Читайте также:
|
|
Львівський державний університет внутрішніх справ
Кафедра теорії та історії держави і права
ЛЕКЦІЯ
з теорії держави і права
ТЕМА № 14
Правові відносини
Час: 2 години
Склали:
доцент кафедри,
К.ю.н., доцент
Підполковник міліції Шишко В.В
Доцент кафедри
Кандидат юридичних наук
Капітан міліції Шевців М.Б.
Львів – 2013
Львів – 2012
Тема № 14: Правові відносини
ПЛАН:
1. Поняття та види правовідносин
2. Склад правовідносин
3. Юридичні факти
4. Поняття законності та її гарантії
ЛІТЕРАТУРА
Кельман М.С., Мурашин О.Г. Загальна теорія держави та права. – Київ, 2006. – 477с. – С. 270-282, С. 335-354.
2. Скакун О.Ф. Теорія держави і права: Підручник / Пер. з рос. — Харків: Консум, 2001. — 656 с.
Мета цієї лекції: Ознайомити студентів із поняттям та ознаками форм та джерел права.
Поняття та види правовідносин
Між людьми та їх об'єднаннями, в якому існує і постійно виникає безліч відносин (зв'язків), що потребують врегулювання певними правилами поведінки. Таких правил поведінки людей у суспільстві (соціальних норм), як розглядалось в одній з попередніх тем, існує значна кількість - норми моралі, звичаї, корпоративні норми, норми права і т. ін. Кожна з соціальних норм спрямована на регламентацію певного кола суспільних відносин. Ті суспільні відносини, які врегульовуються нормами права, називаються правовими відносинами, або правовідносинами.
Таким чином, правові відносини с результатом дії приписів норм права на відносини між різними суб'єктами. Вони мають низку ознак, що відрізняють їх від інших видів суспільних відносин, а саме:
1. правовідносини є результатом свідомої діяльності людей;
2. правовідносини нерозривно пов'язані з нормами права, виникають і здійснюються на їх основі. Єдиний виняток з цього правила становить виникнення правовідносин у разі вирішення справи на основі аналогії права;
3. У правовідносинах, згідно з приписами норм права, одна сторона (уповноважена) має право вимагати певної поведінки в Іншої сторони (зобов'язаної), що має обов'язок задовольняти вимогу уповноваженої сторони. Таким чином, якщо суб'єкти не взаємопов'язані закріпленими у праві взаємними правами та обов'язками, то правовідносини між ними виникнути не можуть;
4. у правовідносинах реалізація суб'єктивних прав і здійснення юридичних обов'язків забезпечуються можливістю застосування заходів державного примусу;
5. правовідносини - це вольові відносини між суб'єктами, тобто вони виникають за їх волевиявленням. При цьому є правовідносини, для виникнення яких потрібне волевиявлення всіх його учасників (наприклад вступ до шлюбу, договір купівлі-продажу), та правовідносини, для виникнення яких досить волевиявлення лише одного з його учасників (наприклад проведення обшуку, накладення адміністративного стягнення).
Отже, враховуючи викладені ознаки, правові відносини - це специфічні вольові суспільні відносини, що виникають і здійснюються на основі норм права, учасники яких взаємопов'язані суб'єктивними правами та юридичними обов'язками.
Види правовідносин
1. За функціональною спрямованістю норм права, на основі яких вони виникають:
- регулятивні, в яких поведінка суб'єкта повністю відповідає приписам норм права, тобто є правомірною;
- охоронні, які виникають з факту неправомірної поведінки суб'єктів як негативна реакція держави на таку поведінку.
2. За рівнем індивідуалізації суб'єктів:
- відносні, в яких точно визначені права і обов'язки всіх учасників як уповноважених, так і зобов'язаних. Так, відносною правовідносиною є купівля-продаж, у межах якої права і обов'язки сторін (продавця і покупця) визначені вичерпно й однозначно;
- абсолютні, в яких визначена лише одна уповноважена сторона, яка є носієм певного суб'єктивного права, а всі інші суб'єкти визнаються зобов'язаними не заважати здійсненню уповноваженим своїх прав. Прикладом можуть бути відносини власності, в яких завжди точно визначений власник певних об'єктів, а абсолютно всі інші суб'єкти визнаються зобов'язаними поважати і не перешкоджати здійсненню прав власника;
3. За галузями норм права:
- конституційно-правові,
- адміністративно-правові,
- кримінально-процесуальні та ін.
4. За кількістю суб'єктів:
- прості, що відбуваються лише між двома суб'єктами (сторонами), наприклад купівля-продаж, де сторонами с продавець і покупець;
- складні, учасниками яких є три і більше суб'єктів (сторін), наприклад судове засідання, сторонами якого можуть бути суд, обвинувачений, захисник, обвинувач, свідки, експерти та ін.
5. За розподілом прав і обов'язків між суб'єктами:
- односторонні, в яких кожна сторона відносно іншої має або лише права, або лише обов'язки (наприклад накладання штрафу за неоплату проїзду у міському транспорті);
- двосторонні, в яких кожна із сторін має як права, так і обов'язки(наприклад навчання студента у вищому навчальному закладі).
6. За характером дій зобов'язаного суб'єкта:
- активні, в яких зобов'язаний суб'єкт мусить вчинити певні дії;
- пасивні, в яких зобов'язаний суб'єкт повинен утриматись від вчинення певних дій.
7. За волевиявленням сторін:
- договірні, для виникнення яких необхідне волевиявлення(згода) як уповноваженої, так і зобов'язаної сторони(наприклад договір найму житлового приміщення);
- управлінські, для виникнення яких досить волевиявлення лише уповноваженої сторони(наприклад накладення адміністративного стягнення).
Дата добавления: 2015-07-14; просмотров: 90 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Порядок изменения, прекращения и расторжения Договора | | | Склад правовідносин |