Етапи науково-педагогічного дослідження

Нагадаємо, що наукове дослідження – це цілеспрямоване пізнання, результати якого виступають як система понять, законів і теорій; це аналіз інформації, спрямований на пошук нових знань і відкриття закономірностей

Розрізняють також науково-дослідну роботу як чітко організований комплекс дій, спрямованих на отримання нових знань, що розкривають суть процесу й явищ в природі та в суспільстві з метою використання їх у практичній діяльності та науково-дослідну діяльність як процес пізнання, спрямований на здобуття та використання на практиці нових знань.

Наукове дослідження проводиться в певній послідовності і включає три періоди: підготовчий, реалізаційний та заключний (впроваджувальний) періоди (рис. 1).

Підготовчий період відбувається в п’ять етапів.

На першому етапі магістранти ознайомлюються з науково-педагогічною та довідковою літературою, архівними матеріалами, з нормативно-правовими документами, дисертаціями та авторефератами, інтернет-виданнями, вивчають та аналізують фактичну документацію, що дає підстави для вибору проблеми і теми наукового дослідження.

На другому етапі, згідно з обраною темою, магістранти самостійно добирають необхідні літературні джерела (книги, брошури, статті), офіційні документи, відомчі матеріали з теми та опрацьовують їх, тобто. формується картотека літературних джерел з теми дослідження.

Доцільно створювати відповідну картотеку з розділами та підрозділами відповідно до змісту магістерської роботи. Кожне літературне джерело слід оформляти згідно з вимогами (стор. 144-145).

На третьому етапі відбувається уточнення теми і складання початкового плану науково-педагогічного дослідження. При складанні змісту роботи перш за все необхідно зробити обґрунтування теми, визначити її актуальність, новизну, поставити мету, розробити завдання, виокремити засоби і методи проведення науково-педагогічного дослідження та методи обробки результатів дослідження.

На четвертому етапі формулюється гіпотеза науково-педагогічного дослідження.

Гіпотеза (від давньогрец. ὑπόθεσις – основа припущення|) – наукове припущення, що висувається для пояснення будь-якого явища і потребує перевірки та теоретичного обґрунтування, для того щоб стати достовірною науковою теорією. Особливістю гіпотези як форми наукового знання є те, що вона завжди має певний ступінь імовірності.

Наведемо приклад гіпотези дослідження з теми «Організація взаємодії сім’ї і педагогічного колективу в структурі діяльності заступника директора школи з навчально-виховної роботи».

Було висловлено припущення, що керівництво взаємодією сім’ї і педагогічного колективу заступником директора школи з навчально-виховній роботі, сприятиме вирішенню виховних завдань школи і сім’ї за таких умов:

– якщо діяльність суб’єкта – керівника (заступника директора школи з навчально-виховної роботи) органічно вписана в структуру системи, що управляє, і спрямована на ефективну співпрацю батьків і вчителів | у вихованні школярів;

– якщо рівень професійної компетентності заступника директора школи дозволяє ефективно керувати взаємодією вчителів і батьків;

– якщо процес удосконалення соціально-педагогічних умінь вчителів у роботі з батьками враховує і відповідає умовам, що визначають успішність цієї діяльності, і здійснюється в атмосфері взаєморозуміння і творчої взаємодії керівника школи і вчителів;

– якщо технологія керівництва взаємодією сім’ї і педагогічного колективу заступником директора школи буде не випадковим набором ізольованих спонукальних актів, а системою індивідуальних, групових і колективних форм творчої співпраці педагогів із батьками, націленої на розвиток їх виховних можливостей по відношенню до особистості учня.

Отже, гіпотеза або наукове передбачення, або припущення висуваються для пояснення будь-яких явищ, процесів, причин, які зумовили даний наслідок. Гіпотезу можна уявити як компас, що визначає напрям діяльності дослідження. Вдало сформульована гіпотеза спрямовує дослідження на доведення реальності існування передбачуваного припущення.

На п’ятому етапі розробляється програма експерименту, спостереження, планується вивчення передового досвіду.

До реалізаційного періоду, який включає чотири етапи роботи над науковим дослідженням, відносять усі дії, що безпосередньо або опосередковано пов’язані з розв’язанням поставленої дослідної проблеми, При цьому застосовуються переважно методи спостереження в його різноманітних формах, аналіз і узагальнення власного практичного досвіду і досвіду інших працівників, проводиться теоретичне або емпіричне дослідження, пілотажний експеримент або педагогічний експеримент, аналіз результатів роботи освітніх установ, різноманітні спеціальні дослідницькі методи тощо.

На шостому етапі зводяться результати науково-педагогічного дослідження. З використанням методів математичної статистики відбувається обробка матеріалу, моделювання таблиць, схем, діаграм тощо, проводиться якісний аналіз результатів дослідження.

На сьомому етапі після зведення результатів дослідження може з’ясуватись, що отримані дані недостатньо достовірні. Тому виникає необхідність у додатковому збиранні матеріалів, повторенні окремих етапів експерименту. Додаткова серія спостережень або експериментів проводиться в тих же умовах, що й основні.

На восьмому етапі передбачено вивчення та аналіз зведених результатів дослідження. На основі отриманих результатів роблять висновки відповідно меті і поставленим завданням, доводиться достовірність гіпотези і одержаних результатів.

На дев’ятому етапі систематизується напрацьований матеріал і відповідно уточнюється зміст магістерської роботи, уточнюються назви розділів і підрозділів, остаточно відбираються літературні джерела і складається їх остаточний список. Складають розширений план наукового дослідження.

Десятий етап співпадає із заключним періодом, який передбачає літературне оформлення результатів дослідження. Всі матеріали дослідження систематизують і готують до узагальнення та літературного оформлення дипломної магістерської роботи, готують відповідну анотацію і реферат.

І етап. Вибір проблеми і теми наукового дослідження

Підготовчий період

Ознайомлення з літературою

Ознайомлення з постановами

Вивчення документації

Аналіз фактичної документації

Складання картотеки за літературними джерелами

ІІ етап. Детальне ознайомлення з проблемою за допомогою літературних джерел

Анотація, реферат, виписки з літературних джерел

ІІІ етап. Уточнення теми, складання початкового плану науково-педагогічного дослідження

Обґрунтування вибору теми

Мета і завдання дослідження

Методи зведення результатів

Перелік досліджуваних питань

Актуальність і новизна

ІV етап. Побудова гіпотези

Календарний план

Методи дослідження

V етап. Підбір матеріалу

Засоби, необхідні для дослідження

Реалізаційний період

Спостереження

Аналіз досвіду

Експеримент

Спеціальні методи

Групування результатів

VІ етап. Зведення результатів дослідження

Складання діаграм

Обробка матеріалу

VІІ етап. Додатковий збір матеріалу (якщо потрібно)

Складання таблиць

Теоретична обробка результатів

VІІІ етап. Аналіз результатів дослідження

Головні тези

ІХ етап. Складання розширеного плану наукового дослідження

Підбір заголовків

Розчленування роботи

Х етап. Літературне оформлення

Найважливіші літературні джерела

Дата добавления: 2015-10-29