Методи міжбюджетного вирівнювання.

Студенту слід мати на увазі, що одним із центральних питань бюджетного федералізму є бюджетне вирівнювання. Розрізняються вертикальне й горизонтальне вирівнювання.

Вертикальне вирівнювання означає усунення невідповідностей між рівними функціями регіональних бюджетів і надходженнями, закріпленими за даним бюджетним рівнем. Центральний уряд, маючи набагато більшими, ніж будь-який регіон, можливостями економічного регулювання й обсягами податкових надходжень, повинне компенсувати дисбаланс регіональних бюджетів за рахунок коштів, акумульованих на рівні державного бюджету.

Що стосується регіональної й місцевої влади, то принцип вертикальної збалансованості покладає на них:

по-перше, відповідальність за фінансове забезпечення закріплених за ними функцій і надання населенню відповідних послуг або безпосередньо державними установами й організаціями, або через приватний сектор;

по-друге, обов'язок ефективно використовувати свої права по збереженню й збільшенню власного дохідного потенціалу.

Горизонтальне вирівнювання означає пропорційний розподіл податків між бюджетами територій для усунення (або зниження) нерівності в їх податкових можливостях. Такі прояви нерівності регіонів розглядаються в теорії бюджетного федералізму як форма прояву соціальної нерівності, викликувана територіальним фактором.

Важливо усвідомлювати, що саме по собі система бюджетне вирівнювання аж ніяк не є вирішальною ознакою бюджетного федералізму, тому що воно може мати місце й в унітарній державі.

Існує бюджетне вирівнювання й усередині регіону, у взаєминах з місцевими органами влади. Бюджетне вирівнювання, таким чином, по своїй сутності виступає як об'єктивно необхідний спосіб функціонування бюджетної системи єдиної держави, єдиної фінансової й економічної системи суспільства. Воно поєднує державу і його громадян і має своїм завданням досягнення бюджетної забезпеченості населення кожного регіону на рівні не нижче середньо державного.

В основі будь-якого бюджетного розподілу завжди лежить норматив. Фінансовий норматив за Бюджетним кодексом визначається діленням загальної суми фінансових ресурсів, які пов'язані з певною ціллю, на кількість мешканців чи кількість споживачів такої соціальної послуги.

В кінці ж слід відмітити, що Бюджетним кодексом детально регулюються міжбюджетні трансферти всіх місцевих бюджетів за виключенням бюджетів районів у містах, бюджетів сіл, селищ, міст районного значення та їх об'єднань. Здійсненням трансфертів для таких бюджетів займаються певні міські та районні ради.

Питання до самоконтролю:

Що собою представляюьб міжбюджетні трансферти?

Які існують моделі бюджетного федералізму, що використовуюся при формуванні міжбюджетних відносин?

Які міжбюджетні трансферти у Державному бюджеті України можуть пе­редбачатися для місцевих бюджетів?

Що означає принцип субсидіарності?

Дата добавления: 2015-07-11