Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Визначення груп запасів по методу АВС і XYZ

Читайте также:
  1. Анализ важности атрибутов продукта и удовлетворенности по методу Кано
  2. Визначення 10.1.
  3. Визначення витрати повітря систем кондиціонування повітря.
  4. Визначення граничних абсолютних і відносних
  5. Визначення домінуючого становища на ринку
  6. Визначення ЕРС і внутрішнього опору джерела струму

В попередніх параграфах були розглянуті деякі елементарні моделі управління запасами, які дозволяють визначити основні параметри політики управління запасами і дати відповіді на запитання – коли і в якій кількості створювати запаси, щоб сумарні витрати на організацію створення і збереження запасів були мінімальними.

Як правило, логістична виробнича система має справу із значною кількістю номенклатур запасів, кожна зяких окрім своїх фізично-хімічних властивостей характеризується індивідуальними характеристиками попиту. В теорії управління запасами існує два підходи до побудови таких моделей. Або будуються моделі управління багатономенклатурними запасами і після цього розв’язуються задачі багатовимірної оптмізації, або застосовуються однономенклатурні моделі, подібні розглянутим вище, але для кожної номенклатури запасів визначається індивідуальні характеристики попиту і всі номенклатури групуються по ознакам попиту. Найбільш відомими методами такого групування є так званий метод АВС.

Даний метод — спосіб нормування і контролю стану запасів, що полягає в розбивці номенклатури N усіх споживаних матеріальних ресурсів, реалізуємих товарно-матеріальних цінностей і т.ін. на три групи (категорії, підмножини) А, В и С на підставі деякого формального алгоритму.

У літературі по логістиці пропонується наступний алгоритм. Підраховується загальна кількість заявок М, які надійшли за визначений період, і ділиться на загальну кількість позицій у номенклатурі N, у результаті чого виводиться показник Р середньої кількості заявок на одну в позицію номенклатури:

Р = M / N.

Усі матеріальні ресурси, кількість заявок на який у 6 і більш раз перевищує Р, включаються в групу А. У групу С включаються всі матеріальні ресурси, кількість заявок на які у 2 і більш рази менше Р. Всі інші матеріальні ресурси включаються в групу В.

Імовірності виникнення попиту на матеріальні ресурси А, В и С підлягають різним законам. Встановлено, що в більшості промислових і торгових фірм приблизно 75% вартості запасів складають всього близько 10% найменувань номенклатури (група А), 20% вартості — 25% найменувань (група В), 5% вартості — 65% найменувань (група С).

Метод АВС широко використовується при плануванні розміщення запасів у різних ешелонах гнучких логистических систем, системах постачання запасними частинами, автоматизованих транспортно-складських системах і ін.

Ідея методу АВС полягає в тому, щоб із усієї безлічі однотипних об'єктів виділити найбільш значимі з погляду позначеної мети. Таких об'єктів, як правило, небагато, і саме на них необхідно зосередити основна увагу і сили.

Порядок проведення аналізу АВС:

Формулювання мети аналізу

 



Дата добавления: 2015-10-26; просмотров: 178 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Сьоме правило | Заготівельна логістика | Задачі, які розв’язуються методами теорії потоків | Основні поняття та означення теорії потоків | Стверджується, що кінцева вершина | Основні алгоритми теорії потоків | Угорський алгоритм | Загальні положення | Задача вибору пропускних спроможностей | Модель економічного розміру партії поставки |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Знаходження оптимального розміру партії поставки з урахуванням можливого дефіциту запасів| Оцінка об'єктів керування по виділеній класифікаційній ознаці

mybiblioteka.su - 2015-2021 год. (0.006 сек.)