Читайте также: |
|
балансово-розрахункового методу)
Забезпечення активного балансу поживних речовин повинно стати основним при складанні системи удобрення культур у сівозміні. Воно сприятиме не лише підвищенню врожайності та якості сільськогосподарської продукції, а й забезпечуватиме поліпшення родючості ґрунтів. Баланс поживних речовин (ΔВПР, кг/га) розраховується як
, (4.1)
де Ву - винос поживних речовин з урожаєм (табл. 3.1), кг/га, ВА – газоподібні втрати поживної речовини з добрив (ВА = 0,15·НA)(НA – норма азотних добрив (табл. 3.1), кг/га (тільки для азоту), ВВ – вимивання в більш глибокі шари ґрунту (ВВ = 0,05·НA на суходолі та ВВ = 0,1·НA на зрошенні), кг/га, (тільки для азоту), НМ – надходження з мінеральними добривами (табл. 3.1), кг/га, ВОД – надходження з органічними добривами (табл. 3.1), кг/га, ВН – надходження з насінням (додаток 16), кг/га, ВБК – надходження за рахунок фіксації бульбочковими бактеріями в симбіозі з бобовими культурами, кг/га, (тільки для азоту), ВА – надходження з атмосфери за рахунок опадів(в середньому - 12 кг/га азоту) та несимбіотичної фіксації азоту вільноживучими мікроорганізмами (в середньому - у ґрунтах Лісостепу - 10, Степу - 8 кг/га азоту).
Кількість азоту, яка надійшла у ґрунт з атмосфери за рахунок фіксації бульбочковими бактеріями в симбіозі з бобовими культурами, визначається рядом факторів. Різні бобові культури характеризуються неоднаковою здатністю фіксувати азот. Чим вищий урожай, тим більша кількість азоту повітря фіксується бобовою культурою. Кількість азоту, що фіксується бульбочковими бактеріями в симбіозі з бобовими культурами визначається врожаєм культур і величиною кореневої системи:
, (4.2)
де УБ – урожайність бобової культури (т/га) (додаток 1), ВА – винос азоту 1 т урожаю (додаток 5)(кг/га), kЗ – коефіцієнт, який показує на співвідношення між вмістом азоту у врожаї та кореневих та пожнивних рештках (становить для люцерни - 1,3, для конюшини та еспарцету - 1,2, сої, гороху та інших бобових - 0,25), f – частка азоту, що фіксується бульбочковими бактеріями (становить для люцерни – 0.70, для конюшини та еспарцету – 0,75, сої – 0,55, гороху та інших бобових - 0,45).
Результати розрахунків заносяться в таблицю 4.1.
Висновок: розроблена система удобрення культур в сівозміні забезпечує позитивний баланс по азоту та негативний баланс по фосфору та калію. Згідно орієнтовних норм мінеральних добрив для Степу (додаток 11), можна запропонувати збільшити норми добрив під культури, де спостерігається від’ємний баланс поживних речовин, а саме внести при посіві Р10 під цукровий буряк, ярий ячмінь, люцерну(в обидва поля), кукурудзу на зерно і сою, що зменшить від’ємний баланс на 60 кілограм. А також запропонувати внести К130 під цукровий буряк, К30 сою(в обидва поля), К30 під кукурудзу на зерно і сою, що зменшить від’ємний баланс по калію на 250 кілограм.
Таблиця 4.1
Баланс поживних речовин у сівозміні № 17
Дата добавления: 2015-07-11; просмотров: 131 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Нормативного методу) (для сівозміни № 17). | | | Економічна ефективність використання добрив |