Склад оперативної діяльності по збуту продукції

Ця робота за змістом ділиться на дві частини: оперативне планування і безпосередньо оперативна робота.

Зміст першої частини зводиться до уточнення і деталізації раніше розроблених планів постачань, розробки календарних завдань по постачаннях, планування відвантаження, узгодження з одержувачем конкретних термінів відвантаження продукції і на цій основі складанню календарних графіків постачання.

Безпосередньо оперативна робота за змістом ширше, ніж перша частина оперативно-збутової роботи, і охоплює контроль за ходом вступу продукції з виробництва, її приймання, підготовку до відправки і відправку споживачам. Сюди входить також уточнення деяких умов відпустки або відвантаження продукції (самовивезення або централізована доставка по системі франко-склад

споживача), постійний зв'язок із споживачами, контроль за ходом постачань, уявлення своєчасної звітності про хід виконання договорів постачань.

Облік готової продукції і звітність по постачаннях охоплюють усі стадії руху готової продукції: вихід її з виробництва, знаходження на складі готової продукції і відправка споживачеві.

49. Призначення та склад елементів системи оперативного управління виробництвом (оперативного менеджменту)

У системі управління сучасним підприємством підсистема оперативного управління виробництвом (ОУП) виділяється на основі єдності завдань оперативного забезпечення ритмічного виробничого процесу при раціональному використанні ресурсів. Оперативним воно називається тому, що охоплює коло завдань, що вирішуються щодо забезпечення функціонування виробництва в короткі планово-облікові періоди.

Керуючі системи в даному випадку є виробничий процес з виготовлення і випуску готової продукції з усіма його елементами: засобами і предметами праці, а також самим працею.

Система ОУП, як і будь-яка система, характеризується метою, критеріями досягнення мети, функціями, що забезпечують цілеспрямовану діяльність, структурою, тобто складом елементів і їх взаємодією в процесі управління виробничим процесом. Кінцева мета ОУП у повній відповідності з системою цілей підприємства - забезпечити виконання у встановлені терміни плану виробництва і поставки продукції згідно з заданими обсягами, номенклатурою та якістю при раціональному використанні матеріальних і трудових ресурсів, всього виробничого потенціалу.

У той же час треба зазначити, що недоліки в організації виробництва можна лише частково компенсувати зусиллями в сфері оперативного управління. Навіть дуже досконала система ОУП не в змозі забезпечити досягнення поставлених цілей при наявності серйозних дефектів у керованому процесі.

Оперативне управління сучасним виробництвом здійснюється за допомогою сукупності взаємозалежних функцій - планування, організації, обліку, контролю, аналізу і регулювання.

Побудова системи оперативного управління виробництвом визначається такими основними факторами: організаційним типом виробництва; характером спеціалізації підприємства; розміром підприємства і його підрозділів; рівнем розвитку кооперування; ступенем механізації та автоматизації виробничих процесів і ін

Система ОУП грає роль головного приймача і джерела інформації для всіх основних служб підприємства.

50. Оперативно-виробниче планування операційної системи, його рівні, види, функції

Центральною ланкою всієї системи ОУП є оперативно-виробниче планування (ОПП). Розрізняють три рівні оперативного планування: заводський (міжцеховий), цеховий, дільничний.

За характером застосовуваних методів планові роботи підрозділяються на три послідовно виконувані блоки:

- об'ємне планування;

- календарне планування;

- поточне (або оперативне) планування.

Основне завдання об'ємного планування - розподіл виконуваних робіт по підрозділах і планових періодах з урахуванням завантаження устаткування і площ.

Календарне планування передбачає визначення термінів початку та закінчення робіт в цехах і термінів передачі їх продукції іншим цехам при необхідності з коригуванням результатів об'ємних розрахунків.

Продумане і якісне вирішення основних задач оперативного планування поліпшує майже всі основні показники виробництва, сприяє організації ритмічної роботи та рівномірного завантаження ділянок протягом усього планованого періоду.

Оперативне планування виробництва поділяється на стадії - попередніх розрахунків і розробки планів. На перетині структурних утворюючих формується цілісна система оперативного планування виробництва, що включає в себе сукупність наступних основних елементів:

-вибір і обгрунтування планово-облікових одиниць (ПУЕ);

- розрахунки завантаження устаткування і виробничих площ;

- розробка календарно-планових нормативів;

- розробка цехових і внутрішньоцехових виробничих програм (об'ємні розрахунки);

- формування виробничих графіків (календарні розрахунки);

- формування оперативних завдань (змінно-добових, часових і ін.)

Зміст календарного планування передбачає визначення на основі календарно-планових нормативів термінів виконання виробничих завдань на планований період в розрізі встановлених планово-облікових одиниць при дотриманні об'ємної розвантаження підрозділів.

51. Основні задачі оперативного планування операційної системи та їх вплив на основні показники виробництва

Оперативне планування – це детальне розроблення планів підприємства для його підрозділів на короткий проміжок часу (декаду, добу, зміну). Особливість оперативного планування полягає у тому, що розроблення планових завдань для виробничих підрозділів поєднується з організацією їх виконання.

Основні завдання оперативного планування:

- організація ритмічного виробництва запланованих обсягів і номенклатури продукції та дотримання договірних строків випуску товарної продукції;

- установлення оптимального режиму роботи підприємства, що сприятиме найбільш ефективному й повному використанню устаткування та робочої сили;

- забезпечення повного й доцільного використання робочої сили при найбільш ефективному використанні засобів виробництва;

- забезпечення мінімальної тривалості виробничого циклу, що сприятиме зменшенню незавершеного виробництва та прискоренню обіговості оборотних коштів.

Оперативне планування поєднує в собі два напрямки роботи.

Перший напрямок, в рамках якого розробляються оперативні плани та графіки виготовлення та випуску продукції, називається календарним плануванням.

Другий напрямок включає в себе роботи, що необхідні для безперервного оперативного обліку, контролю та регулюванню виконання оперативних планів та ходу виробництва. Цей напрямок дістав назву диспетчеризації.

Процес диспетчеризації включає:

- облік результатів виробничої діяльності;

- порівняння отриманих результатів із плановим завданням (контроль);

- аналіз причин відхилення результатів від завдань;

- регулювання (за необхідності) виробничого процесу.

Диспетчерування починається з оперативного обліку працівниками диспетчерської служби та низовими лінійними керівниками результатів виробничої діяльності. Облік забезпечує вчасне, повне та достовірне відображення ходу виконання операцій, Рузу заготовок, деталей і виробів у кожному виробничому підрозділі підприємства.

На основі даних обліку ведеться оперативний контроль, який полягає у порівнянні фактичних результатів із плановими показниками, зафіксованими на відповідний період в оперативно-календарному плані.

Оперативний аналіз потрібен для вчасної оцінки неперервно-змінюваного про­цесу виробництва. Об'єктами аналізу можуть бути робота обладнання і робіт­ників; стан запасів матеріалів, незавершеного виробництва тощо. У результаті аналізу виявляються причини відхилень ходу виробництва від запланованого, надаються пропозиції до здійснення організаційно-технічних заходів для ліквідації цих причин.

Завершальний етап оперативного управління — регулювання ходу виробничого процесу на підставі результатів контролю та аналізу. Потрібність тако­го регулювання зумовлена ймовірними відхиленнями фактичного ходу виробницт­ва від запланованого або внесенням коригувань у поточний план.

52. Склад елементів (цілісна система) оперативного планування виробництва та їх взаємодія

Оперативне планування – це детальне розроблення планів підприємства для його підрозділів на короткий проміжок часу (декаду, добу, зміну). Особливість оперативного планування полягає у тому, що розроблення планових завдань для виробничих підрозділів поєднується з організацією їх виконання.

Оперативне планування здійснюється виробничо-диспетчерською службою підприємства.

Оперативне планування складається з:

· календарного планування;

· диспетчерського регулювання або диспетчерування.

Календарне планування – це деталізація поточного плану підприємства й донесення завдань до кожного цеху, відділу, ділянки, бригади, робітника. Плани й графіки при цьому складаються на місяць, декаду, добу, зміну, а іноді й щогодини.

Календарне планування поділяється на міжцехове й внутрішньоцехове планування.

Міжцехове планування являє собою виконання таких робіт:

- розроблення усіх необхідних нормативів оперативного планування й корегування їх у ході виробництва цеху (нормативу розрахунку тривалості циклів, запасів цехів, оптимального розміру партій і т.п.);

- розроблення планових завдань цехам, для взаємоузгодження між собою роботи цехів за строками, за обсягом деталей, що випускаються.

Зміст внутрішньоцехового планування полягає у тому, що на основі місячного виробничого завдання ведеться планування й регулювання роботи ділянки й усіх робочих місць. Внутрішньоцехове планування забезпечує своєчасне завантаження кожного робочого місця. Зміст робіт щодо внутрішньоцехового планування залежить від розмірів цеху, його виробничої структури.

Диспетчерування виробництвазабезпечує оперативне регулювання процесу виробництва шляхом систематичного обліку і контролю за виконанням виробничих завдань, поточної підготовки виробництва, оперативного усунення неполадок і відхилень, які виникають.

Диспетчеризація забезпечує:

- суцільний контроль за ходом виробничого процесу й оперативне усунення неполадок і відхилень, які виникають;

- організацію доставки на робочі місця сировини, матеріалів, заготовок та інструментів; вивезення готової продукції, відходів виробництва; контроль за справністю устаткування; подачу енергії, палива, стисненого повітря та організацію контролю якості.

Диспетчерські функції значною мірою виконує адміністративно-технічний персонал цехів. Поряд із цим на великих підприємствах є спеціальні диспетчери заводу, диспетчери цехів. Диспетчери ведуть графіки здачі деталей, надходження заготівок, контролюють та підтримують зв’язок із заводами-постачальниками, вживають заходи щодо усунення аварій.

---

Дата добавления: 2015-10-30