Тема: Радянсько-німецькі договори і західноукраїнські землі.

Очікувані результати: після цього заняття ви зможете:
- визначати роль радянсько-німецького пакту про ненапад від 23 серпня і таємного протоколу до нього у розв’язанні Другої світової війни і в подальшій долі західноукраїнських земель;
- розкривати суперечливість процесу приєднання до УРСР західноукраїнських земель;
- характеризувати політику радянізації;
- аналізувати історичні події, робити висновки.

План.

1. Радянсько-німецький пакт про ненапад від 23 серпня 1939р. і таємний протокол до нього.

2. „Визвольний похід” Червоної Армії на західноукраїнські землі.

3. Включення до складу УРСР Північної Буковини та придунайських земель.

4. Початок радянізації західних областей України.

23 серпня 1939р. було підписано радянсько-німецький пакт про ненапад – пакт Молотова – Ріббентропа. Таємний протокол до нього, оформлений додатково, дав можливість СРСР збільшити територію майже до кордонів Російської імперії 1913р. Німеччина давала згоду на приєднання до Радянського союзу Фінляндії, Естонії, Латвії, Західної Білорусі, Західної Волині та Східної Галичини, у свою чергу, отримуючи повну свободу дій в Європі й забезпечуючи собі поставки з Радянського Союзу воєнно-стратегічних матеріалів і продовольства.

1 вересня 1939р. нацистські війська напали на Польщу. Зв’язані з нею договірними зобов’язаннями, Англія і Франція оголосили війну Німеччині. Це був початок Другої світової війни.

Згідно з пактом і таємним договором до нього радянські війська 17 вересня 1939р. перейшли польський кордон і вступили на територію Західної України і Західної Білорусії. Офіційне радянське керівництво оголосило цей крок необхідністю запобігти фашистській окупації західноукраїнських і західнобілоруських земель. Східна Галичина і Західна Волинь були окуповані Червоною Армією майже без опору з боку Польщі за 12 днів. Агресія проти Польщі означала вступ Радянського Союзу у Другу світову війну.

28 вересня 1939р. союз Німеччини і СРСР був підтверджений Договором про дружбу і кордони, у якому уточнювалися сфери впливу цих держав і розмежувальна лінія між ними на території Польщі. До сфери впливу СРСР переходили Литва, Бессарабія і Північна Буковина, Німеччини – Лемківщина і Холмщина (українські території, які раніше були у сфері впливу СРСР). У червні 1940р. Червона армія зайняла Північну Буковину і Бессарабію.

Договір про дружбу і кордони як і секретний протокол до пакту Молотова – Ріббентропа становив одну із державних таємниць СРСР, оскільки ці угоди були укладені усупереч нормам міжнародного права.

Процедура приєднання західноукраїнських земель була здійснена на підставі звернення Народних зборів, що відбулися у Львові в жовтні 1939р. П’ята позачергова сесія Верховної Ради СРСР (листопад 1939р.) прийняла закон про включення Західної України до складу СРСР і возз’єднання з Українською СРСР.

Були створені шість областей – Львівська, Станіславівська (згодом перейменована на Івано-Франківську), Волинська, Тернопільська, Рівненська і Дрогобицька. У серпні 1940р. до складу України ввійшли території Північної Буковини, Хотинського, Акерманського та Ізмаїльського повітів Бессарабії.

На західноукраїнських землях було проведено соціально-економічні заходи, які отримали назву радянізація, тобто перетворення за моделлю побудови соціалістичного суспільства в СРСР у 1930-ті роки (індустріалізація, колективізація, „культурна революція”, репресії).

Заходи радянізації:

- у державній розбудові: проведення виборів до Рад; створення робітничих загонів, селянської міліції; утворення селянських комітетів.

- У сільському господарстві: конфіскація поміщицьких і монастирських земель та розподіл цих земель, а також засівного матеріалу, худо­би, сільгоспзнарядь між селянами; створення колгоспів.

- У промисловості й фінансах: націоналізація ве­ликих промислових підприємств і всіх банків; створення робітничих комітетів; установлення контролю над виробництвом і розподілом про­дукції; запровадження 8-годинного робочого дня; укрупнення і реконструкція підприємств. У соціальній сфері: зміцнення системи охоро­ни здоров'я; створення нових шкіл і навчаль­них закладів; створення системи соціального забезпечення.

Радянізація західноукраїнських земель супро­воджувалася українізацією, що відповідало інтере­сам населення. «Культурна» революція передбачала утвердження радянської системи цінностей.Перетворення, однак, здійснювалися жорсткими командно-адміністративними методами, не врахову­вали місцевих особливостей, порушували звичний спосіб життя українців. Ліквідовувалися раніше створені структури: заборонялися політичні партії, зазнавали арештів і депортації політичні лідери, при­пинялася діяльність «Просвіт». Усі реформи супро­воджувалися репресіями: було арештовано і вислано близько 10 % населення (службовці держапарату, місцеві комуністи, служителі церкви, підприємці, заможні селяни, значна частина інтелігенції).

Входження Західної України до складу УРСР було важливою подією: нарешті західні й східні українці об'єдналися в одну державу. Поряд із по­зитивними змінами в економічному, соціальному й культурному житті були й негативні: репресії, те­рор, адміністративно-командний стиль керівництва.

Поміркуємо разом: **Чи можна назвати пакт „Молотова – Ріббентропа” спробою вирішити „українське питання”? Як позначився на історичному розвитку українських земель радянсько-німецький договір від 23 серпня 1939р.?
***Радянсько-німецьке співробітництво, розпочате договором про ненапад, Гітлер називав „шлюбом за розрахунком”. Що мав на увазі Гітлер? Хто виграв від цього – Німеччина чи СРСР? Які наслідки від укладення цього договору для України?
***До складу якої держави фактично увійшли західноукраїнські землі – СРСР чи УРСР? Фахівці називають цей процес „анексією” (Д.Боффе), „включенням” (Н.Верт), „формальним інкорпоруванням, названим „возз’єднанням”” (О.Субтельним), „возз’єднанням, що носила характер акції окупаційного типу” (С.Кульчицький). Як би ви назвали цей процес?
** Модель суспільно-економічних перетворень у новостворених західних областях України була приблизно однаковою. Їх суть – активна радянізація. В цілому зміни, що відбувалися, мали суперечливий характер. У чому виявлялася суперечливість?

До наступного заняття: - підготувати повідомлення за темами: «Діяльність ОУН у 1939 -1941 рр.», «Оборонні бої Червоної армії літом – восени 1941р.»

Де про це читати:

Бойко О. Д. Історія України. – К., Академидав,2012. – с. 442- 460.

Дата добавления: 2015-10-23