Поняття “програма дослідження”.

Програма дослідження – це науковий фундамент, який регламентує всі етапи, стадії підготовки, організації та проведення наукового дослідження.

Програма виконує основну роль наукового дослідження, обумовлюючи тим самим його змістову цінність, якість та надійність здобутої інформації. Пояснюється це визначальним впливом програми дослідження на використання тих чи інших методів, логіки, техніки, процедур та принципів з метою досягнення дослідницької мети. Програма наукового дослідження є теорія і методологія конкретного вивчення, висвітлення окремого емпіричного об’єкту або явища. В програмі реалізуються загальнотеоретичні і методологічні принципи філософії як загальнонаукової теорії так і спеціально-галузевих теорій дослідження.

Програма наукового дослідження виконує такі функції:

- теоретико-методологічну, яка дозволяє визначити наукову проблему та підготувати базу для її вирішення;

- методичну, що дозволяє накреслити способи збору даних;

- організаційну, що дозволяє спланувати діяльність дослідника на всіх етапах роботи;

Програма наукового дослідження складається з:

• теоретичної (методологічної) частини;

• процедурно-методичної частини.

Теоретична частина програми включає в себе вирішення таких питань:

- постановку дослідницької проблеми;

- визначення предмета та об’єкта дослідження;

- визначення мети дослідження;

- визначення та інтерпретація основних понять дослідження;

- формулювання гіпотез та завдань дослідження.

Призначенням процедурно-методично ї частини є:

- визначення методів збору, аналізу і обробки інформації;

- підбору інструментарію для збору соціально-педагогічних даних;

- визначення методики та техніки соціально-педагогічного дослідження.

У світовій науці немає єдиних взаємоприйнятних підходів до визначення як окремих компонентів програми, так і принципів їх взаємодії. Тому спершу слід визначитись із тлумаченням змістових ознак найчастіше вживаних компонентів програми, а вже потім розглядати їх структурні елементи, окремі види програм.

Програма НД має бути гнучкою, щабезпечувати дослідницький колектив (окремого дослідника) чіткою стратегією дослідницької діяльності. В кожному пункті програми можливі різноманітні варіювання залежно від мінливості умов проведення дослідження. Вміння розробляти науково обгрунтовані програми досліджень – важливий показник викорого р-ня науоковї підготовки та фахової культури такого виконавця.

Основні складові програми дослідження: обґрунтування актуальності теми, розгорнута характеристика цілей і задач дослідження; викладення гіпотези, мотивування вибору методів та об’єктів дослідження, забезпечення дослідження ресурсами, передбачуваний результат і ефективність дослідження.

Актуальність вказує на необхідність і своєчасність вивчення і розв’язання проблем для подальшого розвитку педагогічної теорії і практики.

Охарактеризуйте суперечності, які виникають між соціальними потребами на освітні послуги і наявними засобами їх розв’язання.

• Проаналізуйте стан розв’язання досліджуваної проблеми в педагогічній практиці.

• Вкажіть на необхідність і своєчасність вивчення й розв’язання проблеми для подальшого розвитку теорії і практики навчання та виховання.

• Спрогнозуйте ефект від упровадження одержаних результатів.

Обґрунтування актуальності фундаментального дослідження передбачає:

1) прогнозування теоретичного значення теми;

2) аналіз рівня опрацювання теми в науці;

3) врахування можливих впливів запланованих результатів на існуючі теоретичні уявлення в даній галузі.
Цель исследования характеризуется тем, что еще более точно определяет и конкретизирует заглавие научной работы. Если заглавие формулируется в форме длинного словосочетания, то специфика цели исследования состоит в том, что здесь можно расписать целый абзац, здесь отсутствуют все те ограничения, которые предъявляются к формулированию заглавия. В заглавии исследователь не всегда имеет возможность отразить задуманное адекватно, а цель - именно та категория, которая призвана решить эту проблему. Цель исследования должна быть расписана автором, как можно более подробно, здесь допустимы синтаксические конструкции с любыми видами связи, с осложнениями, вводными словами и предложениями.
В соответствии с поставленной целью определяется круг задач. Задачи должны как бы логически расчленять цель на первичные составные элементы. Основополагающим требованием при этом является выделение логического основания, по которому будет произведена классификация задач. Чаще всего в качестве основания классификации задач выдвигают этапы исследовательской работы
Гіпотеза дослідження (від грец. hypothesis - підстава, припущення)

1) методологічна характеристика дослідження, наукове припущення, висунуте для пояснення якого-небудь явища і потребуюче перевірки на досвіді і теоретичному обґрунтуванні для того, щоб стати достовірним науковим знанням. Від простого припущення гіпотеза відрізняється декількома ознаками. До них відносяться:

а) відповідність фактам, на основі яких і для обґрунтування яких вона створена;

б) можливість перевірки;

в) прикладимість до можливо більш широкого кола явищ;

г) відносна простота.

У гіпотезі органічно зливаються два моменти: висування деякого положення та наступний логічний і практичний доказ. Задача дослідника, що розробляє гіпотезу, полягає в тому, щоб показати, що не наявне в об'єкті, що він бачить у ньому такого, чого не бачать інші..

19 План дослідження як інструмент реалізації програми і розв’язання проблеми. Основні принципи планування дослідження.

Робочий план дослідження покликаний впорядкувати основні етапи дослідження у відповідності з його програмою, календарними термінами та витратами, необхідними для досягнення поставленої мети.

Особливості складання планів наукової роботи:

• Кожна підпроблема, тема має розпочинатися з розробки методики дослідження.

• Роботу слід планувати якомога детальніше, з визначенням термінів та очікуваних результатів.

• Оформлення проміжних та кінцевих результатів планується у формі конкретної літературної продукції (доповідь, звіт, стаття, пропозиції, навчальна програма, підручник, методичні рекомендації тощо).

• Робота планується так, щоб кожен член дослідницького колективу бачив своє місце і ту роботу, яку він повинен виконати персонально.

Планування повинно забезпечити наступність у роботі відповідно до етапів та між виконавцями.
Принципи- це правила, що повинні дотримуватися в плановій роботи: пр партисипативності, принцип безперервності, пр реальності, гнучкості, інтеграції і диференціації, забезпеченості планових завдань, директивності.

20. Види планів дослідження: індивідуальний, робочий, план-проспект.

Починаючи роботу, здобувач повинен розподілити свій час, спланувати його і після вибору теми взятися за її розробку.

Розрізняють два види планів: індивідуальний план роботи, який регламентує послідовність

і термін роботи над окремими етапами роботи; робочий план

і план-проспект дисертації, в яких фіксуються послідовність

і зміст розділів та підрозділів дисертації.

Такий план є основним керівним документом, в якому визначено науковий напрям, спеціальність, спеціалізацію, зміст, обсяг, термін навчання здобувача в аспірантурі і форми його атестації. В ньому формулюється тема дисертації, виконання якої здійснюється за окремим, так званим робочим планом.

Завершується робота над складанням індивідуального плану здобувача заповненням спеціального бланка або щоденника.

Науковий керівник допомагає аспірантові скласти робочий план його роботи. Робочий план починається з розробки теми, тобто задуму наукового дослідження, яке розпочинається. Можливо, що в основу такого задуму буде покладено лише гіпотезу, тобто припущення, викладене на основі інтуїції (тобто на передбаченні чогось, що потребує попереднього вивчення). Навіть така постановка питання допоможе систематизувати та впорядкувати всю наступну роботу.

Робочий план має довільну форму. Як правило, це план-рубрикатор, який складається з переліку розміщених за певним порядком розділів, підрозділів, рубрик, пов'язаних внутрішньою логікою досліджуваної теми. Такий план, підготовлений на перших стадіях роботи, дає змогу в згорнутому вигляді подати досліджувану проблему в різних варіантах.

На подальшому етапі роботи складають план-проспект, тобто план, який є реферативним викладом розміщених у логічному порядку питань, за якими в подальшому буде систематизовано весь зібраний фактичний матеріал. Необхідність складання плану-проспекту визначається тим, що систематичним включенням до такого плану все нових і нових даних його можна довести до остаточної структурно-фактологічної схеми роботи.

21.Сутність поняття «організація дослідження»

Організація дослідження – це система регламентів, інструкцій, нормативів, які визначають розподіл функцій, робіт між окремими виконавцями, етапами, а також розподіл ресурсів.

Враховуються інструменти контролю, засоби обробки, збирання інформації, комп’ютерна техніка.

Науково-дослідна діяльність:

Організація науково-дослідної діяльності;

Організація обслуговування;

Організація управління науково-дослідною діяльністю

Організація науково-дослідної діяльності:

Розподіл праці; Кооперування; Пропорційність; Паралельність; Прямоточність; Безперервність; Ритмічність;

Організація управління науково-дослідною діяльністю:

Організаційно-технологічна підготовка:

Дослідна; Технологічна; Інформаційна,

Наукова організація:Трудова діяльність; Робочі місця;

Забезпечення сприятливих умов;

Роботи з функціонального забезпечення;

Нормування і матеріальне стимулювання;

Розвиток творчих здібностей і наукової активності.

Організація обслуговування науково-дослідної діяльності:

Оснащеність технічними засобами праці;

Забезпечення умов НОП на робочих місцях;

Обслуговування робочих місць;

Забезпечення засобами зв’язку для збирання інформації;

Модернізація засобів обробки інформації;

Технічна безпека та профтехсанітарія

Етапи стратегічного планування наукового дослідження:

Розробка прогнозів, перспектив розвитку сценарію наукового дослідження;

Розробка стратегічних програм і проектів;

Розробка стратегічних планів, альтернативних планів;

Виконання планів, проектів і програм.

Наукова діяльність має форми:

Додаткових обов’язків – можуть бути збільшені обсяги навантаження персоналу роботою за умови високого професіоналізму дослідників і наявності резерву часу (на основі консультації, переговорів, система мотивації, конкурсні проекти, додаткова оплата праці, офіціального/неофіціального значення);

Організація творчих груп – найактивніші;

Зовнішнього консультування – договірні контрактні засади;

Внутрішнє консультування – діагноз проблеми, рекомендації працівників фірми;

Поєднання вищезазначених форм.

22. Технологічні схеми проведення дослідження. (алгоритм дослідження)

1)Лінійна технологія досліджень:

2)Циклічна технологія досліджень

3)Технологія паралельних досліджень

4) Технологія раціонального розгалуження

5) Технология дослідження адаптаційного типу

6) Технологія послідовного просування дослідженням

7)Технологія випадкового пошуку

Можливе також комбінування всіх технологій.

Головними етапами наукового дослідження є:

1) виникнення ідеї, формулювання теми;

2) формування мети та завдань дослідження;

3) висунення гіпотези, теоретичні дослідження;

4) проведення експерименту, узагальнення наукових фактів і результатів;

5) аналіз та оформлення наукових досліджень;

6) впровадження та визначення ефективності наукових досліджень.

Дата добавления: 2015-10-30