Тема: Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст.

Очікувані результати: після цього заняття ви зможете:

- визначити причини війни, її характер, мету, руйнівні сили;

- засвоїте процеси визвольної війни, перемоги і невдачі козацьких військ;

- давати оцінку українсько-московським відносинам, підписаними

«Березневим статтям»;

- розкрити історичне значення і наслідки національно-визвольної війни українського народу проти Польщі.

План.

1. Причини, характер, рушійні сили та етапи національно-визвольної війни.

2. Початковий етап війни (1648 – 1649рр.). Роль Б. Хмельницького в розгортанні визвольної війни українського народу. Основні етапи.

3. Формування української державності в ході визвольної війни. Внутрішня та зовнішня політика козацької держави.

4. Переяславська угода 1654р. Березневі статті: умови і правове значення.

5. Особа Б. Хмельницького в українській історії і оцінки діяльності.

З середини ХVІІ ст. українські землі стали центром формування і загострення численних протиріч, які привели до соціального вибуху – національно-визвольної війни.

Причини:

ü посилення феодального гніту (зростання панщини, податків);

ü посилення особистої залежності селян від феодалів;

ü усунення українців від участі в міському самоуправлінні; відбувається дискримінація у сфері мови та освіти;

ü проводилася політика на ліквідацію православної віри;

ü скасування значної кількості козацьких привілеїв.

Характер війни національно-визвольний, всенародний, релігійний.

Рушійною силою стало селянство, а лідером – козацтво, союзниками – українські ремісники, міщани, дрібна шляхта, нижче православне духовенство.

Очолив війну гетьман Богдан Хмельницький – високоосвічена людина. «Стосовно мене знайте - не буду жаліти ані життя, ані сил, готовий на всіляку небезпеку, все віддам для загальної свободи», - сказав він на Січовій раді у січні 1648р.

Метою війни було повалення польсько - шляхетського феодального гніту, встановлення політичної, територіальної автономії, а на наступному етапі визрівала ідея створення незалежної національної держави.

В ході війни можна виділити ряд етапів:

І - 1648р.; ІІ - 1649 – 1653рр.; ІІІ - 1654 – 1655рр.; IV - 1656 – 1657рр.

Битви 1648р.

квітень – в битві під Жовтими Водами на бік повсталих перейшли реєстрові козаки, що

знаходились у складі королівської армії

травень – битва під Корсунемблискуча перемога

липень-вересень – битва під Пилявцями армії Б. Хмельницького

листопад – облога Львова і Замостя, у грудні повстанці повернулися на Київщину

Битви 1649р.

липень – битва під Збаражем, повсталі оточили польську армію, їй на допомогу вирушила армія на чолі з королем

серпень – битва під Зборовом, небезпека повного знищення польської армії, однак у вирішальний момент зрадив кримський хан Іслам-Гірей і змусив Б. Хмельницького підписати Зборівський договір 18 серпня

Основний зміст Зборівського мирного договору:

ü влада гетьмана поширювалася на території трьох із семи воєводств: Київського, Чернігівського, Брацлавського;

ü реєстр збільшувався до 40 тисяч козаків;

ü на вищі посади призначалися православні українські шляхтичі;

ü православна церква отримувала рівні права з римсько-католицькою;

ü проголошували загальну амністію;

ü селяни мали повертатися до своїх панів.

Ця угода мала вимушений, компромісний характер. Вона не могла задовольнити повною мірою обидві сторони, які фактично розглядали її як тимчасову і не прагнули до кінця виконувати всі її вимоги.

На початку національно-визвольної війни постала проблема державно-політичного устрою України. Хмельницький рішуче і сміливо висовує власну програму Української козацької держави, в основі якої лежала ідея української соборності.

Характерними ознаками Української козацької держави були:

1. Політична влада – власний уряд – гетьман і старшина.

2. Територія – від р. Слуг на заході до московського кордону на сході; від басейну Прип’яті на півночі до степової смуги на півдні (приблизно 20 тис. км²).

3. Політично-адміністративний устрій – поділ на полки і сотні, в 1650р. – 16 полків.

4. Суд і судочинство, судова система – козаки жили за звичаєм правом; селянство – за литовськими статутами із вилученням статей, які стосувалися кріпацтва; міста жили за Магдебурзьким правом (ті, які його мали).

5. Військо.

6. Фінансова та податкова системи.

7. Соціальна структура суспільства.

8. Міжнародні відносини.

Держава одержала назву «Військо Запорозьке». Українська держава мала власну символіку, прапор малинового кольору та герб з зображенням козака з мушкетом.

Битви 1651р.

лютий – почала бойові дії Польща, яка порушила мирний договір

липень – битва під Берестечком, яку українці програли, опинилися в оточенні внаслідок зради союзників – кримського хана, що захопив у полон і самого Б. Хмельницького. Польща нав’язала несприятливий Білоцерківський договір.

вересень – підписання Білоцерківського договору.

Основний зміст:

ü влада гетьмана поширювалася лише на Київське воєводство;

ü український гетьман мав підпорядковуватися польському уряду, не підтримувати самостійних міжнародних відносин;

ü шляхті поверталися землі і кріпаки, втрачені під час повстання;

ü реєстр скорочувався до 20 тисяч козаків.

Битви 1652 – 1653рр.

травень – битва поблизу Батога, перемога українців. Білоцерківський договір втратив силу.

жовтень – битва під Жванцем, повсталі не змогли отримати перемогу

грудень – битви на Поділлі і Волині.

В 1649 – 1653рр. представники гетьмана вели переговори у війні з Польщею. Б. Хмельницький погоджувався на входження України у склад православної Московської держави на засадах автономії. 8 січня 1654р. відбулася Переяславська рада, де гетьман отримав згоду на союз із Московською державою. В березні 1654р. у Москві були підписані умови договору, який ввійшов в історію як «Березневі статті».

Основі статті договору:

ü підтвердження права та привілеїв Війська Запорозького на маєтності та землі;

ü встановлення 60 тисяч козацького реєстру;

ü збереження за гетьманським урядом права контролю над фінансами та податками;

ü залишилися недоторканими права на повноваження місцевих органів влади, права Київського митрополита, права обрання гетьмана козацтвом.

Росія зобов’язувалася обороняти Україну від Польщі, але обмежила право гетьмана на відносини з іноземними державами (з ворогами Росії – Кримом та Туреччиною). За цим договором Україна ввійшла під протекторат Росії на широких правах автономії.

В складі монархічної Росії Українська держава з її республіканською демократичною формою правління була позбавлена можливості подальшого розвитку.

Після 1654р. становище України залишалося складним.

Трансільванія, 1656р. цар Олексій Михайлович уклав з Речі Посполитою Віленське перемир'я і розпочав війну проти Швеції. Це привело до погіршення відносин між Б. Хмельницьким та московським урядом. Гетьман розпочав пошук нових союзників.

Протягом 1656 – 1657рр. війська трансільванського князя Юрія Ракоці козацький загін під проводом Антона Ждановича зайняли значну частину польської території, об'єдналися з шведами і в червні 1657р. виступили до Варшави. На допомогу полякам прийшли Данія,татари та австрійські війська.

Б. Хмельницький, який в цей час тяжко хворів, дізнавшись про провал своїх намірів, дістав удар і помер в серпні 1657р.

Поміркуємо разом: *Чому саме Запорозьку Січ обрав Б. Хмельницький місцем початку народного повстання?

***Продумайте альтернативний варіант дій Б. Хмельницького в роки визвольної війни і їх можливі наслідки для України (наприклад: похід на Варшаву в 1648р., відмова від Зборівської угоди, відмова від союзу з Москвою).

До наступного заняття: Підготувати повідомлення на теми: «Соціально-економічний розвиток і політичне становище України в ІІ половині ХVІІ ст. Діяльність гетьманів періоду Руїни» за питаннями:

ü Україна в роки гетьманства І. Виговського.

ü Гетьманство Ю. Хмельницького.

ü Поділ України. Руїна. Гетьманство п. Тетері та І. Брюховецького.

ü Дальше обмеження автономії України. Д. Многогрішний, І. Самойлович.

ü Гетьманство П. Дорошенка.

Де про це читати:

Бойко О. Д. Історія України. – К., Академидав,2012. – с.145- 163.

Дата добавления: 2015-10-23