Опис методик дослідження

З метою вивчення психологічних особливостей батьківської відповідальності було використано такі методики: анкета «Відповідальність» – (автор В. П. Прядеін), спрямована на виявлення рівня розвитку відповідальності [17]; опитувальник «Взаємодія батько-дитина» (автор – І.М Марковська) [11].

Опитувальник «Відповідальність»

Мета: для оцінки вираженості відповідальності був використаний опитувальник «Відповідальність», розроблений В.П. Прядеіним.

Матеріал і обладнання: опитувальник складається з 12 питань, відповідь на кожне з них оцінюється за 7-бальною шкалою, і спрямований на вивчення вираженості відповідальності.

Інструкція досліджуваному: випробуваним були виданий текст опитувальника з інструкцією і лист відповідей. Час виконання не регламентувалася.

Обробка результатів: підрахунок балів проводиться відповідно до ключа і оцінюється відповідно до набраних балів.

Аналіз результатів: сума балів від 60 до 84 свідчить про відповідальність випробовуваних, від 37 до 59 – про наявність ситуативної відповідальності, від 12 до 36 - про безвідповідальність.

Опитувальник «Взаємодія батько-дитина» (ВРР)

Мета опитування (автор – І. М. Марковська): виявлення особливостей взаємодії батьків з дітьми.

Матеріал і обладнання: опитувальник складається з 60 питань, відповідь на кожне з них оцінюється за 5-бальною системою. Опитувальник ВРР має різні варіанти: 1-й варіант для підлітків та 2-й для їхніх батьків і 3-й варіант для батьків дошкільнят та молодших школярів. Нами був використаний третій варіант.

Опитувальник пройшов перевірку на надійність і валідність. Опитувальник ВРР показав добрі діагностичні та прогностичні можливості в багатьох дослідженнях.

Інструкція досліджуваному: випробуваним були виданий текст опитувальника і аркуш відповідей, зачитувалася інструкція. Час виконання не регламентувалася.

Обробка результатів: підрахунок балів проводиться відповідно до ключа за наступними 10 шкалами:

1-а шкала: невимогливість – вимогливість батьків. Дані цієї шкали показують той рівень вимогливості батька, який проявляється у взаємодії батьків з дитиною. Чим вище свідчення по цій шкалі, тим більш вимогливий батько, тим більш високого рівня відповідальності він очікує від дитини.

2-а шкала: м'якість–строгість батька. За результатами цієї шкали можна судити про суворість, строгості заходів, що застосовуються до дитини, про жорсткість правил, які встановлюються у взаєминах між батьками та дітьми, про ступінь примусу дітей до чого-небудь.

3-а шкала: автономність-контроль по відношенню до дитини. Чим вище показники за цією шкалою, тим виражено контролює поведінку по відношенню до дитини. Високий контроль може виявлятися в дріб'язковій опіці, нав'язливості, обмежувальне. Низький контроль може приводити до повної автономії дитини, до вседозволеності, яка може бути наслідком або байдужого ставлення до дитини, або милування. Можливо також, що низький контроль пов'язаний з проявом довіри до дитини або прагненням батьків прищепити йому самостійність.

4-а шкала: емоційна дистанція–емоційна близькість дитини до батьків. Слід звернути спеціальну увагу, що ця шкала відображає уявлення батьків про близькість до нього дитини. Таке трактування цієї шкали викликана дзеркальної формою опитувальника, за якою діти оцінюють свою близькість до батьків, своє бажання ділитися з ними найпотаємнішим і важливим. Порівнюючи дані батька та дані дитини, можна судити про точність уявлень батьків, про переоцінку або недооцінку близькості до нього дитини.

5-а шкала: відкидання–прийняття дитини батьком. Ця шкала відображає базове ставлення батьків до дитини, його прийняття або відкидання особистісних якостей і поведінкових проявів дитини. Прийняття дитини як особистості є важливою умовою його сприятливого розвитку, його самооцінки. Поведінка батьків може сприйматися дитиною як приймаюча або відкидає.

6-а шкала: відсутність співпраці–співробітництво. Наявність співпраці між батьками і дітьми як не можна краще відображає характер взаємодії. Співпраця є наслідком включеності дитини у взаємодію, визнання його прав і достоїнств. Воно відображає рівність і партнерство у відносинах батьків і дітей. Відсутність такого може бути результатом порушених відносин, авторитарного, байдужого або попустітельского стилю виховання.

7-а шкала: незгоду–згода між дитиною та батьком. Ця шкала теж описує характер взаємодії між батьком і дитиною і відображає частоту і ступінь згоди між ними в різних життєвих ситуаціях. Використовуючи дві форми опитувальника – дитячу і дорослу, можна оцінити ступінь згоди не тільки по цій шкалі, але і по всіх інших шкалами, так як розбіжності між ними теж дозволяють судити про відмінності в поглядах дитини і батьків на виховну ситуацію в сім'ї.

8-а шкала: непослідовність-послідовність батька. Послідовність батька є важливим параметром взаємодії. У цій шкалі відображається, наскільки послідовний і постійний батько в своїх вимогах, у своєму ставленні до дитини, в застосуванні покарань і заохочень і т. д. Непослідовність батька може бути наслідком емоційної неврівноваженості, виховної невпевненості, що відкидає ставлення до дитини і т. п.

9-а шкала: авторитетність батьків. Результати цієї шкали відбивають самооцінку батька у сфері його впливу на дитину, наскільки його думки, вчинки, дії є авторитетними для дитини, яка їхня сила впливу. Порівняння з даними дитини дозволяють судити про ступінь розбіжності оцінок батьківського авторитету. Коли діти дають високу оцінку авторитетності батьків, то найчастіше це означає виражене позитивне ставлення до батька в цілому. Тому показники за цією шкалою дуже важливі для діагностики позитивності–негативності відносин дитини до батьків.

10-а шкала: задоволеність відносинами дитини з батьком. За даними цієї шкали можна судити про загальну ступеня задоволеності відносинами між батьками і дітьми як з тієї, так і з іншого боку. Низька ступінь задоволеності може свідчити про порушення в структурі батьківсько-дитячих відносин, можливих конфліктах або про стурбованість склалася сімейною ситуацією.

Для інтерпретації даних опитувальника ВРР можна скористатися результатами стандартизації, представленими по кожній шкалі в спеціальних таблицях.

Таблиця 2.1

Стандартизація опитувальника ВРР на вибірці батьків дошкільнят і молодших школярів

Шкали опитувальника
Процентилі
			10,5
			12,5
			14,5		16,5
			15,5		17,5
	16,5	14,5
		17,5			19,5
					21,5

Аналіз результатів (статистична обробка результатів): у ході дослідницької роботи була поставлена гіпотеза про те, що існує зв'язок між рівнем розвитку відповідальності та особливостями взаємодії батьків з дітьми.

Щоб виявити цей зв'язок були використані дані, отримані за допомогою опитувальників «Відповідальність» і тесту ВРР. Всі дані були переведені в таблицю (див. додаток), а потім піддані статистичній обробці з допомогою коефіцієнта кореляції Пірсона.

Міра зв'язку між ознаками (x, y) обчислюються за формулою:

Sxy
Rxy = ----------
Sxy, де
Sxy = (Xi - xb) (yi - yb) / n - 1
Sx = (Xi - xb) І / n-1
Sy = (Yi - yb) І / n-1
xi, yb - середнє арифметичне вибірок;
n - кількість елементів.
i = 1,2,3,4,..., n

Критичні значення коефіцієнта значущості Пірсона (Ркр.) оцінювалися за спеціальною таблицею. Кореляційний зв'язок вважається статистично значущою, якщо Р> Ркр. У результаті розрахунків було виявлено прямий взаємозв'язок між параметром відповідальності і наступними параметрами на 0,01 рівні значущості, тобто Р> 0,407:

¾ Вимогливість батьків;

¾ Контроль по відношенню до дитини;

¾ Тривожність за дитину.

¾ На 0,05 рівні значущості, тобто Р> 0,31:

¾ Строгість батька.

Дослідження проводилося впродовж на базі загальноосвітньої школи с.м.т. Биківка з учнями початкових класів лютого 2015 року. Вибірка складала 40 батьків, які мають дітей учнів початкової школи у віці 8-9 років. Таким чином, у дослідженні взяли участь 25 матерів та 15 батьків у віці від 27 до 42 років.

Дата добавления: 2015-07-11