Фіксатори

Пристрої, за допомогою яких контактні дроти утримуються в горизонтальній площині в необхідному положенні щодо осі шляху (осі струмоприймача), називаються фіксаторами. Вони повинні забезпечувати нормальний струмоприйом при прийнятих на даній ділянці швидкостях руху поїздів, надійний прохід струмоприймачів при віджиманні ними контактних проводів до 250 мм в будь-яких розрахункових кліматичних умовах. У конструкції фіксатора передбачена можливість регулювання зигзага контактного дроту.

Опорні або підтримуючі конструкції, на яких закріплюють фіксатори, найчастіше встановлюють з одного боку шляху. Контактний дріт підвішують із зигзагами в різні боки від осі шляху, тому для забезпечення роботи на розтягування додаткового стрижня фіксатора використовують прямі і зворотні зчленовані фіксатори. Прямі фіксатори (Рисунок 7.12, а, б) застосовують при мінусових (до опори) зигзагах контактного дроту або при горизонтальному зусиллі, що направленому від опори, виникає при зміні напряму контактного дроту; зворотні фіксатори (Рисунок 7.12, в, г) — при плюсових (від опори) зигзагах контактного дроту або горизонтальному зусиллі до опори (підтримуючому пристрою).

На перехідних опорах сполучень анкерних ділянок для фіксації неробочої анкерної гілки встановлюють тільки основні фіксатори без додаткових (Рисунок 7.12, ж, з).

На фіксуючих тросах встановлюють тільки додаткові фіксатори (Рисунок 7.12, і), на повітряних стрілках застосовують фіксатори, приведені на Рисунок 7.12, д, к.

На головних шляхах перегонів і станцій і прийомовідправних шляхах, де швидкість руху перевищує 50 км/ч, встановлюють зчленовані фіксатори (див. Рисунок 7.12, а, б, в, г), що складаються з основних і додаткових стрижнів, пов'язаних безпосередньо з контактним дротом.

В якості фксаторного ізолятор при постійному струмі застосовують ізолятори ФФ40, ФСФ70, ФСФ100. При значних навантаженнях в зворотних фіксаторах неізольованих консолей на кривих ділянках шляху радіусом 1500 м і менш і на сполученнях встановлюють стрижньові консольні або фіксаторні ізолятори КСФ70

Рисунок 7. 12. Фіксатори типів: а — ФП-3; б — УФП; в — ФО-25, г — УФО; д — ФР: е — ФГ-3; ж — ФА-3; з — ФАІ; і — з розрізними вушками; до — трубчасті для фіксації проводів повітряної стрілки; 1, 8, 9, 15,16 — ізолятори; 2 — деталь зчленування; 3 — стрижень основний; 4 і 11 — стійки прямого і зворотного фіксаторів; 5 — фіксатор додатковий; 6 — затиск фіксує; 7 і 10 — похилі і страхуючі струни; 12 і 19 — утримувачі струни і контактного дроту; 13 — коуш сталевий; 14 — стійка фіксатора УФО; 17 — сережка Ср-4,5; 18 — дріт 6БСМ1; 20 і 22 — фіксатори трубчастий і з розрізним вушком; 21, 23, 25 — затиски стиковою, хомутовий і підвісний; 24 — фіксуючий трос; 26 — стійка фіксаторна; 27 і 28 — вушка фіксаторні УФР-1" і УФН- 1"; 29 - труба 1" фіксатора; 30 і 31 — утримувачі Д1"-80 (з вушком) і Д1'-40 (без вушка)

КСФ100, ФСК 120, КСК120, а у фіксаторах при змінному струмі — ізолятори ФСФ70-25, КСФ70-25. На ізольованих консолях фіксатори ізоляторів не мають. Основні стрижні фіксаторів виготовляють з куточка. Для прикріплення ізоляторів до основного стрижня приварюють стрижень з нарізкою. Основний стрижень за допомогою двох похилих струн підвішують до троса, що несе.

На основному стрижні фіксатора закріплюють стійку, яка забезпечується вушками для додаткових фіксаторів (одного або двох). При регулюванні контактного дроту стійку разом з додатковими стрижнями фіксаторів переміщають уздовж основного стрижня і закріплюють в потрібному положенні. Додаткові стрижні виготовляють із смугової сталі завдовжки 1,2 м. Стрижень по всій довжині виштамповують, що дозволяє підвищити його жорсткість. Для шарнірного закріплення на стійці додатковий стрижень фіксатора має на одному кінці отвір, а на іншому — приварену скобу для кріплення фіксуючого затиску. Застосовують також профільні додаткові стрижні фіксаторів з алюмінієвого сплаву у вигляді швелера 35 х 2,5 мм. Такі додаткові стрижні в 1,5—2 рази легше сталевих, що покращує якість струмоприймання в опорних вузлах контактних підвісок.

У всіх випадках фіксатор встановлюють так, щоб зусилля від зміни напряму контактного дроту в плані викликало розтягування додаткового стрижня фіксатора.

При великих зусиллях (більше 200 Н) від зміни напряму контактного дроту на зовнішній стороні кривої вмонтовують гнучкі фіксатори (Рисунок 7.12, е) відповідно до табл. 7.1.

Таблиця 7.1

Дата добавления: 2015-07-11