Безпека життєдіяльності та проблема поширениш СЩДу, ВІЛ-інфекції

Сучасні дослідники факторів поширення СНІДу серед різних молоді­жних груп Л.Бурлачук і І.Гришаєва (1998) зазначили, що в Україні з 1994 по 1995 р. кількість уперше виявлених ВІЧ-інфікованих збільшилася в 34 рази і 15% усіх інфікованих- це діти та підлітки. За даними Українського Центру профілактики та боротьби зі СНІДом, з 1987 по 1994 р. в Україні було офіційно зареєстровано 183 випадків ВІЛ-інфекції.

Усього за період з 1987 по 2000 р. (табл.3.13) офіційно зареєстро­вано 36 тис. випадків ВІЛ-інфекції. За даними серологічного моніто­рингу (діагностичне дослідження крові), виявлено більше 64 тис. проб

крові з позитивною ВІЛ-реакцією. Відбувається зростання випадків ВІЛ-інфекції в Україні (на 100 тис. населення) (табл.3.14).

Таблиця 3.13. Кількість офіційно зареєстрованих випадків ВІЛ-інфекції в Україні

Динаміка за роками	Кількість зареєстрованих випадків
і 995

Таблиця 3.14. Кількість офіційно зареєстрованих ВІЛ-
інфікованих та хворих на СНІД в Україні на 100 тис. населення
______________ (Дер жав ний комітет с татистики..., 2002)_________

Хворі на СНІД

Кіль­кість хворих

ВІЛ-інф іковані

і І і ^г

53 и

І І

1459 2,8

8741 17,1

8112 16,2

5235 10,5

5654 11.5

12,7

40 0,1

193 0,4

400 0,8

1,2

653 1,3

1,7

х

а

а

ГО

а

¹2

У. X X

сі

1475 2,9

і 5087 30,0

22307 44.7

26146 52,9

29775 60.7

34103 70,7

54 0,1

218 0.4

433 0,9

718 1,5

917 1,9

2,5

* Серед ВІЯ-інфікованих і хворих на СНІД громадян України, що перебували на обліку в медичних закладах на кінець 2001 р., 67,9% - це чоловіки, і майже троє з кожних чотирьох - особи, які інфіко­вані під час уживання наркотиків шляхом ін'єкцій.

Україна посідає перше місце в Європі за кількістю ВШ-інфікованої мо­лоді - юнаків і дівчат у віці 15-24 роки. Друге місце належить Португалії, третє- Швейцарії та Іспанії. Такі дані містяться в щорічній доповіді ЮН1-СЕФ (Дитячого фонду ООН, що опікується проблемами дітей і молоді). За даними доповіді, в Україні 1,3% юнаків та 0,8% дівчат є носіями ВІЛ-інфекції. Без сумніву, кількість зареєстрованих ВІЧ/СНІД випадків не ві-

дображає реальної ситуацію у країні. За оцінкою національних експертів, в Україні фактично діагностовані та відображені у звітності випадки станов­лять 10-15% їх реальної кількості. На повноту даних статистичної звітнос­ті з ВІЛ/СНІД у нашій країні впливають багато факторів.

Вважаємо за доцільне навести результати порівняльного аналізу поширення кількості ВІЛ-інфікованих та хворих з діагнозом СНІД по 27 регіонах України за станом на 2001 р. на основі даних Мініс­терства охорони здоров'я України (табл.3.15).

Обізнаність української молоді з проблемами СНІДу та зміни в її поведінці. За результатами опитування українська молодь є достат­ньо обізнаною щодо існування такої хвороби, як СНІД. Питома вага респондентів, які визнали свою поінформованість з проблем СНІДу, лінійно зростає з віком. Найбільш низький рівень поінформованості притаманний наймолодшим з опитаних -дітям 10 і 11 років (відпові­дно 40 і 53%, у віковій групі 15-22 роки він становить уже 93%, у то­му числі серед 18-річних рівень обізнаності сягає 96%, серед 22-річних - 95% (рис.3.10).

10-14 років; II бд

15-22роки І93

Г

0 10 20 ЗО 40 50 60 70 80 90 100

ШТак ЦНІ

Рис. 3.10. Розподіл відповідей на запитання: "Чи знаєте Ви що-небудь про проблему СНІДу?" за віком, %

Подібний розподіл відповідей щодо поінформованості простежується також і залежно від типу навчального закладу, де навчаються респонден­ти. Рівень обізнаності учнів і студентів зростає з підвищенням статусу навчального закладу. Так, серед учнів шкіл (ліцеїв, гімназій) знають про проблему СНІДу 74%о, серед студентів ПТУ - 86, серед студентів вищих навчальних закладів І і її рівнів акредитації- 92, а вищих навчальних за­кладів III і IV рівнів акредитації- понад 98 %.

Розподіл відповідей відрізняється і за регіонами. Найбільш обізнаною виявилася молодь Запорізької та Миколаївської областей, які, згідно з медичною статистикою, посідають одне з перших місць за рівнем поши­рення ВІЛ-інфекції в Україні (відповідно 92 і 91% ствердних відповідей). Найменший відсоток поінформованих - у Львівській області (68%).

Таблиця 3.15. Розподіл ВІЛ-інфікованих та хворих на СНІД по регіонах України ( кількість хворих з діагн озом, що встановлено вперше)

Регіон	ВІЛ-інфіковані			Хворі	на СНІД
Україна		І8112_
АР Крим		шГ~			'429					Г82~
Вінницька
Волинська				93		-	-	-	-	-
Дніпропе­тровська
Донецька
Житомир­ська
Закарпат­ська								-
Запорізька
Івано-Фра­нківська						-				[_Г~
Київська		г^—-					-		гу~~
Кірово­градська						-	-	-
Луганська							-
Львівська
Миколаїв­ська
Одеська			^667
Полтав­ська			І86~~		ГТ37	-		-	-	-
Рівненька						-	-	-
Сумська				^33~		-
Терно­пільська	ЗО								-	-
Харків­ська						^1
Херсон­ська
Хмельни­цька						-
Черкаська	226|
Черніве­цька
Чернігів­ська							-		І
м. Київ
м. Севас-						-	-

тополь

Рівень обізнаності сільської молоді істотно поступається інформо­ваного опитаних у містах (рис.3.11).

Адекватність уявлень молодих людей щодо можливих шляхів поши­рення ВІЛ-інфещй. Респонденти віком (5—22 роки достатньо обізнані щодо можливих шляхів ВШ-інфікування. Водночас опитування виявило і певну неадекватність уявлень молодих людей щодо цього питання. Не­зважаючи на те, що за офіційною статистикою 79% випадків ВІЛ-інфіку-вання є наслідком ін'єкційного вживання наркотичних речовин, опитані на перше місце в ієрархії' чинників ризику поставили статеві стосунки.

Село І

Місто]

Обласні центри

100 120 140 160 180 200

Рис.3.11. Розподіл відповідей на запитання:

"Чи знаєте Ви що-небудь про проблему СНІДу?"

залежно від місця проживання, %

За статистичними даними Міністерства охорони здоров'я України останнім часом спостерігається збільшення випадків ВШ-інфікування внаслідок безладних статевих зв'язків. Переважна більшість опитаних ви­знали статеві контакти потенційно небезпечними з огляду на можливість захворювання на ВІЛ (рис.3.12).

ЗО 40 50 60 70 80 90 100

Протаск рус

Спільний сщ

Поцілінок

Від хворої наСНІД матері до дитини

Через кров

Статеві стосики

Рис.3.12. Розподіл відповідей на запитання: " Визначте, будь ласка, що з нижче-

наведеного є можливим шляхом зараження СШДом?", % (Респонденти могли

вказати кілька варіантів відповідей, тому сума не становить 100%)

Разом з тим, деякі опитані не зовсім адекватно уявляють шляхи поширення СНІДу. Так, понад 14% 18-річних, а також більш ніж по 12% 15- та 17-річних юнаків і дівчат серед небезпечних чинників на­звали поцілунки. 11% 15-річних і понад 9% 17-річних вважають мож­ливим зараження через користування спільним посудом з ВІЛ-інфікованими. Близько 3% опитаних у всіх вікових групах назвали не­безпечними рукостискання.

До необізнаних слід віднести також тих респондентів, котрі не відповіли змістовно на це запитання. Найбільше таких серед опита­них у сільській місцевості - 4%.

За даними епідеміологів, групами найбільшого ризику щодо ВІЛ-інфікування є ін'єкційні наркомани й особи, які ведуть безладне ста­теве життя. Уявлення української молоді щодо груп ризику в цілому адекватно відбиває ситуацію, хіба що слід зазначити, що ін'єкційні наркомани посідають в умовному "рейтингу небезпеки" друге місце, дещо поступаючись жінкам секс-бізнесу.

Як бачимо, зафіксована фахівцями тенденція щодо збільшення пи­томої ваги поширення випадків ВІЛ-інфікування статевим шляхом та­кож відбилася у розподілі відповідей.

У 90% випадків підлітки 15-річного віку вважають проституток най­більш ризикованою щодо СНІДу групою населення, водночас лише 80% і дівчат цього віку назвали як найбільш ризиковану групу нарко­манів (для порівняння -так само відповіли стосовно жінок секс-бізнесу 83% 22-річної молоді, а 90%> представників цієї вікової групи сприйма­ють їх як групу ризику в першу чергу). Найбільше схильна недооціню­вати небезпеку наркоманії сільська молодь (рис.3.13).

37% юнаків та дівчат 16-річного віку і приблизно третина 17-річних вважають групою ризику саме молодь. Питома вага таких уяв­лень помітно зменшується з віком: подібне ставлення висловили та­кож 16% опитаних віком 21 рік і 17% 20-річних.

Епідеміологи вважають, що за умови дотримання певних застереж­них засобів ВІЛ-інфіковані можуть бути повноцінними членами суспі­льства, практично без обмежень спілкуючись з оточуючими. Під час опитування респондентам було запропоновано висловити свою думку щодо необхідності ізолювання хворих на ВІЛ. Більше половини опита­них в Україні молодих людей віком від 15 до 22 років вважають, що це треба зробити, ще понад 35% респондентів не визначили свого ставлен­ня до існуючої проблеми, і лише від 7 до 16% (залежно від віку) пере­конані, що такої необхідності немає.

Як бачимо, попри незначну питому вагу тих, хто вважає необов'яз­ковою ізолювання ВІЛ-інфікованих, їхній відсоток все ж таки зростає

з віком, а отже, уявлення про належне ставлення до хворих стають більш адекватними. Негативне ставлення до ВІЛ-інфікованих у моло­дших вікових групах, на нашу думку, пояснюється недостатніми знаннями і жахом перед незрозумілим.

Кожна людина

Молодь

Ті, у кого немає постійного сексуального партнера

Гомосексуалісти

Наркомани

Проститутки

0 20 40 60 80 100

Рис.3.13. Розподіл відповідей на запитання: "На Вашу думку, хто більш за всіх ризикує заразитися СНІДом?", % (Респонтенти могли вказати кілька варіантів відповідей, тому сума не

становить 100%)

Істотних відмінностей щодо ізолювання ВІЛ-інфікованих серед рес­пондентів за віком не виявлено, хіба що можна зазначити, що юнаки є більш толерантними порівняно з дівчатами. 13% молодих чоловіків не вважають за потрібне ізолювати інфікованих (серед дівчат підтримують таку саму думку 10%). Ставлення респондентів до ізолювання ВІЛ-інфікованих істотно відрізняється залежно від області опитування. Так, 71 % молоді Чернівецької області, понад 61% юнаків і дівчат Миколаївсь­кої, а також 60% респондентів у Кіровоградській області дали позитивну відповідь на запитання щодо ізолювання ВІЛ-інфікованих. У деяких об­ластях відсоток тих респондентів, котрі не мають певної позиції із цього питання, є значним, зокрема, таких близько 50% серед молоді Львівської області, 47 - Вінницької, 42% - м. Києва.

Сільська молодь частіше за міську вважає за необхідне ізолювання, а також серед неї найбільша питома вага тих, кому було важко сформулю­вати власну позицію. Отже, рівень обізнаності й адекватність уявлень молодих мешканців села є найнижчими серед української молоді.

Таким чином, у цілому уявлення респондентів щодо можливих шляхів поширення ВІЛ-інфекції достатньо повно відповідають реальному стану речей, проте уявлення більшості молодих людей щодо необхідності ізо­лювання ВІЛ-інфікованих свідчать, як правило, про недостатню обізна­ність з питання і зайву пересторогу щодо проблеми.

Уявлення про необхідні заходи з боку держави стосовно профі­лактики розповсюдження ВІЛ/СНІДу. Найпоширенішим шляхом інфікування є використання наркоманами брудних шприців для ін'єк­цій. Одним із запобіжних заходів є безкоштовне надання наркоманам шприців, що дозволить істотно зменшити небезпеку інфікування під час ін'єкції. Ставлення української молоді до програм забезпечення наркоманів шприцами неоднозначне. 38% респондентів, які брали участь у дослідженні, відповіли ствердно, 28% зазначили, що цього робити не слід. Доволі вагомою (34%) є частка тих респондентів, котрі вагалися з відповіддю. З віком відсоток молодих людей, які усвідом­люють важливість і корисність таких заходів, зростає, а тих, у кого немає певної думки із цього приводу - зменшується (рис.3.14).

Наведені дані надають можливість дійти висновку, що в цілому українська молодь не має чітких уявлень щодо доцільності забезпе­чення наркоманів чистими шприцами за рахунок держави, а отже, за­ходи в цьому напрямку можуть знайти розуміння і підтримку лише серед частки молодих людей.

19-22 роки Л ''^ЩЯЯЧ ВИВШІ ^ру і Ш Важко адпоаста

0% 20% 40% 60% 80% 100%

Рис.3.14. Розподіл відповідей на запитання: "Як Ви вважаєте, чи повинна держа­ва забезпечувати наркоманів чистими шприцами для запобігання та профілактики СШДу", за віком, %

Приблизно така сама картина спостерігається й щодо розподілу відповідей за місцем проживання і залежно закладу навчання. У будь-якій з відокремлених за цими ознаками групі респондентів від ЗО до 40% опитаних вагалися з відповіддю (табл.3.16).

Більш схильні підтримати зусилля держави щодо забезпечення нар­команів шприцами молоді мешканці обласних центрів і студенти вищих навчальних закладів Ш-ІУ рівнів акредитації. Такий розподіл може ускладнити ситуацію щодо поширення ВІЛ/СНІДу у великих містах (де, як правило, й розташовані більшість вищих навчальних закладів).

Другим за впливовістю чинником поширення ВІЛ-інфекції є безладне статеве життя, зокрема, практика надання сексуальних послуг за гроші. Істотно зменшити ризик ВІЛ-інфікування в се­редовищі комерційного сексу можливо за рахунок використання під час статевого акту запобіжних засобів (одними з найбезпеч­ніших серед яких є презервативи).

Таблиця 3.16. Розподіл відповідей на запитання: "Як Ви вважаєте, чи повинна держава забезпечувати наркоманів чистими шприцами для попередження і профілактики СНІДу?" залежно від місця проживання

і закладу навчання, %

Відповідь	Місце проживання	Типнавчального закладу
Обласний центр	Місто	Село	Школа (ліцей, гімназія)	>> в	ВНЗ І-И рів­нів акре­дитації	ВНЗ Ш-ГУ рі­внів акре­дитації
Так			ЗІ	ЗО
Ні				зо		ЗО
Важко відповісти							ЗО

Понад 41% молодих людей вважають, що держава має забезпечу­вати жінок секс-бізнесу презервативами, 28% респондентів заперечу­ють це, а 31 % не мають визначеної позиції із цього приводу. На наш погляд, такі результати відбивають у цілому "громадську думку" щодо проблеми проституції та шляхів її розв'язання. Більш детально розпо­ділення даних за віком та статтю наведено у табл. 3.17.

Таблиця 3.17. Розподіл відповідей на запитання "На вашу думку, чи по­винна держава забезпечувати проституток презервативами для запобі­ гання та профілактики СНІДу?" за віком і статтю, %

Відповідь		Вік, роки		Стать
15-16	17-18	19-22	Дівчата	Хлопці
Так
Ні
Важко відпо­вісти

Як бачимо, молодь розподілилася майже порівну: від 40 до 43% -ті, хто позитивно оцінює доцільність такого шляху розв'язання про­блеми запобігання поширенню ВІЛ/СШДу, від 23 до 30% респонден-

тів не мають власної думки із цього приводу, від 27 до 32% - ті, котрі негативно ставляться до перспективи в такий спосіб запобігти розпо­всюдженню інфекції. Юнаки схвально ставляться до забезпечення жі­нок секс-бізнесу презервативами за рахунок держави частіше за дів­чат. Найбільше ствердних відповідей отримано від молодих респондентів у Запорізькій та Львівській областях (понад 50%, а та­кож від мешканців Києва - близько 45%).

При аналізі розподілу відповідей за місцем проживання та закла­дами навчання виявлено, що майже третина молодих мешканців українських сіл вважають за непотрібне застосування державою тако­го методу боротьби зі СНІДом, а понад 35% не вирішили для себе цього складного питання або навіть не замислювалися над ним. Стве­рдні відповіді отримано від половини мешканців обласних центрів і по 40% від міського населення. Більш схильні схвалити такі заходи школярі (40%), студенти ПТУ (47%) та ВНЗ Ш-ІУ рівнів акредитації (44%). Частіше за інших вагалися з відповіддю студенти ВНЗ І—IX рів­нів акредитації (41 %).

Таким чином, можна зробити такі висновки:

• Більшість української молоді достатньо поінформована щодо проблем ВІЛ-інфекції та СНІДу, в цілому адекватно сприймає небез­пеку їх розповсюдження.

• Рівень обізнаності молодих людей стосовно шляхів поширення ВІЛ/СНІДу має відчутні регіональні відмінності. Найбільш інформо­ваною виявилася молодь Запорізької та Миколаївської областей, най­менший відсоток поінформованих у Львівській області (68%).

РОЗДІЛ ЧЕТВЕРТИЙ

Дата добавления: 2015-07-14