Дієздатність фізичних осіб припиняється зі смертю.

Однією з форм прояву дієздатності є деліктоздатність, тобто здатність особи нести юридичну відповідальність за скоєні правопорушення.

Суб'єктами правовідносин (суб'єктами права) можуть бути:

1) індивіди (фізичні особи), з-поміж яких можна виділити такі їх групи, як:

• громадяни - особи, що мають громадянство даної держави;

• іноземці - особи, що мають громадянство іншої держави;

• біпатриди - особи, що мають громадянство двох або більше держав;

• апатриди (особи без громадянства) - особи, що не мають громадянства будь-якої держави;

2) організації та об’єднання:

• державні органи, установи, підприємства, їх посадові особи;

• недержавні організації, підприємства, установи та їх посадові особи, рухи, партії, органи громадського самоврядування;

3) соціальні спільності:

• держава в цілому;

• народ, нація;

• населення певних частин території держави;

• трудові колективи.

Слід зазначити, що серед суб'єктів цивільно-правових відносин особливе місце посідають юридичні особи, що мають такі основні ознаки:

• наявність чіткої внутрішньої структури (органів управління, підрозділів, що утворені у відповідності з необхідністю виконання певних функцій тощо);

• наявність круглої печатки і штампа з найменуванням організації;

• наявність у власності, господарському розпорядженні чи оперативному управлінні відокремленого майна;

• здатність відповідати цим майном по своїх зобов'язаннях (нести самостійну майнову відповідальність);

• наявність власного банківського рахунку;

• здатність виступати від свого імені у цивільних відносинах (набувати і здійснювати цивільно-правові права та обов'язки) від власного імені;

• здатність бути позивачем і відповідачем у суді.

Особливості правосуб'єктності юридичних осіб

Правоздатність і дієздатність юридичних осіб настає одночасно — з моменту заснування цієї особи, а ним визнається її державна реєстрація.

Обсяг дієздатності юридичної особи є спеціальним і залежить від мети й завдань, для реалізації яких вона створена та які закріплені в її статуті.

Припиняється правоздатність і дієздатність юридичних осіб також одночасно — з моменту припинення юридичної особи.

Способами припинення юридичної особи може бути її юридична ліквідація або реорганізація (поділ, злиття або приєднання).

Юридичні особи можуть бути:

- некомерційними діяльність яких спрямовується не на одержання прибутків, а для задоволення певних невиробничих потреб. Такими є, наприклад, парламент, органи виконавчої влади, всіпякі благодійні та мистецькі фонди тощо;

- комерційними, які створюються для одержання прибутку. До них належать промислові підприємства, комерційні банки, акціонерні товариства тощо.

Об'єкти правовідносин

Об'єктами правовідносин є матеріальні, духовні та інші соціальні блага, що слугують задоволенню інтересів і потреб громадян та їх організацій і з приводу яких суб'єкти вступають у правовідносини та здійснюють свої взаємні суб'єктивні права та юридичні обов'язки.

Усі можливі об'єкти правовідносин поділяють на такі види:

1) матеріальні цінності (речі, предмети, цінності), характерні головним чином для цивільних, майнових правовідносин (купівля-продаж, дарування, позика, обмін, зберігання, заповіт та ін.);

2) нематеріальні особисті цінності (життя, честь, здоров'я, гідність, свобода, безпека, право на ім'я, недоторканість особи), типові для кримінальних і процесуальних правовідносин;

3) поведінка, дії (бездіяльність) суб'єктів, різного роду послуги і їх результати. Це головним чином правовідносини, які складаються у сфері побутового обслуговування, господарської, культурної та іншої діяльності;

4) засоби виробництва - об'єкти, з допомогою яких створюється новий продукт. Це можуть бути заводи, окремі верстати, машини, механізми тощо. Для суб'єкта, який займається інтелектуальною діяльністю, засобом виробництва може бути комп'ютер, для художника - пензлі, для письменника - авторучка і т. ін.;

5) предмети споживання - предмети, призначення яких полягає у задоволенні життєвих потреб людей (продукти харчування, одяг, житло тощо);

6) продукти духовної (інтелектуальної) творчості людини - твори літератури, образотворчого мистецтва, наукові твори;

7) особисті немайнові блага людини - здоров'я, ім'я, життя, честь, гідність;

8) поведінка певних суб'єктів - розгляд поведінки на предмет визначення в ній складу правопорушення;

9) результати поведінки суб'єктів - ремонт побутової техніки, будівництво будинку;

10) гроші та цінні папери - облігації, заставні розписки;

11) стан природних об'єктів - заповідники, екологічна чистота водосховищ тощо.

Зміст правовідносин

Оскільки правові відносини поєднують у собі фактичні суспільні відносини та юридичні норми, розрізняють їх юридичний і фактичний зміст.

Юридичний зміст правовідносин утворюють зафіксовані у нормах права суб'єктивні права та юридичні обов'язки їх учасників (сторін),

Суб’єктивне право розуміється як міра можливої поведінки, що належить уповноваженій особі для задоволення її інтересів і потреб і забезпечується відповідними юридичними обов'язками інших (зобов'язаних) осіб.

Юридичний обов'язок - це покладена на зобов'язану особу й забезпечена можливістю застосування засобів державного примусу міра необхідної поведінки, яку вона повинна здійснювати в інтересах уповноваженої особи.

Юридичний обов’язок має три основні форми:

а) утримання від заборонених дій, що суперечать інтересам інших (пасивна поведінка);

б) здійснення конкретних дій (активна поведінка);

в) обмеження у правах особистого, майнового чи організаційного характеру (заходів юридичної відповідальності).

Конституційними обов'язками за Основним Законом України є:

а) неухильно додержуватися Конституції та законів України;

б) не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей;

в) сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом;

г) подавати щорічно до податкової адміністрації декларації про майновий стан та доходи за минулий рік;

г) не заподіювати шкоди природі, культурній спадщині та відшкодовувати завдані збитки;

д) захищати Вітчизну, незалежність та територіальну цілісність України;

є) відбувати військову службу відповідно до закону.

Права і обов'язки суб'єктів правовідносин тісно пов'язані між собою: не можна одержати які-небудь права, щоб одночасно не виникли певні обов'язки. Набуваючи права на земельну ділянку, наприклад, ми водночас беремо на себе ряд обов'язків, зокрема, використовувати її відповідно до цільового призначення (під городництво, будівництво тощо). Придбавши автомобіль, людина зобов'язана дотримуватись правил дорожнього руху, приписаних автомобілістам, користуватися автомобілем, тільки маючи посвідчення водія, та ін.

Дата добавления: 2015-07-14