Художньо-практична діяльність дітей - п’ятирічок

Дошкільникам доступні майже всі види художньої діяльності - переказ та аналіз літературних творів, оволодіння технічними прийомами та методами, художня майстерність. Ці види художньої діяльності мають велику своєрідність, яка виражається у правдивості зображуваного. Вже на цьому етапі відбувається розвиток художньо-творчих здібностей дітей, які ви­являються в умінні музично-зумовлено, граційно, розкуто рухатися, у володінні навичками зображення по­зитивних і негативних образів, в умінні розрізняти за­соби художньої виразності різних видів образотворчої діяльності: малювання, ліплення, аплікація, робота з природним матеріалом.

Творчість дітей насамперед виявляється у власному ставленні до реального світу і творів мистецтва. Спочатку народжується бажання створити образ, а потім способи перетворення його в життя; діти комбінують свої враження, отримані від ознайомлення з творами художнього мистецтва. І в цьому разі дитина не лише копіює побачене, а й передає своє ставлення до нього. Отже, у дошкільному віці спостерігаються паростки творчості, які виявля­ються у розвитку здібностей до створення задуму і його реалізації, в умінні комбінувати свої знання, у переданні емоційного стану і почуттів через рухи, міміку, жести та художній образ. Але для розвитку художніх творчих здібностей у дітей необхідне відповідне навчання, під час якого діти оволодівають способами образного вираження і відображення свого задуму у слові, малюнку, танці, драматизації.

Навчання спонукає дитину до осмисленого художнього прояву, викликає позитивні емоції, розвиває творчі здібності. Доцільність навчання навичок художньої діяльності не лише в тому, щоб надати дітям знання і навички у малюванні, читанні віршів, а й у тому, щоб викликати в них зацікавленість і бажання до самостійної творчої діяльності, уміння передавати свої думки, почуття, стан, настрій, образи фантазії через художнє слово, образотворчу діяльність, музичну творчість, виразні рухи у міру своїх індивідуально-вікових можливостей і вдосконалення їх під керівництвом дорослого.

Особливості техніки образотворення дошкільнят:

· малюють те, що знають і відчувають, а не те, що бачать;

· використовують традиційні символи передання внутрішнього стану;

·спонтанно використовують кольори, не розуміючи символіки, колір для них є способом передання внутрішнього стану;

·докладають великих зусиль для контролю зором рухів руки, намагаються утримувати в полі зору весь об'єкт зображення з його складною конфігурацією, не володіючи способом входження в графічний образ;

· люблять працювати з різним матеріалом, охоче конструюють із деталей конструкторів, навіть не знаючи їх назв і призначення.

Цілі образотворчої діяльності:

· організаційний аспект - кожна дитина є активним учасником творчої групи, що найповніше задовольняє її потребу у спілкуванні.

· комунікативний аспект - кожна дитина володіє художнім стилем мовлення, конструює самобутні вербально-художні тексти, назви до малюнків та виробів.

· особистісний аспект - кожній дитині забезпечується можливість вибору особистісно-цінних матеріалів і кольорів.

· процесуальний аспект - дорослий має гарантувати формування безпечних прийомів роботи з інструментами, почуття відповідальності за підтримання порядку на робочому місці.

Умови розвитку художньо-творчих здібностей дітей:

· співпраця з з родинами вихованців, проведення для них днів відкритих дверей, організація за їхньою участю виставок дитячих художніх робіт;

· систематичне консультування батьків щодо того, як стимулювати інтелектуальний та художній розвиток малят;

· створення художніх студій та гуртків за уподобанням;

· обладнання центрів образотворчої діяльності;

· влаштування куточків і зон мистецької діяльності для самостійної роботи дітей, розміщення в них необхідних матеріалів, інструментів;

· проведення комплексних занять, занять у вигляді загадок, вправ, подорожей, із різними варіантами завдань, робота з підгрупами, об'єднання за інтересами та нахилами.

Вплив педагога на творчу активність дітей п’ятирічного віку.

Вплив педагога на творчу активність вихованців здійснюється в двох напрямах. Це, по-перше, створення комплексу умов, що сприяють творчості, по-друге - ознайомлення дітей з логічною поетапністю творчого пошуку.

Комплекс умов - поняття містке. Воно передбачає встановлення в групі атмосфери зацікавленого і доброзичливого ставлення з боку дорослих і однолітків до творчих спроб кожної дитини, організацію виставок робіт для стимуляції творчості, забезпечення матеріальних умов (приміщення, обладнане за гігієнічними і естетичними вимогами, різноманітні якісні матеріали для малювання, аплікації, ліплення, конструювання тощо).

У роботі зі старшими дошкільниками творчі завдання розв'язуються в двох напрямах: вихователь пропонує дітям загальну тему або кожна дитина сама обирає її. Відповідно визначаються зміст і методика керівництва діяльністю дітей.

Окреслюючи тематику творчих завдань, вихователь обов'язково зважає на вік дітей, загальний рівень їхньої підготовки, оточення, у якому вони живуть, особливості природи рідного краю (степ, ліс, море, гори тощо), професії батьків та ін. Під час розробки теми педагог звертає увагу на правильний добір опорних об'єктів. Вони допомагають зосередити увагу дітей на головному, найціннішому щодо пізнавального, - морального й естетичного впливу. Крім того, ці об'єкти стають своєрідною підказкою в доборі смислового центру майбутніх композицій. Джерелами інформації про них можуть бути навколишня дійсність, твори образотворчого мистецтва, художня література, діафільми тощо. Форми організації ознайомлення дітей з необхідними об'єктами теж різноманітні. Це - екскурсія, прогулянка, зустріч з учасниками події, гра, трудова діяльність, заняття тощо. А методи ознайомлення - спостереження, обстеження, розповідь тощо.

Вихователь також чітко визначає навчальні цілі, які досягатимуться під час підготовки дітей до виконання творчого завдання: ознайомлення з засобами обстеження об'єктів, елементами зображувальної грамоти (малюнок, лінія, колір, композиція), технічними прийомами роботи з різними матеріалами.

Первинні художні уявлення накопичуються в дітей підчас попередньої роботи. Спеціально організовують обстеження тих об'єктів, які діти раніше не розглядали або недостатньо запам'ятали їх. Ознаки решти об'єктів закріплюють у повсякденному житті під час прогулянок та екскурсій. У процесі зображення (з натури, з пам'яті і за уявленням) обраних об'єктів діти оволодівають відповідними елементами зображувальної грамоти і технічними прийомами роботи з різними матеріалами. Ознайомити малят із правилами і прийомами композиції (способами виділення головного об'єкта, прийомами підсилення вираження руху або зображення багатоплановості з використанням елементів лінійної перспективи тощо) допоможуть завдання із сюжетного малювання.

Звісно, творчий процес може набути розгорнутого характеру лише за наявності в дітей певного життєвого і зображувального досвіду. А він, як відомо, накопичується поступово.

Творчість відкриває в дитячій душі ті потаємні куточки, в яких дрімають джерела добрих почуттів.

Важливим завданням сьогодення є становлення творчо активної особистості, здатної вносити прогресивні зміни в життя суспільства, здійснювати вибір, ставити й розв'язувати проблеми, бути винахідливими, мати творчу уяву.

Як відомо, одним із основних завдань дошкільного закладу, на що, зокрема, спрямовує програма «Дитина», є забезпечення належних умов для повноцінного, своєчасного й різнобічного розвитку дитини з метою виховання ініціативної, творчої особистості.

Це завдання вимагає від вихователя переорієнтуватись у виборі методів організації занять з різних видів діяльності дітей: перейти від репродуктивних методів до продуктивних (творчих, дослідницьких).

Саме такі можливості надає художня творчість. Не володіючи достатньою мірою навичками читання, письма, усного мовлення, малі діти, як правило, віддають перевагу художнім засобам самовираження. Вони є для них водночас і засобами адаптації до зовнішнього світу, і засобами спілкування з довкіллям. Саме тому розвиток творчих здібностей дітей засобами образотворчого мистецтва є процесом природним та високоефективним. Залучаючи малюків до художньо-практичної діяльності, педагог реалізує не тільки завдання художнього виховання, а й більш глобальні — розвиває інтелектуально-творчий потенціал дітей.

Специфіка мистецької діяльності дошкільника полягає в обмеженості її технологічного аспекту, з одного боку, в поєднанні з буянням дитячої фантазії, нескінченним рядом художніх образів, з другого.

Самобутність останніх визначає мистецьку цінність духовних і рукотворних витворів дошкільнят, становить — суть дитячої творчості.

У контексті сказаного головними завданнями є:

1. Розвиток у вихованців спостережливості, уміння порівнювати, відгукуватися на красу.

2. Ознайомлення з творами образотворчого мистецтва.

3. Розвиток художніх здібностей, формування відповідних умінь.

4. Навчання дітей створюванню багатофігурних сюжетних композицій.

5. Формування особистої позиції при сприйнятті творів мистецтва та в процесі власної творчості.

6. Навчання самостійного знаходження прийомів зображення при інтеграції видів образотворчого мистецтва.

7. Організація роботи групою для втілення складного задуму.

8. Навчання створювання оригінальних саморобок з природних і штучних матеріалів.

9. Заохочування до дизайнерської діяльності, пов'язаної з благоустроєм та оформленням інтер'єру.

10. Розвиток художнього сприймання при ознайомленні з творами живопису, графіки, скульптури, декоративно-прикладного мистецтва.

11. Надання дошкільникові права вибору матеріалів, місця роботи, сюжету тощо.

12. Надання можливості проявити творчість, опертися на власний досвід.

Дошкільники ефективніше оволодіватимуть мистецтвом створення художнього образу, якщо педагог інтегруватиме різні види образотворчої діяльності. Поступово діти навчаться самостійно комбінувати різні способи зображення і матеріали, відчують смак до такої роботи. Цьому сприятиме дизайн — діяльність, художнє рукоділля, різного роду конструювання, моделювання.

Отже, головне — не технічні уміння, а базис особистісної культури дошкільника, закладений образотворчим мистецтвом як одним із впливовіших на свідомість і поведінку.

Особливу роль у становленні образотворчої діяльності відіграє розвиток у дошкільників художнього сприймання при ознайомленні з творами живопису, графіки, скульптури, декоративно-прикладного мистецтва.

Особливу роль в особистісному становленні дошкільника відіграє надання йому права вибору матеріалів, місця роботи, сюжету тощо, можливість проявити творчість, опертися на власний досвід.

Етапи зрілої творчої діяльності:

Ø Бажання виразити думку, ідею почуття.

Ø З'явлення задуму.

Ø Виношування замислу.

Ø Виконання, реалізація задуму.

Ø Кінцева оцінка отриманого результату і його доробка, якщо є не­обхідність.

Дата добавления: 2015-07-11