ЕЕГ показники ФС.

Зміни параметрів електричній активності мозку традиційно використовуються як безпосередній індикатор динаміки рівня активації. Різним рівням неспання відповідають характерні зміни спектрального складу ЕЕГ. Для спокійного неспання типове переважання альфа-ритму, ступінь вираженості якого ще більш збільшується при закритих очах. При розплющенні очей і підвищенні рівня неспання наступає явище блокади альфа-ритму. Для активного неспання характерна десинхронізірованная ЕЕГ з переважанням високочастотних складових бета- і гамма- ритмів. При емоційній напрузі і розумовій активності в ЕЕГ може з'являтися і посилюватися тета-ритм. В стані стомлення починає виразніше виявлятися медленноволновая активність в тета- і дельта- смугах. У міру зростання стомлення тривалість цих періодів збільшується і виникає картина "гіперсинхронізації" ЕЕГ. Дельта-ритм також найбільш характерний для певної стадії сну.

Просторово-часова організація біоелектричної активності мозку і її динаміка тісно пов'язані з особливостями функціонально стани мозку, тому разом з оцінкою окремих ритмічних складових ЕЕГ використовуються характеристики їх просторово-часових стосунків, зокрема показники когерентності. Середній рівень когерентності може бути визначений для окремих частотних діапазонів (наприклад, альфа або бета) і для двох спектрів потужності по всіх частотах, узятих разом. Встановлено, що середній рівень когерентності, обчислений для симетричних крапок в різних півкулях або для двох крапок в одній півкулі, при незмінному функціональному стані виявляється індивідуально стійким і зберігає своє значення через декілька днів і місяців. Хорошим показником нормального стану мозку є також середній рівень когерентності по окремих спектральних складових (дельта, тета, альфа і бета).

Зміни ФС у здорової людини, як правило, супроводяться переструктурірованієм просторово-часових співвідношень біострумів мозку, при цьому зв'язки між окремими ділянками мозку або спектральними складовими можуть слабшати, а по інших посилюватися. Проте, як показує кореляційний аналіз, при загальній мобілізаційній готовності або із збільшенням складності виконуваного завдання може зростати інтенсивність більшості міжрегіональних зв'язків.

Динаміка вегетативних показників. При діагностиці функціональних станів з успіхом застосовуються показники серцево-судинною, мишечной, дихательной, виділенням і інших систем організму.

Наприклад, частота серцевих скорочень, сила скорочень серця, хвилинний об'єм серця, артеріальний тиск, регіональний кровотік закономірним чином міняються при зміні функціональних станів, перш за все на тлі великих фізичних навантажень. При інтенсивній роботі хвилинний об'єм може збільшитися майже вдесятеро: з 3-5 л до 25-30 л, значущо зростає частота серцевих скорочень і кровотік в скелетних м'язах, може збільшуватися кров'яний тиск.

Проте у відсутність фізичних навантажень зміни тих же показників неоднозначні. Іншими словами при одних і тих же зовнішніх подразниках можна спостерігати протилежні по напряму зміни в показниках роботи серцево-судинної системи. Ці факти мають своє закономірне пояснення.

Регуляція гемодинаміки (ударного і хвилинного об'єму крові, артеріального тиску, розподілу крові по організму) здійснюється за допомогою симпатичного і парасимпатичного відділів нервової системи. Обидва відділи, у свою чергу, знаходяться під контролем вищого вегетативного центру організму - гіпоталамуса і ряду інших підкіркових структур. Тому зміни в стані симпатичного і парасимпатичного відділів мають системний характер, тобто закономірним чином виявляються в стані більшості органів і систем.

Нижче приведені деякі специфічні реакції, за які відповідальні симпатична і парасимпатична системи:

Таблиця 3.2. Ефекти дії симпатичної та парасимпатічної нервової систем

Системы и органы	Симпатическая система	Парасимпатическая система
Зрачок	Расширение	Сужение
Слезная железа	—	Усиление секреции
Слюнные железы	Малое количество густого секрета	Обильный водянистый секрет
Сердечный ритм	Усиление	Урежение
Сократимость сердца	Усиление	Урежение
Кровеносные сосуды	В целом сужение	Слабое влияние
Скелетные мышцы	Повышение тонуса	Расслабление
Частота дыхания	Усиление	Урежение
Бронхи	Расширение просвета	Сужение просвета
Потовые железы	Активация	—
Надпочечники и мозговое вещество	Секреция адреналина и норадреналина	—
Половые органы	Эякуляция	Эрекция
Подвижность и тонус желудочно-кишечного тракта	Торможение	Активация
Сфинктеры	Активация	Расслабление

Дата добавления: 2015-07-11