Що таке соціалізація – основні визначення

Прийдешні зміни суспільства потенційно містяться не лише в тенденції, що існують в даний час в соціальній, економічній і політичній сферах, але і в ціннісних орієнтаціях і менталітеті молодих людей, які через деякий час складуть значну частину працездатного населення країни.

Саме молодь в даний час здебільшого підтримує економічні реформи і є соціальною базою для реальної макроекономічної трансформації. Підтримка економічних перетворень молодими людьми тісно пов'язана з їх очікуваннями підвищення рівня життя, професійного зростання, досить високим освітнім рівнем, відсутністю у них стійких стереотипів в економічному мисленні. Однак знання і установки молодих людей, які вони отримують у процесі навчання в навчальних закладах і, пов'язані з очікуваннями роботи в сучасних умовах на новітній техніці, не відповідають реаліям виробництва.

Ситуація у галузі дослідження молодіжної проблематики свідчить про те, що цілісного уявлення про молоді ще не склалося, і у дослідників немає чітких відповідей на ключові питання: Який герой нашого часу? На кого орієнтована молодь?

Відповіді на ці питання можна отримати, тільки проаналізувавши зміни, що відбуваються в молодіжному середовищі. Для цього нам перш за все, необхідно визначити, що ж таке соціалізація, які ознаки для неї характерні і які функції вона виконує.

Американський соціолог Нейл Смелзер визначає соціалізацію як «процес формування вмінь і соціальних установок індивідів, що відповідають їх соціальним ролям»[1]. Польський соціолог академік Ян Щепанський визначив соціалізацію як «впливу середовища в цілому, які долучають індивіда до участі в суспільному житті, вчать його розумінню культури, поведінки в колективах, утвердження себе і виконання різних соціальних ролей»[2]. «Соціалізація пише В. С. Кон, - близька російському слову виховання», значення якого значно ширше англійської, незважаючи на їх тотожну етимологію. Але виховання передбачає, насамперед, спрямовані дії, за допомогою яких індивіду свідомо намагаються прищепити бажані риси і властивості, тоді як соціалізація поряд з вихованням включає ненавмисні, спонтанні дії, завдяки яким індивід прилучається до культури і стає повноправним членом суспільства»[3].

У різних словниках соціалізація визначається як:

1) «процес засвоєння індивідом протягом його життя соціальних норм і культурних цінностей того суспільства, до якого він належить» [4].

2) «як процес засвоєння й подальшого розвитку індивідом соціально-культурного досвіду» [5]

3) як «процес становлення особистості, навчання і засвоєння індивідом цінностей, норм, установок, зразків поведінки, властивих даному суспільству, соціальної спільності, групі»[6].

4) як «складний, багатогранний процес включення людини в соціальну практику, придбання їм соціальних якостей, засвоєння суспільного досвіду і реалізації власної сутності допомогою виконання певної ролі у практичній діяльності»[7].

5) Соціалізація – процес засвоєння індивідом зразків поведінки, психологічних механізмів, соціальних норм і цінностей, необхідних для успішного функціонування індивіда в даному суспільстві.[8]

Дата добавления: 2015-07-11