Методи (види) диспетчерського контролю.

Диспетчерський контроль - це процес, який забезпечує оперативне регулювання процесу виробництва шляхом систематичного обліку та контролю за виконанням завдань, поточної підготовки виробництва, наявності виробничих ресурсів, оперативного усунення недоліків і відхилень, що виникають.

У різних типах виробництва диспетчерська служба має ряд істотних особливостей. Так, наприклад, безупинний, систематичний контроль за станом всіх елементів виробництва і за фактичним ходом роботи з підвищення плану відрізняється у різних типах виробництва, насамперед, складом об'єктів спостережень і диспетчерського контролю.

Диспетчерський контроль в одиничному виробництві - об'єктом його є хід виробництва, терміни виконання найважливіших робіт з окремих замовлень, здійснюється стосовно до розроблених циклових планів-графіків виконання замовлень, забезпечуючи систематичну перевірку своєчасності запуску і випуску заготівель, деталей і вузлів на окремих етапах їх виготовлення, а також своєчасності комплектування деталей і вузлів для остаточного монтажу і випуску готового виробу у встановлені планом терміни.

Диспетчерський контроль у серійному виробництві - об'єктом його є встановлені за планом терміни запуску і випуску партій заготовок і деталей на всіх ділянках виробництва, стан складських заділів заготовок і деталей та ступінь виконання складальних робіт відповідно до графіка робіт, чітка організація переналагодження устаткування.

Диспетчерський контроль у масовому виробництві - об'єктом його є перевірка дотримання встановленого факту роботи потокових ліній і норм заділів на всіх стадіях виробничого процесу.

Поряд із своєрідними для кожного типу виробництва об'єктами диспетчерського контролю існують і такі об'єкти диспетчерського спостереження, що властиві будь-якому типу виробництва. До них відноситься контроль:

- за наявністю необхідних матеріалів, сировини, напівфабрикатів;

- за безперебійністю роботи устаткування;

- за виконанням непланованих термінових замовлень або завдань і т.п.

55. Оперативне регулювання операційної системи. Види неполадок та відхилень від графіку робіт. Види неполадок в системі оперативного регулювання.

Оперативне регулювання направлено на ліквідацію неполадок і відхилень від графіка.

Основні види таких неполадок, що викликають відхилення ходу виробництва від плану і типові рішення, які можуть бути прийняті в тих чи інших випадках:

1) невихід або передчасний відхід робітника. Ліквідація: на збірці - переведення робітників з іншої операції даної ділянки; на обробці - перекидання роботи на подібне устаткування.

2) неподання заготовок, матеріалу, готових деталей для збірки. Ліквідація: використання на збірці страхового резерву деталей; з’ясування можливого термінового виготовлення заготівок чи деталей; заміна відсутнього матеріалу та організація отримання його на складі.

3) вихід устаткування з ладу. Ліквідація: виконання даної роботи на резервному устаткуванні; виклик ремонтника, з'ясування терміну ремонту; організація швидкого ремонту.

4) затримка в транспортуванні деталей. Ліквідація: з’ясування причин, оперативне втручання, організація нормальної роботи.

5) масовий брак виготовлення деталей на одній з проміжних операцій. Ліквідація: виготовлення деталей взамін забракованим на резервному устаткуванні чи за рахунок додаткових змін.

56. Система оперативного управління виробництвом «точно в термін»

Головна мета виробничої системи "точно в термін" - забезпечити гнучку перебудову виробництва при зміні попиту. Така система забезпечує оперативне регулювання кількості виробленої продукції на кожній стадії виробництва.

"Традиційна" система оперативного планування передбачає "виштовхування" заздалегідь запланованої партії деталей або вузлів на наступні операції. Вона не може передбачити, в якій кількості потрібні там деталі в кожний конкретний час. Система "точно в термін" побудована на прямо протилежному підході. Ритм роботи, обсяг і номенклатуру що знаходяться у виробництві деталей і вузлів визначає не заготівельна ділянка (перша ланка всієї виробничого ланцюжка), а лише ділянка загальної збірки, тобто остання ланка виробничого ланцюга.

Якщо система "точно в термін" діє на всій фірмі, то стають непотрібними запаси матеріалів. Вони можуть бути повністю ліквідовані, що призведе також до ліквідації складських запасів і самих приміщень. З економічної точки зору запаси матеріалів грають роль носіїв витрат, "заморожених грошей". Витрати на утримання виробничих запасів зменшуються. Це призводить до зменшення обсягів витрат на виробництво. Оборотність капіталу зростає.

Дата добавления: 2015-10-30