Формування в учнів знань з основ кольорознавства на уроках ОМ. Методи та прийоми роботи вчителя.

Мета і завдання викладання ОМ в школі на сучасному етапі.

Завдання викладання образотворчого мистецтва.

1. Формувати в дітей художньо-естетичне ставлення до дійсності як здатність до неспоживацького художнього пізнання світу та його образної оцінки. Це передбачає наявність таких особистісних якостей, як відчуття краси та гармонії, здатність емоційно відгукуватися на різноманітні появи естетичного у навколишньому світі, вміння помічати прекрасне у спостережуваних явищах та усвідомлювати його, потреба в спогляданні та милуванні.

2. Розвивати специфічні для художньо-творчого процесу універсальні якості особистості як основу для розвитку її творчого потенціалу, художньо-творчу уяву, оригінальне, нестереотипне асоціативно-творче мислення, художньо-образні якості зорового сприйняття, спостережливість, зорову пам’ять тощо.

3. Формувати потребу до продуктивної художньої творчості, вміння створити виразний художній образ, оригінальну композицію мовою того чи іншого виду образотворчого мистецтва; оволодівати основами художньо-образної мови і виражальними можливостями художніх технік, що дасть змогу досягти свободи вираження у творчості.

4. Формувати знання і уявлення про образотворче мистецтво, його історію та роль у житті людей, навички розуміння мови різних видів образотворчого мистецтва, усвідомлення ролі художнього образу в мистецтві; розвивати навички його сприйняття та емоційно-естетичної оцінки, культуру почуттів.

5. Розвивати сенсорні здібності дітей, що сприятиме повноцінності художньо-естетичного сприйняття та поліпшення якісного боку практичної художньо-творчої діяльності.

Формування в учнів знань з основ кольорознавства на уроках ОМ. Методи та прийоми роботи вчителя.

Методику освоєння основцветоведения молодшими школярами можна розгледіти через зв'язок уроків образотворчого мистецтва і праці за системі навчання «Образотворче мистецтво художня праця» Бориса МихайловичаНеменского.

Тож з першого класу під час уроків образотворчого мистецтва, використовуючи конкретні предмети з життя й малюнки зі своїми зображенням, пропонується знайомити учнів з назвою кольорів та відтінків – червоний, зелений, блакитний, рожевий тощо. Використовуючи акварельний фарбу, діти навчаються правильно тримати пензель, розводити фарбу водою і пробувати її колір на палітрі, потім малювати різними барвами. У процесі виконання роботи першокласники навчаються правильно вибирати і відтворювати потрібний колір.

З допомогою спеціальної таблиці дітям показують синій, червоний і жовтий кольору (основні кольору). Першокласники дізнаються, що з змішуванні основних квітів можна було одержати нові кольору – складові. Закріплення знань у змішуванні фарб щоб одержати нового кольору відбито при малюванні з натури осіннього листя.

У другому класі, у процесі цілеспрямованих спостережень за кольором оточуючих предметів, об'єктів живої природи й при розгляданні барвистих картинок учні можуть помітити, кожен колір має світлий і темний відтінки. Дітям показують на палітрі, як отримати світлу фарбу в акварелі (при цьому її розбавляли водою).

На уроці образотворчого мистецтваобучаемие можуть швидко засвоїти теплі і холодні кольору, порівнюючи червоні, помаранчеві, жовті кольору, з кольором вогню, сонця, а сині, блакитні, зелені кольору, з кольором води та льоду. Тому запам'ятовують, які кольору називаються теплими, а які холодними.

У третьому класі вчитель знайомить учнів із спрощеною схемою колірного кола, у якому кольори містяться у певної послідовності (червоний, помаранчевий, жовтий, зелений, синій, фіолетовий). Викликані до дошки учні знаходять на схему, і називають вже відомі їм основні складові кольору фарб, теплі і холодні. Потім увагу має бути звернуто на колір секторів, що у колі друг проти друга (додаткові кольору), те що, що з сусідстві друг з одним вони дають контрастні яскраві поєднання фарб.

У четвертому класі особливу увагу звертають на особливість впливу кольору на настрій людини. Переглядаючи репродукції картин В.Перова «Трійка» і С.Григорьева «Юні натуралісти», діти переконуються у цьому, що митці, використовуючи певну колірну гаму, можуть передати стан природи у різні пори року.

Отже, зі сказаного вище можна дійти невтішного висновку, що школярі молодших класів засвоюють все основні елементицветоведения, що потенційно можуть застосовувати як у уроках образотворчого мистецтва, і під час уроків по праці. З дитинства необхідно вчити розглядати предмети, повідомивши їм про характерні риси форми, пропорцій, світлотіні, перспективи, колірну забарвленість предмета. Ці загальних положень з аналізу предметів та навколишнього світу діти закріплюють у неповній середній школі, але початковий фундамент закладається саме у початковій школі. Хоч би як будувалася індивідуальна система навчання, які б методи були покладено основою побудови зображення, повинні відповідати основних принципів дидактики.

Розвиток творчих здібностей дітей на уроках образотворчого мистецтва є одним з головних завдань. Здійснення цього завдання можливе тільки при використанні на уроці різних методів і прийомів роботи з дітьми, за допомогою яких дитину можна не тільки зацікавити, а й допомогти оволодіти технікою малювання і свідомо її застосовувати.

Формування у дітей кольоросприйняття здійснюється за допомогою таких методів і прийомів:

В· Словесних: бесіда, розповідь

В· Наочних: демонстрація, показ, ілюстрація.

В· Практичних: досвід, практична робота дітей.

Найефективнішим при роботі з молодшими школярами є казкова та ігрова форма підношення навчального матеріалу, застосування проблемних ситуацій.

Казка - це особлива ситуація на уроці, в яку дитина «занурюється» з великим бажанням.

Змішання фарб, нові знайомства, несподівані подорожі (в казкову країну трьох чарівних майстрів), що здійснюються в руслі казкового оповідання, сприймається дітьми емоційно, глибоко переживається. Швидко запам'ятовується казковий сюжет, а разом з ним все, що повинен знати учень.

Урок може бути грою. Важливою умовою впливу гри є участь самих дітей не тільки в проведенні ігор, а й у їх створенні.

Активізувати процеси сприйняття може діалогова форма спілкування, при цьому не можна дітям нав'язувати чужу волю. Це може призвести до недовіри власній інтуїції і неприйняттю власного враження. Учитель залежно від своєї творчої уяви може придумувати і використовувати різноманітні види діяльності. Але щоб не вжив вчитель, важливо враховувати, що різноманітність видів діяльності учнів саме по собі не забезпечує їх активності, якщо воно не обумовлено метою уроку, не є її виразом. Для більш ефективного сприйняття кольору, форми і мистецтва в цілому, на уроці образотворчого мистецтва доцільно використовувати казково - ігрову форму підношення матеріалу. Вона сприяє створенню емоційної атмосфери уроку.

Ще один прийом - використання ігрових технологій. Знання, закріплені емоцією, як правило, - основа переконань, так як ці знання не тільки відомі учневі, а й пережиті ім.

Застосування на уроці проблемних ситуацій у процесі гри сприяє якнайшвидшому їх вирішенню. Гра, яка використовується вчителем як засіб для засвоєння досліджуваного матеріалу, допомагає організувати в потрібному напрямку сприйняття учнів, організовує обстановку захопленості предметом, сприяє вільної творчої діяльності.

Вже з перших уроків учень уподібнює свої дії, переживаючи два стани - творця-художника, з одного боку і критика-глядача, з іншого.

Встаючи на позиції художника, виконуючи практичну роботу тими ж художніми матеріалами, що і справжній художник, школяр вчитися розуміти творчий процес створення творів майстром, адже в результаті образотворчої діяльності він проходить ті ж етапи, що і справжній художник.

Дата добавления: 2015-07-11