З проблем зовнішньої політики и

В.В.Мадіссон В.А.Шахов

Політологія міжнародних

Відносин

Допущено Міністерством освіти України

' Навчальний посібник для студентів гуманітарних факультетів вищих закладів освіти

КИЇВ «ЛИБІДЬ»

МІ

І

ББК

M13

JtV'C

ВСТУП

Розповсюдження та тиражування без офіційного дозволу видавництва заборонено

ISBN 5-325-00856-0

Рецензенти:

С. Г. Рябов, канд. філос. наук, Києво-Могилянська академія;

В. Д. Бабкін, д-р юрид. наук, Ін-т держави і права НАН України

Головна редакція

літератури з духовного відродження України та історично-філософських наук

Головний редактор С В. Головко Редактор О. Н. Вітрученко

Маш

0802000UOO-005

ВВ. Мадіссон, В. А. Шахов, 1997

Закінчується XX століття, мабуть, найбільш знаменне і бурхливе в історії людства. Без перебільшення його мож­на охарактеризувати як період видатних досягнень у всіх галузях людської діяльності. И водночас ця ж діяльність породила загрозу самознищення людства. Величезні успі­хи в галузі прав і свобод людини, підвищенні рівня "її доб­робуту, розвиткові охорони здоров'я затьмарювалися гост­рими соціальними конфліктами, грандіозними револю­ційними потрясіннями, кривавими війнами, які забрали десятки мільйонів людських життів. Тому не випадково сьогодні, коли людство перебуває на порозі нового тися­чоліття своєї історії, ми все частіше замислюємося над пи­таннями про те, які долі чекають його в майбутньому? Чи буде взагалі майбутнє у людської цивілізації? Як подолати ті загрози, що нависли над нею і забезпечити її дальший і неухильний прогрес? Відповіді на ці питання багато в чо­му залежать від того, як будуватиметься міжнародна полі­тика, в яких напрямах, на основі яких принципів. Все це вмотивовує об'єктивну необхідність ретельного аналізу і теоретичного осмислення суті й змісту міжнародних від­носин і міжнародної політики, потребує створення науко­вої основи їх свідомого регулювання і розвитку в інтере­сах всього людства й кожної окремої людини.

У цьому зв'язку особливі обов'язки й відповідальність покладаються на сферу соціально-гуманітарних знань та на відповідні науки, які досліджують суспільні відносини у різ­них ракурсах. Аналізуючи ці відносини, вони покликані да­вати відповіді на ті питання, які виникають у суспільстві, регулювати і прогнозувати розвиток цих відносин. Це пов­ною мірою стосується й міжнародних відносин як складо­вої частини суспільних відносин. І в цьому значенні міжна­родні відносини й зміни, що в них відбуваються, є об'єктом уваги різних наукових дисциплін, які вивчають різні грані суспільних відносин у цілому. Кожна з цих дисциплін має свою специфіку, свої цілі і завдання, але тільки разом вони спроможні визначити реальний стан міжнародних відносин

і дати відповіді на питання, що виникають у цій сфері, знайти шляхи вирішення існуючих тут суперечностей.

На жаль, доводиться констатувати, що наука про між­народні відносини далеко не повною мірою відповідає по­требам сьогодення. Тому й досі залишається актуальним твердження відомого американського політолога Г. Мор-гентау, висловлене ним ще в 1967 p., про невідповідність «тієї упертості, з якою здійснюються спроби розвитку тео­рії міжнародних відносин, досвіду їх невдалого завершен­ня»!. Звертає на це увагу й сучасний французький до­слідник Ж. Бодуен. На його думку, відсутність досліджень у галузі міжнародних відносин є тим більш прикрою, що такі дослідження могли б принести значну користь, ос­кільки, по-перше, в практичному плані: взаємодія окре­мих суспільств та міжнародного середовища визнається сьогодні як об'єктивна реальність, яка проявляється що­дня й у значних масштабах; по-друге, що також важливо в методичному плані: другорядна роль, яка відводиться дослідженню міжнародних відносин, не дає можливості наблизити одну до одної дві тісно пов'язані сфери — внут­рішнє життя суспільства та зв'язки із зовнішнім світом².

Ці зауваження повною мірою стосуються й політології, одним із завдань якої є ретельне дослідження політичних аспектів міжнародних відносин і вироблення відповідних політичних рекомендацій. Але ця проблематика здебільшо­го залишається поза увагою фахівців або, в кращому випад­ку, перебуває десь на другому плані. Не приділяється на­лежної уваги вивченню міжнародної політики і в навчаль­них закладах, у яких для цього, як правило, не залишається часу й практично відсутні відповідні методичні розробки, не кажучи вже про підручники і навчальні посібники.

Між тим політологія як наука про політику, як сукуп­ність знань про сутність, форми, закономірності функці­онування і розвитку політики, політичного життя, політич­них відносин не може залишатися осторонь міжнародної тематики. Тим більше, що багато явищ і подій — навіть з тих, що, на перший погляд, узагалі не мають відношення до політики, — так чи інакше впливають як на політику в цілому, так і на міжнародний її зріз зокрема. Скажімо, Чор­нобильську катастрофу необхідно досліджувати не тільки під кутом зору виробничих, економічних або соціальних ас­пектів, а й як подію, безпосередньо пов'язану з політикою.

¹ Див.: Цыганков А. П. Г. Моріентау: взгляд на внешнюю политику //
Социально-политические науки. 1991. № 1. С.45.

² Див.: Бодуен Ж. Вступ да політології. К., 1995. С.141.

А саме, по-перше, як наслідок певної політики, по-друге, як подію, що викликала значний політичний резонанс, у тому числі й міжнародний. І сьогодні аварія на Чорнобиль­ській АЕС продовжує впливати на міжнародну політику, зокрема, нашої держави. Згадаймо хоча б той факт, що й досі розвинуті країни Заходу продовжують обумовлювати ті чи інші заходи щодо економічної допомоги нашій країні вимогами закриття Чорнобильської АЕС. Зрозуміло, що політична наука не може не враховувати такі аспекти.

Більш того, є підстави стверджувати, що в порівнянні з іншими науками, які досліджують міжнародні відноси­ни, політологія має тут певний пріоритет і деякі переваги. Це пов'язано з тим, що, по-перше, політологія, як відомо, вивчає передовсім питання, пов'язані з «технологією» до­сягнення, організації і здійснення влади. Увага політичної науки сфокусована, головним чином, на тому, що харак­теризує владу як засіб організації, а отже й виживання будь-якого соціального організму. Поряд з цим політична наука вивчає також політичну поведінку, її об'єкти та суб'єкти, цілі, які останні переслідують, і засоби, які вони при цьому використовують, типи політичних режимів, ме­ханізми прийняття політичних рішень і проведення їх у життя, політичну культуру і політичну свідомість — тобто безліч питань, без урахування яких про ґрунтовне дослі­дження міжнародних відносин не може бути й мови.

По-друге, головну увагу політолога привертають питан­ня, пов'язані з функціонуванням держави як центрального суб'єкта політики — і внутрішньої, і, зрозуміло, зовнішньої.

По-третє, певні переваги політології в галузі дослі­дження сфери міжнародних відносин пов'язані також із тим, що вона аналізує процеси реалізації інтересів тих со­ціальних груп, які, перемігши у внутрішній політичній боротьбі, дістали тим самим право виступати від імені усього суспільства, формулювати «національні інтереси» усередині держави й на міжнародній арені, обирати адек­ватні засоби й методи їх реалізації.

Нарешті, політологія має певні переваги і з точки зо­ру повноти охоплення предмета і сфери міжнародних від­носин. Предметну галузь політології міжнародних відно­син становлять методи, форми, способи формування, реалізації й оцінки політики, яка здійснюється державами як в економічній, так і у воєнній, екологічній та інших сферах. Зрозуміло, що наука, яка охоплює таку кількість проблем, приречена мати полідисциплінарний характер, використовувати досягнення і методи як гуманітарних,

J

так і природничих, як фундаментальних, так і приклад­них галузей знань. До того ж політологія здатна досліджу­вати взаємодії людей у різних сферах суспільного життя³. Як підкреслює французький політолог М. Дюверже, влад­ні відносини не обмежуються політичною сферою, вони, так би мовити, «розлиті» в усіх громадських структурах ⁴.

Таким чином, політична наука, спираючись на дані інших наук, здійснює комплексний підхід до вивчення міжнародних відносин з позиції їх практичної організації, якомога оптимальнішого використання існуючих обста­вин та наявних засобів. Причому основну увагу, як, зреш­тою, й інші науки, що досліджують міжнародні відноси­ни, політологія зосереджує на проблемах міжнародних конфліктів, їхніх коренях, причинах та шляхах розв'язан­ня, проблемах війни і миру, розвитку співробітництва між країнами і народами, аналізі закономірностей і тенденцій розвитку міжнародних відносин і міжнародної політики, принципів здійснення останньої, а також стані сучасної цивілізації та її перспективах.

Все це дає можливість зробити висновок про необхід­ність серйознішого та вдумливішого підходу до досліджень у галузі політології міжнародних відносин як предметної галузі загальної політології, а також ґрунтовнішого її ви­вчення у навчальних закладах. Даний навчальний посіб­ник має заповнити певні прогалини, пов'язані з недостат­нім висвітленням проблем міжнародної політики у наяв­них підручниках і навчальних посібниках з політології.

Особливої уваги заслуговує та обставина, що з почат­ку 90-х років на міжнародну арену, як самостійний суб'єкт міжнародної політики, вийшла Україна, і її роль і вага у сфері міжнародних відносин багато в чому залежа­тимуть від того, на яких принципах будуватиме вона свою зовнішню політику, якими будуть стратегія і тактика її зовнішньополітичної діяльності. Це також збільшує об'єктивну необхідність теоретичного осмислення змісту міжнародних відносин і світової політики, адже тільки спираючись на теоретичні дослідження, на всесвітньо-історичний досвід розвитку міжнародних відносин наша держава зможе зайняти гідне місце в міжнародному жит­ті, створити сприятливі міжнародні умови для закріплен­ня і подальшого розвитку української державності.

³ Див.: Введение в социологию международных отношений. М.,
1992. С.32, 33.

⁴ Див.: Сытин А. Г. Политическая социология Мориса Дюверже //
Социально-политические науки 1990. № 12.

Розділ І

ФОРМУВАННЯ І РОЗВИТОК ПОЛІТИЧНОЇ ДУМКИ

З ПРОБЛЕМ ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ И

Дата добавления: 2015-10-23