Проблема наркоманії. Непродуманий голландський експеримент з наркотиками

Генеральний секретар ООН Кофі Аннан зазначає: "Наркотики руйну­ють наше суспільство. Через них зростає злочинність, поширюються такі хвороби, як СНІД, гине наша молодь і наше майбутнє". Він додає: "Сьо­годні у світу є приблизно 190 млн наркоманів. Жодна країна не вільна від цього. 1 ні одна країна власними зусиллями не може зупинити торгівлю наркотиками на своїй території. Глобальні масштаби цієї торгівля вима­гають міжнародних заходів" (Світ потрапляє..., 1999).

В Україні за останні п'ять років показники поширеності й смертно­сті від наркоманії зросли майже у два рази. У 1999 р. на обліку пере­сувало 91,5 тис. осіб, з них близько 70 тис. хворих на наркоманію, бі­льше 21 тис. епізодично вживають наркотики. Реальна ж цифра споживачів наркотиків у 10-12 разів більша, зокрема, у 1992 р. на об­ліку перебувало більше 33 тис. осіб, які споживають наркотики. Таким чином, за сім років кількість офіційно зареєстрованих наркоманів зро­сла майже втричі (Юнак, 2001).

Ситуація в Росії також катастрофічно погіршується. За останніми офіційними даними встановлено кількість споживачів наркотиків бі­льше 3 млн осіб, а за неофіційними - б млн. Близько 20 млн росіян, у тому числі чверть учнів, пробували наркотики. Наркотиками "враже­ні" не тільки школи та ПТУ, а й також елітні навчальні заклади: Мос­ковський державний університет, багато вищих і середніх навчальних закладів, що готують працівників правоохоронних органів. У Зброй­них силах РФ кожен четвертий представник надстрокової служби споживає наркотики, а пробували їх дві третини призовників.

Середній вік наркоманів (дані голови Комітету з охорони здоров'я та спорту РФ Н. Герасименко) катастрофічно знижується. Більшість з них - молодь до 30 років. Серед них кількість хворих зросла до 10 ра­зів, смертність - у 12 разів, а серед дітей взагалі у 42 рази). Багато з тих, хто почав уживати наркотики, взагалі не доживають до ЗО років, перебільшуючи рекорд найкоротшої тривалості життя на 4-4,5 років. Недивним є те, що за останнє десятиліття кількість злочинів на цьому підґрунті, за даними МВС РФ, зросла в 14 разів, а в середовищі нар­команів - майже у 25 разів.

70% молоді познайомилися з наркотиками у школах та місцях роз­ваг. Основна причина - проблеми юного покоління: бідність, тяжке становище у сім'ї, безробіття випускників, особливо у віддалених ре­гіонах Росії. Щорічний обіг наркоринку тільки в Москві та Санкт-Петербурзі досягає 90 млн доларів.

"Подивіться на голландську модель!" Цей заклик став своєрідною мантрою для захисників лібералізації законів, що стосуються нарко­тиків, в Європі та США. Голландці - прихильники лібералізації, вва­жають, що роблять правильно, узаконивши з певними обмеженнями торгівлю наркотичними речовинами через мережу спеціалізованих кафе та проводячи м'яку політику відносно всіх форм вживання нар­котиків та пов'язаних із цим правопорушень, що базуються на прин­ципі "зменшення зла".

Але чи це насправді так? Пройшло майже чверть століття з того часу, як голландський парламент визначив власний курс у політиці щодо про­блем наркотиків, що значно відрізняється від загальноєвропейського. Без сумніву, 27 років - достатній строк для підведення підсумків подібної політики. Як вона вплинула на ситуацію із уживанням наркотиків у краї­ні? Як це відбилося на найближчих сусідах Голландії - Франції, Бельгії, Німеччині та Великобританії? Чи виправдовують результати подібної політики думку про неї як про модель, достойну наслідування іншими країнами? Чи, можливо, вони слугують попередженням для тих, хто за­хоче слідувати прикладу Голландії?

Така політика відносно наркотиків ґрунтується на прийнятті парламе­нтом у 1976 р. рекомендацій комісії, що очолював психіатр та експерт з реабілітації наркоманів Пітер А.Х. Баан, котрий на той час працював при відомстві психічного здоров'я Голландії. У звіті комісії Баана пропонува­лося розмежувати вживання наркотиків так званого першого списку, що становить "неприйнятний ризик" (героїн, кокаїн та ЛСД), та другого спи­ску - продукти переробки коноплі, такі як гашиш і марихуана, що вва­жаються менш небезпечними, чи "м'якими". По суті, парламент узаконив можливість збереження особою ЗО г марихуани чи гашишу - достатню дозу, за підрахунками законодавців, для задоволення тримісячної потре­би середнього курця. Водночас члени парламенту проголосували за про­довження боротьби як з внутрішньою, так і з міжнародною торгівлею на­ркотиками з найбільш небезпечного першого списку. Незабаром після прийняття первинних рекомендацій комісії парламент зробив ще один крок на шляху до легалізації продуктів переробки коноплі через відкри­тий продаж у мережі ліцензованих кафе. При цьому для них встановлю­ються деякі обмеження: не дозволяється продавати більш ЗО г в одні ру­ки, забороняється торгівля сильнодіючими наркотиками, їх реклама, продаж наркотиків неповнолітнім. Крім того, розташовуватися такі кафе мають право не ближче як за 500 м від шкіл. За межами подібних кафе залишався нелегальний імпорт, експорт, виробництво та продаж продук­тів переробки коноплі.

До того часу, коли звіт комісії Баана було схвалено, Голландія мала серйозні проблеми з героїновою наркоманією, хоч і не порівняною у масштабах своїх європейських сусідів. Проте голландців особливо не турбували великі міжнародні наркодилери, за виключенням китайських "тріад", чия діяльність було принаймні обмежено ринком збуту.

Як же змінилася ситуація за цей час? Перше і найбільш очевидне - це те, що Голландія (за словами старших чинів митниць та офіцерів поліції Великобританії, Франції та Бельгії) стала "наркостолицею Західної Євро­пи" і не тільки м'яких наркотиків, легалізованих голландським парламен­том, але й сильнодіючих, таких як героїн, кокаїн, а тепер і екстазі. Британ­ська митниця та акцизне управління вважають, що 80% героїну, конфіскованого у Великобританії, або переправляється, або тимчасово зберігається в Голландії. Показники Центрального управління з боротьби з нелегальним обігом наркотиків у Франції за 1998 р., за словами одного з вищих чинів цієї організації, спостерігали "вибух" уживання наркотиків, що ввозяться у Францію з Голландії. За словами одного французького офі­цера з відділу боротьби з наркотиками, "Голландія - стала своєрідним єв­ропейським супермаркетом наркотиків. Тут легко придбати зілля всіх ви­дів. Ціни низькі. Шанси бути спійманим з ними - мінімальні, та провезти

їх додому через наші відкриті кордони не є складним". Ще більш страш­ною та серйозною проблемою, з якою стикається європейська молодь сьо­годні - це синтетичні наркотики типу екстазі та амфетамінів, що пошири­лися в Європі, як вірус, після того, як їх було вперше виготовлено у Голландії в 1987 р. Британська поліція підрахувала, що кожного уїк-енду у британських клубах і дискотеках вживається мільйон таких пілюль. У бі­льшості випадків подібні синтетичні наркотики доставляються з Голландії де їх виготовляють. Британська митниця стверджує, що практично всі пі­гулки, конфісковані в Об'єднаному Королівстві в минулому році, було ви­готовлено в Голландії чи Бельгії. 98% амфетамінів, конфіскованих у Фран­ції в 1997 р., надійшли з Голландії, також само як і 73,6% пігулок екстазі.

Перетворення Голландії на наркостолицю Європи відбулося не тільки завдяки рішенню голландського уряду узаконити продаж продуктів пе­реробки коноплі в сумнозвісних кафе. Багато європейців вважають це на­слідком політики, яка проводиться і яка формує толерантне ставлення до наркотиків. Подібне ставлення, що характеризується опонентами голла­ндської політики як "кавовий менталітет", поступово впроваджується в голландську систему правосуддя.

Ліберальна політика щодо наркотиків повністю провалилась, але її прихильники настільки звикли вважати себе правими, що не припус­кають і думки про зміну власних поглядів. Так, уживання коноплі зве­дено до абсолютно банального явища. А звідси легко зробити наступ­ний крок до визнання того, що вживання речовин, що запаморочують свідомість, типу екстазі, теж є нормою.

Опоненти голландської національної політики щодо наркотиків і навіть деякі її прихильники визнають, що тут має місце прийняття ба­жаного за дійсне, а то й звичайне лицемірство.

Якщо у 70-х роках сигарети з марихуаною містили від 3,5% ТГТ (дельта-9-тертагідроканабіол), речовини, що приводить курця у стан наркотичного сп'яніння, то в сучасних сигаретах його вміст може до­сягати 35%, що в 10 разів більше того рівня, за яким коноплю віднесе­но до розряду м'яких наркотиків.

Д-р Е.Баунінг з Міністерства охорони здоров'я, головного бастіону лі­беральної політики Голландії в галузі наркотиків, в основному погоджу­ється із цією думкою. "Молодь вживає м'які наркотики, - визнає він, -особливо з високим вмістом ТКГ. Місце, яке посідає в їхньому житті цей наркотик, стає настільки значним, що в них не залишається часу ні на що інше. Вони не знають, що їм робити з їхнім життям".

Голландські прихильники ліберальної політики щодо м'яких наркотиків заперечують, говорячи, що курці коноплі не обов'язково стають спожива­чами сильнодіючих наркотиків. І вони мають рацію. Не існує ніякої психо-

логічного обґрунтування переходу від паління коноплі до споживачів ге-гюїну- Зовсім не обов'язково переходити від паління коноплі до більш си­льних наркотиків. Але у Франції, наприклад, 80% "героїнщиків" також є споживачами маріхуани чи гашишу. Фахівці з реабілітаційного центру "Надія" стверджують, що більше 90% із загальної кількості, що лікувалися в них, починали із звичайного паління "травки".

Деякі європейські прибічники лібералізації законів, що стосуються наркотиків, стверджують, що, дозволивши голландській молоді вільно купляти коноплю, вони врятували від героїну прийдешні покоління. І це дійсно так, у Голландії, як і в більшості європейських країн, конти­нгент наркоманів, які вживають героїн, старіє. Разом з тим, звикання до героїну відбувається поступово; молодій людині, яка розпочала вживати його в 19 років, необхідно чотири-п'ять років для того, щоб відчути залежність та, як наслідок, звернутися по допомогу. Але, на­приклад, у реабілітаційному центрі міста Дордрехта 40% з 250 нарко­манів, що очікують на лікування, молодші 25 років. Тенденції, що ви­являються, є типовими і для інших країн Європи.

Сьогодні справжнім лихом у всій Європі є значне поширення нар­котиків у таблетках. І тут Голландії належить провідна роль у вироб­ництві та продажу екстазі та амфетамінів. На жаль, відомості про нас­лідки довгострокового вживання екстазі ще дуже нечисленні. Дослідження проводилися біолого-психіатричним відділом Націона­льного інституту психічного здоров'я в м.Бетезді штату Меріленд. Не­зважаючи на те, що досліджувалася невелика група людей, було отри­мано переконливі результати: довгострокове вживання екстазі може викликати незворотні ушкодження серотонінових рецепторів головно­го мозку. Наслідками може бути хронічна депресія в сьогоднішніх споживачів екстазі, яка розвивається поступово.

Дата добавления: 2015-07-14