Фізіологічні особливості сну

Види сну. У людини і багатьох тварин період сну і неспання приурочений до добової зміни дня і ночі. Такий сон називається монофазним. Якщо ж зміна сну і неспання відбувається кілька разів в добу, сон називається поліфазним. Періодичний щодобовий сон дорослої людини, як правило, є монофазним, іноді дифазним (двічі в добу), у маленької дитини спостерігається поліфазний тип сну.

У ряду тварин спостерігається також сезонний сон (сплячка), обумовлений несприятливим для організму умовами середовища: холод, засуха і так далі.

Окрім перерахованих, описано ще декілька видів сну: наркотичний (що викликається різними хімічними або фізичними агентами), гіпнотичний і патологічний. Останні три види сну зазвичай розглядають як наслідок нефізіологічних дій на організм людини або тварини.

Наркотичний сон може бути викликаний різного роду хімічними діями: вдихання пари ефіру, хлороформу, введенням в організм різного роду наркотиків, наприклад, алкоголю, морфію і інших. Крім того, цей сон може бути викликаний електронаркозом (дія переривистого електричного струму слабкої сили).

Патологічний сон виникає при анемії мозку, мозковій травмі, наявності пухлин у великих півкулях або поразці деяких ділянок стовбура мозку. Сюди ж відноситься і летаргічний сон, який може виникнути як реакція на сильну емоційну травму і може тривати від декількох днів до декількох років. До явищ патологічного сну слід віднести також і сноходіння (сомнабулізм), фізіологічні механізми якого до цих пір невідомі.

Особливий інтерес викликає гіпнотичний сон, який може бути викликаний гіпнотичною дією обстановки і діями гіпнотизера. Під час гіпнотичного сну можливе виключення довільної кіркової активності при збереженні часткового контакту з оточенням і наявністю сенсрмоторної діяльності.

Чергування сну і неспання спостерігається на всіх етапах еволюційних сходів: від нижчих хребетних і птахів до ссавців і людини. Поза сумнівом, що подібна універсальна організація ритмічного чергування активності і спокою має глибокий фізіологічний сенс. Добре відомо, що під час сну відбуваються значні фізіологічні зміни в роботі ЦНС, вегетативної нервової системи та інших системах і функціях організму.

До основних законів психічної діяльності людини належить циклічне чергування сну і неспання.

Проте слід зазначити і нерідкі порушення ритмічності сну, до яких можна віднести безсоння і так званий непереборний сон (нарколепсию), що виникає під час пасивної їзди на транспорті, при виконанні монотонної роботи, а також при управлінні різними транспортними засобами: автомобілем, електровозом, метро.

Стадії сну. Сон людини має правильну циклічну організацію. Протягом сну розрізняють п'ять стадій. Чотири стадії повільнохвильового сну і одна стадія швидкого. Іноді говорять, що сон складається з двох фаз: повільної і швидкої. За завершений цикл вважається відрізок сну, в якому відбувається послідовна зміна стадій повільнохвильового сну швидким сном. В середньому описується 4-6 таких циклів за ніч, тривалістю приблизно 1,5 години кожен.

Поглиблене вивчення сну стало можливим тільки після винаходу електроенцефалографії. Саме з допомогою ЕЕГ були виявлені істотні відмінності як між стадіями сну, так і між станом сну і неспання.

Перша стадія є перехідною від стану неспання до сну, що супроводиться зменшенням альфа-актівності і появою нізкоамплітудних повільних тета- і дельта-волн. Тривалість першої стадії зазвичай не більше 10-15 мин. В кінці цієї стадії можуть з'являтися короткі спалахи так званих сонних веретен, добре видимих на фоні медленноволнової активності. Проте, поки веретена сну не досягне тривалість 0,5 секунд, цей період вважається за першу стадію сну. У поведінці ця стадія відповідає періоду дрімоти з напівсонними мріяннями, вона може бути пов'язана з народженням інтуїтивних ідей, сприяючих успішності вирішення тієї або іншої проблеми.

Друга стадія займає трохи менше половини всього часу нічного сну. Ця стадія отримала назву стадії "Сонних веретен", оскільки найбільш яскравою її межею є наявність в ЕЕГ веретеноподібній ритмічній активності з частотою коливання 12-16 Гц. Тривалість цих "веретен", що добре виділяються з фонової високоамплітудної ЕЕГ із змішаною частотою коливань, складає від 0,2 до 0,5 секунд.

Третя стадія характеризується всіма рисами другої стадії, до яких додається наявність в ЕЕГ повільних дельта коливань з частотою 2 Гц і менш, займаючих від 20 до 50% епохи запису. Цей перехідний період триває всього декілька хвилин.

Четверта стадія характеризується переважанням в ЕЕГ повільних дельта коливань з частотою 2 Гц і менш, займаючих більше 50% епохи запису нічного сну. Третя і четверті стадії зазвичай об'єднують під назвою дельта-сна. Глибокі стадії дельта-сна більш виражені на початку і поступово зменшуються до кінця сну. У цій стадії розбудити людину досить важко. Саме в цей час виникають близько 80% сновидінь, і саме в цій стадії можливі напади лунатизму і нічні кошмари, проте людина майже нічого з цього не пам'ятає. Перші чотири стадії сну в нормі займають 75-80% всього періоду сну.

П'ята стадія сну. П'ята стадія сну має ряд назв: стадія "швидких рухів очей" або скорочено БДГ, "швидкий сон", "парадоксальний сон". Під час цієї стадії людина знаходиться в повній нерухомості унаслідок різкого падіння м'язового тонусу, і лише очні яблука під зімкнутими століттями здійснюють швидкі рухи з частотою 60-70 разів в секунду. Кількість таких рухів може коливатися від 5 до 50. Причому був виявлений виразний зв'язок між швидкими рухами очей і сновидіннями. Так, у здорових людей цих рухів більше, ніж у хворих з порушенням сну. Характерний, що сліпим від народження людям сняться тільки звуки і відчуття. Очі їх при цьому нерухомі. Вважається, що по інтенсивності БДГ можна судити про яскравість і емоційність сновидінь. Проте рухи очей уві сні відрізняються від тих, які характерні для розгляду об'єктів в стані неспання.

Крім того, на цій стадії сну електроенцефалограма набуває ознак, характерних для стану неспання (у спектрі переважають нізкоамплітудниє високочастотні складові). Назва "парадоксальна" виникла із-за видимої невідповідності між станом тіла (повний спокій) і активністю мозку. Якщо в цей час розбудити сплячого, то приблизно в 90% випадків можна почути розповідь про яскраве сновидіння, причому точність деталей буде істотно вища, ніж при пробудженні з повільного сну.

Парадоксальна стадія сну є у багатьох видів ссавців і навіть у деяких видів птахів. Відмічено також, що у тварин частка парадоксального сну має тенденцію збільшуватися із збільшенням ступеня розвитку кори. Проте парадоксальний сон у тварин і людини протікає по-різному. Людина в парадоксальному сні нерухома (рухаються тільки очі). У тварин рухаються вуса, вуха, хвіст, сіпаються лапи, відбуваються мигальні і смоктальні рухи, а у собак чутні навіть повискування.

Періоди БДГ сну виникають приблизно з 90 хвилинними інтервалами і продовжуються в середньому близько 20 хвилин. У нормальних дорослих ця стадія сну займає приблизно 20-25% часу, що проводиться уві сні. У немовлят ця частка значно вища; у перші тижні життя близько 80% всього дуже тривалого часу сну складає парадоксальний сон.

Потреба уві сні. Ця вітальна потреба залежить від віку. Так загальна тривалість сну новонароджених складає 20-23 години в добу, у віці від 6 місяців до 1 року - близько 18 годин, у віці від 2-х до 4-х років - близько 16 годин, у віці від 4-х до 8 років - 12 годин, у віці від 8 до 12 років - 10 годин, у віці від 12 до 16 років - 9 годин. Дорослі сплять в середньому 7-8 годин на добу.

· В середньому у дорослих процентне співвідношення між всіма стадіями сну таке:

о I стадія (дрімота) займає в середньому 12,1%

о II стадія (сонні веретена) - 38,1 %

о III стадія (дельта сон) - 14,2%

о IV стадія (дельта сон) - 12,1%

о V стадія (парадоксальний сон) - 23,5%

Існує думка, що потреба уві сні до старості знижується.
Проте встановлено, що люди старше 60 років, страждаючі різними захворюваннями сплять, як правило, менше 7 годин на добу. В той же час практично здорові люди цього віку сплять більше 8 годин на добу. При збільшенні тривалості сну у "малосплячих" літніх людей спостерігається поліпшення самопочуття. За деякими даними тривалість сну довгожителів Кавказу коливається від 9 до 16-17 годин на добу. В середньому ж довгожителі сплять по 11-13 годин. Іншими словами у міру старіння людини тривалість сну повинна збільшуватися.

Позбавлена сну людина гине протягом двох тижнів. Позбавлення сну в течії 3-5 діб викликає непереборну потребу уві сні. В результаті 60-80 годинної відсутності сну у людини спостерігається зниження швидкості психічних реакцій, псується настрій, відбувається дезорієнтація в навколишньому середовищі, різко знижується працездатність, виникає швидка стомлюваність при розумовій роботі і менша її точність. Чоловік втрачає здібність до зосередженої уваги, можуть виникнути різні порушення моторики (тремор і тики), можливі і галюцинації, іноді спостерігаються раптова втрата пам'яті і плутаність мови. При тривалішому позбавленні сну можуть виникнути психопатії і навіть паранояльниє розлади психіки.

Зміни вегетативних функцій при тривалому безсонні дуже невеликі, наголошується тільки невелике пониження температури тіла і незначні уповільнення пульсу.

У науці описано декілька випадків тривалої відсутності сну, які, разом з явищами сомнабулізму (лунатизму) і летаргічного сну до цих пір не знайшли пояснень. Найчастіше ці випадки були пов'язані з сильними психічними потрясіннями (втрата близької людини, наслідки катастрофи). Проте в більшості випадків подібні події приводять до зворотного результату - до летаргічного сну.

Повільний і парадоксальний сон в рівній мірі необхідні організму. Так, якщо будити людину кожного разу при настанні парадоксального сну, тенденція впадати в парадоксальний сон почне наростати. Через декілька днів людина переходитиме від неспання до парадоксального сну без проміжної фази звичайного сну.

Таким чином, стадії сну утворюють своєрідну систему, в якій дія на одну ланку спричиняє за собою зміну в стані іншої ланки.

Фізіологічні зміни під час сну. До найбільш характерних симптомів сну відноситься зниження активності нервової системи і припинення контакту з навколишнім середовищем за рахунок "виключення" сенсрмоторної сфери.

Пороги всіх видів чутливості (зір, слух, смак, нюх і дотик) уві сні зростають. По величині порогу можна судити про глибину сну. По-перше чотирьох стадіях пороги сприйняття збільшуються на 30-40%, тоді як в БДГ сні - на 400%. Рефлекторна функція під час сну різко ослаблена. Умовні рефлекси загальмовані, безумовні значно знижені. При цьому деякі види кіркової діяльності і реакції на певні подразники можуть зберігатися під час нормального періодичного сну. Наприклад, спляча мати чує звуки рухів хворої дитини. Таке явище отримала назва часткового неспання.

Більшість м'язів уві сні знаходяться в розслабленому стані, причому людина здатна тривало зберігати певну позу тіла. При цьому посилений тонус м'язів, що закривають віка, а також кільцевого мускула, що замикає сечовий міхур. У міру занурення в сон ритми серця і дихання сповільнюються, стаючи все більш рівномірними.

Медленноволнової сон супроводиться зниженням вегетативного тонусу - звужуються зіниці, рожевіє шкіра, посилюється потовиділення, знижується слиновиділення, знижується активність серцево-судинної, дихальної, травної і виділення систем, зменшується об'єм циркулюючої крові; спостерігається надмірне кровонаповнення легеневих судин; зменшується частота дихання, що приводить до обмеження об'єму кисню, що поступає в кров, і повільнішого видалення вуглекислого газу, тобто зменшується інтенсивність легеневого газообміну. Саме тому вночі знижується частота серцевих скорочень, а разом з нею і швидкість кровотоку.

Слід підкреслити, що, хоча в цілому уві сні знижується рівень обміну речовин, одночасно з цим активізуються процеси відновлення працездатності всіх кліток організму, інтенсивно йде їх розмноження, відбувається заміна білків.

В протилежність цьому під час парадоксального сну наступає "вегетативна буря". Дихання стає нерегулярним, неритмічним, міняючись по глибині. Можлива і зупинка дихання (наприклад, в нічному кошмарі). У чоловіків на цій стадії спостерігається ерекція статевого члена, що виникає не тільки у дорослих, але також і у немовлят.

Протягом всієї ночі у людини активізується зростання волосся і нігтів. Температура тіла людини під час сну знижується (у жінок вона падає до 35,6 а у чоловіків до 34,9 градусів). Подібні добові коливання температури - зниження вночі і підвищення вдень - спостерігаються також і у відсутності сну або при денному сні і нічному неспанні.

При деяких формах так званого гіпнотичного сну, і зокрема при каталепсії (каталепсія - застигання людини в прийнятій ним позі, іноді навіть дуже незручною, вимагаючою значної м'язової напруги), відбувається різке підвищення м'язового тонусу.

Дата добавления: 2015-07-11