Неусвідомлюване сприйняття.

Поряд з усвідомлюваними психічними процесами існує більша область несвідомих психічних явищ, зокрема, неусвідомлюване сприйняття. В 50-60-і рр. у закордонній психології було проведено багато експериментальних досліджень, присвячених проблемі неусвідомлюваного сприйняття й перцептивной захисту.

У цих дослідженнях вивчали, чи впливає емоційний зміст слів на ефективність їхнього сприйняття, упізнання й запам'ятовування. Типовий експеримент включав визначення "порогів упізнання" для різних слів — нейтральних й емоційно пофарбованих. У цілому було встановлено, що для правильного впізнання слів, що викликають негативні асоціації (наприклад: повія, насильство, смерть), випробуваним потрібно більше часу, чим для впізнання нейтральних слів (наприклад: дерево, ручка). Це дало підстави припускати, що деякий психологічний механізм контролює емоційний зміст слів у процесі їхнього сприйняття й може якимсь образом впливати на впізнання слів, утримуючи "загрозливі" слова поза усвідомленим сприйняттям. Хоча ці експерименти по перцептивной захисту були недосконалі, (у них, наприклад, не контролювали довжину слів, частоту їхньої зустрічальності й т.д.), виявлені в них ефекти знайшли підтвердження й у деяких більше пізніх і більше ретельних експериментах.

У вітчизняній науці експериментальне вивчення неусвідомлюваного або підпорогового сприйняття було здійснено Г. В. Гершуни (1977) шляхом зіставлення об'єктивних показників орієнтовної реакції, розширення зіниці, блокада альфа-ритма) і суб'єктивних звітів випробуваних при пред'явленні дуже слабких звукових або электрокожных подразників. У цих дослідженнях було показано, що ориентировочная реакция на слабкий стимул може виникати, незалежно від суб'єктивних звітів випробуваних.
У психофізіології для вивчення описаних вище явищ неусвідомлюваного сприйняття й перцептивной захисту використали метод реєстрації викликаних потенціалів (див. тему 2). У ряді експериментів із пред'явленням емоційно значимих і нейтральних слів було показано, що відповіді мозку на ці стимули й суб'єктивні звіти випробуваних про бачений не завжди збігаються. Було встановлено, що інформація про зовнішній подразник по специфічних сенсорних шляхах надходить у відповідні проекційні зони кори й переробляється там незалежно від того, перебуває людина у свідомості або без свідомості. Найбільш істотним виявився той факт, що наявність ВП (відповіді на стимул) у проекційних зонах кори не означає, що людина усвідомлює, який саме стимул йому пред'явили (Костандов, 1983). Отже, для усвідомлення сигналу недостатньо переробки інформації в проекційних зонах кори, повинен існувати нервовий механізм, що забезпечує додаткові умови усвідомлення сигналу. Цей механізм, на думку Э. А. Костандова, здійснює інтеграцію нейронної активності різних ділянок кори більших півкуль і підкіркових структур з метою найкращого сприйняття значимого сигналу. Очевидно, пише Э. А. Костандов, варто визнати існування в мозку чутливого механізму, що реагує на фізично дуже слабкі, але психологічно значимі для даної особистості, подразники. Цей механізм не забезпечує усвідомлення емоційно значимого подразника, але активізація цього механізму може приводити до цілого ряду біоелектричних і вегетативних реакцій, а також до зміни деяких психологічних функцій і станів (Костандов, 1983).

Дата добавления: 2015-07-11