фонових, особливостей, які, у свою чергу, є результатом взаємодії таких чинників:

• економічних (техногенних);

• соціальних (суспільних);

• екологічних (природних, антропогенних);

• демографічних (біологічних).

За системного підходу до реалізації регіональних принципів у полі­тиці охорони здоров'я слід враховувати:

• зв'язок з усією системою (регіон як частина держави, континен­ту, світу);

• використання різноманітних джерел фінансування (фонди, бюджет, страхування, благодійність, інвестування, у тому числі міжнародне);

• загальнонаціональну цілеспрямованість заходів;

• адекватний розвиток інфраструктури охорони здоров'я;

• розвиток культури здоров'я населення (зокрема освіти).
Визначальним чинником впливу на здоров'я є рівень та якість жит­
тя, тобто соціальні умови, зокрема:

• побутові умови життєдіяльності;

• рівень доходів;

• умови праці;

• доступність сфери відтворення здоров'я;


• морально-психолопчні аспекти;

• рівень інтелектуального розвитку.

Об'єктивні статистичні дані медичного обстеження населення України свідчать про зростання впливу на здоров'я техногенних чин­ників. Вони мають регіональну специфіку, по-різному впливаючи на показники стану здоров'я міського і сільського населення.

Не викликає сумніву, що серед комплексу чинників погіршення здоров'я населення України екологічні негаразди посідають чільне місце. Такого висновку можна дійти і опосередковано, порівнюючи демографічні показники різних регіонів країни з притаманними їм рі­внями екологічного забруднення. Безумовно, важко виділити ефект впливу окремих негативних екологічних чинників на життя і здоров'я людини. Проте за останні 15 років зросла захворюваність на так звані соматичні, неінфекційні хвороби, причини яких криються у способі життя, залежать від харчування, якості продуктів і довкілля.

Привертає увагу загальне зниження імунітету населення України, про що свідчить млявий перебіг більшості хвороб, підвищення рівня просту­дних захворювань, зростання показників щодо загрозливих інфекційних захворювань, таких як дифтерія, туберкульоз тощо. Високий рівень алер-гійних захворювань у містах з інтенсивним екологічним забрудненням спостерігається передусім серед дітей і людей похилого віку.

Стратегію охорони здоров'я населення, спрямовану на усунення або зменшення загроз здоров'ю, може бути ефективніше реалізовано в регіоні. І здоров'я населення є показником рівня прогресивного розви­тку і конкурентоспроможності регіону. Потенціал здоров'я забезпечу­ється комплексом регіональних заходів, які мають здійснити держава, суспільство, система охорони здоров'я, коженгромадянин щодо опти-мізації стану власного і суспільного здоров'я.


Дата добавления: 2015-07-14; просмотров: 112 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Безпека життєдіяльності та психічне здоров'я за самооцінками молоді | Л Л -і і і й $ $ .| і | Проблема паління серед молоді: результати опитувань | Порівняльний аналіз міжнародних досліджень з проблеми паління в різних країнах світу | Проблема наркоманії. Непродуманий голландський експеримент з наркотиками | Безпека життєдіяльності та проблема поширениш СЩДу, ВІЛ-інфекції | І .... ;______ і !______ і________________ і_______ |_______ І_ ___[__ | Ціннісні орієнтації молоді | Сучасне розуміння здоров'я людини та його основних компонентів | Вплив ровесників і старших товаришів на формування здорового способу життя молоді |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Політика Всесвітньої організації охорони здоров'я| Реструктуризація міжгалузевих механізмів державного управління охороною громадського здоров'я

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.008 сек.)