Тарифна політика підприємств житлово-комунального господарства: її сутність та фактори, що її визначають.

Ціноутворення в ЖКГ характеризується наступними особливостями:

чинні тарифи не повною мірою покривають місцеві витрати підприємств виробників послуг ЖКГ;

при формуванні тарифів широко застосовується перехресне субсидування, коли занижені тарифи на послуги однієї групи споживачів (населення) покриваються завищеними тарифами на надання комунальних послуг інших споживачів (підприємства й організації);

тарифи мають витратний характер, оскільки більшість із них формуються виходячи з місцевих витрат;

має місце значна розмаїтість рівнів і видів тарифів у зв'язку з територіальними розходженнями виробництва й споживання послуг; у багатьох випадках настільки значна диференціація в тарифах на однакові послуги економічно не обґрунтована;

передбачається соціальна орієнтація тарифів для населення, обумовлена наданням житлово-комунальних послуг на пільгових умовах; занижений рівень тарифів передбачає наявність системи бюджетних дотацій;

у тарифах практично не враховуються якісні параметри надаваних послуг, а також умови їхнього виробництва й споживання.

Важливу роль у проведенні тарифної політики грають дотації й компенсації.

Дотації – кошти, що спрямовуються з місцевого бюджету на покриття збитків, що виникають у виробників послуг у результаті неповної їхньої оплати населенням.

Компенсації (субсидії) – безготівкова форма розрахунків держави з населенням по оплаті житла й комунальних послуг. Надаються громадянам органами влади й органами місцевого самоврядування в межах соціальної норми площі житла й нормативів споживання комунальних послуг з урахуванням прожиткового мінімуму, сукупного доходу родини й діючих пільг.

Методи розрахунку житлово-комунальних тарифів.Ціна на утримання житла й надання комунальних послуг складається з витрат, необхідних для виробництва й реалізації послуг, і прибутку, що забезпечує рентабельність житлово-комунальних підприємств.

Щоб забезпечити стійке функціонування й розвиток житлово-комунальних підприємств, при формуванні тарифів на житлово-комунальні послуги необхідно передбачити, щоб вони покривали наступні витрати виробників:

податкові збори й обов'язкові платежі виробників; кошти, необхідні для інвестування в основні й оборотні кошти;

погашення кредитів, пов'язаних з підвищенням рівня житлово-комунальних послуг;

відрахування до фонду споживання (для створення додаткових стимулів до підвищення ефективності діяльності підприємства).

Інший метод - упорядкування державного регулювання тарифів у галузях природних монополій. Такий спосіб є найбільш відомим і апробованим на практиці для впливу на монополістів.

Дата добавления: 2015-07-11