Позабюджетні фонди

– це кошти держави, що мають цільове призначення і не включаються до Державного бюджету. Позабюджетні кошти знаходяться в розпорядженні центральних і місцевих органів влади і є складовою фінансових ресурсів місцевого рівня. Позабюджетні фонди формуються за рахунок відповідних податків, зборів, субсидій із Державного бюджету. Вони розширюють можливості державних органів влади в регулюванні суспільних процесів.

– це різноманітні позабюджетні фонди грошових ресурсів. Вони, як правило, акумулюються на окремих рахунках, використовуються за цільовим призначенням для фінансування конкретних програм чи заходів. Утворення та функціонування таких фондів здійснюється на основі законодавства й положень про ці інститути, що затверджуються представницькими органами місцевої влади.

Кошти місцевих позабюджетних фондів – сукупністю фінансових ресурсів, які перебувають у розпорядженні місцевих органів влади і мають цільове призначення, або формою утворення та використання коштів, які утворюються поза бюджетом.

Головне призначення державних цільових фондів полягає у:

— забезпеченні соціального захисту населення шляхом виплати пенсій та субсидій, фінансування соціальної інфраструктури;

— сприянні економічному розвитку держави за допомогою фінансування, субсидування, кредитування вітчизняних підприємств;

— фінансуванні природоохоронних заходів;

— наданні позик та кредитів.

До державних цільових позабюджетних фондів, відносяться соціальні позабюджетні фонди:

- Пенсійний фонд України. Джерелами формування коштів Пенсійного фонду є: страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування; інвестиційних дохід, який може бути отриманий від інвестування резерву коштів для покриття дефіциту бюджету Пенсійного фонду в майбутніх періодах; кошти державного бюджету та цільових фондів, що перераховуються до Пенсійного фонду у випадках, передбачених законодавством; суми від фінансових санкцій, застосованих до юридичних та фізичних осіб за порушення встановленого порядку нарахування, обчислення та сплати страхових внесків та використання коштів Пенсійного фонду, а також суми адміністративних стягнень, накладених відповідно до закону на посадових осіб та громадян за ці порушення; благодійні внески юридичних та фізичних осіб; добровільні внески; інші надходження відповідно до законодавства.

- Фонд соціального страхування України з тимчасової втрати працездатності. Кошти цього фонду формуються за рахунок: страхових внесків роботодавців застрахованих осіб; асигнувань з Державного бюджету України; сум штрафів, санкцій і пені, застосованих до посадових осіб і страхувальників; інших надходжень, передбачених законодавством.

- Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. До основних джерел фінансування фонду належать: внески підприємств, установ, організацій на загальнообов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття; штрафні санкції внаслідок порушень нормативно-правових актів; кошти Державного та місцевих бюджетів; благодійні та інші внески.

- Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань). Фінансування фонду здійснюється за рахунок внесків роботодавців; платежів, при ліквідації страхувальника; прибутку, одержаного від розміщення тимчасово вільних коштів фонду на депозитних рахунках; штрафів та пені з підприємств та з працівників, винних у порушенні вимог нормативних актів з охорони праці; добровільних внесків та інших надходжень, отримання яких не суперечить законодавству.

52. На що спрямовуються видатки місцевих бюджетів:

Місцеві бюджети — це фонди фінансових ресурсів, що мобілізуються й витрачаються на відповідній території. Система місцевих бюджетів є в усіх країнах світу. Проте її розвиток і функції зумовлені низкою національних, політичних, економічних та інших факторів. Найбільший вплив мають економічні та політичні фактори.

Видатки місцевих бюджетів — це економічні відносини, що виникають у зв'язку з фінансуванням власних і делегованих повноважень місцевих органів влади.

Видатки місцевих органів влади, залежно від їхніх завдань, у більшості країн поділяються на декілька функціональних видів: обов'язкові, факультативні та на фінансування делегованих повноважень.

Обов'язкові видатки спрямовані на виконання обов'язкових завдань, що покладаються на органи місцевої влади з метою забезпечення певних стандартів послуг у масштабах усієї країни, а також видатки, пов'язані з їхніми борговими зобов'язаннями за кредитами та позиками.

Факультативні видатки здійснюються для реалізації завдань у межах власної компетенції, а також так званих добровільних та факультативних обов'язків. Ще один вид видатків — видатки для реалізації делегованих (доручених) центральною владою завдань*

Крім функціонального поділу, є поділ видатків відповідно до їхнього економічного призначення: поточні (адміністративні) і капітальні (інвестиційні).

Поточний бюджет використовується з метою виконання як власних, так і делегованих повноважень.

Кошти поточного бюджету спрямовуються на фінансування установ і закладів виробничої та соціальної інфраструктури, що утримуються за рахунок бюджетних асигнувань, а також на фінансування заходів щодо соціального захисту населення.

Кошти бюджету розвитку спрямовуються на реалізацію програм соціально-економічного розвитку відповідної території, пов'язаних зі здійсненням інвестиційної та інноваційної діяльності, а також на фінансування субвенцій та інших видатків, пов'язаних із розширеним відтворенням.

Бюджетным кодексом предусмотрены критерии размежевания видов расходов между местными бюджетами. Такое размежевание осуществляется на основе принципа субсидиарности с учетом критериев полноты предоставления услуги и приближения ее к непосредственному потребителю. Согласно этим критериям виды расходов делятся на следующие группы:

1) первая группа - расходы на финансирование бюджетных учреждений и мероприятий, которые обеспечивают необходимое первоочередное предоставление социальных услуг, гарантированных государством, и которые расположены ближе к потребителям (осуществляются из бюджетов сел, поселков, городов и их объединений);

2) вторая группа - расходы на финансирование бюджетных учреждений и мероприятий, обеспечивающих предоставление основных социальных услуг, гарантированных государством для всех граждан Украины (осуществляются из бюджетов городов республиканского АРК и городов областного значения, а также районных бюджетов);

3) третья группа - расходы на финансирование бюджетных учреждений и мероприятий, обеспечивающих гарантированные государством социальные услуги для отдельных категорий граждан, или финансирование программ, потребность в которых существует во всех регионах Украины (осуществляются из бюджета АРК и областных бюджетов).

Из бюджетов городов Киева и Севастополя осуществляются расходы всех трех групп.

Дата добавления: 2015-07-11